Розвиток проектування як стадії землевпорядного процесу.

Література: А. М. Третяк Землевпорядне проектування: теоретичні основи і територіальний землеустрій.- К.:Вища освіта,2006, с.65...94,     Погурельський С.П., Осипчук С.О. Актуальні завдання землеустрою на сучасному етапі земельної реформи Землевпорядний вісник №3,2004,с.4...11.

 

1. Проектування — процес творчий, який виконують шляхом розробки варіантів проекту, всебічного аналізу, порівняння і вибору найбільш економічно ефективного і технічно легкоздійсненного варіанта, заснованого на новітніх досягненнях науки і передової техніки.

Землевпорядне проектування є серцевиною землеустрою комплексу заходів з організації раціонального землекористування. Зміст, методи і способи проектування випливають із завдання землеустрою. Тому, в міру розвитку землеустрою розвивалось і вдосконалювалось землевпорядне проектування.

На сучасному рівні розвитку землевпорядне проектування розглядається за трьома чинниками:

· як практична діяльність з організації раціонального землекористування;

· як галузь знань (тобто галузь науки);

· як навчальна дисципліна, що є профілюючою в підготовці спеціалістів із землеустрою.

Землевпорядний процес має декілька стадій і однією з основних є розробка і обґрунтування проекту, який відображає ті зміни, задля чого проводиться землеустрій на даному об’єкті. Розробка проектного рішення з організації використання земель становить суть землевпорядного проектування як практичної діяльності.

У ширшому аспекті землевпорядне проектування - землевпорядний процес, який включає всі роботи з розробки проектів  землеустрою.

Землевпорядне проектування вивчає теоретичні положення практичні методи проектування раціонального використання впорядкування землі на всіх рівнях - в окремих господарствах, підприємствах і в організаціях.

Землевпорядне проектування сприяє раціональному використанню землі, впорядковуванню території з її неповторними особливостями в кожному землекористуванні і землеволодінні, також допомагає в процесі використання захистити від землю несприятливого впливу різних природних факторів та нерозумної господарської діяльності, одержати із землі більше продукції, не виснажуючи її продуктивні сили, при економії затрат праці і засобів виробництва.

Планування землекористування- це процес прийняття ріше з метою визначення сталої, соціально і екологічно орієнтованої суспільно бажаної і економічно доцільної форми використання земель.

Планування землекористування — це процес інвентаризації оцінювання стану, можливостей і обмежень окремого географічного  району і його ресурсів, що взаємодіють з населенням, яке проживає на цій території, для визначення потреб, бажань і прагнень у майбутньому.

У Земельному кодексі України планування використання земель виділено в окрему сферу і охоплює:

· загальнодержавні програми використання та охорони земель;

· регіональні програми використання та охорони земель;

· природно-сільськогосподарське районування земель;

· зонування земель.

Планування охоплює основоположні аспекти:

· можливості розвитку (виходячи з наявності та якісного ста ресурсів);

· прогнози;

· постановку цілей для бажаної майбутньої ситуації.

Державне планування використання та охорони земель в Україні є об’єктивною необхідністю. Воно зумовлене низкою соціально-економічних чинників і, насамперед, особливою роллю землі в економічній системі економіки держави. Для вирішення цих проблем розробляють загальнодержавні та регіональні програми використання та охорони земель.

 

2. В наукових джерелах проект визначають як “деякий комплекс науково-технічної документації з набором ілюстрованого матеріалу”, “як об’єкт розпорядження”,  як “систему взаємопов’язаних моделей”.

       Тому проект - це технічно, економічно й юридично обґрунтована й графічно оформлена пропозиція про рішення одного або комплексу заходів. Проекти складають на основі спеціального (проектного) завдання, реальних дослідницьких даних і матеріалів відповідно до діючих інструкцій, рекомендацій і положень.

Землевпорядний проект - це сукупність документів (розрахунків, креслень тощо) зі створення нових форм устрою (улаштування) землі, їх економічного, технічного, екологічного та правового обгрунтування, які забезпечують організацію раціонального використання землі в сфері народного господарства в цілому і, насамперед, окремих землеволодінь і землекористувань, особливо сільськогосподарських.

У землевпорядних проектах вирішують комплекс організа­ційних, економічних, технічних, а також соціальних завдань, пов'язаних з організацією конкретної території, що має специфічні природні і соціально-економічні умови, які не дозволяють застосо­вувати типове проектування. Тому, кожний проект земле­впорядкування - індивідуальний.

У сучасному світі будь-яка техніка, технологія виробництва або невиробничого процесу вводиться в дію на основі попередньо скла­деної документації чи проекту. Нині, у вік науково-технічного про­гресу, коли наука перетворюється на безпосередню виробничу силу, впровадження у практику нових прогресивних технологій і техніки неможливе без проекту. Адже шлях від зародження ідеї, задуму, експериментальної перевірки і виробничого випробування до напрацювання наукових рекомендацій і реалізація їх на практиці, складний.

Землевпорядний проект є основою інженерної організації виробни­цтва для всіх галузей народного господарства, а також для розв’язання соціальних та природоохоронних проблем і заходів. З нього починаються будь-які інвестиції, організація підприємства, закладу. Без відведення земельної ділянки не може розпочатися будівництво.

Землевпорядний проект складається з графічної та текстової частин.

Графічна частина містить проектний план, робочі креслення, схеми, рисунки, графіки, діаграми. Основним документом є проектний план. На ньому фіксують межі, площу і місце розміщення землекористування (землеволодіння), земельних угідь, сівозмін, масивів, доріг тощо, тобто економічно ефективні й соціально  та екологічно обгрунтовані форми організації території, запропоновані проектом. Проектний план оформляється за встановленими стандартами і відображає ухвалені рішення. До нього, як правило, додають інші креслення, кількість і зміст яких визначається завданням на проектування, відомчими інструкціями, методичними вказівками.  рекомендаціями.

Об’єктами землеустрою є землі адміністративно-територіальних утворень або їх частини, землеволодіння або землекористування чи окремі земельні ділянки, у відношенні до яких  здійснюється землеустрій.

 

3. У ході землеустрою на основі проектів здійснюється перехід до нової організації території. Таким чином воно набуває характеру динамічного процесу, об'єктом якого є територія, а предметом наукового пізнання - закономірності її організації.                   

Предметом наукової дисципліни “Землевпорядне проеі вання” є закономірності організації території і засобів виробниц нерозривно пов’язаних із землею, і зумовлені ними методи, способи прийоми складання, обґрунтування і здійснення проектів і сх землеустрою.

Об'єкт землевпорядного проектування - територія, перебуває у взаємозв'язку з системами господарюванн землеволодіння і землекористування. Не можна, наприклад, здійснити міжгосподарський землеустрій, реорганізувати сільськогосподарські підприємства, не враховуючи їхньої спеціалізації, обсягів виробництва продукції, системи розселення, організаційно-виробничої структури, системи використання земельних угідь. Організація території селянського господарства значно відрізняється від організації території великого сільськогосподарського підприємства, особистого підсобного господарства і підсобного сільського господарства промислового підприємства.

Методи землевпорядної науки:

· еколого-математичні методи і моделювання;

· автоматизованих систем планових розрахунків (АСПТР), систем автоматизованого проектування (САПР),  автоматизованих робочих місць (АРМ) у землеустрої;

·  нове програмне забезпечення на основі геоінформаційних і земельно-інформаційних систем.

Ураховуючи загальні принципи землеустрою та обов'язкові ви­моги до процесу проектування, можна сформулювати принципи зе­млевпорядного проектування.

Перший принцип полягає в урахуванні сучасних земельних правовідносин, вважаючи землі об'єктами ринкового механізму.

Другий принцип - це висока економічна, екологічна і соціальна ефективність проектних пропозицій. Кожне проектне рішення має бути детально економічно обґрунтоване. Таким обґрунтуванням є розрахунок очікуваного ефекту у вигляді додаткового доходу чи збільшення вартості землі в результаті запропонованих землевпорядних заходів.

Третій принцип полягає в охороні землі від безгосподарського використання, нераціональної господарської діяльності та не­сприятливих явищ природи. Кожне проектне рішення повинно мати правове і екологічне обґрунтування. Пропозиції щодо подальшого використання кожної ділянки землі мають ґрунтуватися на певних нормативних актах, які запобігають недбайливому витрачанню землі і спрямовані на збереження і збільшення родючості ґрунтів та поліпшення природних ландшафтів.

Четвертий принцип - це комплексність у вирішенні проектних завдань. Потрібне тісне узгодження складових частин і елементів проекту між собою та з іншими прогнозованими, плановими і проектними рішеннями з використання і поліпшення землі, а також з організації засобів виробництва, які тісно пов’язані з нею.

П'ятий принцип - це зональність, тобто йдеться про детальне врахування при проектуванні природно-сільськогосподарського районування земельного фонду країни, природних умов і просторових властивостей землі об'єкта землеустрою. Для цієї мети вико­ристовують дані Земельного кадастру України, матеріали різних.

 

4.  Землевпорядне проектування є ключовою ланкою в системі землеустрою. 3 часу ухвалення рішення про необхідність землеустрою, порушення клопотання про його проведення перед компетентними органами і до часу реалізації проекту слід здійснити певні землевпорядні дії, які охоплюють гакі стадії землеустрою.

· підготовчі роботи, пов'язані зі збиранням інформації та мате­ріалів;

· розроблення схем та прогнозів використання і охорони земель;

· складання проектів та іншої землевпорядної документації;

· розгляд і затвердження землевпорядної документації;

· винесення проекту в натуру (на місцевість);

· оформлення і видача землевпорядних матеріалів і документів;

· авторський нагляд за виконанням проекту власниками землі і землекористувачами.

 

Контрольні питання

1. Вкажіть чинники землевпорядного проектування.

2. Вкажіть об’єкти землеустрою.

3. Що охоплює планування використання земель?

4. В чому сутність землевпорядного проекту?

5. В чому полягає сутність землеустрою?

6. Вкажіть принципи землевпорядного проектування.

7. Назвіть стадії землевпорядного процесу.