Тема № 6. Наказне провадження: поняття, значення та зміст.

При вивченні даної теми студенти повинні вивчити визначення поняття наказного провадження, досконало знати вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, підсудність таких справ, форму і зміст заяви про видачу судового наказу, судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу, порядок розгляду заяв про видачу судового наказу, зміст судового наказу і скасування судового наказу.

Судова практика за ЦПК 1963 року склалась так, що деякі ма­теріальні спори за наявності достатніх доказів практично не до­тримуються повної процедури розгляду цивільних справ, а лише в межах кабінету судді вирішується, чи є якісь істотні заперечен­ня у відповідача; якщо таких немає, то і спір задовольняється од­разу на користь позивача. Такі спори частіше вирішувались щодо стягнення боргу за письмовими правочинами, стягнення за­робітної плати та ін. З урахуванням цієї сталої судової практики до прийнятого Цивільного процесуального кодексу України введена новела скороченого розгляду, а точніше прийняття рішення - су­дового наказу, що одночасно є і виконавчим документом. Ця нове­ла є наказне провадження. При цьому необхідно розуміти, що назва цього провадження походить не від російського слова «на­казывать», а від слова «наказ». Такий порядок розгляду цивільних справ уже давно існує в багатьох країнах світу, що дозволяє суду полегшити свою роботу із легкими справами та зосере­дитись на роботі з більш важкими.

Наказне провадження регулюється ІІ розділом ЦПК. Згідно зі ст. 95 ЦПК судовий наказ - це особлива форма судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Оскільки судовий наказ одночасно є і виконавчим документом, то до нього також запроваджуються вимоги виконавчих доку­ментів згідно зі ст. 19 Закону України «Про виконавче прова­дження».

Студентам також важливо усвідомити, що наказне провадження можливе за дотримання двох умов:

1. Заявлено вимогу, за якою може бути видано судовий наказ (ст. 96 ЦПК):

а) яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі;

б) про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

в) про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

г) в інших випадках, установлених законом.

 2. Відсутній спір про право.

При вивченні теми розглянемо ці умови детально. По-перше, необхідно з'ясувати, що таке спір про право? У науці немає однозначного визначення поняття спору про право. Будемо виходити з його буквального тлумачення, а саме: спір про право - це спір між певними сторона­ми про певне право, яке необхідно встановлювати в процесі зма­гальності сторін, по-друге, категорії вимог, за якими може бути виданий наказ, перераховані в ст. 96 ЦПК, тобто три випадки, та в інших випад­ках, установлених законом, проте інших випадків на сьогодніш­ній день ще не існує. На нашу думку, існує ще ряд випадків, не пе­редбачених законодавством. Так, наприклад, в Білорусі перелік вимог, що можуть бути розглянуті в порядку наказного прова­дження, чітко визначений законом, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Це вимоги, засновані на нотаріально засвідченій угоді, на протесті векселя про несплату, неакцепті та не датуванні акцепту, здійсненого нотаріусом; вимога про стяг­нення аліментів на неповнолітніх дітей, якщо вона не пов'язана із встановленням батьківства або необхідністю залучення третіх осіб, вимога про стягнення нарахованої, але не сплаченої робітникові заробітної плати, вимога про стягнення з громадян податків та зборів у дохід держави; вимога, заявлена відповідним органом, про стягнення видатків за розшук відповідача або боржника.

Скорочений порядок розгляду полягає в тому, що наказне про­вадження не має судових засідань, тобто після прийняття заяви видається судовий наказ, який і подається до виконавчої служби.

Процесуальним документом, який подається до суду, є заява.

Сторонами у провадженні є заявник та боржник. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності позовного провадження. Заява про видачу судового наказу подається до суду в пись­мовій формі. Зміст заяви закріплений у ст. 98 ЦПК. У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява (наприклад, Білоцерківський міськрайонний суд, м. Біла Церква);

2) прізвище, ім'я та по батькові (найменування юридичної особи) заявника та боржника, а також прізвище, ім'я та по батькові (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

4) вартість майна у разі його витребування;

5) перелік документів, що додаються до заяви;

Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників. 

 

 

Питання до семінару.

1.. Дайте визначення наказного провадження.

2.  Чи може бути оскаржений судовий наказ в апеляційному порядку. Обґрунтуйте свою відповідь.

3.  Назвіть порядок повідомлення боржника про виданий судовий наказ.

4. Розкрийте зміст заяви про видачу судового наказу, її форма.

5. Стягнення на підставі судового наказу та вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.

6. Назвіть порядок розгляду заяв про видачу судового наказу.

7.Розкрийте зміст судового наказу.

8. Перелічіть випадки скасування судового наказу.

 

Завдання для самоконтролю.

Тест № 1. Судовий наказ - це:

а) особлива форма судового рішення;

б) розпорядчий документ суду щодо організаційних питань;

в) цивільно-процесуальний документ щодо вирішення певних процесуальних питань під час судового розгляду;

г) цивільно-процесуальний документ щодо приводу на судове засідання.

Тест № 2. Судовий наказ набирає законної сили:

а) після закінчення терміну на оскарження, якщо оскарження не було;

б) після закінчення  10-и днів  з моменту отримання боржником судового наказу;

в) через 3-х днів після закінчення строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Тест №3. Підставами скасування судового наказу є:

а) заява боржника про скасування, подана у встановлені терміни;

б) заява стягувача;

в) заява іншої заінтересованої сторони.

Тест № 4. Підставами для видачі судового наказу є:

а) заявлено вимогу, яка ґрунтується на локальному нормативному акті;

б) заявлено вимогу, яка ґрунтується на  нотаріально засвідченій угоді;

в) заявлено вимогу, яка ґрунтується на  протесті векселя про несплату;

г) заявлено вимогу про стяг­нення аліментів на неповнолітніх дітей.

Тест № 5. Судовий наказ може бути видано, якщо:

а) у випадках, перелічених у пп. б, в, г;

б) заявлено вимогу, яка rрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі;

в) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не випла­ченої працівникові суми заробітної плати;

г) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення роз­шуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

r) у випадках, перелічених у пп. в, г.

 

 

Письмове завдання для самостійного опрацювання.

Варіант № 1. Складіть заяву про видачу судового наказу.

Варіант № 2. Складіть судовий наказ.

 

Література: 4, 5,10,35,38,42,45.