Структурні зміни в економіці провідних держав світу у ІІ Пол. Хіх – на початку ХХ ст.

Основні риси економіки другої половини 19 – початку 20 ст.:

- друга технологічна революція кінця 19 ст.;

- «акціонерна» революція (широкомасштабне створення акціонерних товариств);

- монополізація ринків – цей процес змусив уряди більшості країн прийняти антимонопольне законодавство^[189];

- територіальний та економічний поділ світу між окремими державами (Англією, Францією, США, Японією та ін.);

- машинобудування – основна галузь економіки та швидкий розвиток нових галузей (електроенергетики, нафтодобувної);

- розпочалось формування світового господарства^[190] на основі розвитку міжнародної валютної системи^[191], міжнародного поділу праці^[192], інтернаціоналізації економіки^[193] та міжнародної конкуренції;

- розпочалась епоха магнатів: нафтовий магнат Джон Девісон Рокфеллер^[194] (перший американський мільярдер, засновник нафтового трасту «Стандарт оіл» в 1870 р.), фінансист Джон Пірпонт Морган (засновник фінансової компанії «Дж. П. Морган & Кº» в 1893 р.), автомобільний магнат Генрі Форд (засновник автомобілебудівної компанії «Форд Моторс Компані» в 1903 р.) та ін.

Характеристика другої НТР:

- Електрифікація виробництва: електричний двигун^[195], динамо-машина^[196], електрична плавильна піч, електричне зварювання металів, електрична залізниця, електрична лампа^[197], електростанція^[198].

- Виникли нові галузі промисловості: електрохімія, електрометалургія, електричний транспорт, автомобілебудування(двигун внутрішнього згоряння^[199], мотоцикл, автомобіль^[200]), літакобудування^[201], нафтова галузь (США, штат Пенсільванія поблизу м. Тайтусвілл).

- Хімізація виробництва: поява пластмас(1866 р. – целулоїд, 1927 р. – полістирол).

- Конвеєризація ^[202], стандартизація^[203] виробництва.

- Зв’язок: винайдено телефон^[204], перша телефонна станція^[205], радіо^[206].

- Медицина: анестезія^[207], рентгенівські промені (1895р.), антибіотики^[208].

- Фотографія, кінематограф, печатна машинка, морозильні залізничні вагони, фонограф тощо.

Впровадження електроенергії замість парової енергії дозволило збільшити розміри промислових підприємств, але розширення виробництва вимагало великих капітальних вкладень. Тому змінилася і організація і методи управління виробництвом, а саме з’являються акціонерні товариства^[209], монополістичні об’єднання^[210].

Основні форми монополій:

- Картель – об’єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу і комерційну самостійність, і домовляються про частку кожного у загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту, обмінюються патентами на нову техніку.

- Синдикат – об’єднання підприємств, в якому закупівля сировини і збут готової продукції здійснюється через єдину збутову компанію. Учасники синдикату зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

- Трест – об’єднання підприємств однієї чи кількох, але споріднених галузей промисловості, в якому всі його учасники втрачають свою виробничо-торгову самостійність, керуючись лише рішеннями управлінського центру (головного підприємства). Досить часто, колись незалежні підприємства втрачають свою комерційну і виробничу самостійність шляхом купівлі контрольного (51 %) пакету акцій або укладення довірчого сертифіката. Як правило, трест очолює холдинг (головне підприємство, материнська компанія).

- Концерн – об’єднання підприємств різних галузей промисловості, транспорту, банків ін. Створення на їх базі спільної власності і єдиного фінансового контролю над діяльністю (холдингу), що супроводжується вільним переливанням капіталу в межах концерну з однієї галузі в іншу, яка забезпечує більшу прибутковість. Керівництво концерном здійснює рада директорів.

Причини монополізації економіки:

- закономірний процес зростання прибутків та розмірів підприємств;

- намагання отримати надприбутки за рахунок витіснення конкурентів і встановлення бар’єрів для вступу на ринок (ефект масштабу; спеціальні права; патенти і ліцензії; виключна сировина; опортуністична поведінка^[211] тощо);

- державні монополії^[212].

Наслідки монополізації:

- формування фінансової олігархії (потужна економічна влада), що створювала загрозу для держави;

- капіталізм вільної конкуренції перетворився в монополістичний капіталізм (конкуренція між монополіями).

- вивезення капіталів за кордон.

Висновки: в результаті здійснення другої науково-технічної революції, в тому числі широкого розповсюдження електричної енергії замість парової, в світовій економіці відбулися наступні структурні зрушення: нові галузі виробництва (електроенергетична, нафтова), форми організації виробництва (трести, синдикати, картелі, концерни) та способи виробництва (конвеєризація, стандартизація).