Аналіз впливу трудових факторів на продуктивність праці та обсяг товарної продукції

На підставі даних табл. 7.1 зробимо розрахунок впливу факторів на відхилення фактичної продуктивності праці від планової:

1) зміна питомої ваги робітників у складі промислово-виробничого персоналу:

(– 2,4) * 8800: 100 = – 211,2 (грн.);

2) зміна середньорічного виробітку одного робітника

650 * 81,87: 100 = + 532,2 (грн.).

Разом: + 321 грн.

На останній фактор, у свою чергу, вплинули такі фактори:

а) зміна кількості відпрацьованих днів одним робітником:

(– 10) * 8 * 5 = – 400 (грн.);

б) зміна тривалості робочого дня:

(– 0,5) * 210 * 5 = – 525 (грн.);

в) зміна середньогодинного виробітку одного робітника:

1 * 210 * 7,5 = + 1575 (грн.).

Разом: + 650 грн.

Резервами зростання середньорічного виробітку одного робітника є подолання негативного впливу факторів а) та б) — 925 грн., а резерв підвищення середньорічної продуктивності праці одного працюючого складатиме 968,5 грн. (925 • 0,8187 + 211,2).

Далі здійснюємо розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції внаслідок використання тільки категорії робітників:

1) зміна кількості робітників:

(– 10) * 220 * 8 * 5 = – 88 000 (грн.);

2) зміна відпрацьованих одним робітником днів за рік (явки)

(– 10) * 140 * 8 * 5 = – 56 000 (грн.);

3) зміна тривалості робочого дня:

(– 0,5) * 140 * 210 * 5 = – 73 500 (грн.);

4) зміна середньогодинного виробітку одного робітника:

(+ 1) * 140 * 210 * 7,5 = + 220 500 (грн.).

Разом: + 3000 грн.

Цей розрахунок показує, що три фактори є негативними і тільки один останній діяв позитивно. Проте він є і найвпливовішим і перекрив негативний вплив перших трьох факторів, які формально можна розглядати як резерви виробництва. Але зменшення чисельності робітників при забезпеченні необхідних обсягів виробництва завжди розглядається як позитивне явище і не повинно ставитися за провину підприємства. Тому резерви виробництва, виходячи з наведеного розрахунку, становлять лише 129,5 тис. грн. (56 + 73,5).

Закінчуючи аналіз наведених трудових ресурсів, можна в цілому дати позитивну оцінку їх використанню, але при цьому слід обов’язково звернути увагу на істотні недоліки в їх використанні і наявності резервів.

 

Питання для самоперевірки:

1. Як визначити, чи забезпечене підприємство трудовими ресурсами?

2. Як проаналізувати якість робочої сили? Що таке плинність кадрів?

3. Як дослідити використання робочого часу?

4. Як проаналізувати продуктивність праці?

Тема 8. Аналіз стану і використання основних фондів.

План

8.1. Аналіз складу, структури і технічного стану основних фондів

8.2. Аналіз виробничих потужностей     

8.3. Аналіз використання основних фондів і устаткування

 

Аналіз складу, структури і технічного стану основних фондів

Аналізуючи основні фонди, насамперед треба визначити їх середньорічну вартість і динаміку зміни за ряд років.

Основні фонди підприємства поділяють на:

- виробничі основні засоби

- невиробничі основні засоби.

Перші включають основні засоби основного виду діяльності (промисловості та інших галузей народного господарства). Основні засоби виробничої діяльності складаються з будівель і споруд, устаткування, інструменту та інших основних фондів.

Аналізуючи склад основних виробничих фондів, необхідно поділити їх на активні та пасивні, визначивши питому вагу кожної групи. Треба ретельно вивчити, як змінюється співвідношення цих груп упродовж останніх років. При цьому невпинне збільшення частки активних фондів у вигляді робочих і силових машин — мета кожного підприємства.

У сучасних ринкових умовах дуже важливо звернути увагу на те, яка частка основних фондів здана або взята в оренду, яку земельну площу підприємство займає і наскільки доцільно використовує її.

Інвестиційну діяльність підприємства можна оцінити, вивчивши суми залишків незавершеного будівництва, які числяться на бухгалтерському балансі.

Як допоміжні можна застосовувати коефіцієнти вибуття, оновлення основних засобів, показники вікового складу устаткування. Повсюдне погіршання цих показників свідчить про серйозні проблеми з оновленням устаткування на підприємствах країни, відсутність коштів для фінансування цих потреб.