У письмовій формі з посиланням на чинне законодавство та судову практику вирішити зазначені задачі та зробити по них обґрунтовані висновки.

Задача 1.

Народивши від випадкового зв’язку дівчинку, І. Навитка віддала її до дитячого будинку. Через три роки вона забрала дівчинку до себе, а ще через рік сусіди Навитки звернулися до місцевої адміністрації з заявою позбавити її батьківських прав. У заяві вказувалося, що Навитка веде аморальний спосіб життя (систематич­но випиває, часто приводить додому різних чоловіків), дитину не доглядає, дівчинка завжди голодна, неохайна, майже не має одежі. Коли в матері збирається чергова компанія друзів, їй доводиться спати в коридорі.

Чи буде вирішене питання зазначеним органом? Чи є підстави для позбавлення Навитки батьківських прав? Який орган розглядає справи щодо позбавлення батьківських прав? Хто має право вимагати позбавлення батьківських прав? Які правові наслідки позбавлення батьківських прав? Чи можливе поновлення в батьківських правах?

Задача 2.

Після розірвання шлюбу між подружжям Вівчаренко їхній
7-річний син був за рішенням суду залишений проживати з матір’ю. Батьки домовилися, що батько буде зустрічатися з хлопчиком двічі на місяць. Через рік мати хлопчика Вівчаренко К. вийшла заміж і з метою закріплення стосунків між її новим чоловіком та хлопчиком стала чинити всілякі перепони у спілкуванні батька з сином. Вона не дозволяла хлопчику гуляти на подвір’ї, де його міг побачити батько, а потім відвезла до своєї матері в село. Дізнавшись, де знаходиться син, Вівчаренко Г. приїхав до села і всупереч запереченням бабусі забрав хлопчика. Мати подала позов до суду щодо відібрання дитини. Бать­ко подав зустрічний позов щодо визначення місця проживання сина.

Яка правова оцінка дій батька? Який орган має бути залучений судом до участі у справі? Яке рішення винесе суд за даним позовом?

Задача 3.

Р. Гречка назвала себе матір’ю дівчинки, народженої її неповнолітньою сестрою, і була записана як мати у свідоцтві про народження. Через п’ять років вона звернулася до відділу РАЦС щодо виправлення актового запису у свідоцтві про народження дівчинки, оскільки уклала шлюб, має своїх дітей і не бажає вважатися матір’ю дитини, якої не народжувала.

Чи має право відділ РАЦС виправити актовий запис про народження за проханням Р. Гречки? Який порядок оспорювання даного акту цивільного стану?

Задача 4.

А. Равлик у позовній заяві просила суд визнати П. Пиріжка бать­ком її дитини, яка народилася 12 грудня 2004 р. Позивачка вказала на те, що Пиріжок визнавав своє батьківство не тільки під час її вагітності, а й після народження дитини, допомагав їй матеріально, але згодом від батьківства категорично відмовився. Відповідач пояснив у судовому засіданні, що їхні шлюбні стосунки з Равлик А. почалися в березні 2004 р., коли вони познайомилися, а надалі він оселився в її квартирі. Під час вагітності Равлик і після народження дитини він визнавав себе батьком, повіривши запевненням позивачки про передчасні пологи. Однак у січні 2005 р. Пиріжку стало відомо, що пологи були нормальними, дитина народилася доношеною, тому від батьківства він відмовився і позову не визнає.

Чи підлягає позов Равлик А. задоволенню? Чи є необхідність у призначенні експертизи за даною справою?

Задача 5.

Після тривалої тяжкої хвороби П. П’явка, котрий має неповнолітнього сина, вирішив переїхати разом з ним з обласного центру до районного. Він обміняв приватизовану двокімнатну квартиру, в якій проживав разом із сином, на однокімнатну квартиру в районному центрі. Незадовго до переїзду більшу частину меблів він продав сусідам за півціни, а телевізор, радіотехніку та килим подарував друзям. Дізнавшись про дії П’явки, його сестра Я. Чайка подала до суду позов щодо повернення меблів та іншого майна і щодо визнання обміну квартирами недійсним, оскільки П’явка після перенесеної ним хвороби очевидно недієздатний, про що свідчать його дивні вчинки. На думку Чайки, унаслідок його дій суттєво обмежуються права її неповнолітнього племінника.

Чи прийме суд до розгляду позов Чайки? Чи можна вважати дії П’явки такими, що суперечать інтересам дитини? Чи має дитина право власності на майно батьків? Згоду якого органу необхідно одержати для відчуження жилого приміщення, в якому проживають неповнолітні діти власника?

Задача 6.

Подружжя Магаляс більше тридцяти років перебували у шлюбі, мали одного сина, котрий досяг повноліття, і двох неповнолітніх дочок. Несподівано Магаляс, котрий був вихованцем дитячого будинку, дізнався, що справжнє прізвище його незаконно репресованих у кінці 30-х років батьків — Вернигора. За заявою Магаляса його прізвище було змінене на Вернигору, що й було зареєстровано у встановленому порядку. Опісля він почав наполягати на зміні прізвища всіх членів своєї сім’ї, на що старший син, який проживав з батьками, відповів незгодою. Він пояснив, що більше двадцяти років жив, навчався і відомий своїм знайомим як Магаляс. Окрім того, зміна прізвища призведе до утруднень під час обміну ряду докумен­тів, включаючи посвідчення водія та диплом про закінчення вищого навчального закладу. Однак Вернигора не взяв до уваги аргументи сина і подав заяву за своїм підписом до відділу РАЦС щодо зміни прізвища дружини, дочок і сина. Аналогічну заяву подала і дружина.

Як у даній ситуації має діяти відділ РАЦС? Які підстави і порядок зміни прізвища дітей? Чи можлива зміна прізвища дитини за проханням батьків після досягнення нею повноліття?

Задача 7.

Люлик, котрий виплачував за рішенням суду аліменти на утримання сина Василя від першого шлюбу, звернувся з позовом до суду щодо звільнення його від сплати аліментів. В обґрунтування позивач наводив такі підстави: сину 17 років, він навчається на пер­шому курсі інституту, одержує 40 грн стипендії, а сам Люлик — ін­валід 2-ї групи, не працює, пенсія складає 59 грн, утримує дружину.

Чи може суд задовольнити позов?

Задача 8.

Віхоть звернулася до суду з позовом до Вовняра щодо стягнення аліментів на двох дітей, сина та дочки, вказавши, що син не досяг повноліття — йому 16 років, а дочці виповнилося 19, проте вона є студенткою, стипендія, яку вона отримує, недостатня для її забезпечення. Їй, як матері, важко самій утримувати дітей, домовленості щодо сплати аліментів на них з Вовняром немає.

Відповідач позову не визнав, посилаючись на те, що син працює і має місячний прибуток близько 250 грн, а на дочку він не зобов’язаний сплачувати аліменти, оскільки вона є повнолітньою.

Чи зобов’язані сплачувати аліменти батьки на неповнолітніх дітей, які мають самостійний заробіток? Чи можливе стягнення аліментів на повнолітніх працездатних дітей, якщо вони не мають необхідних коштів для існування? Яке рішення винесе суд за позовом матері?

 

Тема 7. Поняття і значення опіки і піклування над дітьми.

1. Визначити поняття опіки та піклування над дітьми.

2. Назвати органи опіки та піклування в Україні.

3. Визначити порядок встановлення опіки над дітьми в Україні.

4. Визначити порядок встановлення піклування над дітьми.

5. Які вимоги встановлені законом до особи опікуна (піклуваль­ника)?

6. Назвати основні права і обов’язки опікуна (піклувальника).

7. У чому полягають обмеження прав опікунів та піклувальників?

8. Який порядок утримання дітей, які знаходяться під опікою (піклуванням)?

9. Назвати права дитини, над якою встановлено опіку або піклування.

10. Визначити підстави і порядок припинення опіки.

11. Назвати підстави і порядок припинення піклування.

12. Які підстави звільнення опікуна (піклувальника) дитини від їх обов’язків?

13. Дати визначення поняття договору про патронат.

14. Назвати основні права та обов’язки патронатного вихователя.

15. Визначити відмінності правового статусу опікуна та патронатного вихователя.

16. Назвати підстави припинення договору про патронат.

 

Задача 1.

1995 р. після смерті матері 2-річний Сашко Мовчун був переданий під опіку дідусю по лінії матері, оскільки батько жив у іншому місті, одразу ж після смерті дружини повторно одружився і взяти дитину в нову сім’ю відмовився. Повернувшись через три роки до міста, де проживав Сашко з дідом-опікуном, батько пред’я­вив позов до суду щодо повернення йому сина. Він стверджував, що любить його, а відмовився взяти Сашка в нову сім’ю за вимогою другої дружини, згоди на призначення синові опікуна не давав, окрім того, він краще виховає дитину, ніж дід, який не має вищої освіти. Опікун відмовився повернути сина батькові мотивуючи тим, що ним створені всі умови для повноцінного виховання Сашка, який дуже до нього прихильний і зовсім не знає батька, котрий не виявляв анінайменшого інтересу до долі дитини і навіть не надавав йому матеріальної допомоги з моменту створення нової сім’ї.

Над якими дітьми, з якою метою і ким встановлюється опіка? Чи підлягає задоволенню позов батька? З урахуванням яких обставин суд буде вирішувати спір між опікуном та батьком дитини?

Задача 2.

Після смерті батьків 8-річного Володі Жовтонога орган опіки і піклування запропонував його дядьку Бокітьку (брату померлої матері) стати опікуном племінника. Однак Бокітько висловив заперечення проти свого призначення опікуном, пояснивши, що в нього немає досвіду спілкування з дітьми. Окрім того, він пояснив, що страждає на радикуліт і за станом здоров’я йому буде важко виконувати обов’язки опікуна. Проте ці підстави були визнані несуттєвими і орган опіки та піклування виніс рішення про призначення Бокітька опікуном малолітнього Володі.

Які вимоги пред’являються законом до осіб, котрі призначаються опікунами? Чи має право орган опіки та піклування призначати опікуна без його згоди? Чи є хвороба Бокітька перепоною для виконання ним обов’язків опікуна? Яким нормативним актом встановлено перелік захворювань, за наявності яких особа не може взяти дитину під опіку (піклування)? Як має діяти Бокітько в даній ситуації?

Задача 3.

2001 р. помер батько Федора Ілляша, а 2004 р. померла його мати. Останні два роки, що передували смерті матері, з огляду на її важку хворобу, Федір проживав у селі у своєї бабусі Кучерини. Бабуся звернулася до органу опіки і піклування із заявою про призначення її опікуном Федора. Однак її прохання не було задоволене. Свою відмову орган опіки та піклування мотивував тим, що Кучерина непрацездатна (пенсіонерка за віком), а тому не зможе належним чином виконувати обов’язки опікуна. Опікуном Федора був призначений його дядько — Підлужний, який проживає в м. Вінниці, де знаходиться і майно, що перейшло до Федора у спадщину після смерті матері. Орган опіки та піклування пояснив бабусі хлопчика, що призначення Підлужного опікуном не буде перешкодою тому, щоб Федір продовжував проживати в неї.

Як оцінити дії органу опіки та піклування? Який порядок призначення опікуна? Яким вимогам має відповідати опікун? Чи передбачає закон окреме проживання опікуна і його підопічного? Хто має дбати про майно підопічного, якщо воно знаходиться в іншій місцевості?

 

Задача 4.

В результаті позашлюбних зв’язків 16-річна Р.Скорик народила хлопчика і через три тижні подала заяву щодо реєстрації народження дитини до відділу РАЦС. З посиланням на те, що Скорик не досягла 18-річного віку, працівник РАЦС вимагав від неї надати письмову згоду батьків на державну реєстрацію народження дитини і зобов’язання надавати матеріальну підтримку та допомогу у вихованні дитини. Батьки відмовилися надавати такі зобов’язання, посилаючись на своє погане матеріальне становище і непередбачуваність поведінки дочки, що народила дитину поза шлюбом і всупереч їхнім порадам і бажанню.

Чи правомірні вимоги працівника РАЦС?  Чи передбачені законом особливості встановлення походження дитини, якщо її батьки (один із них) є неповнолітніми?

Задача 5.

Восьмирічний Богдан Уляник залишившись без опіки батьків, був тимчасово поміщений органом опіки та піклування до дитячої виховної установи. Заходи щодо його влаштування в сім’ю (на усиновлення, на виховання, під опіку) на території області за місцем знаходження виховної установи на протязі чотирьох місяців результатів не дали. Після цього керівник виховної установи Сердунь за проханням іноземної посередницької фірми самостійно організував знайомство з Богданом подружжя Фітьо, які є громадянами Канади, а потім, узгодивши з ними це питання, дав висновок щодо можливості усиновлення ними Богдана. Даний висновок був пред’явлений для рішення суду щодо питання про усиновлення Богдана Уляника подружжям Фітьо.

Дізнавшись про це, орган опіки та піклування відкликав з суду висновок Сердуня і підняв питання щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Однак, Сердунь не погодився з тим, що він здійснив правопорушення і пояснив, що він вжив усіх можливих заходів для влаштування дитини в сім’ю і діяв в її інтересах.

Чи є підстави для притягнення Сердуня до адміністративної відповідальності? Як повинні були діяти керівник виховної установи та орган опіки і піклування в даній ситуації?

Методика оцінювання для студентів денної форми навчання.

Оцінювання знань студентів здійснюється у відповідності до Положення про систему оцінювання знань та визначення рейтингу студентів відповідно до вимог Європейської кредитно-трансферної системи, схваленого Науково-методичною Радою Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького 30.09.2011р. Контроль успішності студента - це перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення індивідуальної і самостійної роботи згідно робочої навчальної програми, вміння самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, вміння усно чи письмово викласти певний матеріал.

 Академічні успіхи студента університету з навчальної дисципліни визначаються за стобальною шкалою з наступним переведенням балів до національної шкали та шкали ECTS, яке здійснюється в такому порядку:

 

Шкала оцінювання знань студентів за ECTS

Шкала в балах	Національна шкала	Шкала ECTS
90-100 балів	5 «відмінно»	А
80-89 балів	4 «дуже добре»	В
65-79 балів	4 «добре»	С
55-64 бали	3 «задовільно»	D
50-54 бали	3 «достатньо»	Е
35-49 балів	2 «незадовільно»	FX
1-34 бали	2 «неприйнятно»	F

Оцінка "відмінно" Відповідь студента базується на рівні самостійного мислення з елементами творчого підходу. Знання структури куpcу, теми викладеного питання, вміння скласти розгорнутий план з поставленого питання, вміння користуватись понятійним апаратом, точність формулювань, вміння синтезувати знання з декількох тем. грамотне і логічне викладення матеріалу. Студент володіє різнобічними навичками і методами розв'язання поставленої задачі, показує глибокі знання законодавства зі спеціальності, вміння самостійно викладати їх зміст, робити узагальнюючі висновки.

Оцінка "дуже добре" Відповідь будується на рівні самостійного мислення. Знання структури курсу. Дає відповіді на запитання грамотно і по суті. Програмний матеріал освоєно. Можливі несуттєві проблеми в освоєнні деяких неосновних питань. Студент володіє різнобічними навичками і методами розв'язання поставленої задачі, показує глибокі знання законодавства зі спеціальності, вміння самостійно викладати їх зміст, робити узагальнюючі висновки.

Оцінка "добре" Відповідь будується на рівні самостійного мислення. Добрі знання структури курсу. Дає відповіді на запитання грамотно і по суті. Володіє навичками і метолами виконання практичних завдань Програмний матеріал освоєно. Можливі несуттєві проблеми в освоєнні деяких основних питань. Студент вміє використовувати свої знання для аналізу сучасної дійсності. показує знання зі спеціальності та іншої передбаченої програмою літератури.

Оцінка "задовільно" Знання основної частини програмного матеріалу курсу. Вміння пов'язати теоретичні положення дисципліни з рішенням практичних завдань.

Оцінка "достатньо". Знання структури курсу. Знає зміст основних категорій дисципліни. Студент не знає значної частини програмного матеріалу. допускає суттєві помилки.

Оцінка " незадовільно" Студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, не знає змісту основних правових категорій.

 Навчальна дисципліна «Сімейне право» вивчається у VІ семестрі і складається із 2 змістових модулів.

 За результатами вивчення кожного ЗМ студент може одержати максимальну кількість балів - 100, при цьому має місце наступний розподіл балів між структурними елементами ЗМ:

 

Види навчальної діяльності (структурні елементи ЗМ)	Кількість балів (максимальна)
	Денна ф.н.	Заочна ф.н.
1. Аудиторна робота, в тому числі: - поточний контроль (на семінар-ських, практичних, лабораторних заняттях);  - модульна контрольна робота.	70   50     20	20
2. Самостійної робота студентів (СРС)	15	-
3.Індивідуальна навчально-дослідна робота студентів (ІНДРС)	15	80