Електричний струм як чинник небезпеки. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Електричний струм як чинник небезпеки.



Електрострум широко розповсюджується в

промисловості, техніці; побуті. на транспорті, Пристрої, машини, технологічні обладнання та прибори, які використовують для своєї праці електричний струм можуть являтися джерелами небезпеки. Ураження електричним струмом може трапитися при доторканні до струмоведучої частини, розташованій під напругою; відключеним струмоведучим частинами, на яких залишився заряд; електричною дутою, виникаючій при наближенні людини до частини високовольтних частин установок, розташованих під напругою. на недопустимо малій відстані. 2. Аналіз нещасних випадків свідчить про те, що кількість травм, викликаних дією струму, порівняно невелика і складає 0,5 -1% від загальної кількості нещасних випадків. Але треба сказати що із загальної кількості нещасних випадків зі смертним кінцем на виробництві 20-40% трапляється внаслідок ураженням електричним струмом, що більше ніж внаслідок дії інших причин.

Різновид впливу електричного струму на організм людини приводить до електротравм, які умовно поділяються на два види:


  1. місцеві електротравми, які викликають місцеві ушкодження організму;

  2. загальні електротравми(електричні удари), коли поражається весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.


Згідно статистичних даних розподілення нещасних випадків внаслідок дії електричного струму в промисловості по видам травм має слідуючий вид:


  • Місцеві електротравми - 20%;
    електричні удари 25%;

  • змішані - 55%.


Місцева електротравма яскраво виражене

порушення цілісності тіла тканин, в тому числі кісток, викликана дією електроструму чи електродуги. Частіше за все це поверхові пошкодження. тобто пошкодження шкіри, а інколи інших м'яких тканин, зв'язок і кісток. Місцеві електротравми лікуються і працездатність потерпілого відновлюється повністю або частково. Але при тяжких опіках людина помирає.

Електричні удари це збудження живих тканин організму електрострумом. яке розповсюджується судорожним скороченням м’язів. В залежності від тяжкості ураження електричні удари можна умовно поділити на чотири ступеня:

1ст. судорожні скорочення м’язів, які супроводжуються сильним ледве переносимим болем без втрат свідомості. 2ст. - судорожне скорочення м’язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця.

Зст. втрата свідомості і порушення серцевої діяльності чи дихання,

4ст. -- клінічна смерть, тобто зупинка роботи серця і легень.

Параметри, що визначають тяжкість ураження

Електрострумом

Основними факторами, визначаючими ступінь ураження електрострумом є:сила струму, протікаючи через людину; час дії: шлях протікання.

Шляхи протікання струму. Небезпечні ураження електрострумом залежить від шляху протікання струму через тіло людини, так як шлях визначає долю загального струму, який проходить через серце. Найбільш небезпечний шлях «права рука ноги". Потім за ступенями зниження небезпеки йдуть:.,ліва рука ноги", „рука рука", «.ноги ноги".

Час дії електроструму. Чим довше протікає струм через людину, тим він небезпечніше. Крім того, з витіком часу зростають негативні наслідки дії струму на організм.

Частота струму. Найбільш небезпечний струм промислової частоти 50 Гц. 3і зростанням сили струму небезпека ураження збільшується. Розрізняють три критерії дії

Електроструму на людину.

1)Пороговий відчутний струм (відчуття подразнення, легке покачування) 0,5-1,5 мА при змінному струмі і 5,7 мА при постійному струмі (широко використовується в промисловості та побуті).

2)Пороговий відпускаючий (струм, який викликає при проходженні через тіло людини нездолані судорожні скорочення м'язів руки, якою зажатий провідник) 10- 15 мА при змінному струмі і 50-80 мА при постійному струмі; 3)Пороговий фібриляціонний струм 100 мА при змінному струмі і З00 мА при постійному струмі (неритмічні скорочення серця, воно перестає працювати як насос, що перекачує кров).

3. Поміщення для безпеки ураження електрострумом бувають:


  1. Приміщення з підвищеною небезпекою;

  2. Особливо небезпечні приміщення:

  3. Приміщення без підвищеної небезпеки.


Приміщення з підвищеною небезпекою

характеризуються наявністю в них одної із слідуючих умов, створюючих підвищену небезпеку; сирості (відносна вологість повітря перевищує 75%). високої температури (температура повітря перевищує 35*С), струмопровідного пилу (вугільної, металевої).

^ Особливо небезпечні приміщення

Характеризуються наявністю високої відносності вологості повітря (100%) чи хімічно активного середовища, чи одночасної наявності обох умов.

^ Приміщення без підвищеної небезпеки. Це приміщення, в яких відсутні всі зазначенні вище умови. Небезпека ураження струмом існує всюди, де використовуються електроустановки. Тому приміщення без підвищеної небезпеки не можна назвати безпечними.

4. Перша допомога складається з двох етапів: визволення потерпілого від дії струму і надання йому першої допомоги.

При визволення людини від дії струму необхідно вимкнути рубильник, щоб не надходив струм, а якщо він розташований далеко, то провід перерубати сокирою з дерев'яною ручкою.

Міри першої допомоги залежать від самопочуття потерпілого. Якщо він у свідомості і до цього доволі довгий час знаходився під дією струму, йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря.

При відсутності СВІДОМОСТІ, але збереження дихання, необхідно потерпілого рівно і зручно покласти на м'яку поверхню, розтягнути пояс, одяг і забезпечити приток свіжого повітря. Слід дати понюхати нашатирний спирт, побризкати водою, розтирати і розігрівати тіло. При відсутності при знаків життя дихання. серцебиття. пульсу до прибуття лікаря робити штучне дихання і масаж серця.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 32; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.64.47 (0.007 с.)