Загальні вимоги при конструюванні оптичних деталей

 

При конструюванні оптичних деталей слід враховувати наступні технологічні умови:

1. Конфігурація деталі має бути поєднанням простих геометричних форм, обумовлених можливістю вживання високопродуктивних технологічних методів обробки. Деталь повинна мати зручну і надійну базу для установки і закріплення її в процесі обробки, достатню жорсткість конструкції. У тих випадках, коли конструкція деталі не відповідає цим вимогам, слід передбачити спеціальні елементи (технологічні отвори, приливи, фаски, фальшборт), які можуть бути видалені після обробки або залишені без помітного впливу на функціональні властивості деталі. Робочі поверхні деталей повинні мати правильну геометричну форму, що дозволяє при поштучному виготовленні отримати задану точність обробки з найбіль­шою економічністю, а при блоковій обробці забезпечити збірку блоку у вигляді правильного круга з коефіцієнтом заповнення площі не менше 0,7. Геометричні розміри і розмірні ланцюги деталі мають бути проставлені раціо­нально (ДСТУ 2.307-68), з врахуванням можливості використання конструкторських баз як технологічних так і ви­мірювальних.

2.  Вигляд, властивості і якість матеріалу повинні відповідати заданим параметрам деталі або вузла.

3.  Вимоги до якості поверхні деталі (точність форми N і N, параметри шорсткості, чистота Р) повинні бути обгрунтовані її призначенням і погоджені з нормованими показниками якості матеріалу: двопроменезаломленням, бессвільністю і пузирністю (для скла), полікристалічністю, поліморфізмом, сторонніми включеннями і іншими локальними неоднорідностями (для кристалів). Ці вимоги також мають бути погоджені з фізико-хімічними властивостями матеріалу: відносною твердістю пошліфуванню, хімічною стійкістю (для скла) і анізотропією фізико-хімічних властивостей (для кристалів).

4.  Вигляд поверхні і форма її завдання (вигляд рівняння ас­ферической поверхні, координати крапок і т. д.) мають бути погоджені  з передбачуваною технологією виготовле­ння і контролю.

5.  Точність взаємного розташування поверхонь (децентрування С, клиновидність , пірамідальність  , відхилення кутів) має бути обгрунтована призначенням деталі і при жорстких допусках погоджена з показниками якості матеріалу по оптичній однорідно­сті і двопроменезаломленню.

6.  Вихідні параметри: роздільна здатність, до­пустимий дифракційний кружок розсіяння, спотворення хвильового фронту, мінімальна фокусність, кут відхилення променя  і ін. —- мають бути обгрунтовані призна­ченням деталі і погоджені із заданими показниками якості матеріалу — оптичними параметрами n_е, n_F — n_C, однорідністю, двопроменезаломленням, бессвільністю, пузирністю (для скла), полікристалічністю, полімор­фізмом, анізотропією фізико-механічних властивостей (для кристалів).