Тема № 7. Позовне провадження: поняття, значення і види. Пред’явлення позову та провадження у справі.

При вивченні даної теми студент повинен вивчити форму і зміст позову та визначення  його ціни, засвоїти порядок подання позову до суду, ознайомитись з порядком порушення провадження у справі та з правом і суб’єктами звернення до суду.

 С уд вирішує спори у порядку позовного провадження. Тобто для того, щоб розпочати судовий процес слід напи­сати позовну заяву.

Позовна заява є процесуальним документом, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Подати позов – означає звернутись до суду із заявою, в якій повинно міститись прохання, адресоване суду, про розгляд спору про право. Позов визначається у правовій літературі як вимога особи про захист свого або чужого права чи охоронюваних законом інтересів.

  Позови прийнято подiляти на види залежно вiд їх процесуальної мети, тобто вiд мети, що переслiдуе пози­вач, висуваючи свою вимогу до вiдповiдача. Кpiм того, позови можна класифiкувати за процесуально-правовим критерiем.

Позов - це звернена через суд вимога позивача до відповідача щодо захисту порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, здійснена у визначеній зако­ном процесуальній формі.

 Студент повинен розуміти, що позов є звер­нення до суду з певними вимогами до іншої сторони, а сам доку­мент з такими вимогами є позовною заявою.

Позов складається з трьох елементів: предмета, підстав та змісту.

Предметом позову буде та його частина, яка характеризує ма­теріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком позивача та відповідача. У позовах, спрямованих на присудження відповідача до здійснення ним певних дій, на виконання обов'язку перед позивачем, предметом позову буде спірна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет по­зову характеризується певним змістом, а в багатьох випадках ­і окремим об'єктом. Тому необхідно відрізняти предмет позову в його безпосередньому розумінні від матеріального об'єкта або матеріального предмета позову. Наприклад, предметом позову про виселення громадянина будуть спірні правовідносини - пра­во на дострокове розірвання договору житлового найму, об'єкт­ - житлове приміщення.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обгрун­товує свої вимоги й докази, що стверджують позов. Ними будуть юридичні факти матеріально-правового характеру, що визнача­ються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-право­вого характеру й на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність (у справах про встановлення батьківства факти ведення спільного господарства тощо). Від них відрізня­ються цивільно-процесуальні факти, які стверджують наявність обставин, необхідних для реалізації права на пред'явлення позо­ву, заходів із забезпечення позову, зупинення провадження у справі тощо.

Підстави позову, які підтверджують, що спірне право нале­жить позивачу, а на відповідача покладені певні обов'язки, скла­дають активну підставу. Вони можуть бути правостворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі. До їх складу входять також факти, які обrрунтовують належність сторін до справи, що пози­вач і відповідач є суб'єктами прав і обов'язків спірних пра­вовідносин.

Пасивну підставупозову складають факти, які передбача­ють, що відповідач виконав дії, спрямовані на заперечення правапозивача або утвердження за собою права, яке йому не належить. Це факти з приводу подання позову, які покликані обгрунтувати необхідність захисту прав чи інтересів позивача. Вони свідчать, що право позивача порушене чи оспорене, є загроза в його пору­шенні чи необхідності зміни існуючих між сторонами пра­вовідносин.

Змістомпозову буде звернена до суду вимога позивача про здій­снення судом певних дій із зазначенням способу судового захисту. Наприклад, у позові про виселення за неможливістю спільного проживання предметом позову будуть спірні правовідносини ­право дострокового припинення договору житлового найму; підставою позову - факти поведінки відповідача, що створюють неможливість спільного проживання; зміст - вимога про постановлення рішення про виселення відповідача.

Питання про наявність змісту як самостійного елемента позову в теорії цивільного процесу спірне. Окремі автори, виділяючи в позові два елементи, стверджують, що предметом будуть певні правові вимоги позивача до відповідача, а підставою - фактичні обставини й суб'єктивне право, що породжує вимогу позивача до відповідача. Разом з цим, на їх думку, позов має дві сторони - вимогу до суду про захист права та вимогу позивача до відповідача. Порівняння зазначених положень передбачає, що процесуальна сторона позову - вимога до суду про захист права - не відображе­на ними в складових частинах позову. А це означає, що вимога позивача до суду про захист права складає третій елемент позову - його зміст.

Позов без зазначення процесуальних наслідків, на які він спрямований, без тих вимог до суду, які намагається одержати позивач, буде неповноцінним. Зміст позову має практичне зна­чення - за ним провадиться класифікація позовів, що полегшує визначення межі дослідження справи в судовому засіданні, винесення конкретного, повного і зрозумілого рішення, яке є основою для швидкого й правильного поновлення порушеного права.

Спірність змісту позову зумовила в теорії цивільного процесу різний підхід до визначення поняття інших двох елементів ­предмета і підстави. Стверджується, що предмет позову складають дії і бездіяльність відповідача, яких домагається позивач шляхом винесення судового рішення, а також і матеріальний предмет. Останній не властивий для всіх позовів (захист честі і гідності), а якщо є, то виступає об'єктом спору, а не позову.

Цивільне процесуальне право не зобов'язує позивача підтвер­джувати наявність суб'єктивного цивільного права, вказуючи на закон. Позивачі мають тільки зробити посилання на фактичні об­ставини справи, підвести ж їх під норми закону й встановити на­явність суб'єктивного права й обов'язку, який кореспондує тако­му праву, - завдання суду. Ось чому підставу позову складають лише фактичні обставини, з яких виводиться. вимога позивача. Норми права є основою, з якої визначається сукупність належних фактичних обставин.

Значна увага, що приділяється в юридичній літературі елемен­там позову та їх співвідношенню, не випадкова. Вони мають зна­чення для всіх стадій процесу, починаючи з порушення справи й закінчуючи виконанням судового рішення. Елементи індивіду­алізують позов, допомагають встановити його тотожність з ін­шим, що має вирішальне значення для порушення цивільної справи в суді й розвитку цивільного процесу. Вони визначають зміст процесуальної діяльності із захисту цивільного права. Виділення елементів позову необхідно для реалізації позивачем права на зміну предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності й ха­рактеру спірних правовідносин між сторонами, виявленню всіх заінтересованих осіб у справі, а також застосуванню необхідного способу для захисту права, а підстава - визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності в них конкретного цивільного права й обов'язку. На їх основі визначається обсяг і напрям дослідження справи в судовому засіданні, підстави та способи забезпечення позову.

 

Питання до семінару.

1. Дайте визначення поняття предмету позову.

2. Дайте визначення терміна «підстава позову».

3. Який порядок пред'явлення зустрічного позову.

4. Назвіть зміст самостійних вимог третьої особи.

5. Що таке позовна заява, її зміст і форми.

6. Перелічіть випадки об’єднання і роз’єднання позовів.

7. Фіксування цивільного процесу - його види і значення.

8. Перелічити підстави зупинення провадження у справі.

9. В яких випадках заява буде залишена без розгляду.

 

Завдання для самоконтролю.

Тест № /. Позов - це:

а) вимога позивача до відповідача щодо захисту права чи за­конного інтересу, адресована через суд;

б) вимога кредитора, звернена до боржника, про відновлен­ня порушених прав та охоронюваних законом інтересів;

в) вимога боржника, звернена до кредитора, про відновлен­ня порушених прав та охоронюваних законом інтересів;

г) вимога відповідача до позивача про захист його права чи законного інтересу, адресована через суд.

Тест №2. Не є підставою зупинення провадження у справі:

а) неможливість розгляду певної справи до вирішення по­в'язаної з нею іншої справи;

б) надсилання судом матеріалів до слідчих органів;

в) клопотання прокурора;

г) клопотання сторони;

 ґ) клопотання експерта;

д) призначення судом судової експертизи.

Тест № 3. Не стосується сутності та природи позовного прова­дження:

а) наявність матеріально-правової вимоги;

б) наявність спору про право в цілому;

в) розгляд та вирішення заявленої у позові вимоги, що здійснюється лише за встановленим законом процесуальним порядком;

г) відсутність двох наділених законом рівними процесуаль­ними правами сторін із протилежними матеріально-правови­ми інтересами.

Тест № 4. Не є елементом позову:

а) предмет позову;

б) підстава позову;

в) зміст позову;

г) вид позову.

Тест № 5. До умов реалізації права на звернення до суду не належить:

а) підсудність справи певному суду;

б) наявність належним чином оформлених повноважень на підпис та пред'явлення позову;

в) сплата державного мита;

г) дотримання реквізитів позову;

ґ) належне забезпечення позову.

 

Письмові завдання для самостійного опрацювання.

Варіант № 1. Складіть позовну заяву.

  Варіант № 2. Складіть журнал судового засідання.

Завдання для самостійного відпрацювання.

1.Об’єднання і роз’єднання позовів.

 

Література:1,4,23,26,27,30,37,40,45.