Особливості взаємодії з НЦБ Інтерполу

   Витоки створення організації Інтерполу виходять з початку ХХ сторіччя. В 1923 році, за ініціативою ряду економічно-розвинутих країн світу, на Міжнародному поліцейському конгресі було організовано Міжнародну комісію кримінальної поліції, мета створення якої – рішення широкого кола поліцейських питань з боротьби з міжнародною злочинністю та, в першу чергу, налагодження відношень між службами різних країн, підвищення ефективності взаємодії, шляхом підписання конкретних міжнародних договорів по боротьбі зі злочинністю. 1923 рік вважається датою народження Міжнародної організації кримінальної поліції, яка офіційно до 1956 року мала назву Міжнародна комісія кримінальної поліції. В 1956 році був прийнятий Статут Інтерполу, який практично не набув змін до цього часу.

   Головні завдання та цілі Інтерполу полягають в забезпеченні найбільш всеохоплюючого співробітництва між зацікавленими органами кримінальної поліції в рамках діючого національного законодавства країн - учасниць. 

   Крім того Інтерпол, у відповідності до положень Статуту, виступає в якості координатора та посередника в діяльності служб кримінальної поліції різних країн світу. Організація не втручається в діяльність, яка носить політичний, військовий, релігійний та расовий характер.

   Співробітництво поліцейських органів в рамках Інтерполу засновано на діях, які застосовуються цими органами на території своїх країн в суворій відповідності з їх національним законодавством. Всі країни, які входять до Інтерполу, мають рівні права.

 Поточна діяльність Укрбюро Інтерполу головним чином полягає в інформаційному супроводженні кримінальних та оперативно-розшукових справ, які знаходяться в провадженні правоохоронних органів України та держав-членів Інтерполу, здійснення міжнародного розшуку осіб, в тому числі членів організованих злочинних угрупувань, які переховуються від органів слідства та суду, у вивченні та узагальненні передового світового досвіду з питань боротьби зі злочинністю.

У випадку якщо, пошук не дав позитивного результату або результат отриманий з офіційних державних сайтів іноземних держав потребує процесуального оформлення з наступним приєднанням до матеріалів перевірки або кримінальної справи в якості доказів необхідно підготувати, узгодити та направити каналами запит НЦБ Інтерполу: Робочий апарат НЦБ Інтерполу в Україні (Центральний апарат) або відділ НЦБ Інтерполу при УМВС області.

У разі неможливості, за об'єктивних причин, відпрацювати запит каналами МІНДОХОДІВ, його може бути відпрацьовано по лінії Інтерполу. При цьому причини неможливості відпрацювання запиту власними каналами повинні зазначатись у запиті до апарату НЦБ Інтерполу.

Запити про надання правової допомоги компетентними органами іноземних держав готуються тільки при наявності достатньої, перевіреної інформації, що мова йдеться саме про податкове правопорушення.

У запитах із питань ухилення від оподаткування від ініціаторів необхідно вимагати відомості про встановлену або можливу суму несплачених податків. Запити, у яких позначені суми ухилень нижче мінімуму, встановленого ч.3 ст.212 КК України, опрацьовуватись апаратом НЦБ Інтерполу та його представниками в ГУМВС, УМВС не повинні взагалі.

Зокрема, звернення до НЦБ Інтерполу мають вигадану доцільність, очевидну безперспективність реалізації отриманої інформації, а також характер зустрічних перевірок за відсутності достатніх підстав. З іншого боку, перспективні запити складаються недостатньо мотивовано, без достатніх документальних підтверджень та чіткого обґрунтування доцільності із невикористанням всіх наявних можливостей в межах власної юрисдикції.

Як результат, Укрбюро не в змозі якісно відпрацьовувати згадані звернення, а НЦБ Інтерполу інших країн, відповідно, змінюють своє ставлення до запитів податкової міліції Міністерства доходів і зборів України з подібних питань. Це відображається на рості кількості "відмовних" відповідей на запити в економічній сфері.

    Факт того, що Інструкція потребує значного доопрацювання є очевидним. Вона не відображає у повній мірі потреб податкової міліції і цьому є пояснення: інтерпол - міжнародна організація кримінальної поліції, основною функцією якої є координація правоохоронних органів кримінального блоку. Зазвичай координація відбувається по принципу спорідненості служб країни, яка звертається за допомогою, та країни, яка виконуватиме запит.

  Оскільки структурні підрозділи, аналогічні до податкової міліції України, у більшості країн не відносяться до поліцейських служб, то, як правило, відповідь іноземного органу містить пораду звертатись офіційними каналами для проведення розслідування.

     Ставлення до податкових порушень також різниться у залежності від країни. Наприклад, у більшості держав неповернення валютної виручки із-за кордону або відкриття та використання банківських рахунків в іноземній країні не вважаються протиправними діяннями.

 

 

ЦІКАВО ДЛЯ РОЗВИТКУ

Перелік держав-членів Інтерполу - 188:

· Австралия [4] · Австрия [5] · Азербайджан [6] · Албания [7] · Алжир [8] · Ангола [9] · Андорра [10] · Антигуа и Барбуда [11] · Аргентина [12] · Армения [13] · Аруба [14] · Афганистан [15] · Багамы [16] · Бангладеш [17] · Барбадос [18] · Бахрейн [19] · Беларусь [20] · Белиз [21] · Бельгия [22] · Бенин [23] · Болгария [24] · Боливия [25] · Босния и Герцеговина[26] · Ботсвана [27] · Бразилия [28] · Бруней [29] · Буркина-Фасо [30] · Бурунди [31] · Бутан [32] · Ватикан [33] · Великобритания [34] · Венгрия [35] · Венесуэла [36] · Восточный Тимор [37] · Вьетнам [38] · Габон [39] · Республика Гаити [40] · Гайана [41] · Гамбия [42] · Гана [43] · Гватемала [44] · Гвинея [45] · Гвинея-Бисау [46] · Германия [47] · Гондурас [48] · Гренада [49] · Греция [50] · Грузия [51] · Дания [52] · Джибути [53]

· Доминика [54] · Доминиканская республика [55] · Египет [56] · Заир [57] · Замбия [58] · Зимбабве [59] · Израиль [60] · Индия [61] · Индонезия [62] · Иордания [63] · Ирак [64] · Иран [65] · Ирландия [66] · Исландия [67] · Испания [68] · Италия [69] · Йемен [70] · Кабо-Верде [71] · Казахстан [72] · Камбоджа [73] · Камерун [74] · Канада [75] · Катар [76] · Кения [77] · Кипр [78] · Киргизия [79] · Китай [80] · Колумбия [81] · Коморские Острова[82] · Республика Конго [83] · Республика Корея [84] · Коста-Рика [85] · Кот-д'Ивуар [86] · Куба [87] · Кувейт [88] · Кюрасао [89] · Лаос [90] · Латвия [91] · Лесото [92] · Ливан [93] · Ливия [94] · Либерия [95] · Литва [96] · Лихтенштейн [97] · Люксембург [98] · Маврикий [99] · Мавритания [100] · Мадагаскар [101] · Республика Македония[102] · Малави [103]

· Малайзия [104] · Мали [105] · Мальдивы [106] · Мальта [107] · Марокко [108] · Маршалловы Острова[109] · Мексика [110] · Молдавия [111] · Монако [112] · Монголия [113] · Мозамбик [114] · Мьянма [115] · Намибия [116] · Науру [117] · Непал [118] · Нигер [119] · Нигерия [120] · Нидерланды [121] · Никарагуа [122] · Новая Зеландия [123] · Норвегия [124] · ОАЭ [125] · Оман [126] · Пакистан [127] · Панама [128] · Папуа — Новая Гвинея[129] · Парагвай [130] · Перу [131] · Польша [132] · Португалия [133] · Российская Федерация[134] · Руанда [135] · Румыния [136] · Сальвадор [137] · Самоа [138] · Сан-Марино [139] · Сан-Томе и Принсипи[140] · Саудовская Аравия[141] · Свазиленд [142] · Сейшельские Острова[143] · Сенегал [144] · Сент-Винсент и Гренадины [145] · Сент-Китс и Невис[146] · Сент-Люсия [147] · Сербия [148] · Сингапур [149] · Синт-Мартен [150] · Сирия [151] · Словакия [152] · Словения [153]

· Сомали [154] · Судан [155] · Суринам [156] · США [157] · Сьерра-Леоне [158] · Таджикистан [159] · Таиланд [160] · Танзания [161] · Того [162] · Тонга [163] · Тринидад и Тобаго[164] · Тунис [165] · Туркменистан [166] · Турция [167] · Уганда [168] · Узбекистан [169] · Украина [170] · Уругвай [171] · Фиджи [172] · Филиппины [173] · Финляндия [174] · Франция [175] · Хорватия [176] · ЦАР [177] · Чад [178] · Черногория [179] · Чехия [180] · Чили [181] · Швейцария [182] · Швеция [183] · Шри-Ланка [184] · Эквадор [185] · Экваториальная Гвинея[186] · Эритрея [187] · Эстония [188] · Эфиопия [189] · ЮАР [190] · Южный Судан [191] · Ямайка [192] · Япония [193]

 

 

 

Останнім часом у відповідь на запити української сторони щодо обміну податковою інформацією дедалі частіше надходять листи від компетентних органів деяких зарубіжних країн (зокрема, Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Швейцарії, Туреччини, Китаю), в яких акцентується увага на необхідності дотримання міжнародних стандартів під час підготовки спеціальних письмових запитів. Про це йшлося у листі Департаменту міжнародних зв’язків Міндоходів України від 21.08.2013 р. № 15740/7/99-99-12-01-02-17.

Компетентні органи цих країн наголошують на обов’язковій наявності у запитах таких відомостей, як опис вірогідного порушення законодавства, що потребує підтвердження та зазначення можливих втрат бюджету; опис зусиль, докладених для отримання цієї інформації із джерел на території України, та запевнення, що внутрішні джерела інформації вичерпано; дані стосовно наявності інформації про закордонних суб’єктів господарювання в Інтернет-джерелах; причини, з яких припускається, що інформація може бути в розпорядженні іноземного компетентного органу; інформація, чи мають відношення до справи бухгалтерські документи закордонних асоційованих осіб; дані про суму та дату виникнення податкового боргу платника податків; опис схеми можливого ухилення від сплати податків або приховування оподатковуваних доходів; запевнення, що українська сторона готова надавати інформацію на аналогічні запити, надіслані зарубіжними компетентними органами, та використовувати надану ними інформацію відповідно до положень міжнародних договорів.

Вкрай важливим є той факт, що запитувана інформація, потрібна для висування вимог до платника відповідно до внутрішнього законодавства України, нерідко виходить за межі дії конвенцій, згідно з якими відбувається обмін податковою інформацією.

Українську сторону поінформовано також про те, що для надання відповідей на всі порушені в запиті питання слід зазначати в ньому мету отримання запитуваної інформації для виконання положень міжнародних договорів.

Якщо опис справи вказує на використання асоційованих осіб з метою приховування прибутку або доходів (зокрема, якщо платник податку та асоційована особа — резидент іншої країни постачають один одному товари, виконують роботи або надають послуги за цінами, відмінними від цін, що переважають на ринку (звичайних цін)), необхідно описати схему такої діяльності та навести порівняльний аналіз цін.

Особливу увагу при підготовці запитів слід звертати на підбір додаткових матеріалів, які слугують ілюстрацією того, що український платник, стосовно якого оформляється запит, у кожному окремому випадку здійснював діяльність за схемою, яка давала змогу приховувати одержані доходи та здійснювати інші порушення податкового законодавства. Супровідні матеріали слід підбирати з огляду на інформативну цінність для іноземного компетентного органу.

Співвідношення опрацьованих документів та практичного результату, отриманого після надсилання, часто-густо свідчить про формальний підхід багатьох ініціаторів запитів до їх підготовки. Тому відповідальні фахівці наголошують, що лише чітка підготовка запитів, пояснення причин необхідності інформації, опис схеми діяльності платників податків, підбір додаткових матеріалів з огляду на їх інформативну цінність для іноземного компетентного органу можуть бути передумовою отримання чітких і змістовних відповідей на поставлені запитання, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню результативності боротьби з фактами ухилень від сплати податків та наповненню бюджету. Беручи до уваги загальносвітові тенденції з недопущення надсилання до компетентних органів зарубіжних країн необґрунтованих запитів, Департамент міжнародних зв’язків надалі звертатиме особливу увагу на якість їх підготовки.

 

 

трапляється, що обмін податковою інформацією з низкою юрисдикцій здійснити неможливо з огляду на відсутність відповідного правового поля. Тому нині проводиться активна робота з підготовки до підписання нових угод, зокрема з так званими низькоподатковими юрисдикціями, що дасть змогу ефективніше здійснювати боротьбу з відпливом капіталу та фактами уникнення оподаткування, а державу забезпечить дієвими інструментами щодо попередження неконтрольованого виведення капіталів з нашої країни до офшорів та юрисдикцій з низькими ставками оподаткування і сприятиме якіснішому контролю за операціями з нерезидентами, а також завадить неправомірній податковій оптимізації.

Складено перелік країн, з якими проводили роботу, визначили пріоритетність і дипломатичними каналами надіслали запити до їхніх компетентних органів, а саме: Антигуа і Барбуда, Беліз, Аруба, Бермудські Острови, Британські Віргінські Острови, Кайманові Острови, Мальдіви, Монако, Панама, Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Люсія, Сінт-Мартен, Сейшельські Острови.

Так, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 435-р від 19 червня 2013 р. Міністра доходів і зборів Олександра Клименка уповноважено на підписання Угоди між Урядом України та Урядом Белізу про обмін інформацією з податкових питань. А також опрацьовано проект угоди про обмін інформацією з Арубою (пропозиції арубської сторони до проекту угоди погоджено з МЗС України, Мінфіном України, Мінекономрозвитку України та Мін’юстом України). Підготовку текстів зазначених двох угод до підписання може бути здійснено найближчим часом.

Триває робота щодо укладення угоди про обмін інформацією з Британськими Віргінськими Островами (за повідомленням з Посольства України у Великій Британії, віргінська сторона незабаром має повідомити про результати розгляду української пропозиції).

Крім того, встановлено безпосередні контакти з відповідними посадовими особами з податкових органів Кайманових і Бермудських Островів, які займаються укладанням угод про обмін інформацією від імені цих держав, та розпочато переговорний процес про укладання міжурядових угод про обмін інформацією. Переговори щодо проекту угоди з Мальдівами наразі продовжувати неможливо, оскільки мальдівською стороною запропоновано неприйнятні для України зміни до проекту угоди (надання інформації на платній основі, неможливість отримання банківської інформації).

Нові обрії співпраці

Неабияк спрощує обмін інформацією і водночас надає допомогу у стягненні податків приєднання України до багатосторонньої Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, яка набрала чинності для України з 1 липня 2009 р. Крім того, наша держава виконала всі процедури, необхідні для приєднання до Протоколу про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Цей документ набрав чинності для України з 1 вересня 2013 р.

Конвенція охоплює всі види податків і є чинною для Австралії, Азербайджану, Албанії, Аргентини, Белізу, Бельгії, Великої Британії, Гани, Греції, Грузії, Данії, Індії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Кореї, Коста-Рики, Мальти, Мексики, Молдови, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Словенії, США, України, Фінляндії, Франції, Швеції, Японії. З приєднанням України до цієї Конвенції з’явилися правові підстави здійснювати обмін податковою інформацією з країнами, з якими не укладено договори про уникнення подвійного оподаткування, зокрема з Австралією, Албанією, Аргентиною, Белізом, Ганою, Ірландією, Мальтою та Коста-Рикою.

Крім того, Україна має на меті брати активну участь в роботі Глобального форуму ОЕСР з питань оподаткування, який є майданчиком для багатостороннього обговорення податкових проблем між країнами — членами ОЕСР та іншими державами. Участь у роботі цієї організації посилить необхідність дотримання світових принципів прозорості й ефективного обміну інформацією для податкових цілей та підвищення стандартів підготовки документів.

 

Список використаних джерел

1. Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2012  № 1247

Порядок обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн

2. Лист Міністерства доходів і зборів України від 22.11.2013 р. N25059/7/99-99-12-01-03-17

3. Лист ДПА України від 07.08.2001 року № 10610/7/26-5517 "Щодо організації міжнародного співробітництва територіальних підрозділів податкової міліції ДПА України з питань попередження розкриття та розслідування злочинів у сфері оподаткування з компетентними органами іноземних держав".

4. Спільний Наказ Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України та Державної податкової адмiнiстрацiї України від 9.03.1997 року № 26-10/10-8395 "Про Інструкцію про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні";

5. Лист ДПА України від 22.12.1998 року № 15279/10/26-0217 "Про впорядкування міжнародного співробітництва податкової міліції України з компетентними органами іноземних держав".

6. Лист ДПА України від 07.11.2002 року № 17234/7/12-0317 "Про порядок уніфікації форми запитів".

7. Указ Президента України від 22 вересня 2000 року № 1082/2000 "Про внесення змін до Положення про торговельно-економічну місію у складі дипломатичного представництва України за кордоном".

8. Тимчасове положення про порядок надання торговельно-економічними місіями у складі дипломатичних представництв України за кордоном сприяння Державній податковій адміністрації України, затвердженого наказом Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України від 3.11.2000 № 236/566.

9. Лист ДПА України від 22.12.1998 року № 15279/10/26-0217 "Про впорядкування міжнародного співробітництва податкової міліції України з компетентними органами іноземних держав".

10. Кримінальний процесуальний кодекс України Розділ ІХ

11. ІНСТРУКЦІЯ про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів від 9 січня 1997 р.  N 3/1/2/5/2/2