Пам’ятки економічної думки Київської Русі.

«Руська правда» ^[131] – збірник юридичних законів 11- 17 ст. Започаткував формування «Руської правди» Ярослав Мудрий.

Основні закони, що стосуються економіки:

- відмінялась кровна помста за вбивство, на її зміну прийшов штраф («віра»); наприклад, за вбивство огнищанина, тіуна, старости штраф складав 80 гривень (16 кг срібла), за купця – 12 гривень, за смерда і холопа – 5 гривень (1 кг срібла);

- гарантування власності, в тому числі на землю, кріпосних селян та рабів;

- закріплюється інститут князівської і боярської вотчини (спадкова власність на землю, що ґрунтувалась на кріпацькій і рабській праці);

- право стягувати податки та отримувати ренту (відробіткову, продуктову, грошову);

- лихварство законодавчо регулюється (відсоток був найвищим в Європі);

- визначається міра покарання за борги (боржники ставали довічними рабами).

В тексті «Руської Правди» зустрічаються такі поняття, як «позичка по дружбі», «віддавання грошей на ріст», «процент», «торгівля в кредит», «довгостроковий й короткостроковий кредит», «бариш», визначався порядок повернення боргів.

Володимир Мономах провів реформи, що відповідали інтересам міських низів: усунув безчинство лихварів, скасував давні боги і самочинні проценти, встановив окремі правила стягання процентів за борги (вони не повинні були перевищувати третину суми, яку давали у борг), істотно обмежив боргове рабство.

«Повість минулих літ» – історичний документ (п. 12 ст.), створений ченцем Нестором з Печерського монастиря.

Тут розглядаються джерела доходів Київської Русі:

- надходження з господарства (прибутки);

- данина і збори з населення (збирали продуктами, хутром, грошима);

- штрафи (судовий позов);

- торговельне мито;

- воєнна здобич.

Також йшлося про розділення праці на розумову і фізичну, де останню шанує, оскільки вважає, що всі праці сприяють добробуту країни. Так, на його думку, поділ праці сприяє відокремленню ремісництва від землеробства, і, як наслідок, розвиваються ремесла. Завдяки розвитку с/г та ремесла стають активними зовнішньоторговельні зв’язки Київської Русі з іншими країнами.

Нестор виступає захисником феодального землеволодіння, вимагає суворого покарання за порушення прав власності. Процвітання Русі вбачав у згоді князів на відновлення єдності держави. Критично ставиться до накопичення боярами багатства, закликає їх до працьовитості та самообмеження.

Висновки: Основними літературними пам’ятками економічної думки Київської Русі є заснований Ярославом Мудрим збірник законів «Руська правда», який доповнювався протягом 11-17 ст. і регламентував усі соціально-економічні відносини слов’ян та історична робота, започаткована монахом Печерської Лаври Нестором «Повість минулих літ» (п. 12 ст.), в якій описано суспільно-господарський розвиток Київської Русі, починаючи з 852 року і закінчуючи 1117 роком.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ:

Контрольні запитання:

1. Які основні положення про суспільно-економічний устрій містяться у християнській літературі (твори А. Блаженного, Граціана, Т. Аквінського, Н. Орезма)?

2. Назвіть основні риси економічної думки каноністів.

3. Назвіть основні твори представників канонічної течії та розкрийте природу інституту схоластики в економічній думці Середньовіччя.

4. Як еволюціонував інститут власності на землю в Київській Русі?

5. Охарактеризуйте форми економічної залежності та системи оподаткування в Київській Русі.

6. Розкрийте особливості становлення грошової системи у Київській Русі.

7. Які основні причини економічного занепаду Київської Русі?

8. В чому полягає зміст основних положень, висвітлених в пам’ятках економічної думки Київської Русі?

Тестові завдання:

1. Одним із перших мислителів, що намагався систематизувати основи християнських канонів є...?

1) Граціан;

2) Августин Блаженний;

3) Тома Аквінський;

4) Нікола Орезм.

2. Засновником канонічної течії та автором збірнику «Кодекс канонічного права» є …?

1) Граціан;

2) Августин Блаженний;

3) Тома Аквінський;

4) Нікола Орезм.

3. Автором праці «Про град Божий», де зазначається, що інститут держави виник в якості покарання за первородний гріх, є …?

1) Граціан;

2) Августин Блаженний;

3) Тома Аквінський;

4) Нікола Орезм.

4. Як називається метод дослідження, в основі якого лежить догматизація традиційних істин?

1) діалектика;

2) емпірика;

3) схоластика;

4) дедукція.

5. Які канони лягли у формування економічної думки Середньовіччя?

1) релігійні;

2) медичні;

3) архітектурні;

4) музичні.

6. Кому із наведених середньовічних схоластів належить концепція «справедливої ціни»?

1) Граціану;

2) Августину Блаженному;

3) Томі Аквінському;

4) Ніколі Орезму.

7. Хто із наведених середньовічних схоластів є автором праць «Сума теології» та «Сума філософії» («Сума проти язичників»)?

1) Граціан;

2) Августин Блаженний;

3) Тома Аквінський;

4) Нікола Орезм.

8. Хто із наведених середньовічних схоластів захищав монархію як найкращий суспільний лад, подібний до божественної ієрархії?

1) Граціан;

2) Августин Блаженний;

3) Тома Аквінський;

4) Нікола Орезм.

9. Який середньовічний схоласт в своїй праці «Про походження, природу, юридичну основу та обіг грошей» виклав суть металевої теорії грошей?

1) Граціан;

2) Августин Блаженний;

3) Тома Аквінський;

4) Нікола Орезм.

10. Виберіть з наведених варіантів той, який найбільше відповідає змісту металевої теорії грошей:

1) Вартість (купівельну спроможність) грошей визначає метал, з якого зроблена монета;

2) Вартість грошей визначає їх номінал (сума, вказана на монеті) безвідносно до матеріального змісту;

3) Купівельна спроможність грошей визначається кількістю грошей у обігу;

4) Купівельна спроможність грошей виникає в результаті їх обігу чи функціонування.

11. Який з нижченаведених податків асоціюється із вбивством одного з київських князів?

1) Данина;

2) Оброк;

3) Полюддя;

4) Подать.

12. Форма землеволодіння Київської Русі – вотчина, це …?

1) Приватна власність селянської сім’ї;

2) Власність верхівки (князів, бояр, воєвод), що привласнювали державні землі;

3) Тимчасова власність, що видавалась князем підлеглим (васалам) на період служби;

4) Ліси, угіддя, цілина, якими розпоряджався князь, але користуватися могли всі.

13. Форма землеволодіння Київської Русі – дим, це …?

1) Приватна власність селянської сім’ї;

2) Власність верхівки (князів, бояр, воєвод), що привласнювали державні землі;

3) Тимчасова власність, що видавалась князем підлеглим (васалам) на період служби;

4) Ліси, угіддя, цілина, якими розпоряджався князь, але користуватися могли всі.

14. Форма землеволодіння Київської Русі – держава, це …?

1) Приватна власність селянської сім’ї;

2) Власність верхівки (князів, бояр, воєвод), що привласнювали державні землі;

3) Тимчасова власність, що видавалась князем підлеглим (васалам) на період служби;

4) Ліси, угіддя, цілина, якими розпоряджався князь, але користуватися могли всі.

15.Форма економічної залежності Київської Русі – холоп, це …?

1) Вільний селянин, що сплачує данину державі;

2) Вільна людина без статусу, що вільно наймається, оселяється у феодала;

3) Залежна людина на термін ряду (угоди) з феодалом;

4) Спадковий раб.

16. Форма економічної залежності Київської Русі – ізгой, це …?

1) Вільний селянин, що сплачує данину державі;

2) Вільна людина без статусу, що вільно наймається, оселяється у феодала;

3) Залежна людина на термін ряду (угоди) з феодалом;

4) Спадковий раб.

17. Форма економічної залежності Київської Русі – закуп, це …?

1) Вільний селянин, що сплачує данину державі;

2) Вільна людина без статусу, що вільно наймається, оселяється у феодала;

3) Вільна людина, що повинна відпрацювати борг перед феодалом;

4) Спадковий раб.

18. Як називається податок, введений княгинею Ольгою?

1) Данина;

2) Полюддя;

3) Показенщина;

4) Стація.

19. Як називається спосіб обробітку землі, при якому використовується все поле до повного виснаження землі?

1) Двопілля;

2) Трипілля;

3) Переліг;

4) Однопілля.

20. Як у Київській Русі називались ремісничі об’єднання (цехи)?

1) Колегіуми;

2) Ергастерії;

3) Дружини;

4) Партачі.

21. З якою подією пов’язують виникнення власної грошової системи у Київській Русі?

1) Заснування Києва;

2) Податкова реформа княгині Ольги;

3) Хрещення Русі;

4) Запровадження «Руської правди».

22. Руська монета «рубль» - це …?

1) Гривна поділена на 2 частини;

2) Гривна поділена на 4 частини;

3) Гривна поділена на 8 частин;

4) Гривна поділена на 16 частин.

23. Який київський князь обмежив розмір грошової позики до 20%?

1) Ігор Рюрикович;

2) Володимир Святославович («Хреститель»);

3) Ярослав Володимирович («Мудрий»);

4) Володимир Всеволодович («Мономах»).

24. В якому столітті неформальні (усні) правила Русі отримали формальне (законодавче) закріплення?

1) У 9 ст.;

2) У 10 ст.;

3) В 11 ст.;

4) У 12 ст.

25. Який з нижче перерахованих київських князів заснував першу збірку юридичних законів в Київській Русі?

1) Ігор Рюрикович;

2) Володимир Святославович («Хреститель»);

3) Ярослав Володимирович («Мудрий»);

4) Володимир Всеволодович («Мономах»).

26. В якому творі економічної думки Середньовіччя містяться наступні елементи «коротка», «розширена», «скорочена»?

1) «Повість минулих літ»;

2) «Руська правда»;

3) «Про град Божий»;

4) «Кодекс канонічного права».

27. В якому творі економічної думки Середньовіччя описано історію суспільно-економічного розвитку держави Київська Русь?

1) «Повість минулих літ»;

2) «Руська правда»;

3) «Про град Божий»;

4) «Кодекс канонічного права».

28. Назвіть з перерахованих мислителів Середньовіччя автора «Повісті минулих літ»:

1) Ярослав Мудрий;

2) Августин Блаженний;

3) Тома Аквінський;

4) Нестор.

29. Який з перерахованих нижче податків був хронологічно першим у Київській Русі?

1) Данина;

2) Полюддя;

3) Показенщина;

4) Стація.

30. Хто з правителів Київської Русі установив прототип сучасних податкових ставок («уроки»)?

1) Ігор Рюрикович;

2) Ольга;

3) Ярослав Володимирович («Мудрий»);

4) Володимир Всеволодович («Мономах»).

 

Завдання на ерудицію:

1. Як у Київській Русі називали лихварів?

2. Яку назву мала казна у Київській Русі і чому?

3. Якою валютою користувались торгівці Київської Русі до появи перших руських монет?

4. Яку назву мали перші руські гроші і що було на них зображено?

5. Скільки грамів золота містилося у «злотнику» за часів Володимира Хрестителя?

6. Скільки грамів срібла містилось у «гривні», «рублі», «полтині» та «четвертаку» відповідно?

7. Як називались штрафи у Київській Русі і якою нормою права вони регулювались?

8. В якому Середньовічному літописі, крім опису хронології суспільно-економічних подій у Руській державі, вперше зазначено дату заснування м. Києва?

9. Що спільного у Володимира Хрестителя та Людовика ХIV?

10. Яку назву у Київській Русі мав прототип сучасної державної податкової адміністрації (міської/обласної)?