Конспект лекций по предмету «экономический анализ (общая теория)

Конспект лекций по предмету «Экономический анализ (общая теория)

Тема 1. Предмет, об'єкт і завдання

Економічного аналізу

 

Види економічного аналізу

 

Економічний аналіз, що досліджує різноманітні економічні явища на підприємствах, у його підрозділах підрозділяється на види.

По аспектах дослідження виділяють:

фінансово-економічний аналіз;

техніко-економічний аналіз;

функціонально-вартісної аналіз;

аналіз ефективності організації управління.

Фінансово-економічний аналіз розкриває зміст фінансових показ-ників і їхнього зв'язку з виробничими (реалізація, прибуток, рента-бельність, оборотність оборотних засобів і ін.). Однак його характер і зміст не дозволяє довести аналіз до детального розкриття і виміру впливу факторів техніки, технології й організації виробництва, квалі-фікації робітників, якості продукції на динаміку фінансових показників.

Таке поглиблення аналізу досягається при техніко-економічному аналізі. Для виявлення впливу цих показників на вартісні і більш повного розкриття резервів застосовують техніко-економічні показники, що характеризують використання техніки і матеріалів, якість продукції і сировини і т.ін. Ці показники характеризують технічні особливості різних видів устаткування, етапи виробничого процесу, властивості матеріалів і готових виробів. Часто вони не піддаються узагальненню по підприємству в цілому. Тому цей вид аналізу проводиться найчастіше по окремих цехах, ділянках. Потім результати аналізу узагальнюються по підприємству в цілому.

Функціонально-вартісної аналіз являє собою метод виявлення резервів, що базується на функціях, які виконує об'єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їхньої реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу (науково-дослідні роботи, конструювання, виробництво, експлуа-тація, утилізація). Його основне призначення в тім, щоб виявити і попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів і т.ін.

Аналіз ефективності організації управління вивчає управляючу систему –– організаційні форми управлінського апарату з метою виявлення можливостей посилення його позитивного впливу на господарську діяльність шляхом удосконалювання його структури і підвищення кваліфікації працівників. Оцінка ефективності організації управління здійснюється на основі стратегії розвитку підприємства, даних про кінцеві результати діяльності керованого об'єкта.

По галузевій ознаці аналіз поділяється на галузевий і міжгалузевий.

По ознаці часу економічний аналіз підрозділяється на попередній (перспективний) і наступний (ретроспективний).

Ретроспективний аналіз у свою чергу поділяється на оперативний (ситуаційний) і підсумковий (заключний).

Призначення оперативного аналізу зводиться до того, щоб встановити причини виникаючих відхилень від розрахованого ходу виробництва, запланованого забезпечення підприємства матеріаль-ними ресурсами, обсягу відвантаженої і реалізованої продукції і своєчасності розрахунків по платежах за реалізовану продукцію, а також визначити їхні можливі наслідки і необхідні заходи для усунення негативних факторів. Оперативний аналіз безпосередньо зв'язаний з функціями оперативного управління постачанням, виробництвом, збутому продукції, фінансовим розрахунком і т.ін.

Підсумковий аналіз вивчає фактори, що впливають на виконання річних планових завдань і ефективний розвиток підприємства. Результати, отримані на підставі цього аналізу, є вихідними для планування діяльності підприємства.

По ступеню охоплення об'єктів вивченням аналіз може бути суцільним і вибірковим.

Суцільний аналіз проводиться тоді, коли вивченню підлягає уся виробничо-господарська діяльність підприємства.

При вибірковому аналізі вивчаються окремі питання діяльності підприємства, що є важливими для управління виробництвом на кожен визначений момент.

По змісту аналіз підрозділяється на комплексний і локальний (тематичний).

Комплексний (повний) аналіз припускає вивчення всіх сторін діяльності підприємства і його підрозділів у взаємозв'язку. Він охоплює процес підготовки виробництва, організацію технологічного процесу, використання виробничого устаткування і т. ін.

Локальний (тематичний) аналіз здійснюється при вивченні якого-небудь окремого питання діяльності підприємства або якої-небудь відособленої сторони його роботи.

По широті порівняння аналіз поділяється на внутрішньогоспо-дарський і міжгосподарський (внутрішньогалузевий або порівняльний). Порівняльний аналіз досліджує роботу підприємств шляхом міжгоспо-дарських порівнянь різних показників з іншими однотипними або родинними підприємствами, в результаті чого визначається конкуренто-спроможність підприємства і продукції.

По суб'єктам (користувачам аналізу) розрізняють зовнішній і внутрішній аналіз. Ринкова економіка потребує диференціації аналізу на внутрішній управлінський і зовнішній фінансовий аналіз. Першою ознакою поділу аналізу господарської діяльності підприємства на внутрішній і зовнішній є характер використовуваних для аналізу джерел інформації. Зовнішній аналіз базується на звітних даних, що публікуються, тобто на тій досить обмеженій частині інформації про діяльність підприємств, що є доступною для зовнішніх користувачів. Внутрішній аналіз використовує всю достовірну інформацію про стан справ підприємства, доступний лише обмеженому колу осіб, що здійснюють керівництво діяльністю підприємства.

Інша ознака розподілу аналізу на внутрішні і зовнішній –– свої цілі і задачі, властиві кожному виду аналізу. Зовнішній аналіз зв'язаний з питаннями оцінки рентабельності роботи підприємства, інтенсивності використання їм капіталу, фінансового становища в цілому, визначаючи тим самим взаємини підприємства з акціонерами, кредиторами, податковими органами, його положення в галузі виробництва і національній економіці, відстоюючи його престиж у діловому світі.

Звітність, що публікується, дає обмежені відомості про діяльність підприємства, у зв’язку з тим, що наведені в ній дані стосуються не всіх сфер його діяльності, вони характеризують в основному фінансову діяльність підприємства.

Внутрішній аналіз використовує весь комплекс економічної інформації, що є на підприємстві, завдяки чому аналітик має можливість реально оцінити стан справ на підприємстві. Дані внутрішнього аналізу відіграють вирішальну роль у розробці найважливіших питань конкурентної політики підприємства, вони використовуються при оцінці виконання поставлених перед ним задач і для розробки програм розвитку на перспективу. Внутрішній аналіз є найбільш повний комплексний аналіз, здатний дати керівникам необхідний матеріал для прийняття управлінських рішень в забезпеченні конкуренто-спромож-ності підприємства. З цих причин результати внутрішнього аналізу розголосові не підлягають, тобто відносяться до відомостей, що є комерційною таємницею.

 

Економічного аналізу

 

Метод економічного аналізу

 

Під методом у широкому змісті слова розуміється спосіб підходу до вивчення реальної дійсності, спосіб дослідження явищ природи і суспільства.

Всі економічні явища, що відбуваються на окремому підприємстві, або їхні сукупності являють собою щось ціле, узагальнене. По таким узагальненим даним можна визначити, що підприємство має низькі темпи виробництва продукції або інших показників, але це не дає можливості установити причини цих явищ, виявити шляхи їхнього усунення. Тому виникає необхідність загальне явище розкласти на складові частини, щоб виділити ведучі, визначальні фактори. Таким розкладанням об'єкта, що досліджується, на його складові частини і займається аналіз.

Поняття аналізу як розкладання предмета або явища на складові частини є загальним. Однак аналіз економічних явищ можливий тільки на основі логічних прийомів, побудови моделей, уявного, абстрактного розкладання. Таким чином, аналіз економічних явищ являє собою абстрактне розкладання цих явищ на складові частини шляхом використання логічних прийомів і моделювання.

Абстрактно-логічна характеристика методу економічного аналізу передбачає необхідність вивчення характеристик об’єкта, що дослід-жується, і вибір того методологічного апарату, що відповідає цим характеристикам. Наприклад, аналіз впливу чисельності робітників і їх продуктивності праці на обсяг виробництва в автоматизованих апаратурних виробництвах не дозволить одержати вірних висновків у зв’язку із тим, що основними факторами, що впливають на обсяг виробництва в цьому випадку є кількість обладнання, його продуктивність і фонд часу роботи обладнання. Збільшення чисельності персоналу при даній кількості обладнання в цьому випадку не веде до зростання обсягу виробництва продукції.

Розкладання загального явища на складові частини дає можливість вивчити окремі сторони цього явища. Після оцінки впливу факторів на результуючий показник необхідно відновити єдність досліджуваного явища за допомогою синтезу об'єднанням однорідних явищ у групи, узагальненням впливу різних причин, підведенням підсумків діяльності досліджуваних об'єктів. При узагальненні резуль-татів аналізу необхідно із всієї множини факторів, що вивчаються, виділити типові від випадкових, головні, від яких залежать результати діяльності від неголовних.

Таким чином, найважливіші особливості методу економічного аналізу полягають в наступному:

1. Системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, що виражається в комплексному, взаємозалежному вивченні багатобічних зв'язків і взаємної обумовленості дії факторів організації, техніки і технології виробництва. Прикладом несистемного підходу в економіч-ному аналізі є прагнення до зниження собівартості продукції без врахування того, як це відобразиться на якості продукції; зменшення виробничих запасів без оцінки можливості безперебійного процесу виготовлення продукції.

2. Розкладання загальних показників на їх складові елемен-ти, деталізація їх за місцем і часом.

3. Оцінка взаємозв'язку і взаємозалежності між показниками, розрахунок величини впливу окремих факторів на результуючі показники і виявлення внутрішніх резервів підвищення ефективності діяльності підприємства. Усі показники підприємства знаходяться в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності. Наприклад, обсяг вироб-ництва продукції залежить від кількості обладнання, його продуктивності та фонду робочого часу. Продуктивність та фонд робочого часу залежить від якості обслуговування та ремонту обладнання, від своєчасного забезпечення матеріально-технічними ресурсами та їх якості. Фонд робочого часу залежить також від того, наскільки ефективно було проведено дослідження попиту на продукцію, що виробляється підприємством. Якщо існують проблеми із збутом продукції, обладнання простоює, що значно погіршує використання потенціалу підприємства.

В економічному аналізі важливо не тільки знати характер взаємозв'язків показників підприємства, але і визначати кількісну величину впливу на показник кожного з діючих факторів.

4. Узагальнення результатів аналізу і розробка проектів управ-лінських рішень.

 

Прийом порівняння

 

Порівняння –– це один із самих розповсюджених прийомів в економічному аналізі. Аналіз будь-якого показника починається із порівняння звітних даних з плановими, з даними за попередній період, а також з даними за ряд попередніх років. Прийом порівняння застосовується також для зіставлення показників роботи підприємства з показниками аналогічних підприємств, підприємств-конкурентів, і серед-німи по галузі, що дозволяє визначити конкурентоспроможність підприємства і оцінити його слабкі і сильні сторони. Широко використовується прийом порівнянь і при розробці бізнес-плану для оцінки ефективності прийнятих в плані рішень. При порівнянні різних варіантів плану за допомогою цього прийому можна вибрати оптимальний. Порівняння показників діяльності підприємства до і після впровадження інвестицій дозволяє визначити їх економічну ефектив-ність. Порівняння якісних ознак фактично випущеної продукції зі стандартами і технічними умовами дає можливість визначити досяг-нутий рівень якості продукції

В економічному аналізі розрізняють наступні види порівняльного аналізу:

горизонтальний;

вертикальний;

трендовий.

Горизонтальний порівняльний аналіз використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень показників, що дослід-жуються, від базових.

За допомогою вертикального порівняльного аналізу вивчається структура економічних явищ і процесів шляхом визначення питомої ваги частин у загальному цілому (наприклад, питома вага власного капіталу в загальній його сумі) або співвідношення частин цілого між собою (наприклад, співвідношення власного та запозиченого капіталу).

Трендовий аналіз застосовується для вивчення відносних показників, темпів росту або приросту показників за ряд років до рівня базового року, тобто при дослідженні рядів динаміки.

 

Прийом групувань

 

Економічні явища і процеси характеризуються безліччю первин-них даних, що відбивають ці явища і процеси. Щоб сукупність первинного матеріалу могла бути використана для аналітичних висновків, необхідна певна її систематизація. Одним з видів такої систематизації є аналітичне групування, що являє собою зведення первинних даних в однорідні групи. Групування широко викорис-товуються для підготовки первинного матеріалу до аналітичної обробки. Вони дозволяють із усієї сукупності даних виділити найбільш характерні моменти, фактори або тенденції. У залежності від цілей розробки аналітичні групування підрозділяються на:

типологічні;

структурні;

факторні.

Кожен вид групувань призначений для вирішення певних задач.

Типологічні групування призначені для розподілу всієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на одноякісні групи або класи. Прикладом такого групування на промислових підприємствах є розкладання усього промислово-виробничого персоналу на категорії. Це дозволяє вивчити співвід-ношення окремих категорій персоналу: робітників, керівників, спеціа-лістів і службовців.

Структурні групування використовуються для наступного вивчення внутрішніх складових досліджуваної сукупності, наприклад, розподіл всіх робітників, зайнятих виробництвом продукції, на групи в залежності від освіти, стажу роботи, віку й інших ознак; групування устаткування за віком.

Факторні групування служать для встановлення причинно-наслідкових зв'язків між досліджуваними ознаками явищ. Як приклад такого угруповання можна привести вивчення залежності продук-тивності праці робітників від стажу роботи.

 

Деталізація показників

 

Як зазначалось раніше економічний аналіз явищ або процесів звичайно починається з вивчення загальних показників, що харак-теризують ці процеси або явища. Однак загального представлення про тенденції і зміни загального показника, як правило, недостатньо. По-перше, вивчення загальних показників не розкриває характеру і величини впливу усіх факторів на їх динаміку, по-друге, у загальному показнику підсумовуються нерідко протилежні тенденції, що не дозволяє виявити основні зміни, які відбуваються. Тому виникає необхідність йти від загальних показників до часткових, послідовно розкладати загальні показники на їх складові. Аналітичний прийом розкладання загальних показників на складові частини називається деталізацією. У практиці економічного аналізу деталізація явищ, процесів, показників проводиться по декількох основних напрямках:

по утворюючим факторам;

по підрозділам;

по періодах (часу).

Деталізація по утворюючих факторах здійснюється для вияв-лення найважливіших причин зміни показників. Визначальною ознакою такої деталізації служить економічний взаємозв'язок факторів, що впливають на показник. Наприклад, обсяг реалізації продукції залежить від випуску товарної продукції, темпів відвантаження готових виробів споживачам і оплати рахунків покупцями.

Деталізація показників по підрозділах підприємства являє собою розкладання якого-небудь загального показника по місцях здійснення відповідних операцій. Наприклад, розкладання фонду оплати праці підприємства по цехах, відділах, ділянках, бригадах. Це дозволяє виявити місця виникнення відхилень від плану або іншого базисного показника і тим самим визначити ланки, що підлягають подальшому поглибленому аналізу.

Деталізація показників по періодах являє собою розкладання загального показника по календарних періодах. Наприклад, обсяг випуску або реалізації товарної продукції може бути деталізован по дням, декадам або іншим періодам.

Необхідно відзначити, що в практиці економічного аналізу широко використовується комбінування цих видів деталізації. Так, при аналізі фонду оплати праці може бути проведена деталізація фонду оплати праці по підрозділах, категоріях працюючих, елементах виплат і по періодах.

 

Прийом відносних величин

 

Прийом відносних величин (індекси, коефіцієнти, відсотки) застосовується для характеристики ступеня виконання плану, виміру темпів розвитку виробництва в порівнянні з планом і в динаміці, порівняння показників одного підприємства з даними іншого і т.ін. Найбільш простим видом відносної величини є індекси.

Індекси бувають базисні і ланцюгові.

Базисний індекс являє собою порівняння даних за ряд періодів з одним показником, прийнятим за базу. Базисні індекси використо-вуються для характеристики змін, що відбуваються за визначений період у порівнянні з його початком з метою визначення темпів зростання показників за даний проміжок часу.

Ланцюгові індекси являють собою почергове порівняння даних звітного періоду з попередніми. Вони застосовуються для встановлення темпів росту показника за який-небудь звітний період у порівнянні з попереднім (місяцем, кварталом, роком).

 

Балансовий прийом

 

Балансовий прийом ув'язування використовується, коли необхід-но установити наявність відповідності між аналізованими величинами.

Наприклад, при аналізі виробничо-господарської діяльності визначається забезпеченість підприємства сировиною, матеріалами й іншими елементами виробництва для виконання планового завдання по випуску продукції і створення складського запасу в межах нормативу. Відсутність рівності між планом постачання і потребою в предметах і засобах праці свідчить про те, що на підприємстві мається або їхній надлишок, або недолік.

Балансовий прийом використовується для визначення забезпе-ченості підприємства кадрами шляхом ув’язки фактичної чисельності персоналу і необхідної чисельності по професіях, кваліфікації, освіті і т. ін. Якщо такої відповідності немає, баланс досягається за рахунок додаткового набору робочої сили, підвищення кваліфікації, перепід-готовки персоналу. Прикладами використання даного прийому може бути забезпечення відповідності між планом виробництва і виробничими потужностями, баланс доходів і витрат підприємства.

 

Синтетичних миючих засобів

 

 

Продукція	2000 р.			2001 р.
	кількість, т	ціна, грн.	сума, млн. грн.	кількість, т	ціна, грн.	сума, млн. грн.
А	1	2	3	4	5	6
Лотос	33120	1385	45871	29853	1410	42093
Орель БІО	34110	1390	47413	33705	1415	47693
Орель Універсал	19156	1440	27585	22149	1460	32338
Кристал	12310	1090	13418	10593	1130	11970
ВСЬОГО			134287			134094

 

Продовження табл. 2.1

Продукція	2002 р.			Обсяг виробництва у порівняних цінах (цінах 2002 р.), млн. грн.
	кількість, т	ціна, грн.	сума, млн. грн.	2000 р. (гр. 1 × гр. 8)	2001 р. (гр. 4 × гр. 8)
А	7	8	9	10	11
Лотос	20556	1440	29601	47693	42988
Орель БІО	26227	1460	38291	49801	49209
Орель Універсал	17012	1475	25093	28255	32670
Кристал	7089	1145	8117	14095	12129
ВСЬОГО			101102	139844	136996

 

Індекси темпів зміни обсягу виробництва продукції наведені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

У виробництві СМЗ

 

Ресурси	Витрати, тис. грн.		Відхилення факту від плану
	план	факт	абсолютне, тис. грн.	відносне, %
А	1	2	3	4
Електроенергія	20,3	15,7	– 4,6	– 22,7
Пар технологічний	375,4	285,7	– 89,7	– 23,9
Зжате повітря	147,8	110,6	– 37,2	– 25,2
Газ природний	489,5	362,0	– 127,5	– 26,0
ВСЬОГО	1033,0	774,0	– 259,0	– 25,1

 

Продовження табл. 2.3

Ресурси	Планові витрати на фактичний обсяг виробництва, тис. грн.	Відхилення фактичних витрат від планових, перерахованих на фактичний обсяг виробництва
		абсолютне, тис. грн.	відносне, %
А	5	6	7
Електроенергія	14,8	0,9	6,1
Пар технологічний	272,9	12,8	4,7
Зжате повітря	107,4	3,2	3,0
Газ природний	355,9	6,1	1,7
ВСЬОГО	751	23,0	3,1

 

Фактичний обсяг виробництва – 70884 т, плановий – 97549 т.

Наведені розрахунки свідчать про те, що по усіх видах паливно-енергетичних ресурсах фактичні витрати менше планових, але після перерахунку планових витрат на фактичний обсяг виробництва і порівняння фактичних витрат з цими величинами виявлені перевитрати по усіх видах ресурсів загальною сумою 23,0 тис. грн. Це свідчить про неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів і необхідність пошуку причин їх перевитрат та розробки комплексу заходів по реалізації виявлених резервів.

Необхідно мати на увазі, що розрахунок і аналіз деяких показників може здійснюватися тільки за умов їх зіставлення по деяким факторам, що визначають ці показники. Наприклад, розрахунок показників ритмічності, виконання плану з асортименту, якості продукції може здійснюватися тільки у порівняних цінах. Недодержання цих вимог призводить до невірного розрахунку показників і невірних висновків.

Ще один аспект застосування цього прийому –– забезпечення ідентичності методичного підходу до розрахунку показників. Наприклад, продуктивність праці можна розраховувати по промислово-виробничому персоналу і по робітникам. Тому не перевіривши тотожності методичних підходів до розрахунку показників, не можна здійснювати їх порівняння. Це стосується і витрат на виробництво і збут продукції. Зміни законодавчих актів щодо формування витрат потребують ретельної уваги до забезпечення єдиної методологічної бази їх розрахунку і приведення у порівняний вид шляхом застосування єдиних норм. Це досягається перерахунком базових даних згідно із нормативними документами, діючими в періоді, що розглядається.

 

Графічний метод

 

Графіки мають велике ілюстративне значення, вони більш наглядно демонструють ті закономірності і тенденції, що містить числова інформація. Графічний метод також використовується для розрахунку деяких показників, наприклад, точки беззбитковості, внутрішньої норми доходності і т.ін. Широко застосовується графічний метод для дослідження організаційних структур управління.

 

Інформаційне забезпечення

Економічного аналізу

 

Основою економічного аналізу є система економічної інформації, яка є базою прийняття оптимальних управлінських рішень. Створення раціонального потоку інформації повинно опиратися на певні принципи. Такими принципами є:

виявлення інформаційних потреб;

виявлення способів найбільш ефективного задоволення потреб в інформації;

об'єктивність інформації;

єдність інформації із різних джерел;

усунення дублювання в первинній інформації;

своєчасність одержання, обробки інформації для забезпечення прийняття управлінських рішень в оперативному управлінні;

широке використання ЕОМ для обробки первинної інформації для одержання систематизованих даних;

можливе обмеження обсягу первинної інформації і підвищення коефіцієнту її використання.

Джерела інформації економічного аналізу підрозділяються на облікові і позаоблікові. До облікових джерел відносяться:

а) бухгалтерський облік і звітність;

б) статистичний облік і звітність;

в) оперативний облік і звітність;

г) вибіркові облікові дані.

У бухгалтерському обліку і звітності знаходять найбільш повне відображення й узагальнення господарські засоби і господарські операції.

Статистичний облік і звітність, які відображають сукупність масових явищ і процесів, що виявляють певні економічні закономірності, служать важливим джерелом аналізу.

Оперативний облік і звітність забезпечують швидке одержання відповідної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень щодо регулювання господарської діяльності.

Вибіркові облікові дані необхідні для поглибленого вивчення певних питань діяльності підприємства.

До позаоблікових джерел відносяться наступні:

а) матеріали внутрішнього і зовнішнього аудита;

б) матеріали лабораторного контролю;

в) матеріали перевірок податковою службою;

г) матеріали виробничих нарад;

д) матеріали зборів трудових колективів;

е) матеріали засобів масової інформації;

ж) матеріали, отримані в результаті особистих контактів з вико-навцями;

з) інформація, одержана від споживачів продукції.

Необхідність підвищення наукового рівня економічного аналізу в сучасних умовах передбачає широке застосування нормативів, які розподіляються на:

нормативи використання матеріальних ресурсів;

нормативи витрат праці, що дозволяють визначити чисельність працівників, кількість робочих місць і т.ін. Це норми часу, виробітку, обслуговування, чисельності;

нормативи організації виробництва, наприклад, нормативи тривалості виробничого циклу, запасів;

нормативи формування і використання фінансових ресурсів. До них можна віднести податки, що визначають взаємовідношення підприємства з бюджетом, тарифи відрахувань на соціальні цілі, норми амортизації, нормативи оборотних засобів;

соціальні нормативи.

Науково-обґрунтовані нормативи необхідні для оцінки виконання бізнес-плану, обґрунтування і вибору оптимальних планових рішень.

Для більш глибокої оцінки діяльності підприємства використо-вуються джерела внутрішньогалузевої інформації –– дані інших підприємств. Їхнє використання дає можливість здійснити міжгоспо-дарський аналіз, оцінити конкурентоспроможність підприємства і продукції.

 

 

Контрольні запитання

 

1. Сутність методу економічного аналізу, його основні особли-вості.

2. Класифікація аналітичних показників.

3. Фактори в економічному аналізі, їх класифікація і характе-ристика.

4. Прийом порівняння, сфера його застосування в економічному аналізі, види порівняльного аналізу.

5. Прийом групувань, види і приклади групувань.

6. Причини необхідності деталізації показників, напрямки деталізації.

7. Базисні і ланцюгові індекси, їх розрахунок.

8. Приклади застосування балансового прийому в економічному аналізі.

9. Правила застосування прийому ланцюгових підстановок.

10. Середні величини, що використовуються в економічному аналізі, приклади їх використання.

11. Усунення впливу інфляційних факторів для забезпечення можливості зіставлення показників.

12. Прийоми розширення і подовження факторних моделей, їх застосування для поглибленого аналізу показників.

13. Приведення показників у порівняний вид по обсягу виробництва, цінами, структурі продукції та методичному підході до розрахунку показників.

14. Цілі застосування графічного методу в економічному аналізі.

15. Принципи інформаційного забезпечення економічного аналізу, класифікація джерел інформації.

16. Система норм і нормативів, що використовується в економічному аналізі.

 

Конспект лекций по предмету «Экономический анализ (общая теория)