Виробничого чи невиробничого характеру.

До виробничих нещасних випадків відносяться ті, що зв'язані з виробництвом – такі нещасні випадки, що відбулися в робочий час при виконанні трудових обов'язків або доручень роботодавця, у тому числі у від-рядженнях, а також при діях в інтересах підприємства. З метою розслідування та обліку таких нещасних вип а-дків складається акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок Н-1 чи акт спеціального розслідування. Нещасні випадки, що відбулися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи, під час перерви для відпочинку і харчування, а також під час перебування працівників на території підприємства в зв'язку з проведенням роботодавцем наради, одержанням заробітної плати, об о-в'язковим проходженням медичного огляду, а також у випадках, передбачених колективним договором, ро зс-лідуються згідно з Положенням і про кожен з них складаєт ься акт за формою Н-1.

До нещасних випадків невиробничого характеру відносяться ті, що не пов’язані з виконанням трудових обов’язків, отруєння, самогубства, ураження електричним струмом, опіки, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами, при виконанні донорських функцій, громадських обов’язків, при прямуванні на роботу чи з роботи транспортом, що не належить підприємству і т. п. За результатами розслідування таких нещасних випадків складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм).

3. За типом розслідування: типове чи спеціальне розслідування.

Спеціальне розслідування проводиться при нещасних випадках із смертельними наслідками, при групових нещасних випадках, у разі нещасного випадку з тяжкими наслідками та при зникненні працюючого під час виконання трудових обов’язків. Розслідування ведеться з оформленням акту спеціального розслідування за формою Н-5.

Типове розслідування ведеться з оформленням акту Н-1.

За тя жкістю наслідків ушкодження здоров' я на виробництві встановлено такі категорії потерпілих від нещасних випадків (професійних захворювань):

- з тимчасовою непрацездатністю (від 1 до 10 календарних днів; від 10 календарних днів до 1 міс; від 1 до 2 міс; від 2 до 4 міс);

- зі стійкою втратою працездатності (без встановлення інвалідності);

- зі стійкою втратою працездатності (із встановленням інвалідності);

- з летальним наслідком.

Основні причини виробничого травматизму:

Ø організаційні – незадовільна і небезпечна для працівника організація праці, відсутність чи неякісне проведення інструктажів;

Ø технічні – недоліки в стані та експлуатації техніки та технології, конструктивні недоліки устаткування;

Ø санітарно-гігієнічні – нераціональне освітлення, шум, вібрація, загазованість та ін. чинники;

Ø психофізіологічні:

Ø невідповідність можливостей людини, індивідуальних особливостей її організму характеру роботи, яку вона виконує;

Ø неадекватність швидкості і точності реакцій, відсутність концентрації уваги, об’єктивності,

Ø зацікавленості, обережності (чи нехтування небезпекою), професійної підготовки, незадовільність стану здоров'я та інше.

  

 Ці чинники значною мірою визначають поведінку людини у сфері виробництва й іноді спричинюють порушення добре відомих працівникові правил безпеки.

Професійна захворюваність – є актуальним питанням сучасності. По роду діяльності на медичних працівників впливає комплекс факторів фізичної, хімічної і біологічної природи. Праця медичних працівників характеризується значним інтелектуальним навантаженням. Вона вимагає від медичного працівника підвищені вимоги: оперативної і довгострокової пам'яті, уваги, високої працездатності в екстремальних умовах. Крім того, медичний працівник підвергається функціональному перенапруженню окремих органів і систем (від функціонального перенапруження опорно-рухового апарату до перенапруження органу зору).

Несприятливим фактором виробничого середовища є забруднення повітря робочої зони аерозолями лікарських речовин, дезінфектантами, наркотичними речовинами. Забруднення повітря антибіотиками, протипухлинними препаратами, які є високо небезпечними речовинами, і викликають імуносупресивну, цитотоксичну, сенсибілізуючу дію, може бути причиною виникнення у медичних працівників алергічних захворювань, професіональних дерматозів, дисбактеріозу. Нерідко у медичних працівників виявляють парентеральні гепатити, не застраховані вони і від ВІЛ-інфекції.

Вивчення історій хвороби медичних працівників Самарського обласного центру професійної патології (Росія) дозволило виявити наступну етіологічну структуру професіональних захворювань:

- вплив біологічних факторів – 63,6% пацієнтів;

- алергози (антибіотики, вітаміни, хлорамін, латекс) – 22,6%

- захворювання токсико-хімічної етіології – 10%

- перенапруження окремих органів і систем організму – 3%

- вплив фізичних факторів (шум, ультразвук, рентген опромінення) – 0,5%

- новоутворення – 0,5%.

Основними причинами профзахворювань є: порушення протиепідемічного режиму, особистої гігієни.