Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Лекція 2. Поселення та житло українського народу
План: 1. Традиційні типи та форми сільських поселень українців. 2. Особливості традиційного українського житла. 3. Селянський двір та господарські споруди
1. Найдавнішим та найпоширенішими типом українських поселень є село, яке було відоме ще з часів Київської Русі. Села виникали в процесі господарського освоєння під землеробство певної території групою людей і складалися з дворищ-ланів. Залежно від умов виникнення села могли мати різні назви: кут, кінець, оседок, селище, дворище, земля, хутір. Село об’єднувало мешканців у сільську громаду, за якою закріплювалася певна територія, податки, обов'язки. Українське село як певна цілісна система складалося з ряду елементів: сельбища, центру, культових споруд, виробничо-побутових та культурно-освітніх об'єктів і установ. Сельбище охоплювало територію, на якій розташовувалося власне поселення – селянські двори, головна сільська дорога (вулиця), об'єкти інфраструктури. Центром традиційно вважалася територія поблизу церкви або приміщення громадського управління. До виробничо-побутових об'єктів належали кузня, млин, корчма, крамниця, громадська комора. До культурно-освітніх – церковно-парафіяльні та державні початкові школи, а також громадські організації. До традиційних типів сільських поселень українців належить хутір. Здебільшого це малодвірне, переважно однодвірне, поселення. Для поселень українців найбільш характерними є безсистемна, рядова, кругова, ланцюгова, вулична та комбінована форми. Виділяють також чотири основні типи забудови: розсіяна, гніздова, скупчена, комбінована. 2. Загальнопоширеним типом житла на території України спорудою є хата. Хата найчастіше являла собою білену зовні і всередині будівлю під солом’яним дахом. Цей загальний тип української хати є найбільш визначальною етнографічною ознакою українського народу. Від нього відрізняються хати північної частини і Карпатських гір. Там вони дерев’яні, мають відкриті стіни. Характерною рисою народного житла була простота плану хати. Українська хата здійснила багатовікову еволюцію від одноподільних (однокамерних) до дво-, три- та багатоподільних (багатокамерних) жител, характерними для яких були: яскраво виражене зонування, локальна специфіка, різноманітність планування.
В Україні застосовували два типи конструкції стін: зрубний (в українському Поліссі та Карпатах) і каркасний (у лісостеповій смузі). Найпоширенішою конструкцією даху в Україні була чотирисхила на кроквах, які кріпилися на верхньому вінці зрубу або на поздовжніх брусах («платвах»), покладених на верху стін. Важливим елементом традиційного українського житла є його інтер’єр. Традиційними елементами внутрішнього планування українського житла є вариста піч, покуть, стіл, лава, скриня, мисник. Традиційна українська хата мала, як правило, не менше трьох вікон, глиняну долівку. Стеля підтримувалася поздовжніми або поперечними балками – сволоками. 3. Селянський двір включає в себе житло, господарські будівлі та прилеглий до них невеликий виробничий майданчик. Разом з садом та городом такий двір утворював садибу. В Україні відомі три типи забудови дворів: вільний, зімкнутий та замкнений. Щодо розміщення хати відносно вулиці український двір був представлений трьома варіантами: віддаленим, наближеним та безпосереднім. Найважливішими спорудами в садибі були клуня та хлів. Важливою спорудою в господарстві українців була комора. Вона призначалася для зберігання запасів зерна, господарського інвентарю та речей вжитку. У кожному господарстві були повітки. Усі будівлі двору об’єднувались в один ансамбль за допомогою огорож.
Література: 1. Грушевський М. Як жив український народ. Коротка історія України – К, 1991. 2. Духовна спадщина Черкаського краю: Хрестоматія з історії культури Черкащини. – Черкаси: Сіяч, 1997. 3. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст). Курс лекцій: Навч. посібник для студ. історичн. спец. вищих навч. закл. / За ред. В.І. Ярового. – К, 2001. 4. Історія України: у 2 т. Т. 2. Від середини XVIII століття до 1923 року./ Н. Полонська - Василенко. – 3-тє вид. – К.: «Либідь», 1995. 5. Історія української культури / За загал. Ред. І. Крип’якевича. – К.: «Либідь», 1994. 6. Історія української культури. В 4 зшитках / Під ред. І. Крип’якевича. – К: АТ „Обереги”, 1993 7. Кафарський В. Нація і держава. Культура. Ідеологія. Духовність. – Івано-Франківськ: Плай, 1999.
8. Культура та побут населення України: Навч.посібник / В.І. Наулко, Л.Ф. Артюх, В.Ф. Горленко та ін. – 2 – е вид., доп. та перероб. – К.: «Либідь», 1993. 9. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К.: АТ „Обереги”, 1992. 10. Наш рідний край. Хрестоматія з історії Черкащини. – К.: Молодь, 1993. 11. Наш рідний край. Хрестоматія з історії Черкащини. Ч. 2 – К.: Молодь, 1995. 12. Огієнко І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. – К.: Абрис, 1991. – 272 с. 13. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2001. 14. Словник символів / Укл. Потапенко О.І., Дмитренко М.К., Потапенко Г.І. та ін. – К., 1997. 15. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. – 2-е вид. / А.П. Пономарьов, Л.Ф. Артюх, Т.В. Косміна та ін. К.: «Либідь», 1994.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 113; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.12.172 (0.006 с.) |