Основні умови договорів міжнародної оренди

Умови орендного договору й обов'язки сторін полягають у наступному.

1. Термін дії договору оренди залежить від виду оренди: при короткостроковій оренді мінімальний термін складає один день, а при довгострокової цей термін звичайно збігається з періодом амортизації устаткування.

Термін, закріплений у договорі, називається безвідкличним періодом. Сторони можуть розірвати договір у цей період тільки у випадку, якщо один з партнерів не виконує свої зобов'язання.

Термін дії договору можна продовжити, але робиться це тільки за згодою обох сторін. При цьому зрозуміло прагнення орендатора продовжити термін дії угоди, тому що в даному випадку знижується орендна плата. І орендодавець майже завжди при подібних обставинах йде на зниження орендної плати (не треба забувати, що ринок на Заході насичений і навіть перенасичений, і не якщо орендодавець не погодиться на зниження орендної плати, орендар переключиться на роботу з іншим орендодавцем).

Коли мине термін дії договору, орендар може повернути устаткування орендодавцю же чи викупити його, виплативши при цьому залишкову вартість. Другий варіант на практиці зустрічається рідше: хоча сума виплати може бути невелика, фірма-орендар повинна сплачувати податок з первісної вартості устаткування. До того ж під час терміну дії орендного договору устаткування моральне застаріває і, отже, не завжди доцільно його подальше використання. Можливий також варіант, коли контрактом на оренду передбачений у разі потреби викуп орендованого майна (частково чи цілком) до закінчення терміну оренди. При цьому орендар вносить всю обумовлену орендну плату (так звану викупну ціну). Для викупу можна використовувати кошти з отриманого доходу, а також удатися до кредитів банку.

2. Форма і розмір орендної плати визначаються умовами платежу. Орендодавцю вигідно установити орендну плату на такому рівні, щоб її загальна сума перевищувала ціну, по якій можна було б купити устаткування на звичайних комерційних умовах. В орендну плату включаються повна ціна устаткування, у тому числі мита і податки, а також витрати на технічне обслуговування і ремонт.

Орендна плата може встановлюватися у виді постійної ставки протягом усього терміну дії договору чи прогресивно знижуватися, що залежить від тривалості терміну дії договору.

При розрахунку орендної плати враховуються особливості устаткування. Так, для автомобілів враховується ставка за місячний пробіг, для літаків — за льотну годину, Для верстатів — середнє добове навантаження, для ЕОМ — години роботи. У договорі звичайно записується застереження про те, що коли орендар перевищить установлену середньомісячну чи середньодобову тривалість використання устаткування то він виплачує надбавку до орендної плати.

Орендна плата може вноситися щотижня, щокварталу чи щорічно — у залежності від умов договору. Іноді використовуються авансові платежі, рівні сумі орендної плати за кілька місяців. Такі платежі є своєрідною гарантією для орендодавця.

Звичайно при короткостроковій оренді орендодавець вимагає одержання всієї суми відразу після підписання договору.

3. Умовами орендного договору передбачені обов'язки сторін як орендодавця, так і орендаря.

Орендодавець, залишаючись власником засобів виробництва, зацікавлений у збереженні своєї власності, у підтримці її в працездатному стані. Тому він зобов'язаний поставити устаткування в придатному для експлуатації стані й в обговорений термін і сприяти орендарю в навчанні персоналу. Він також, якщо це передбачено договором, проводить за свій рахунок капітальний ремонт переданого в оренду устаткування. Якщо ж у роботі устаткування виникнуть неполадки, не викликані порушенням режиму експлуатації, то орендодавець повинний усунути їх за свій рахунок. Часто орендодавець бере на себе повне технічне обслуговування устаткування, причому якщо це робиться неякісно, то орендар вправі зажадати відшкодування збитків. За умовами орендного договору орендодавцю звичайно надається право систематично перевіряти стан зданого в оренду устаткування, правильність його експлуатації. Орендар зобов'язаний використовувати устаткування відповідно до вимог технічної інструкції, що входить у договір, підтримувати його в справному стані, не вносити ніяких змін і не робити переробок у конструкції устаткування без згоди орендодавця. Він повинен також сповіщати орендодавця про всі дефекти, виявлених у ході експлуатації, і забезпечувати збереження устаткування.

Орендар повинен також застрахувати за свій рахунок узяте в оренду устаткування на користь орендодавця. Однак у більшості випадків це робить сам орендодавець, включаючи вартість страхування в орендну плату.

Орендар має право передавати устаткування третій особі в суборенду (sublease), дозволяти іншим зацікавленим особам знайомитися з устаткуванням, якщо все це передбачено контрактом і не суперечить законодавству.

Аналіз міжнародної практики дозволяє виділити ряд найбільш важливих умов лізингових контрактів:

1) Вибір предмета лізингу -— лізингоотримувач доручає лізинговій компанії придбати потрібний йому предмет лізингу з врахуванням його виробничих потреб. Предмет лізингу і постачальник вибираються лізингоотримувачем без утручання лізингової компанії.

2) Опис предмета лізингу -— указуються точне найменування, типове позначення, приналежність товару. Точний опис предмета лізингу необхідний для його ідентифікації після закінчення терміну контракту.

3) Місцезнаходження об'єкта лізингу повинне бути чітко визначене в контракті; при зміні місця необхідна письмова згода лізингової компанії.

4) Термін лізингу, під час якого контракт не може бути розірвуть  складає від 40 до 90% терміну використання майна відповідно до вимог його експлуатації. Викликано це податковими причинами.

5) Прострочене чи постачання непостачання — оскільки постачальника знаходить лізингоотримувач, з лізингової компанії знімаються відповідальність за несвоєчасне постачання чи взагалі непоставку.

6) Невиконання стороною договору фінансових чи майнових зобов'язань: обмовляється відповідальність лізингоотримувача за невиконання фінансових і майнових зобов'язань:

Ø доставка і монтаж лізингового майна здійснюються за рахунок лізингоотримувача, він же несе зв'язаний з цим ризик;

Ø лізингоотримувач відповідає за випадкову загибель, утрату, псування майна і за арешт, накладений на майно;

Ø лізингоотримувач відповідає за передчасний знос узятого в оренду майна;

Ø лізингоотримувач зобов'язаний за свій рахунок утримувати орендоване майно в справному стані, ремонтувати його.

7) Охорона прав власності лізингодавця -- ллізингоотримувач не має права розпоряджатися лізинговим майном, у тому числі переміщати його з зазначеного в контракті місця.

8) Регулювання гарантійних претензій — якщо в лізингоотримувача виникають претензії до якості товару, віна передає претензії до постачальника-лізингодавця, який і висуває ці гарантійні претензії.

9) Постгарантійна відповідальність — неполадки, що з'являються після закінчення гарантійного терміну, повинні усуватися лізингоотримувачем.

10) Експлуатація, технічне обслуговування і утримання у справному стані орендованого майна здійснюються за рахунок лізингоотримувача. Лише в окремих випадках, коли в контракт включені додаткові зобов'язання, лізингодавач бере на себе відповідальність по технічному обслуговуванню і догляду за лізинговим устаткуванням.

11) Страхування лізингового майна звичайно здійснюється за рахунок коштів лізингоотримувача. "Звільняючи" від страхування лізингодавача, лізингоотримувач тим самим забезпечує собі лізинг по більш низькій ціні і намагається, тісно співробітничаючи зі страховими компаніями, одержати більш пільгові умови страхування. Лізингове майно страхується від нещасного випадку, пожежі, крадіжок і т.д.

12) Визначення лізингових платежів — сторони погоджують оплату лізингу на весь термін контракту. Використовуються різні види знижок, на нове майно може бути встановлена підвищена ціна.

13) Прострочення платежу з боку лізингоотримувача — у цьому випадку лізингодавач має право розірвати договір до закінчення терміну контракту, і лізингова компанія представляє позов на відшкодування нанесеного їй збитку.