Ці схеми відображають дійсне розташування окремих апаратів і вузлів ЕУ

в шафах, нішах, на панелях керування та ін. При цьому використовують ти ж самі умовні позначення, що і на принциповій схемі. Схеми з’єднань також

відображають спосіб здійснення електричних з’єднань.

Основні правила складання схем з ’ єднань.

1. Приєднання проводів виконується тільки до затискачів апаратів, елек –

тричних машин, приладів або до наборів зовнішніх затискачів (клемних ко –

лодок, які випускаються промисловістю на І_н = 10; 25; 60 і 200 А, на U_н до 500 В).

2. До одного затискача рекомендується приєднувати не більше двох про –

водів; при наявності більшої кількості проводів необхідно використовувати здвоєні затискачі. 

3. В межах однієї панелі всі розгалуження проводів між апаратами реко –

мендується робити на затискачах апаратів і не використовувати проміжні затискачі.

4. Категорично не допускається з'єднання проводів помимо затискачів (за

допомогою скруток або пайки).

Зображення проводів, які ідуть від наборів затискачів або апаратів в одному

напрямку, може бути виконано двома способами:

- зображати пучки проводів на схемі одною товстою лінією;

- кожний провід показувати окремо.

    

Схема підключення (зовнішнього монтажу) являє собою схему електро –

проводки на підставі принципової схеми і ескізу розташування електрооб –

ладнання.

Види проводок:

Машинна, яка прокладається на корпусах і деталях виробничого механізму або в порожнинах корпусних деталей машин. З метою захисту проводів від механічних пошкоджень і впливу технічних рідин вони прокладаються в

тонкостінних металевих трубах або металорукавах, внутрішній діаметр і

конфігурація яких повинні забезпечувати слободне протягування і заміну

проводів.

На кожні 7 – 10 проводів кіл керування додається один резервний провід.

Панельна і блочна проводка виконується, як правило, жорстким проводом (ПВ, ПР, ПМВ) з мідною жилою з перерізом по струму навантаження, але не менше 1мм². (дозволяється використовувати в колах підсилювальних прист –

роїв провід діаметром 0,75мм², на платах і в блоках 0,5 і 0,35мм²)

На кранах переріз проводів не менше 2,5мм², робоча напруга н.м. 500 В.

Зовнішня проводка прокладається по полу або фундаменту верстата, вико –

нується в сталевих трубах, коробах або в спеціальних каналах, які закрива –

ються щитами, а також відкрито по стінам виробничих приміщень.

 

  Літерні і цифрові позначення в електричних схемах.

Літерні і цифрові коди та графічні позначення в електричних схемах повинні відповідати вимогам ЄСКД.

Кола в схемах маркуються послідовно – від вводу джерела живлення до споживача.

Ділянки електричних кіл, які мають відгалуження маркуються за годинни –

ковою стрілкою – зліва направо і з верху до низу.

В трифазних колах фази маркують А, В, С, N.

   В двофазних колах – А,В; В,С; С,А.

В однофазних колах – А; В; С.

  В електричних схемах постійного струму ділянки кіл позитивної полярності маркують непарними числами, а негативної – парними.

Маркування кіл керування, захисту, сигналізації і вимірювання виконують окремими числами в межах виробу. В колах керування змінного струму всі затискачі і провода, які підключаються до однієї фази маркуються парними числами, а до другої фази – непарними.

Загальні точки з'єднань декількох елементів на схемі мають один і той же номер. Після проходження через контакт, котушку, сигнальну лампу, резис –

тор і т. п. номер змінюється.

Для виділення окремих видів кіл індексація здійснюється таким чином, щоб кола керування мали номера від 1 до 99, кола сигналізації – від 101 до 191 і т. д.

Кола керування в складних схемах слід приєднувати до мережі через понижуючий трансформатор. Це виключає електричний зв’язок з силовим колом і усуває хибне спрацювання апаратів.

При використанні в установках тільки двигунів постійного струму в схемах

керування слід використовувати також апарати постійного струму.

Сигнальні лампи включаються на понижену напругу: 6, 12, 24 або 48 В.

Для прикладу розглянемо електричні схеми і ескіз розміщення електрооб –

ладнання токарно-гвинторізного верстата 16К20.

                                                          

Рис.2.2. Розташування електрообладнання на токарно-гвинторізному верстаті 16К20.

                                                        

1 – місце встановлення двигуна головного приводу; 2 – рукоятка керування фрикційною муфтою

шпинделю; 3 – електрошафа; 4 – ввідний вимикач; 5 – сигнальна лампа; 6 – вимикач насосу охолодження; 7 – амперметр в колі двигуна головного приводу; 8 – світильник місцевого освіт –

лення; 9 – вимикая світильника; 10 – кнопка швидкого ходу супорта; 11 – рукоятка механічного переміщення супорта; 12 – рукоятка керування фрикційною муфтою (дублює рукоятку 2); 

13 – кнопкова станція приводу шпинделю.

 На основі принципової схеми складемо, наприклад, монтажну схему панелі керування даного верстату:

      

           

 

  Рис.2.3. Схема з ' єднань (монтажна схема) електрошафи токарного верстату 16К20.                                            

                                                       

З'єднання всіх елементів електрообладнання установки виконується за допомогою загальної схеми (схеми підключень) електрообладнання, яка складається на підставі принципової схеми і ескізу розміщення електрооб –

ладнання на верстаті (Рис. 2.4.)

                                                               

Рис.2.4. Загальна схема електроустаткування токарно-гвинторізного верстату 16К20.

 

Всі кінці проводів повинні бути промарковані відповідно з нумерацією, яка є на схемі з'єднань, принциповій і загальній, що є необхідним при виконанні монтажних і ремонтних робіт.

Для електроустановок, які мають нескладні електричні схеми можливо поєднання декількох схем в одну, наприклад поєднання електричної прин –

ципової схеми і схеми з'єднань дає різновид електричної схеми, яка має назву: “Схема електрична принципова і з'єднань”.

 

5. Опис роботи електричної схеми і перелік елементів.

Опис електроустаткування виробничого механізму складається з трьох частин:

1) загальні відомості про електроустаткування;

2) опис дії електричної схеми;

3) перелік блокувань і захисту.

В перший частині опису вказується повний перелік, призначення і технічні дані електричних машин та інших силових елементів, при цьому вказуються режими роботи (при необхідності принцип дії), організація електроживлення. Надається характеристика функціонально об’єднаної апаратури керування, захисту і сигналізації.

В опису дії електричної схеми надається порядок роботи елементів елек –

троустаткування для робочих і налагоджувальних режимів.

В переліку блокувань і захисту вказується їх призначення і надається по –

яснення дії всіх блокувань і захисту ЕУ, а також розглядаються питання електробезпеки.

Перелік елементів ЕУ надається до кожної окремої принципової схеми. Він містить інформацію:

- про призначення елементу;

- назву елементу;

- тип елементу;

- позиційне позначення;

- місце встановлення (при необхідності).

Крім того на схемі можуть приводитись діаграми роботи перемикачів ке –

рування і командоапаратів, схематичне розміщення шляхових (кінцевих) вимикачів та ін.