Показники матеріального забезпечення населення та домогосподарств

 

Характеристикою матеріального становища населення є доходи та забезпеченість майном. Доходи населення оцінюються за: системою національних рахунків (СНР); річним балансом грошових доходів і витрат населення; вибірковими обстеженнями умов життя домогосподарств. В СНР наводиться механізм утворення первинних доходів, їх розподіл та перерозподіл, а також використання доходів.

Доходна частина балансу грошових доходів та витрат населення складається з таких статей: оплата праці та доходи від підприємницької діяльності; виручки від продажу продуктів сільського господарства; пенсії та допомоги; стипендії; доходи від продажу іноземної валюти тощо.

Вибіркові обстеження умов життя домогосподарств проводяться в Україні методом триступеневого 0,5% відбору за територіальним принципом. Обстеження здійснюється щоквартально, кожне відібране домогосподарство обстежується протягом двох тижнів за квартал.

За програмою вибіркових обстежень встановлюють основну статистичну характеристику матеріального добробуту населення - сукупні ресурси домогосподарств. Вони складаються з двох частин: загальні доходи та використані заощадження, позики та повернені борги.

Загальні доходи в свою чергу розподіляються на грошові та натуральні надходження (у вартісній оцінці). Грошові доходи є основною частиною загальних доходів і включають: оплату праці; доходи від підприємницької діяльності; доходи від власності; доходи від продажу сільгосппродукції; доходи від продажу майна; пенсії, стипендії, аліменти; грошові допомоги. Натуральні надходження у вартісній оцінці складаються з вартості спожитої продукції, вартості допомоги (продовольчими товарами) пільг та субсидій.

На підставі даних вибіркових обстежень населення та домогосподарств обчислюються середні та відносні показники; що вивчаються статистикою бюджету сімей.

До середніх показників матеріального добробуту населення відносяться:

- середньомісячний грошовий дохід на душу населення (розраховується діленням загального розміру грошових доходів за місяць на середню чисельність населення);

- середньомісячна номінальна заробітна плата (розраховується діленням нарахованого місячного фонду праці на середньомісячну чисельність робітників та службовців);

- середньомісячна реальна заробітна плата (розраховується діленням номінальної заробітної плати на індекс споживчих цін).

Відносними показниками життєвого рівня населення є:

- співвідношення середнього розміру призначених пенсій за віком та середньомісячної заробітної плати;

- порівняння середнього розміру місячних пенсій за віком з мінімальним розміром пенсії та ін.

Динаміка середньомісячної номінальної та реальної заробітної плати та призначення місячних пенсій вивчається за допомогою індексів.

Середні показники доходів населення порівнюються із встановленними в країні стандартами: прожитковий мінімум; межа малозабезпеченості; розмір доходу, який надає право отримання допомоги.

Прожитковий мінімум – це вартісна межа набору продуктів харчування, достатніх для нормального функціонування організму людини, а також мінімального набору непродовольчих товарів і послуг. В Україні в 2006 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 505 грн, а мінімальна заробітна плата – 463 грн. Частка населення з доходами нижче за прожитковий мінімум є показником рівня бідності.

Встановлюється в країні також межа малозабезпеченості, як величина середньодушового сукупного доходу, яка забезпечує непрацездатному громадянину споживання товарів та послуг на мінімальному рівні. Розмір доходу, який дає право на отримання допомоги малозабезпеченим сім’ям – це затверджений мінімум забезпечення, який є підставою для отримання допомоги.

Доходи в розрахунку на одне домогосподарство обчислюються за такими показниками: середньомісячні грошові доходи та середньомісячні сукупні ресурси (діленням загальної суми сукупних ресурсів на відібрану кількість домогосподарств) в цілому та окремими джерелами надходжень. Ці показники подаються по Україні в цілому, а також за областями і містами.

Крім охарактеризованих доходів населення його матеріальний добробут оцінюється також забезпеченістю майном та житлом.

Забезпеченість майном визначається обсягом накопичених товарів тривалого користування в розрахунку на 100 домогосподарств. Забезпеченість житлом характеризується розміром загальної (житлової) площі, що припадає на одного мешканця і розраховується діленням відповідної площі житла (м2) на середньорічну чисельність постійного населення.

Матеріальне становище населення характеризується не тільки доходами, а й витратами та споживанням матеріальних благ. Статистика оцінює розмір сукупних витрат домогосподарств (населення) за їх складовими:

- грошові витрати;

- вартість спожитих натуральних надходжень, пільг і субсидій.

У свою чергу грошові витрати складаються із споживчих витрат (витрати на придбання продовольчих і непродовольчих товарів та оплату послуг) та неспоживчих витрат (витрати на особисте підсобне господарство, допомога родичам та іншим особам, купівля нерухомості, будівництво житла, заощадження, аліменти, інші витрати).

За результатами вибіркових спостережень статистичними органами обчислюються: середні душові грошові витрати населення за місяць, модальний та медіанний місячні рівні грошових витрат та інші характеристики.

Для оцінки матеріального добробуту населення використовують також показники споживання матеріальних благ. Споживання матеріальних благ – це використання населенням товарів та послуг для задовільнення особистих та колективних потреб. До показників споживання матеріальних благ відносять загальний фонд споживання товарів і послуг та середньодушовий рівень їх споживання (загальний фонд споживання, ділений на середньорічну чисельність наявного населення). Обидва показника подаються у вартісній та натуральній формах в середньому за місяць.