Методи розрахунку цін на будівельну продукцію.

Будівельна організація, проводячи ту чи іншу цінову політику, має право у ринкових умовах користуватися різними методами розрахунку цін на будівельну продукцію. Виділяються кілька методів розрахунку.

1. Розрахунок ціни методом «середні витрати плюс прибуток».

Це - най­простіший метод ціноутворення і полягає він у нарахуванні певної процентної націнки на собівартість будівельної продукції. Різниця у розмірі націнок відоб­ражає відмінності у вартості будинків, споруд, видів робіт, обсягах їх реалізації у грошовому виразі.

Визначення ціни за витратами будівельної організації (виробника) найпоширеніше у практиці ціноутворення. Формула розрахунку цін за цією моделлю така:

Ц = С + П ± Н,    

де С - собівартість будівельної продукції (робіт);

П - нормативний або розрахунковий прибуток;

Н - надбавки (знижки) до ціни, наприклад ПДВ.

Цей метод ціноутворення зручний за своєю простотою і дає змогу обходитися без складних розрахунків і досліджень ринкової ситуації. Але застосовувати його можна тільки тоді, коли немає конкурентів і вони в найближчі роки на ринку не передбачаються. В іншому випадку такий метод ціноутворення може виявитися дуже небезпечним, якщо на ринку з'являться конкуренти зі значно нижчим рівнем витрат на виробництво, їм неважко буде встановити на будівництво аналогічних будинків більш низькі ціни й швидко витіснити неконкурентоспроможну будівельну організацію (фірму) з ринку підрядних робіт тому, що остання не зможе так знизити ціни - не дозволить рівень собівартості. У цій методиці не враховуються особливості поточного попиту й конкуренції, що не дає змогу вийти на оптимальну ціну. Однак вона у перехідний період до ринку залишається популярною з ряду причин. По-перше, виробник (підрядник) більше знає про витрати, ніж про попит. Прив'язуючи ціни до витрат, під­рядник для себе спрощує проблему ціноутворення, бо йому не треба часто ко­ригувати кошторисну вартість залежно від зміни умов будівництва і коливань цін на будівельні матеріали та конструкції. По-друге, якщо цим методом користуються всі будівельні організації у регіоні, то цінова конкуренція зводиться до мінімуму.

2.       Розрахунок ціни на основі аналізу беззбитковості й забезпечення цільового прибутку.

У будівельній організації прагнуть установити ціну, яка забезпе­чила б бажану величину прибутку. Цей метод ціноутворення ґрунтується на графіку беззбитковості. На такому графіку наведено загальні витрати й очікувані загальні надходження при різних обсягах реалізації будівельної продукції (робіт) (див. рис. 2.1).

При такому методі від будівельної організації вимагається розгляд різних варіантів цін, їх вплив на обсяг реалізації, необхідних для подолання рівня беззбитковості та отримання цільового прибутку, а також аналізу ймовірності досягнення всього цього при кожній можливій ціні продукції (робіт).

На рис. 2.1, де відображено зміну прибутку будівельної організації із зростанням обсягу виробництва, лінії загального доходу та загальних витрат є прями­ми. Це свідчить про припущення при аналізі того, що додаткові обсяги продук­ції (робіт) можуть бути реалізовані по одній і тій же ціні. Графіки лише показу­ють, яким буде доход при постійній ціні, якщо обсяги робіт необмежене зростатимуть. Гіпотеза про те, що необмежені обсяги продукції (робіт) можна реалізу­вати без зміни ціни, не відповідає реальності відносно обсягу будівельно-мон­тажних робіт, хоча це може виявитися здійсненним для короткого періоду або невеликого обсягу робіт.

 

 

6. грн.

Загальна виручка

 

 

                          А (точка беззбитковості)     Будівельна продукція                                      

 

Рис. 2.1 - Зміни прибутку будівельної організації згідно із зростанням обсягу виробництва

3.       Метод орієнтації на ціни конкурентів (цінового лідера), що отримав назву «безглузде слідування за конкурентом».

Його смисл нескладний: визначається, хто на ринку будівельної продукції є лідером по обсягах реалізації (продажу) й користується найбільшою репутацією. Потім рівень його цін розповсюджуєть­ся на власну аналогічну будівельну продукцію. Цей метод прийнятний для ма­лих будівельних фірм, що не можуть самі проводити власні маркетингові дослідження і тому покладаються на кваліфікацію маркетологів фірм-лідерів, які формують політику цін на ринку.

Але у назві цього методу є прикметник «безглузде». Справа в тому, що, обравши цей метод ціноутворення, мала фірма міцно прив'язує себе до фірми-лідера і втрачає самостійність у комерційних рішеннях. Ця залежність для малої фірми може виявитися навіть небезпечною, якщо фірма-лідер, спираючись на проведену модернізацію, раптом почне зниження цін. У такому випадку мала фірма не зможе й далі утримуватися у фарватері, а до альтернативної комерцій­ної стратегії мала фірма, де звикли жити чужим розумом, буде не готова.

4.       Метод завищення цін, які встановлюються підрядником.

У ринкових умовах можна зіткнутися із ситуацією, коли на будівельну продукцію встановлюються підрядником дуже високі ціни, що не відповідають її споживним якос­тям. Цим методом користуються монопольні будівельні організації, які встанов­люють монопольні ціни вищі ціни виробництва: монопольні організації встановлюють якнайвищі ціни на будівельну продукцію і якнайменші ціни на будівельні матеріали, вироби, конструкції, обладнання, меблі й інвентар, що купують в інших фірм.

Для запобігання необґрунтованого завищення цін на будівельну продукцію підрядним організаціям установлюється показник граничного рівня рентабельності. Зприбутку, що відповідає перевищенню граничного рівня рентабельнос­ті, вони повинні сплачувати в бюджет підвищений податок. У податковому за­конодавстві доцільно обмежувати доходність будівельних організацій-монополістів граничним рівнем рентабельності.

5. Установлення ціни на основі рівня поточних цін.

Основним орієнтиром при цьому є ціни конкурентів. Будівельна організація (фірма) може визначити ціну нижчу рівня своїх конкурентів, на рівні або вищу - усе залежить від того, яку поставлено мету і яку цінову політику вона проводить.

6. Встановлення ціни на основі закритих торгів.

Конкурентне ціноутворення застосовується у випадках боротьби фірм за підряди під час торгів. При певній ціні фірми відштовхуються від очікуваних цінових пропозицій конкурентів. Щоб завоювати контракт, фірмі необхідно правити ціну нижчу, ніж у інших, але не нижчу собівартості.

До розглянутих методів ціноутворення можна додати визначення цін та оп­тимальних обсягів виробництва на основі правил рівності граничного доходу граничним витратам. Цей метод найрозповсюдженіший у розвинутих ринкових країнах, тому що дозволяє фірмам у короткостроковому й довгостроковому періодах максимізувати прибуток або мінімізувати збитки.