Залежні від змісту економічні показники поділяють на кількісні і якісні. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Залежні від змісту економічні показники поділяють на кількісні і якісні.



 Кількісні показники відображають обсяги зовнішньоекономічних операцій, кількісні зміни у зовнішній торгівлі.

Якісні показники характеризують раціональність використання засобів або коштів, які зайняті в експортно-імпортних операціях. Якісні показники відображають також фінансовий стан об’єднання, підприємства, фірми. До якісних показників належать: швидкість оберту оборотних засобів у зовнішньоекономічних операціях, ефективність цих операцій, віддача інвестицій в основний капітал тощо.

Результати ЗЕД змінюються під впливом різних факторів: соціально-економічних (доходи населення, рівень інфляції, цін і тарифів) та виробничо-економічних (витрати, рентабельність, рівень механізації тощо). Зазначені вище фактори впливають на показники ЗЕД різною мірою та у різних напрямках: одні позитивно, інші - негативно. Вплив одного фактора може бути перекритий іншим фактором, який діє у протилежному напрямку.

Оскільки дія різних факторів на економічні показники не рівноцінна, то розрізняють основні і другорядні фактори. Однак, один і той самий фактор за різних обставин може бути і основним, і другорядним (наприклад, при транспортуванні високотехнологічної продукції транспортні витрати мають незначний вплив, у той час як при транспортуванні сировини, добрив, пиломатеріалів - суттєвий і виступає як один з основних факторів).

 

2.5.3.Прийоми, методи та задачі аналізу зовнішньоекономічної діяльності

 

Найбільш розповсюджені прийоми аналізу зовнішньоекономічної діяльності схематично подані у табл. 2.5.3.1.

Таблиця 2.5.3.1 - Прийоми аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства (організації), регіону, країни

Прийоми аналізу Методи аналізу

Економіко-математичні

Математичне програмування
Кореляційний і регресійний аналіз
Дисперсний аналіз
Математичне моделювання
Експертні оцінки

Графічні

Матричні
Сітьові

Балансові

Балансове ув’язання
Матричне складання плану

Порівняння

З планом
З попереднім періодом
З іншими підприємствами, країнами, регіонами
З середнім рівнем

Елімінування

Методом ланцюгових підстановок
Обчислення абсолютних різниць
Обчислення відносних різниць

 

 

Змістовний модуль 2.6.Аналіз зовнішньоекономічної діяльності країни, регіону, галузі

 

2.6.1.Абсолютні та відносні показники.

2.6.2..Показники структури.

2.6.3.Показники інтенсивності міжнародної торгівлі.

2.6.4.Показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

2.6.5.Оцінка стабільності зовнішнього ринку.

 

 

2.6.1.Абсолютні та відносні показники

Абсолютні показники

Зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг - це сума їх експорту та імпорту:

                                                      

                                             ЗТО =V екс+Vімп,                                           (2.6.1.1)

 

де ЗТО — зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг;

V екс - обсяги експорту товарів та послуг;

Vімп - обсяги імпорту товарів та послуг.

Аналіз зовнішньоторговельного оберту слід здійснювати у динаміці за країнами загалом, групами товарів, у розрізі країн-експортерів та країн-імпортерів товарів і послуг.

При аналізі загального зовнішньоторговельного оберту особливу увагу слід приділити динаміці торгівлі товарами у матеріальній формі та у формі послуг.

Обсяги експорту товарів та послуг доцільно розглядати у динаміці, у розрізі відповідних груп (товарних чи послуг) та у розрізі країн, в які товари (послуги) експортуються.

Аналіз обсягів імпорту товарів і послуг здійснюється аналогічно до аналізу обсягів експорту.

Сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами характеризує ефективність зовнішньої торгівлі країни і визначається як різниця обсягів експорту та імпорту:

                                                     

                                                 S = V екс - Vімп,                                            (2.6.1.2)

 

Зовнішньоторговельні відносини будуть ефективними для країни за умови, що сальдо є позитивним (активним). Це можливо, якщо обсяги експорту країни є вищими за обсяги імпорту.

Відносні показники

Абсолютні показники обсягів експорту, імпорту, зовнішньоторговель­ного оберту, а також сальдо торговельного балансу, балансу послуг або балансу поточних операцій дають змогу лише ранжувати країни за даними показниками. Порівнювати їх та їхні тенденції за країнами (або групами країн) не коректно через те, що країни мають різні економічні та експортні потенціали. У цьому випадку доречно використовувати ряд відносних показників.

Індекси динаміки. Для аналізу розвитку експортної та імпортної діяльності країн використовують такі показники, як: темпи росту (індивідуальні, агрегатні, середні) та темпи приросту обсягів відповідно експорту, імпорту або зовнішньоторговельного оберту.

Індивідуальний індекс стосується зміни фізичних обсягів експорту, імпорту або зовнішньоторговельного оберту. Економічний зміст цього показника полягає у тому, що за його допомогою можна визначити динаміку фізичного обсягу, а також ріст фізичного обсягу порівняно з базовим роком. Цей показник враховує лише зміни у фізичному обсязі, а вже агрегатні індекси враховують і ціновий фактор (порівняльні ціни або ціни поточного року).

Порівняльні ціни - це ціни на певну дату або на який-небудь період, за допомогою яких для різних років дають однакову оцінку певного виду чи сорту продукції та інших економічних показників. Поточні фактичні ціни є непридатними для порівняння економічних показників за різні періоди, оскільки ціни з часом змінюються під впливом багатьох факторів і тому не дають точного уявлення про зміни показників, викликані змінами їхніх фізичних обсягів. Щоб уникнути впливу зміни цін, застосовують порівняльні ціни, тобто ціни одного рівня, що діяли на той час, з яким проводиться порівняння певного показника.

Для того, щоби порівняти обсяги показників минулих років із аналогічними показниками поточного року, використовують агрегатний індекс з врахуванням цін поточного року, який розраховується за  наступною формулою:

 


                                                                                                   (2.6.1.3)

 

 

I пот  - агрегатний індекс у поточному році;                                                 

gi1 - обсяг обороту товару / у поточному році у натуральному вимірі      (м3, шт., тонни тощо);

рi1 - ціна товару і у поточному році у грошових одиницях;

gi0 - обсяг обороту товару і у базисному році у натуральному вимірі (м3, шт., тонни тощо).

Розраховані індекси можуть мати такі значення: більше одиниці, менше одиниці або дорівнювати одиниці. Якщо, наприклад, індивідуальний індекс буде більшим за одиницю, це означатиме, що порівняно з базисним роком значення показника зросло. Індекс менше одиниці свідчить про зміни спадного характеру. А коли індекс дорівнюватиме одиниці, це свідчитиме про те, що у фізичному обсязі не спостерігалося жодних зрушень, окрім структурних.

При вивченні рядів динаміки широко застосовують середню геометричну, за допомогою якої визначають середній темп росту. Обчислюють середній темп росту за такою формулою:                                   


                                                                                                    (2.6.1.4)        

 

де n -кількість значень ознаки (років);                                                          

Тn- темпи росту певного показника у n-му році порівняно із n-1 роком.

 

Індекс стану балансу або коефіцієнт покриття імпорту експортом визначається відношенням обсягів експорту товарів і послуг до обсягів імпорту.

 

                                                      Icт.бал. =         ,                                            (2.6.1.5)

             

При ефективних зовнішньоторговельних відносинах даний коефіцієнт буде більшим за одиницю.

Індекс "умов торгівлі" доцільно визначати для характеристики руху експортних та імпортних цін і їх взаємозв'язку на аналогічні види товарів, який розраховується за такою формулою:

                          Icт.бал. =         ,                                            (2.6.1.6)

де Іексп. цін - індекс цін на експортний товар;

І імп. цін - індекс цін на імпортний товар.

Умови торгівлі є ефективними, якщо показник є більшим або дорівнює одиниці. При цьому не слід забувати про умови поставок.

Індекс концентрації експорту використовується для визначення частки експорту певного виду продукції у сукупному виробництві даної продукції, і розраховується за наступною формулою:

 

                              Iконц.екс. =      ,                                      (2.6.1.7)         

де Vекс і - обсяг експорту і-го виду продукції;

Vвир.і - сукупний обсяг виробництва і-го виду продукції.

Чим більше значення цього показника наближатиметься до одиниці, тим більшою буде частка експорту у сукупному виробництві, а це свідчитиме, що країна є світовим експортером даного виду продукції. Якщо частка експорту дорівнюватиме одниці, це буде ознакою того, що країна повністю експортує вироблену продукцію.

 Індекс імпортної залежності визначається як питома вага імпорту у сукупному споживанні і розраховується за наступною формулою:

 

                                        Iімп.залеж. =         ,                                                          (2.6.1.8)

 

де Vімп.і - обсяг імпорту і-го виду продукції;

Vcпож.і- сукупний обсяг споживання і-го виду продукції.

Цей показник характеризує рівень задоволення попиту на даний вид продукції за рахунок власних потужностей, тобто завдяки зусиллям місцевих виробників, а також за рахунок імпортних поставок. Якщо показник дорівнюватиме одиниці, це буде свідченням того, що потреба країни у даному виді продукції повністю задовольняється імпортом.

Важливим показником є також рівень самозабезпеченості, який розраховується наступним чином:

 

                                  РС =          ,                                        (2.6.1.9)

 

де РС - рівень самозабезпеченості;

Vвир - обсяги виробництва певного виду продукції;

Vспож - обсяги споживання певного виду продукції.

Даний показник показує, наскільки виробники досліджуваної країни є спроможними задовольнити потребу споживачів певного виду продукції у цій країні. Якщо рівень самозабезпеченості дорівнюватиме одниці, це означатиме, що місцеві виробники повністю задовольняють попит споживачів щодо даного виду продукції. Якщо він буде менше одиниці, це свідчитиме, що виробничих потужностей даної країни не вистачає для задоволення потреб покупців у цій країні, а тому доводиться звертатися до інших джерел. Якщо ж показник буде більше одиниці, це буде ознакою того, що обсяги виробництва даного виду продукції у досліджуваній країні є більшими за обсяги його споживання, а така ситуація може вказувати на те, що або попит на даний вид продукції у даній країні впав, або ж підприємства-виробники цієї продукції націлені на її експорт в інші країни, або ж й те, і інше.

Кількісні показники, зазвичай, визначаються на основі статистичних даних щодо споживання товару у досліджуваному періоді. Якщо статистика не наводить таких даних, їх розраховують шляхом складання балансу споживання на основі даних про виробництво, імпорт та експорт даного виду товару. Такий показник отримав назву "очевидний обсяг споживання", тобто можливий (за даного рівня цін) обсяг реалізації товарів, який визначається як розмірами платоспроможного попиту, так і величиною їх пропозиції.

Зазначені вище показники належать до екстенсивних факторів зовнішньоекономічної діяльності.

2.6.2.Показники структури

Структура експорту та імпорту товарів і послуг дає якісну характеристику зовнішньої торгівлі. Структура експорту (імпорту) товарів чи послуг - це питома вага окремих груп товарів (послуг) у загальному обсязі експорту (імпорту). Аналіз її динаміки дозволяє визначити зміни, які відбулися у структурі експорту (імпорту) певного товару (послуги) і зробити відповідні висновки щодо її покращення чи погіршення. Наприклад, збільшення частки експорту сировини та збільшення частки імпорту готової продукції свідчить про погіршення структури зовнішньої торгівлі. Ефективність зовнішньої торгівлі при цьому знижується.

Приналежність товару до певної групи визначається згідно з існуючими правилами класифікації товарів. Так, на Україні класифікація (кодування) товарів проводиться відповідно до вимог Товарної номенклатури (ТН) зовнішньоекономічної діяльності. ТН ЗЕД – це систематизований перелік товарів, що дає змогу знаходити у товарній номенклатурі місце кожному товару і після цього присвоювати товару певне умовне позначення, яке має назву "код товару". Код товару - це технічний прийом, який дає змогу ідентифікувати товар у вигляді групи знаків. Код товару проставляється в графі 33 вантажної митної декларації.

Важливим у аналізі структури зовнішньоторговельної діяльності   країни є вивчення тенденцій даного показника на рівні країни, регіону або галузі, оскільки напрямок економічного розвитку кожної країни, її регіонів та галузей є особливим.                                                                              

Для порівняння структури країн застосовуються такі показники: індекс диверсифікації експорту, індекс географічної концентрації експорту/імпорту.                                                                                          

Індекс диверсифікації експорту (імпорту) - це індекс відхилення  структури експорту (імпорту) країни від структури світового експорту ((імпорту). Використовується цей показник, як правило, для визначення розбіжностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт або імпорт яких  є достатньо різнобічним.

Індекс диверсифікації експорту розраховується як абсолютне відхилення частки товару в експорті даної країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується наступна формула:

 

                                      ,                                    (2.6.2.1)  

 

де Ssj - індекс диверсифікації експорту (імпорту) країни /,

hsj — частка і-го товару у загальному експорті (імпорті) країни j;

 hi - частка і-го товару у загальному світовому експорті (імпорті);

n - кількість досліджуваних груп.

    

  У деяких випадках замість світової структури експорту (імпорту) як бази порівняння використовуються структуру експорту (імпорту) географічного регіону, до якого належить досліджувана країна.

 Значення індексу знаходиться у наступних межах:

0<------------------------------------------------------------------------------------------->1

Позитивне значення                                     Негативне значення

Структура експорту (імпорту)                      Структура експорту (імпорті)

країни не відрізняється від                           країни дуже відрізняється від

світової або тієї, з якою                                світової або тієї, з якою

   порівнюється                                             порівнюється

Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) товару характеризує стан світового ринку конкретного товару за такими ознаками, як кількість експортерів (імпортерів) та питома вага основного експортера (імпортера). Даний індекс, відомий в економічній літературі як індекс Херфінделя-Хіршмана, є тим вищим, чим меншою є загальна кількість експортерів (імпортерів) та чим більшою є питома вага основного експортера (імпортера).

Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту)  розраховується за такою формулою:                                                          |

 

                                        ,                                             (2.6.2.2)

 

 

де Sk - індекс географічної концентрації експорту (імпорту) товару k;

хik - обсяг експорту (імпорту) товару k країною і;

хk - обсяг світового експорту (імпорту) товару k;

 n - кількість країн-експортерів (імпортерів) товару k.

Для визначення ефективності структури експорту країни використовують такі показники:

- частка високотехнологічної продукції в експорті продукції обробної промисловості;

- частка продукції обробної промисловості у загальному обсязі експорту країни.

Згідно з аналітичними даними Світового банку структура експорту країни вважається ефективною, якщо частка високотехнологічної продукції в експорті продукції обробної промисловості є більше 15%, а частка продукції обробної промисловості у загальному обсязі експорту є не меншою 40%.                                                                                            

Регіональні (географічні) структури експорту та імпорту характеризують розподіл товарних потоків (в обох напрямках) за місцями (країнами, регіонами) призначення або походження і класифікуються за структурами експорту та імпорту країни, структури експорту та імпорту товару (або товарної групи), а також за внутрішньою і зовнішньою структурами

 

2.6.3.Показники інтенсивності міжнародної торгівлі

 

Аналізуючи зовнішньоторговельну діяльність кількох країн, важливо використовувати показники, що приведені до певної бази. Оскільки обсяги зовнішньої торгівлі кожної з країн є різними і в основному залежать від рівня економічного розвитку країни, то доцільно розраховувати показник експортної (імпортної) квоти, тобто відношення обсягів експорту (імпорту) до обсягів ВВП країни.

Розрахунки проводяться за наступними формулами:

                                            К екс. = ,                               (2.6.3.1)

 

 

де Кекс - експортна квота;

Vекс - обсяги експорту, грн.;

V ввп - обсяги ВВП, грн..

                                                   К імп. =   ,                                                    (2.6.3.2)

де Кімп - імпортна квота;

Vімп - обсяги імпорту, грн..

Зовнішньоторговельна квота визначається за формулою:

                    

                                                     К зт =     .                        (2.6.3.3)

 

Важливим з точки зору зовнішньоекономічної діяльності для порівняння різних країн є показник інтенсивності, який визначається як відношення обсягу експорту, імпорту, зовнішньоторговельного оберту до чисельності населення:

                                                                            І

                                                                       ,                                              (2.6.3.4)

 

                                                             ,                                             (2.6.3.5)

 

                                                              ,                                              (2.6.3.6)

 

де Vекс, імп, зто - відповідно обсяги експорту, імпорту або зовнішньоторгового оберту;            .                                                      

Чнас - чисельність населення.

 

2.6.4.Показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності

 

До макроекономічних показників ефективності зовнішньої торгівлі слід віднести:

- ефективність зовнішньоторгового товарообміну;

- народногосподарська ефективність експорту/імпорту;

- бюджетна ефективність експорту/імпорту;

- ефект державного бюджету від зовнішньоторгового товарообміну.

Ефективність зовнішньоторговельного товарообміну (Кзто) визначається за формулою:

                                                     ,                                                      (2.6.4.1)

 

де Зім - витрати на вітчизняне виробництво імпортних товарів, тис. грн.;

Зекс - національні витрати на виробництво експортної продукції,тис. грн.

Для національної економіки важливо, щоб національні витрати на експорт були меншими за витрати у результаті імпорту. Лише у такому випадку країна економить працю своїх працівників, беручи участь у міжнародному товарообміні.

Народногосподарська ефективність експорту н/г екс) або імпорту (Кн/г імп)визначається за наступними формулами:

                                                       ,                                             (2.6.4.2)

 

та

                                                      ,                                            (2.6.4.3)

де Векс - валютна виручка від експорту;

Вімп - валютні витрати на оплату імпортних товарів;

Зекс - затрати на виробництво і реалізацію експортної продукції, тис. грн.;

Зімп - витрати на вітчизняне виробництво імпортної продукції, тис. грн.

Що стосується бюджетної ефективності експорту (Кб екс) або імпорту (Кб імп), вона визначається за наступними формулами:

                                                     ,                                            (2.6.4.4)

та

                                                       ,                                         (2.6.4.5)

де Цекс - відпускна ціна промисловості продукції, що експортується, грн.;

 Цімп - ціна поставки імпортних товарів на внутрішній ринок, грн.

Ефект держаного бюджету від зовнішньоторгового товарообміну (Зб) визначається за формулою:

                             Зб - (Цімп - Цекс) + квекс - Вімп).                     (2.6.4.6)

 

До показників ефективності зовнішньоторгової операції можна віднести:

- ефективність виробництва експортної продукції;

- ефективність використання/споживання імпортного товару;

- народногосподарський ефект зовнішньоторгового товарообміну.

Ефективність виробництва продукції на експорт (комерційна ефективність)          (К вир.екс) визначається за формулою:                                        

                                                                ,                                      (2.6.4.7)

 

Даний коефіцієнт повинен бути більшим за одиницю, тоді виробництво і продаж даного товару буде ефективним на зовнішньому  ринку.

Ефективність використання імпортного товару (Квик імп) або його споживання визначається за наступною формулою:                                 І

                                                                   ,                                     (2.6.4.8)

Якщо даний коефіцієнт буде більшим від одиниці, то це свідчитиме про те, що виробництво імпортованого товару власними силами с неефективним, а отже, його доцільно імпортувати.

Народногосподарський ефект від зовнішньоторговельного товарообміну (Ето) визначається у національній валюті за формулою:

 

                      Ето = Зімп – Зекс,                                      (2.6.4.9)

 

 

2.6.5.Оцінка стабільності зовнішнього ринку

 

Аналіз стабільності зовнішнього ринку (платоспроможності країни) стосується оцінки багатьох факторів. Стабільність зовнішнього ринку (платоспроможність країни) визначається як економічна її здатність розраховуватись за отримані позикові кошти. Оцінка платоспроможності країн проводиться щороку відомим європейським фінансово-аналітичним журналом "Euromoney". Інформація та оцінка дається 180 країнам світу. При цьому максимальна підсумкова оцінка для країни - 100 балів. Підсумкова бальна оцінка платоспроможності країн складається як сума дев'яти складових

1. Політичний ризик. Максимальна оцінка - 25 балів. Чим меншим є ризик, тим вищою є оцінка. У цьому випадку мова йде про можливість неплатежів за поставлені товари і надані послуги, про невиплати за позиками, фінансовими зобов'язаннями, дивідендами, про неможливість репатріації вкладених капіталів. Ступінь політичного ризику визначається журналом шляхом спеціального опитування банків і страхових компаній, що мають відношення до країн, включених у рейтингову таблицю.

2. Економічні перспективи. Цей показник визначається на основі прогнозів розвитку економіки країн на наступні роки. Максимально можлива сума балів - 25, тобто чим кращими є перспективи, тим більшою є сума отриманих балів.

3. Показник зовнішньої заборгованості. Максимальна оцінка - 10 балів.

Для визначення цього показника використовують таку формулу:

          

                                               ІЗБ=А+ (Вх2)-(Сх10),                                        (2.6.5.1)    

 

де А - відношення сумарного боргу країни до ВВП;                                  

В - відношення боргу країни до суми експорту;

С - сальдо платіжного балансу поточних операцій у ВВП.                      

Чим нижчим є кількісне значення, отримане в результаті, використання даної формули, тим вищою є оцінка країни за даним показником.

4. Борг у зв'язку з дефолтом чи у зв'язку з реструктуризацією боргу. Найвищу оцінку - 10 балів - одержали ті країни, у яких немає неплатежів. Нульову оцінку отримують ті країни, у яких відзначалося невиконання всіх зобов'язань або був перенесений термін сплати всієї заборгованості. Оцінки здійснюється, як правило, за матеріалами щорічника World Bank World Dept Tables.

5. Кредитний рейтинг, або рейтинг платоспроможності за кредитними обов'язками. Оцінки цього параметра базуються на даних провідних світових рейтингових фірм. Найвищий бал для найбільш платоспроможних країн - 10.

6. Доступ до банківських ресурсів. Цей показник розраховується як процентне відношення приватних довгострокових негарантованих позик до ВНП. Найкращий варіант одержував - 5 балів. Джерелом для оцінок є згаданий вище щорічник World Bank World Dept Tables.

7. Доступ до короткострокових фінансових ресурсів. Найвища оцінка за цим показником дається країнам, що мають доступ до короткострокових ресурсів відомих банків США, Великобританії (5 балів).

8. Доступ на ринки капіталів. Максимально можлива оцінка цього параметра становить 5 балів. При цьому найвищу оцінку отримують ті країни, що, на думку журналу, без усяких проблем мали змогу одержувати ресурси на ринку капіталів; 4 бали - країни, для яких не складало ніяких проблем одержувати ресурси на ринку капіталів у 95% випадків; 3 бали - якщо доступ, зазвичай, не становив особливих проблем; 2 бали - якщо доступ, як правило, був можливий залежно від ситуації; 1 бал - якщо доступ виключався за певних умов, і 0 балів - якщо доступ був неможливий.

9.Надання форфейтингових послуг. Найвищу оцінку (5 балів) одержала країна, надання якій форфейтингових послуг не було ризикованим. Інформацію для визначення ступеня ризику надання форфейтингових можна отримати від Могgan Grenfell Trade Finance i West Merchant Capital Markets.

 

 

Змістовний модуль 2.7 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

 

2.7.1.Аналіз виконання зобов’язань з експортних та імпортних операцій.

2.7.2.Аналіз динаміки експорту та імпорту.

2.7.3.Аналіз якості та конкурентоспроможності експортних та імпортних товарів.

2.7.4.Аналіз обороту коштів у товарах.

2.7.5.Аналіз обороту коштів у розрахунках.

2.7.6. Аналіз накладних витрат при експорті та імпорті товарів.

 

 

2.7.1.Аналіз виконання зобов’язань з експортних та імпортних операцій

 

Аналіз експортних та імпортних операцій включає:

- визначення виконання зобов'язань за вартістю, фізичним обсягом та ціною експортованих (імпортованих) товарів;

- визначення виконання зобов'язань за термінами їх поставок та якістю;

- встановлення факторів і величин їх впливу на економічні показники;

- з'ясування причин недовиконання зобов'язань за тими чи іншими позиціями.

Аналіз проводиться у такій послідовності:

1)Виконання зобов’язань за товарами ы товарними групами.

2)Виконання зобов’язань за країнами експорту (імпорту).

3)Виконання зобов’язань за краънами ближнього зарубіжжя.

4)Узагальнення результатів аналізу.

Подання обробленої аналітичної інформації виконується у зворотному порядку:

1)Оцінка роботи у сфері ЗЕД в цілому по підприємству.

2)Оцінка діяльності фірми за країнами.

3)Оцінка діяльності фірми за товарними групами.

4)Оцінка дільяності фірми за товарами.

У ході аналізу виконання зобов'язань за торговими угодами з'ясовується:

- кількість і загальна сума укладених торгових угод;

- кількість і сума виконаних торгових угод;

- кількість, види і сума прострочених контрактів;

- причини неповної реалізації угод і порушень термінів поставок товарів.

Для аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства використовують систему аналітичних показників.

Для більш повної характеристики роботи фірми на зовнішньому ринку розраховується питома вага сум контрактів, прострочених у звітному періоді і цей показник порівнюється з показником минулого періоду:

 

                            ,                                        (2.7.1.1)

де Кпростр - сума контрактів, прострочених протягом року;

Квикон - сума контрактів, що підлягають виконанню у звітному періоді.

У подальшому визначаються коефіцієнти виконання зобов'язань за вартістю і за фізичним обсягом як для окремих товарів, так і для їх сукупності. Коефіцієнт виконання зобов'язань за вартістю для підсумкового показника розраховується за формулою:

 

                                ,                                     (2.7.1.2)

 

де Р іф і Q - фактичні ціни і кількість товару;

 Р іп і Q іп - планові ціни і кількість товару і;

n - кількість товарів.

Коефіцієнт виконання зобов'язань з експорту товарів за фізичним обсягом для зведеного показника обчислюється за формулою:

 

                                         ,                            (2.7.1.3)

 

де Q Р іп - вартість експорту товару у звітному періоді перерахована за плановими цінами;

Q іп Р іп - планова вартість експорту товару;

n - кількість товарів.

Коефіцієнт виконання зобов'язань по експорту товарів за ціною для зведеного показника обчислюється за формулою:

 

                                           ,                                 (2.7.1.4)

 

 де Q Р іф - фактична вартість експорту товару;

Q Р іп - вартість експорту товару у звітному періоді перерахована за плановими цінами

n - кількість товарів.

 

2.7.2.Аналіз динаміки експорту та імпорту

 

Для більш повної характеристики роботи підприємства (об'єднання) на зовнішньому ринку експорт (імпорт) товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом (імпортом) за попередній рік, а також проводиться аналіз у динаміці за кілька років (наприклад, за 5 - 10). Мета такого дослідження - встановити, які зміни відбулися у товарній структурі експорту (імпорту) і його географічному напрямку, чи одержали розвиток нові види експорту (імпорту), як змінився обсяг експорту (імпорту) у поточних і базових цінах, як змінилися у середньому експортні ціни. Для вивчення динаміки експорту (імпорту) протягом декількох років обчислюються темпи приросту експорту (імпорту) за кожний рік і середньорічний темп росту, приросту експорту (імпорту) за весь досліджуваний період.

Дані про експорт (імпорт) за досліджувані роки групуються за країнами і товарами та представляються в аналітичних таблицях. По кожному рядку таблиці (країна, товар чи підсумок) обчислюються індекси вартості, фізичного обсягу, цін, структури і кількості, які показують якою мірою і де змінилися вартість і фізичний обсяг експорту (імпорту) і середні ціни.

Розрахунок наведених вище індексів проводиться за формулами  2.7.2.1 -.2.7.2.6.

Індекс вартостівартості):


                                                     ,                                            (2.7.2.1)

                                                                         

 де Рі1 і Q i1 -ціни і кількість товару i у звітному періоді;

Рі0 і Q i0 -ціни і кількість товару і у базовому періоді;

 n- кількість видів товарів.

 Зміна вартості експорту (імпорту) може бути спричинена багатьма факторами, однак реально можна дослідити вплив зміни ціни та фізичного обсягу (формули 2.7.2.2 та 2.7.2.3)

Індекс цінціни):

 

                                                        ,                                       (2.7.2.2)

 

Індекс фізичного обсягу(Іфіз.обс.):

 

                                                       ,                                       (2.7.2.3)

 

Зміна фізичного обсягу зумуовлена сукупною зміною кількості і кількісної структури товарів. Звідси індекс фізичного обсягу являє собою добуток індексу кількості й індексу структури. Вплив кожного з цих факторів потрібно визначити окремо:

Індекс кількості (І кількості):

                                                         ,                                        (2.7.2.4)



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 57; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.106.100 (0.204 с.)