Методика визначення та способи усунення надлишкових звязків

У елементах оптичних систем  зважаючи на високі вимоги до точності базування, характерне широке вживання недостатнього вихідного базування, що допускає юстування у вигляді вельми малих зсувів з подальшою фіксацією.

 

Рис. 4.18. Базування елементів оптичних систем:

а), б) – відбивної призми; в), г) лінзової системи.

Базування призми по рисунку 4.18 б) передбачає високоточне базування при переміщенні по осях  і , і поворот відносно осі  з подальшою фіксацією трьома обмежувальними планками.. Якщо вимоги до точності базування не високі, то можна базувати по рисунку а), яке простіше попереднього. При базуванні силових оптичних елементів, як правило, застосовується подовжнє юстування. Схема подовжнього базування по рисунку 4.18 в) може бути застосована, коли вимоги до точності подовжньої установки не перевищують  величини 30 мкм. Коли вимоги вищі, використовується варіант базування г), коли в оправі об'єктиву застосовано різьблення з дрібним кроком.

Базування називається надлишковим, коли зайві ступені свободи деталі, що базується, обмежуються більше одного разу, тобто віднімаються не одним, а декількома зв'язками. Зайві зв'язки називають надлишковими.

Надлишкові зв'язки погіршують якість з'єднання, утрудняють збірку, погіршують силовий режим і обумовлені наявністю технологічних похибок розмірів, форми і положення елементів, що базуються.

Рис. 4.19. Приклади надлишкового базування

На рис. 4.19в показаний приклад надлишкового поперечного базування валика по координатних осях   і , а на рис.4.19г,д приклади надлишкового базування втулки в направляючих поступальної ходи.

Конструкції з'єднань з надлишковими зв'язками, в разі замикання з'єднань формою, називаються статично невизначеними. Ця невизначеність може привести до заклинювання деталі, що базується, при русі. Загальна умова для уникнення статичної невизначеності наступна: для обмеження кожної зайвої ступені свободи деталі, що базується, необхідно і досить прикладати лише один зв'язок.

На рис.4.20а,б показані приклади надлишкового базування для нерухомих з'єднань при замиканні з'єднань кріпленням. Невизначеність базування обумовлена погрішностями форми контактуючих площин. Аби уникнути цього досить зробити вибірку на одній з контактуючих деталей(рис.4.20в).

 

Рис. 4.20. Надлишкове базування при замиканні кріпленням

У випадку якщо не удається уникнути надлишкових зв'язків, для усунення їх дії удаються до спеціальних засобів:

1. Використання зазорів і малих контактних деформацій.

2. Вживання систем, що самовстановлюються (рис.4.21а,б).

3. Спільна обробка елементів з'єднань(рис.4.21в), що сполучаються.

Рис. 4.21. Способи компенсації надлишкових зв'язків