Вступ до економіки підприємства (галузі)

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА ГАЛУЗІ»

 

 

Донецьк, ДонНТУ, 2009

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

«ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ»

Факультет економіки

Кафедра економіки і маркетингу

 

 

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА ГАЛУЗІ»

Для студентів спеціальностей 6.080101; 6.040106; 6.040103; 6.050301; денної і заочної форм навчання

 

Розглянуто на засіданні кафедри економіки і маркетингу

Протокол № 12 від 26.05.2009 р.

 

Затверджено на засіданні навчально-видавницької Ради ДонНТУ

Протокол № __ від _______

 

 

Донецьк, ДонНТУ, 2009

УДК 257 (071)

 

Опорний конспект лекцій з дисципліни «Економіка галузі» (для студентів спеціальностей 6.080101; 6.040103; 6.050301 денної і заочної форм навчання. /Укладач Ю.В. Масленко. Донецьк: ДонНТУ, 2009. – 31 с.

 

Наведені основні поняття та терміни дисципліни «Економіка галузі».

 

 

Укладач: Ю.В. Масленко, доцент

Відповідальний за випуск: О.В. Кендюхов, професор

Рецензенти: О.В. Мізіна, к.е.н., доцент

               А.А. Каракозов, к.т.н., доцент

 

ЗМІСТ

 

Попереднє слово                                                                              5

Вступ до економіки підприємства (галузі)                                      6

ТЕМА 1. Підприємство, як суб’єкт господарювання                  7

ТЕМА 2. Основні виробничі фонди                                            10

ТЕМА 3. Обігові кошти підприємства                                        13

ТЕМА 4. Трудові ресурси                                                             15

ТЕМА 5. Оплата праці                                                                  17

ТЕМА 6. Собівартість продукції                                                 19

ТЕМА 7. Ціноутворення на підприємстві                                  20

ТЕМА 8. Продукція галузі                                                           22

ТЕМА 9. Прибуток, дохід, рентабельність підприємства        24

ТЕМА 10. Науково-технічний прогрес і економічна

ефективність капітальних вкладень і нової техніки                  26

ЛІТЕРАТУРА                                                                                   30

 

ПОПЕРЕДНЄ СЛОВО

 

Природні ресурси, і в першу чергу мінерально-сировинні, складають основу і визначають майбутнє світової цивілізації. Рівень та повнота використання природного мінерально-сировиного потенціалу росте з розвитком науково-технічного прогресу. Для успішного ведення господарчої діяльності в сучасних ринкових умовах геологічні підприємства повинні приймати найбільш ефективні методи економічного та соціального розвитку. Геологічна служба має значні галузеві особливості. Вони визначаються у першу чергу в національному господарстві, характером її міжгалузевих зв’язків, які обумовлюються економічним призначенням і споживчою цінністю розвіданих запасів корисних копалин, природними особливостями родовищ.

Підвищення ефективності робіт – одна із важливих сторін діяльності геологорозвідувальних організацій. Доцільність проведення будь-якого заходу повинна перевірятися з економічної точки зору, на основі техніко-економічних розрахунків. Все це потребує основних економічних знань й умінь у фахівців.

Відповідно до навчального плану підготовки фахівців у напряму підготовки гірництво передбачено вивчення дисципліни «Економіка галузі» для якої розроблена робоча програма її вивчення. Згідно навчального плану структура викладання дисципліни охоплює проведення лекцій, практичних робіт і підвищеної частки самостійної роботи студентів. Для облегшення сприйняття економічних термінів, показників спрямований даний опорний конспект лекцій.

Мета роботи – допомогти студентам у формування системи знань, методології оцінки і аналізу економічних явищ і процесів, які виникають на геологорозвідувальному підприємстві.

Дана робота призначена для самостійного вивчення студентами найважливих питань економіки галузі.

ТЕМА 4. ТРУДОВІ РЕСУРСИ

 

Робоча сила – це здібність людини до праці, сукупність його фізичних та розумових сил, які застосовуються у виробництві.

Труд – цілеспрямована діяльність людей із створення життєвих благ.

Промислово-виробничий персонал (ПВП) (персонал основної діяльності) – робітники основних, допоміжних і обслуговуючих ділянок та цехів, які відносяться до основної діяльності підприємства.

Персонал непромислових організацій (персонал неосновної діяльності) – робітники непромислових організацій (підрозділів), які перебувають на балансі промислового підприємства.

Кадри – основний постійний склад робітників, що спеціально підготовлений до роботи в окремій галузі національного господарства.

Структура кадрів – співвідношення між чисельністю робітників різних категорій.

Професія – характеризує окремий вид роботи в окремій галузі виробництва, яка потребує особливого комплексу знань та специфічних навичок, які необхідні для його виконання.

Спеціальність (розподіл в середині професії) потребує додаткових знань та навичок для виконання роботи на окремій ділянці певної галузі виробництва.

Під кваліфікацією розуміють наявність необхідних знань, вмінь та навичок для виконання роботи різної складності на окремих ділянках виробництва.

Явочний склад – число робітників, які вийшли на роботу за минулу добу.

Обліковий стан – загальна кількість робітників, які налічуються у списках підприємства і заключили трудову угоду з адміністрацією підприємства.

Умовно-постійний склад – ті категорії робітників підприємства, чисельність яких не змінюється або змінюється дуже мало при зміні об’єму виробництва.

Продуктивність праці – показник ефективності витрат праці, який вимірюється кількістю зробленої продукції за визначений час, що приходиться на одного працівника.

Трудомісткість продукції – показник зворотний продуктивності праці і являє собою витрати робочого часу на виробництво продукції (одиниці або всього об’єму), виконання робіт або окремих виробничих процесів.

Під факторами росту продуктивності праці розуміють такі причини, які забезпечують скорочення витрат.

 

ТЕМА 5. ОПЛАТА ПРАЦІ

 

Оплата праці – будь-який заробіток, розрахований в грошовому вигляді, який за трудовою угодою власник або уповноважений ним орган виплачує робітнику за виконану роботу або надані послуги.

Основна заробітна плата – залежить від результатів праці робітників і визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, надбавками і доплатами в розмірах не вище встановлених діючим законодавством.

Рівень додаткової оплати праці залежить від кінцевих результатів. Сюди відносяться премії, заохочувальні, компенсуючи виплати, надбавки, доплати, які не передбачені діючим законодавством.

Номінальна оплата праці – абсолютна сума грошей, яку отримує робітник за визначений період.

Реальна оплата праці – кількість матеріальних благ та послуг, які можуть бути придбані робітником при даному рівні його номінальної заробітної плати.

Державна політика оплати праці реалізується через механізм регулювання – оплату праці та соціальний захист.

Тарифна система – сукупність нормативів, положень, показників, коефіцієнтів і характеристик робіт для оцінки праці у залежності від його умов, якості та факторів виробництва.

Тарифно-кваліфікаційний довідник – збірник кваліфікаційних характеристик різних видів робіт, які виконують робітники будь-якої професії з рахунком важкості і складності робіт.

Тарифна сітка – шкала тарифних розрядів і відповідних до них тарифних коефіцієнтів різних груп робітників, за яким визначається співвідношення оплати праці в одиницю часу.

Діапазон тарифної сітки – співвідношення між тарифними коефіцієнтами крайніх розрядів.

Тарифна ставка – це рівень оплати праці робочого за годину, зміну, тобто ціна години робочого часу.

Відрядна оплата праці – форма оплати праці, при якій розмір заробітної плати залежить від кількості виробленої продукції (виконаної роботи).

Почасова оплата праці – форма оплати праці, при якій розмір заробітної плати залежить від відробленого часу з урахуванням його професійного рівня і умов праці.

Розцінка відрядна – розмір оплати праці за одиницю виробленої продукції або зробленої роботи.

Дійовість оплати праці визначається тим, наскільки повно вона виконує свої основні функції – відтворювальну, стимулюючу, регулюючу й соціальну.

Реалізація відтворювальної функції заробітної плати передбачає встановлення норм оплати праці на такому рівні, який забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації та водночас дає змогу застосовувати обґрунтовані норми праці, що гарантують власнику отримання необхідного результату господарської діяльності.

Функція стимулювання зводиться до того, що можливий рівень оплати праці має спонукати кожного працівника до найефективніших дій на своєму робочому місці.

Регулююча функція оплати праці реалізує загальновживаний принцип диференціації рівня заробітку за фахом і кваліфікацією відповідної категорії персоналу, важливістю та складністю трудових завдань.

Соціальну функцію заробітної плати спрямовано на забезпечення однакової оплати за однакову роботу; вона має поєднувати державне й договірне її регулювання, а також реалізувати принцип соціальної справедливості щодо одержання власного доходу.

 

ТЕМА 8. ПРОДУКЦІЯ ГАЛУЗІ

 

Продукція – матеріалізований результат процесу трудової діяльності, який володіє корисними властивостями та призначений для задоволення потреб як суспільного, так і особистого характеру.

Продукція галузей – це результат виробництва у вигляді створених матеріальних благ або виконаних робіт, яка ураховується й планується в натуральних одиницях виміру та вартісному виразі.

Готова продукція – закінчена виробництвом на конкретному підприємстві продукція, яка відповідає умовам договору із замовником, технічному рівню та стандартам.

Продукція геологорозвідувальної галузі – розвідані запаси корисних копалин; геологічні карти; інформація про геологічну будову території держави та стану її надр; основні виробничі фонди, які були споруджені у процесі виробництва геологорозвідувальних робіт.

Продукція топографо-геодезичного виробництва - геодезичні пункти, що закріплені на місцевості; каталоги координат і висот; топографічні карти, плани, фото плани, фотокарти різних масштабів; технічні звіти; кадастри земельних ресурсів.

Напівфабрикати – продукція, яка закінчена виробництвом в одному або декільках підрозділах і підлягає подальшій обробці в межах одного підприємства.

Незавершене виробництво – продукти и роботи, які на момент їхнього обліку знаходяться в процесі виробництва на одній із стадій технологічного процесу.

Валова продукція – вся зроблена за будь-який період часу готова продукція і напівфабрикати, відпущені стороннім споживачам, виконані роботи, зроблені послуги, у вартісному вимірі, включаючи зміну залишків незавершеного виробництва.

Товарна продукція відрізняється від валової тим, що до неї не відносять залишки незавершеного виробництва. Товарна продукція являє собою загальну вартість усіх видів готової продукції, робіт і послуг виробничого характеру, що призначені для реалізації.

Реалізована продукція – продукція виготовлена, відгружена і сплачена споживачем.

 

 

ЛИТЕРАТУРА

 

1. Галлиев Ж.К. Экономика предприятия. Общий курс с примерами из горной промышленности: Учебник для вузов. – М.: Изд-во МГГУ, 2001.

2. Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 208с.

3. Денисенко О.А. Сборник производственных ситуаций по экономике горной промышленности. – Донецк: ДПИ, 1992. – 98с.

4. Про власність: Закон України. //Відомості Верховної Ради України, 1991. - №20.

5. Хозяйственный кодекс Украины. – Х.: ООО «Одиссей», 2003. – 232с.

6. Економіка підприємства: Підручник. /За заг.ред. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2000. – 528с.

7. Економіка промислового підприємства: Навчальний посібник. /За ред.. Ф.І. Євдокимова, Т.Б. Надтоки. – Донецьк: «Новый мир», 2003. – 358с.

8. Экономика предприятия: Учебник для вузов. /Под ред. В.Я. Горфинкеля. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 742с.

9. Экономика геологоразведочных работ: Учебное пособие. /Под ред. Е.Л. Гольдмана, З.М. Надаровой и др. – М.: Руда и металлы, 2000.

10. Экономика, организация и планирование геологоразведочных работ: Учебное пособие для техникумов. /Под ред. Э.А. Азраянц, В.Т. Борисовича и др. – М.: Недра, 1992.

 

Опорний конспект лекцій

 

з дисципліни «Економіка галузі»

для студентів спеціальностей

6.080101; 6.040106; 6.050301

денної і заочної форм навчання

 

Укладач: Масленко Юлія Володимирівна

 

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА ГАЛУЗІ»

 

 

Донецьк, ДонНТУ, 2009

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

«ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ»

Факультет економіки

Кафедра економіки і маркетингу

 

 

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА ГАЛУЗІ»

Для студентів спеціальностей 6.080101; 6.040106; 6.040103; 6.050301; денної і заочної форм навчання

 

Розглянуто на засіданні кафедри економіки і маркетингу

Протокол № 12 від 26.05.2009 р.

 

Затверджено на засіданні навчально-видавницької Ради ДонНТУ

Протокол № __ від _______

 

 

Донецьк, ДонНТУ, 2009

УДК 257 (071)

 

Опорний конспект лекцій з дисципліни «Економіка галузі» (для студентів спеціальностей 6.080101; 6.040103; 6.050301 денної і заочної форм навчання. /Укладач Ю.В. Масленко. Донецьк: ДонНТУ, 2009. – 31 с.

 

Наведені основні поняття та терміни дисципліни «Економіка галузі».

 

 

Укладач: Ю.В. Масленко, доцент

Відповідальний за випуск: О.В. Кендюхов, професор

Рецензенти: О.В. Мізіна, к.е.н., доцент

               А.А. Каракозов, к.т.н., доцент

 

ЗМІСТ

 

Попереднє слово                                                                              5

Вступ до економіки підприємства (галузі)                                      6

ТЕМА 1. Підприємство, як суб’єкт господарювання                  7

ТЕМА 2. Основні виробничі фонди                                            10

ТЕМА 3. Обігові кошти підприємства                                        13

ТЕМА 4. Трудові ресурси                                                             15

ТЕМА 5. Оплата праці                                                                  17

ТЕМА 6. Собівартість продукції                                                 19

ТЕМА 7. Ціноутворення на підприємстві                                  20

ТЕМА 8. Продукція галузі                                                           22

ТЕМА 9. Прибуток, дохід, рентабельність підприємства        24

ТЕМА 10. Науково-технічний прогрес і економічна

ефективність капітальних вкладень і нової техніки                  26

ЛІТЕРАТУРА                                                                                   30

 

ПОПЕРЕДНЄ СЛОВО

 

Природні ресурси, і в першу чергу мінерально-сировинні, складають основу і визначають майбутнє світової цивілізації. Рівень та повнота використання природного мінерально-сировиного потенціалу росте з розвитком науково-технічного прогресу. Для успішного ведення господарчої діяльності в сучасних ринкових умовах геологічні підприємства повинні приймати найбільш ефективні методи економічного та соціального розвитку. Геологічна служба має значні галузеві особливості. Вони визначаються у першу чергу в національному господарстві, характером її міжгалузевих зв’язків, які обумовлюються економічним призначенням і споживчою цінністю розвіданих запасів корисних копалин, природними особливостями родовищ.

Підвищення ефективності робіт – одна із важливих сторін діяльності геологорозвідувальних організацій. Доцільність проведення будь-якого заходу повинна перевірятися з економічної точки зору, на основі техніко-економічних розрахунків. Все це потребує основних економічних знань й умінь у фахівців.

Відповідно до навчального плану підготовки фахівців у напряму підготовки гірництво передбачено вивчення дисципліни «Економіка галузі» для якої розроблена робоча програма її вивчення. Згідно навчального плану структура викладання дисципліни охоплює проведення лекцій, практичних робіт і підвищеної частки самостійної роботи студентів. Для облегшення сприйняття економічних термінів, показників спрямований даний опорний конспект лекцій.

Мета роботи – допомогти студентам у формування системи знань, методології оцінки і аналізу економічних явищ і процесів, які виникають на геологорозвідувальному підприємстві.

Дана робота призначена для самостійного вивчення студентами найважливих питань економіки галузі.

ВСТУП ДО ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА (ГАЛУЗІ)

 

Економіка – (від греч. оikonomike, у перекладі – майстерність введення домашнього господарства). Економіку визначають як науку: про багатство; про види діяльності, пов’язаних з грошовими коштами; про відношення при виробництві розподілу, обміну і споживанні матеріальних благ; про повсякденну ділову життєдіяльність людей, вилучення ними засобів до існування і використання цих засобів; про використання обмежених ресурсів для виробництва і створення рідних товарів та розподіл їх між членами суспільства з метою споживання.

Економічні закони – об’єктивні, суттєві, стійкі зв’язки і взаємозв’язки в економічних явищах і процесах.

Використання економічних законів – урахування вимог економічних законів у виробничо-господарській діяльності людей.

Власність – відношення, які складаються між суб’єктами власності з приводу присвоєння засобів виробництва і результатів праці, які охоплюють: присвоєння, володіння, розпорядження, використання.