Порядок визначення розміру заподіяного збитку підприємству.

 

При виявленні нестач і втрат, що виникли внаслідок зловживань, що відповідають матеріали протягом 5 днів підлягають передачі слідчим органам, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.

Розмір збитку, що підлягає відшкодуванню винними особами по нестачі і псуванню матеріальних цінностей, визначається відповідно до Закону України "Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), чи нестачею втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей", затвердженим постановою Верховної Ради України від 06.06.95 № 218, і Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (зі змінами і доповненнями.).

Відповідно до Закону № 218 збитки, заподіяні підприємству (установі, організації), працівниками, що виконують операції, зв'язані з придбанням, збереженням, чи продажем використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, відходів і брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінні камені, а також - здійснюючі валютні операції, і які є винними в розкраданні, знищенні (псуванню), нестачі цінностей, визначаються в таких розмірах.

- дорогоцінних металів (золото, срібло, платина й ін.), дорогоцінних каменів (природні алмази, рубіни й ін.), алмазних інструментів і алмазних порошків із природних алмазів - у подвійному розмірі їхньої вартості за відпускними цінами, що діяла на день виявлення заподіяного збитку;

- огранених дорогоцінних каменів, ювелірних і побутових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів - у потрійному розмірі їхньої вартості за відпускними цінами, що діяла на день виявлення заподіяних збитків;

- іноземної валюти, а також платіжних документів і інших цінних паперів в іноземній валюті - у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перелічених у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення заподіяних збитків.

По інших матеріальних цінностях (крім дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей) порядок визначення збитків від розкрадання, псування і нестачі, установлений Порядком № 116, що випливає.

Розмір збитку визначається по балансовій вартості цих цінностей (за винятком амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 % від балансової вартості на момент виявлення такого факту з урахуванням індексів інфляції (щомісяця обумовлених Держкомстатом України), що відповідає розміру ПДВ і акцизного збору з застосуванням установлених коефіцієнтів.

Виходячи із суми різниці відсутніх матеріальних цінностей і суми збитку, обчисленого відповідно до вимог Закону України № 218 чи Порядку № 216, у бухгалтерському обліку роблять запис:

Д-т сч. 375 "Розрахунки по відшкодуванню заподіяного збитку",

К-т сч. 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

При відшкодуванні винними особами суми заподіяного збитку від розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей роблять запис:

Д-т сч. 30 "Каса" (чи рахунка 66 ''Розрахунки по оплаті праці", якщо керівником прийняте рішення про утримання вартості збитку з заробітної плати винуватця),

К-т сч. 375 "Розрахунки по відшкодуванню заподіяного збитку".

Зі стягнених з винних осіб сум відшкодовується збиток, заподіяний підприємству (організації, установі) інша сума (різниця між балансовою вартістю чи нестачі псую матеріальних цінностей і відшкодованою сумою збитку) підлягає перерахуванню в державний бюджет, що в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів і кредиту рахунка 642 "Розрахунки по обов'язкових платежах.

При врегулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік надлишків і нестач, що виникли внаслідок пересортиці, допускається як виключення, якщо пересортиця виникла в того самого матеріально відповідальної особи, за той самий період і матеріальні цінності того самого найменування (якщо цінності мають зовнішню чи схожість упаковані в однакову тару, - при відпустці їхній без розпакування тари).

Однак різниця у вартості нестач і надлишків при великій вартості нестачі цінностей списується на рахунок осіб, що допустили пересортицю, і з них стягується.

Перевищення вартості цінностей, виявлених у надлишку, у порівнянні з вартістю нестачі цінностей при пересортице, відноситься на доходи операційної діяльності підприємства.