Тема 7. Ціноутворення на підприємстві

 

Ціна – грошове вираження вартості товару (продукту праці).

«Ціна» - це термін, що має два значення: економічна категорія, що виражає грошову плату за будь-який товар; економічне поняття як плата за засоби виробництва і предмети споживання.

Оптова ціна підприємства відбиває виторг від реалізації при продажу виробів. За оптовою ціною підприємство розраховує свій дохід, планує й ураховує свої витрати за сировину, матеріали, комплектуючи вироби.

Відпускна ціна підприємства ураховує податок на додану вартість, акцизний збір на підакцизний виріб, бюджетну надбавку на продукцію масового мовлення, виноградарства тощо.

Акцизний збір установлюється державою на монопольну чи високорентабельну продукцію. Він обчислюється на деякі вітчизняні товари в відсотках до обороту з продаж, на деякі – у твердих сумах з одиниці реалізованого товару.

Відпускна ціна посередника – це ціна збутової організації, яка враховує відпускну ціну підприємства, витрати на транспорт збутової організації та величини збутової націнки для покриття витрат, утворення прибутку і сплати ПДВ збутовою організацією.

Роздрібна ціна – відбиває плату будь-якого покупця в торговому підприємстві за будь-який виріб, враховує відпускну ціну підприємства, або посередника, транспортні витрати роздрібної торгівлі та торгової націнки для покриття витрат, утворення прибутку і сплати ПДВ торговою організацією.

Вільна ціна – установлюється без втручання (обмежень) органів державної влади.

Регульована ціна – ціна, у якої рівень чи окремі елементи регулюються державою.

Ціна виробника – показує реальний виторг виготовлювача від продажу виробу.

Франко-ціни – ціни, які вказують на порядок відшкодування витрат на транспортування товарів та ризиків від постачальника до споживача (вид зовнішньоторгової угоди купівлі-продажу).

Цінова політика підприємства – це сукупність принципів, підходів у встановлені цін на підприємстві, що діють довгостроково і що випливає зі стратегії маркетингу на підприємстві.

Ціна рівноваги – формується в умовах ринку, при якій співпадають рівні пропозиції і попиту.

Попит – це кількість товару, що покупці бажають і можуть придбати на даному ринку за визначеною ціною.

Закон попиту – споживачі схильні купувати більше товарів за низькими цінами, чим за високими за інших умов.

Крива попиту – графічне зображення математичної залежності між величиною ціни й обсягом товару, що може бути куплений на ринку при тому чи іншому рівні ціни.

Пропорція – сукупність товарів і послуг, що представляються на ринок у кожен даний момент часу.

Закон пропорції – чим вище ринкова ціна товару за інших рівних умов, тим більше бажання продавця зробити й запропонувати товару на продаж.

Крива пропозиції – графік, що ілюструє відношення між ринковою ціною й обсягом пропозиції за деякий проміжок часу.

 

ТЕМА 8. ПРОДУКЦІЯ ГАЛУЗІ

 

Продукція – матеріалізований результат процесу трудової діяльності, який володіє корисними властивостями та призначений для задоволення потреб як суспільного, так і особистого характеру.

Продукція галузей – це результат виробництва у вигляді створених матеріальних благ або виконаних робіт, яка ураховується й планується в натуральних одиницях виміру та вартісному виразі.

Готова продукція – закінчена виробництвом на конкретному підприємстві продукція, яка відповідає умовам договору із замовником, технічному рівню та стандартам.

Продукція геологорозвідувальної галузі – розвідані запаси корисних копалин; геологічні карти; інформація про геологічну будову території держави та стану її надр; основні виробничі фонди, які були споруджені у процесі виробництва геологорозвідувальних робіт.

Продукція топографо-геодезичного виробництва - геодезичні пункти, що закріплені на місцевості; каталоги координат і висот; топографічні карти, плани, фото плани, фотокарти різних масштабів; технічні звіти; кадастри земельних ресурсів.

Напівфабрикати – продукція, яка закінчена виробництвом в одному або декільках підрозділах і підлягає подальшій обробці в межах одного підприємства.

Незавершене виробництво – продукти и роботи, які на момент їхнього обліку знаходяться в процесі виробництва на одній із стадій технологічного процесу.

Валова продукція – вся зроблена за будь-який період часу готова продукція і напівфабрикати, відпущені стороннім споживачам, виконані роботи, зроблені послуги, у вартісному вимірі, включаючи зміну залишків незавершеного виробництва.

Товарна продукція відрізняється від валової тим, що до неї не відносять залишки незавершеного виробництва. Товарна продукція являє собою загальну вартість усіх видів готової продукції, робіт і послуг виробничого характеру, що призначені для реалізації.

Реалізована продукція – продукція виготовлена, відгружена і сплачена споживачем.