Тема 18: Селекція рослин, тварин, мікроорганізмів

Вступ

        

1. Структура, предмет загальної біології.
2. Ознаки живого.
3. Рівні організації життя.
4. Методи вивчення загальної біології.
5. Завдання і значення загальної біології.

  Біологія є системою інтегрованих знань про живу природу і охоплює ознаки наук: ботаніку, зоологію, анатомію і фізіологію людини, цитологія, молекулярну біологію, генетику, екологію, біоценологію та інші, що підлягають загальним законам і закономірностям розвитку живої природи.

  Навчальний предмет «Загальна біологія» вивчає основні закономірності життєвих явищ на усіх рівнях організації форм життя – молекулярному, клітинному, на рівні організмів, популяційно – видовому, надвидовому.

   Структура загальної біології:

1. Дарвінізм – вивчає історичні розвиток органічного світу.
2. Цитологія – наука про клітину.
3. Генетика і селекція – вивчає закономірність спадковості і мінливості організмів та їх використання на практиці людиною.
4. Екологія – наука про навколишнього середовища.

Ознаки живого:

1) живі організми мають складну клітинну будову; єдність клітинної будови живих організмів;

3

кожний живий організм тісно пов’язаний з навколишнім середовищем;

2) безперервний обмін речовин та енергії;

3) здатність до саморегулювання (теплокровні підтримують сталу температуру тіла, амеба – підтримує сталий хімічний склад клітини);

4) мають пристосування до умов існування;

5) живі організми здатні до розмноження;

6) живі організми відповідають подразникам;

7) здатні до розвитку.

Біоценоз – це поєднання живих організмів окремої території (поля, лука, степу).

Методи вивчення загальної біології:

- спостереження;

- порівняння;

- експеримент і дослід;

- статистичний;

- історичний.

        Значення і завдання загальної біології.

1. Участь біологічної науки у досконалому вивченні живих організмів. Біоніка – наука, яка вивчає принципи самоорганізацій, самокерування і само пристосовування живих організмів для застосування їх в техніці.
2. Участь у вирішенні глобальних проблем людства:

а) екологічної (водорості, бактерії);

4

Екологічні фактори:

• абіотичні – фактори неживої природи: освітленість, вологість, тиск, структура грунту;
• біотичні – взаємозв’язки між живими організмами: конкуренція, симбіоз;
• антропогенні – вплив людини.

Біосфера – оболонка,яка заселена живими організмами. Включає нижній шар атмосфери, верхній шар літосфери, гідросфери.

Біоценоз – це сукупність організмів окремої території (поле, лука, ліс).

Біогеоценоз: біотоп – не жива природа; біоценоз – живі оганізми.

Біогеоценоз здатен до розвитку – сукцесії:

- сукцесія – первинна поява живих організмів на скелях;

- сукцесія – відтворення біоценозу на місці попереднього (поява рослинності після пожежі).

  Агроценоз – це екосистеми, які створені людиною.

Ноосфера – це новий стан біосфери за якого розумна людина визначає розвиток. Характерно тісний зв'язок законів природи і соціально – економічних чинників суспільства.

 

Контрольні питання:

1. Що таке екологія? Яка завдання стоять перед екологією?

2. Які групи екологічних факторів ви знаєте?

3. Основні середовища існування живих організмів.

 

69

Тема 19: Основи екології

 

1. Наука екологія та її завдання.

2. Екологічні фактори.

3. Біосфера.

4. Біоценоз, біогеоценоз.

5. Сукцесія.

6. Агроценоз.

7. Ноосфера.

 

Екологія – це наука про взаємозв’язки живих організмів та їх угрупувань між собою та довкіллям, про структуру та функціонування надорганізмових систем. Завдання:

- відновлення закономностей взаємозв’язків між організмами їхніми угрупуваннями та умовами довкілля;

- дослідження структури та функціонування угрупувань організмів;

- розробка методів визначення екологічного стану природних і штучних угрупувань;

- спостереження за змінами в окремих екосистемах та біосфері, прогнозування їх наслідків;

- застосування екологічних знань у справі охорони природи та раціонального використання природних ресурсів.

 

 

68

б) енергетична і сировинна (сульфатвідтворюючі бактерії підвищують ефективність віддачі нафтових пластів до 30 %);

в) продовольча (наука селекція працює над підвищенням ефективності аграрного сектору,створюючі високопродуктивні сорти рослин, породи тварин, штани мікроорганізмів);

г) демографічної;

д) медична.

 

Контрольні питання

1) Що вивчає курс загальної біології?

2) Доведіть що віруси живі системи.

3) Наведіть приклади біоценозів.

4) Участь біологічної науки у вирішенні глобальних проблем людства.

 

 

Література

1. Кучеренко М.Є. «Загальна біологія» Підручник для учнів 10-11кл. серед. Загальноосвітніх шкіл. Київ видавництво «Генеза» 2000р. Втуп стор. 3-11.

2. «Загальна біологія» За редакцією та в перекладі з російської В.О. Мотузного Київ «Вища школа» 2002р. стор. 6-9.

 

 

     

 

 

5

Тема 1: Еволюційне вчення

 

1. Метафізичний світогляд.
2. Вклад в систематику Карла Ліннея.
3. Вчення Жана Батиста Ламарка про еволюцію органічного світу.

 

            1. Еволюція – це історичний процес розвитку живої природи, що супроводжується прогресивним ускладненням організмів, рідше спрощенням їх організації, яка приводить до виникнення великої кількості різноманіття органічного світу.

            2. На Землі існує близько 2 млн. видів тварин, 500 тис. видів рослин, сотні тисяч видів грибів та мікроорганізмів.

             Як же виникла така різноманітність видів та їх пристосованість до життєвого середовища? Відповідь дає наукова теорія еволюції живої природи, основи якої в 20 ст. Заклав видатний англійський вчений Ч. Дарвіна більшість вчених дотримувалося метафізичного світогляду.

             Метафізичний – цей світогляд приводив до віри в надприродну силу.

              В 18 ст. Накопичилась велика кількість описів рослин, тварин і треба було привести їх в систему. Найкраща система організмів того часу належала шведському вченому К. Ліннею. В основу своєї системи він поклав поняття виду.

       

 

6

6. Перелічіть напрями біотехнології.

         

 

 

Література:

1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного

Стор. 113 - 126

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 49 – 53.

 

 

                                                               

67

г) методи генної і клітинної інженерії;

д) не використовується метод гібридизації.

    Біотехнологія - це сукупність промислових методів, які застосовують для виробництва різних речовин із використанням живих організмів, біологічних процесів чи явищ.

     Основні напрями біотехнології:

1) Промислова мікробіологія – перетворення парафінів у кормовий білок в результаті життєдіяльності мікроорганізмів, виробництво антибіотиків та інших лікарських речовин.

2) Інженерна ензимологія – одержання і використання чистих ферментів і ферментних препаратів.

3) Генна інженерія – штучне конструювання молекул ДНК.

4) Клітинна інженерія – культивування клітин і тканин вищих організмів.

Усі напрямки тісно пов’язані.

 

      

Контрольні питання:

1. Дайте тлумачення селекції та назвіть її завдання.

2. Що називають сортом культурних рослин і породою свійських тварин?

3. Які дослідження провів М. І. Вавілов щодо визначення походження культурних рослин?

4. Які методи використовують у селекційній роботі?

5. В чому полягають особливості селекції тварин?

 

 

66

       Вид – за визначенням, яке використав Лінней, це сукупність подібних за будовою особин, що дають плодюче потомство. Подібні

види він об”єднав в роди, роди в ряди, ряди в класи. На сьогоднішній день ми говоримо, що система організмів К. Ліннея штучна.

           К. Лінней вперше ввів принцип бінарної номенклатури, тобто кожному виду він дав подвійну назву латинськими ловами, перше означає приналежність до роду, друге – видовий епітет. К. Лінней майже повністю підтримував метафізичний світогляд.

 

          3. В 1809 р. виходить книга «Філософія зоології», яка належала французькому еволюціоністу Ламарку. В даній книзі він піддає критиці ідеї про сталість і незмінність видів. Він говорить, що нові види утворюються повільно і тому не помітно. Створює градацію - розміщає живі організми за їхніми рівнями організації, від нижчих до вищих. Вказує на напрямок еволюції. Вищі форми життя взяли початок від нижчих. Порушує питання про фактори еволюції, але не вірно їх вказує. Пояснюючи це внутрішнім прагненням організмів до удосконалення своєї організації. Невірно Ламарк пояснює виникнення ознак пристосованості до умов існування. Ознаки пристосованості організмів – це результат дії умов існування та вправ.

 

              

 

 

7

 

  Контрольні питання:

1. Метафізничний світогляд.
2. Бінарна номенклатура.
3. Система організмів К. Ліннея.
4. Суттєвість еволюційного вчення. Ж. Б. Ламарк.
5. Дайте оцінку теорії Ж. Б. Ламарка.

 

     Література:

1.Біологія

за ред.. В. О. Мотузного

стор. 126 – 134

2. Загальна біологія

підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є Кучеренко

пр. 73-74

     

 

8

                      д) поліплоїдія – один зі шляхів поліпшення сортів культурних рослин.

     Особливості тварин, які зумовлюють специфіку їхньої селекції:

а) нечисленність потомства;

б) значна тривалість життя;

в) роздільностатевість;

г) тільки статеве розмноження;

д) необхідна гомозиготність чистих ліній досягається за рахунок близько родинного схрещування, що веде до деякої депресії;

ж) складні взаємини з довкіллям у зв’язку з наявністю нервової системи;

з) кожен об’єкт являє собою значну селекційну цінність;

е) значні економічні витрати на утримання.

      Особливості селекції мікроорганізмів:

а) не мають типового статевого процесу;

б) мають гаплоїдний набір хромосом або кільцеву молекулу ДНК, що дає можливість мутаціям виявлятися вже у першому поколінні нащадків;

в) швидкі темпи розмноження дають можливість одержувати велику кількість клітин – нащадків.

        Методи селекції мікроорганізмів:

а) штучний добір;

б) індукований мутагенез;

в) штучне схрещування різних штампів за допомогою вірусів – бактеріофагів;

65

проводить до виділення генотипно однорідного матеріалу, тому, що в групі особин завжди є велика кількість гетерозигот. Масовий добір часто проводиться серед рослин, які перехресно запилюються. Цим методом виведено багато сортів жита;

2) індивідуальний – зводиться до виділення окремих особин з цікавими для селекціонера ознаками й одержанню від них потомства. Найбільш стосується самозапильних рослин. Потомство однієї самозапильної особини називають чистою лінією.

Особливості рослин, які зумовлюють специфіку їхньої селекції:

а) висока плідність (велике число нащадків);

б) крім статевого, характерне вегетативне розмноження;

в) рослинам притаманне явище поліплоїдії;

г) не вимогливі до умов середовища;

д) не вимагають великих економічних витрат.

 

  Методи селекції рослин:

а) висока плідність, численність потомства дозволяють використовувати метод масового добору;

б) наявність видів, що самозапилюються, дає можливість вивести чисту лінію шляхом застосування індивідуального добору;

в) завдяки вегетативному розмноженню можна тривалий час зберігати гетерозиготну комбінацію, соматичну мутацію;

г) впливаючи на пророслі насіння, сходи хімічними речовинами, радіацією, вдається одержувати матеріал для добору;

 

 

64

 

Тема 2: Вчення Дарвіна.

 

1. Передумови виникнення вчення Дарвіна.
2. Основні положення вчення Дарвіна.
3. Значення праць Дарвіна.

 

    1. Виникненню вчення Дарвіна сприяли суспільно-економічні передумови. У першій пол..19 ст. в країнах західної Європи, особливо в Англії, інтенсивно розвивався капіталізм, який дав поштовх розвитку науки, промисловості, техніці. Друга передумова появи Дарвінізму – це успіхи природничих наук:

• поява гіпотези, походження сонячної системи з газопилової туманності;
• хіміки відкрили, що живі організми складаються з одних і тих самих хімічних елементів, що і об’єкти неживої природи;
• 1839 р. поява клітинної теорії;
• ембріологи з’ясували багато подібного в розвитку ембріонів хребетних;
• біологи виявили багато спільного в загальному плані будови хребетних;
• геологи відкрили послідовність утворення осадових порід земної кори.

 

2. Чарльз Дарвін народився 12 лютого 1809 року в містечку Шрусбері в сім’ї лікаря. 

9

1825 р. вступив на медичний факультет Едінбурского університету.

1927 р. вступив до Кембіцького університету на факультет богословія.

1831 р. закінчує університет і в цьому ж році відправляється в кругосвітню експедицію, яку спорядило британське адміральтійство.

І ця експедиція на кораблі «Бігль» увійшла в історію завдяки тому, що в ній приймав участь Ч. Дарвін. Експедиція продовжувалась 5 років.

1839 р. вихід першої книги Дарвіна «Подорож натураліста навколо світу на кораблі «Бігль», 1859р. «Походження видів шляхом природного добору», 1868 р. «Зміна свійських тварин і культурних рослин», 1871 р. «Походження людини і статевий добір».

 

3. Головна заслуга Дарвіна в тому, що, він розкрив рушійні сили еволюції і науково пояснив виникнення та відносний характер пристосованості організмів дією лише природних законів.

  Рушійні сили еволюції видів – боротьба за існування та природний добір на основі спадкової мінливості.

  Рушійні сили селекції – спадкова мінливість та добір, що його проводить людина.

  Спадковість – здатність організмів передавати наступному поколінню свої ознаки і властивості, тобто відтворювати собі подібних.

  Мінливість – здатність організмів змінювати свої ознаки і властивості.

 

 

10

 

Властивості модифікацій.

 

59

 

Література:

1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного

Стор. 90 - 100

2. Загальна біологія

  Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 42 – 44.

 

 

        

 

                                              

 

 

 

                                             

 

58

Тема 4: Механізм еволюції

    1. Боротьба за існування і її форми.

     Живі організми здатні до розмноження. Організмів популяції з’являється в багато разів більше чим може проіснувати на певній території. Невідповідність між кількістю особин, що з’являється в популяції і засобами до їх життя неминуче приводить до боротьби за існування.

     Форми боротьби за існування:

- внутрішньовидова – відображає конкуренцію між особинами одного виду;

- міжвидова – змагання за виживання між особинами різних видів;

- боротьба з несприятливими умовами середовище – дозволяє вижити і залишити потомство більш пристосованих до умов.

    2. Природний добір.

    Це процес внаслідок якого виживають і лишають після себе потомство переважно особини з корисними за даних умов спадковими змінами.

    Розрізняють дві форми природного добору.

    Рухомий добір – приводить до утворення нових популяцій, а потім їх видів.

    Стабілізуючий добір – фіксує, закріплює корисні ознаки і форми у відносно постійних умовах середовища.

 

15

 

    Результатом дії факторів еволюції є пристосування організмів до тих умов, в яких вони живуть.

    3. Форми пристосування.

    а) Захисне забарвлення.;

    б) Маскування;

    в) Мімикрія;

    г) Попереджувальне забарвлення або поза.

    Ознаки пристосованості організмів мають відносний характер тобто діють і корисні лише в умовах в яких вони формувалися.

     Мікроеволюція – еволюційний процес, що протікає всередині виду і веде до утворення нових видів – початковий етап еволюційного процесу; він виявляється у зміни частини генів, що зустрічаються.

    Макроеволюція - еволюційний процес утворення із видів нових родів, із родів – нових родин і т.д.

    Макроеволюція основана на мікроеволюційних, внутрішньо- видових змінах.

  

 Контрольні питання:

1. Що є рушійними силами еволюції?

2. У чому спільність і відмінність штучного і природного доборів?

3. Чому природний добір є основною рушійною силою еволюції органічного світу?

4. У чому виявляється творча роль природного добору?

 

 

16

 

   У видів з окремо статевими особини хромосомний комплекс самців і самок не однаковий. Цитологічно вони відрізняються однією парою статевих хромосом. Однакові хромосоми цієї пари назвали х (ікс) – хромосомами, непарну, відсутню у другої статі; У (ігрек) – хромосомою; решту де немає відмінностей – аутосомами.

   3 Спадкові ознаки можуть міститися не лише в ядрі ДНК, а і в цитоплазмі (пластиди мітохондрії). ДНК і пластид мітохондрії кодує 4 ряд  ознак.

    Генотип організму, являє собою систему генів, які склались історично, вони часто діють не ізольовано, а взаємодіють один з одним.

   Основні типи взаємодії генів:

- одну ознаку визначають декілька генів;

- множинна діє генів – один ген відповідає за декілька ознак;  

- компліментарність – виникнення нової ознаки за сумісного перебування в генотипі домінантних алелів            різних генів.

 

   Контрольні питання:

1. Який хромосомний механізм генетичного визначення статі?

2. Як успадковуються гемофілія і дальтонізм?

3. Дайте цитологічне пояснення зчепленого успадкування.

4. Дайте характеристику цитоплазматичної спадковості.

5. Взаємодія генів.

 

57

           Тема 16: Закономірності спадковості організмів

 

  1. Закон Томаса Моргана.

  2. Генетика статі.

  3. Цитоплазматична спадковість.

  4. Взаємодія генів.

 

  Третій закон Г. Менделя (незалежної спадковості) ґрунтується на тому, що гени, які належать до різних алелів містяться в різних парах гомологічних хромосом. Але кількість генів в багато разів перевищує кількість хромосом. Очевидно до генів, які містяться в одній хромосомі третій закон Г. Менделя не застосований. Успадкування ознак в тому випадку коли гени містяться в одній хромосомі докладно вивчив американський вчений Т. Морган. Основним об’єктом його досліджень була плодова мушка дрозофіла.

   Закон зчепленої спадковості (Т. Моргана): зчеплені гени, локалізовані в одній хромосомі передаються у спадок разом і не виявляють незалежного розщеплення.

   Зчеплення не завжди буває абсолютним. У профазі поділу мейозу під час кон’югації хромосом, відбувається їх перехрест, внаслідок чого гени, які знаходяться в одній хромосомі, виявлялись в різних гомолочних хромосомах і потрапляли в різні гамети.

2 Ознака статі успадковується так, як і будь - яка інша ознака. Матеріальною основою ознак статі є статеві хромосом.

 

 

56

           5. Чому пристосовність організмів до умов існування є відносною? Наведіть приклади.

6. Назвіть причини і наслідки боротьби за існування.

7. Порівняйте погляди Ж. Б. Ламарка і Ч. Дарвіна на причини пристосованості організмів до середовища.   

 

       Література:

1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного

Стор. 147 - 162

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 79.

 

   

 

17

Синтетична теорія еволюції.

  Синтетична теорія еволюції – результат розвитку дарвінізму, генетики, екології та інших біологічних наук.

Основні положення теорії:

1) матеріали для еволюції є мутації;

2) мутаційний процес хвилі чисельності – фактори постачальники матеріалу для добору мають випадковий і не спрямований характер;

3) єдиний спрямовуючий фактор еволюції – природний добір.

Найменша еволюційна одиниця – популяція.

4) еволюція має дивергентний характер;

5) еволюція має поступовий і тривалий характер;

6) вид складається з множини підпорядкованих одиниць – підвидів і популяції.

7) макроеволюція іде шляхом мікроеволюції;

19

8) еволюція непередбачувана, має не спрямований характер до якоїсь кінцевої мети, еволюція не має фіналістичного характеру.

 

 Контрольні питання:

1. Які органи називаються атавістичними і рудиментарними? Чому їх використовують на користь еволюції?

2. Назвіть головні напрямки еволюції органічного світу.

3. Чому в природі одночасно існують організми різних рівнів організації?

4. Що собою становить географічне і екологічне видоутворення?

5. Чи може один вид протягом історичного розвитку повністю перетворитись на інший?

6. Подумайте, який характер мають такі еволюційні події, як виникнення еукаріот; виникнення вірусів; перетворення крил на ласти у пінгвінів; появи копита у ссавців відкритих просторів.

 

Література:

1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного

Стор. 163 - 172

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 80 – 81.

 

20

  Наприклад: певний ген відповідає за колір насіння і має два алелі – домінантний і рецесивний, які відповідно зумовлюють жовтий і зелений кольори. Отже, ген зумовлює певну ознаку, а його алелі прояви ознаки.

   Організм гомологічні хромосоми якого містять однакові алелі того чи іншого гена називається гомозиготними.

   Організм, гомологічні хромосоми якого містять різні алелі того чи іншого гена називається гетерозиготним.

    Правило домінування: коли відбувається моногібридне схрещення, у гібридів першого покоління виявляються тільки головні ознаки – воно фонотипічно-одноманітне.

    Закон розщеплення Г. Менделя: під час схрещення гібридів першого покоління у потомства відбувається розщеплення ознак у відношенні 3:1 – утворюються дві фенотипічні групи – домінантна і рецесивна.

A – червоний;

a – білий;

Aa –  рожевий.

Іноді у гібридів  F1, не спостерігається повного домінування їх ознаки носять проміжний характер. Такий характер спадковості називається проміжним або неповним домінуванням.    

   Дигібридне схрещення  - це схрещення батьківських форм, що відрізняються за двома парами ознак.

А-жовтий колір насіння

а-зелений колір насіння

В-гладенька.форма

b-зморщена форма

 

53

Онтогенез:

- ембріональний період – розвиток зародка;

- постембріональний період – розпочинається з моменту народження організму, з моменту виходу з яйцевих оболонок, та з проростання насіння.

     Стадії ембріонального розвитку:

1. Бластула: зигота починає інтенсивно дробитися, поділи проходять дуже швидко, тому клітини не встигають рости, в міру збільшення кількості клітин, їх розміри зменшуються. На цій стадії зародок багатоклітинне одношарове кулясте утворення з порожниною всередині.

2. Гаструли: на цій стадії утворюється двох, а потім трьох шарів зародок.

3. Нейрула: формуються окремі органи майбутнього організму.

3 – й етап формування органів:

 

46

 

Мезозой (середнє життя)

230

Тріасовий 35     Юра 58     Крейдяний 70

Горотворчі прцеси – збільшення сухості клімату. Вимирання земноводних, деревоподібних хвощів, папоротників, плаунів. Поява рослиноїдних і хижих динозаврів. Зменшення кількості хрящових і кистеперих риб. Різноманітність риб і молюсків. Поява перших теплокровних організмів.   Збільшена площа теплих морів. В морях головоногі молюски – белемніти, амоніти. Поява комахоїдних літаючих ящерів – дало початок птахам. На суші зустрічаються гігантські рослиноїдні динозаври.   Поява покритонасінних. Поява різноманітних форм динозаврів.Поява сумчастих і плацентарних ссавців (живо народження, тепловкровність). В покритонасінних виникла квітка. В кінці періоду континентальність похолодання клімату (вимирають амоніти, белемніти – плезіозаври і ітхозаври). Вимирання гігантських ящерів.

 

   

 

 

27

 

Кайнозой (нове життя)

67

Палеогеновий 42   Неогеновий 23,5   Антропогеновий 1,5

Вимирання гігантських ящерів. Домінувння покритонасінних рослин, птахів, ссавців, зникають головоногі молюски.   Льодовиковий період. Вимирають мамонти, саблезубі тигри, гігантські лінивці.   Поява і розвиток людини. Рослинний і тваринний світ приймає сучасний вигляді

 

Контрольні питання:

1. Які ароморфози відбуваються в еволюції органічного світу в архейську еру?

2. Коли виникли і що становили собою перші еукаріотичні організми?

3. Які риси наземних, а які водяних тварин є у земноводних?

4. Подумайте: які чинники сприяли виходу тварин на суходіл у палеозойську еру?

5. Які систематичні групи рослин і тварин панували в мезозойську еру?

6. Яка загальна характеристика флори і фауни Землі в кайнозойську еру?

7. Подумайте: чому поява людини стала провідним фактором розвитку життя на Землі в кайнозойську еру?

Література:

1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного     Стор. 172 - 183

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.  

 Пр. 89 – 94..

28

             Процес запліднення:

Ø попадання сперматозоїда в клітину;

Ø злиття гаплоїдних ядер і утворення диплоїдної клітини -зиготи;

Ø активізація зиготи до дроблення.

 

Контрольні питання:

1. Які форми розмноження вам відомі?

2. Що таке нестатеве розмноження? Які форми його знаєте?

3. Яке біологічне значення нестатевого та вегетативного розмноження?

4. Що таке статеве розмноження, його форми?

5. Які особини називають роздільностатевими, а які гермафродитами?

6. В чому суттєвість подвійного запліднення у кліткових рослин?

Література:

1. Біологія

За ред.. В.О. Мотузного

Стор. 59 - 67

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 31 – 34.

 

 

45

відсадками (бальзамін, аґрус), видозміненими пагонами: бульбами (картопля), цибулинами (тюльпан, цибуля), кореневищами (пирій, осот).

        Форми статевого розмноження:

- партеногенез – це розвиток організму з незаплідненої яйцеклітини (комахи, ракоподібні).

- кон’югація – це загальна назва кількох форм статевого процесу, відомого у бактерій, водоростей, грибів, інфузорій. При даній формі статевого розмноження відбувається обмін фрагментами молекул ДНК, між організмами через цитоплазматичний місток.

- копуляція – злиття двох статевих клітин.

          По розміщенню статевих залоз:

- тваринні організми;

· роздільностатеві – мають один тип статевих залоз і продукують один тип статевої клітини;

· гермафродити – організми, які мають і жіночі і чоловічі статеві залози (молюски, ракоподібні).

- у рослин;

· дводомні (обліпиха);

· однодомні (огірки).

Процес дозрівання чоловічих статевих клітин (сперматозоїдів) в статевих залозах (сім’янках) називається сперматогенезом.

Процес дозрівання жіночих статевих клітин (яйцеклітин) в статевих залозах (яєчниках) називається овогенезом.

 

44

           Тема 8: Походження людини

 

1. Докази тваринного походження людини.

2. Рушійні сили антропогенезу.

3. Еволюція людини.

4. Людські раси.

 

Як біологічний вид людина належить до хордових, підтип хребетних, клас ссавців, загін приматів, рід Ноmo, виду Homo sapiens – людина розумна.

1. Людина належить до хребетних:

а) єдиний план будови з хребетними;

б) подібність у розвитку зародків.

2. Людина належить до класу ссавців:

а) наявність молочних залоз, та вигодування малят молоком;

б) внутрішньоутробний розвиток ембріона;

в) наявність діафрами;

г) зуби трьох видів;

д) подібна будова слухового апарата.

3. Людина належить до загіну приматів:

а) 4 групи крові;

б) подібний хромосомний набір;

в) спільні хвороби й паразити;

г) подібна будова і об’єм головного мозгу.

 

 

29

 

4. Для людини характерні рудименти (організми, що втратили свою первіснуфункцію) та атавізми (ознаки далеких предків).

Антропогенез – це історичний розвиток виду «людина розумна». Ч. Дарвін в книзі «Походження людини і статевий добір», довів, що рушійні сили еволюції видів, тобто боротьба за існування і природний добір на основі спадкової мінливості застосовні і до еволюції людини – це біологічні фактори антропогенезу. Людина являється істотою не тільки біологічною, а ще й соціальною, то велика роль в антропогенезі належить соціальним факторам: суспільна праця то спосіб життя, мова, свідомість, мислення, виховання, освіта.                      

                                       Схема антропогенезу.

Сучасні люди         (кроманйонці)

 0 тис. років тому Виготовляють складні знаряддя праці,живуть

                              родовою общиною Будують житло, з’являються

                              обряди.

Стародавні люди (неардельтальці)

150 тис. років тому. Добувають вогонь, виготовляють більш складні                                                  

                                    знаряддя праці, будують житло

Найдавніші люди  (мавполюди: пітекантроп, синантроп)

1,7 млн.                   Масивна челюсті, добре розвинуті лобні долі.                                            

300 тис. років тому Встановляють примітивні знаряддя праці, ведуть

                                суспільний спосіб життя.

Шимпанзе (горила,австралопітеки –перехідна ланка між людиною і   мавпою)                                    

5,5 млн. років тому двонога хода, стадний спосіб життя, викорис-     

                                  товують знаряддя праці. (дріопітекии-гібони,

 

30

 

2. Загальна біологія

Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл М. Є. Кучеренко.

Пр. 17 – 18.

Порівняння мітозу і мейозу

Подібність:а)мають однакові фази поділу;б)перед мітозомі мейозом відбувається подвоєння хромосом,їхня спіралізація

Мітоз                                                                                 Мейоз

1.Один поділ                                                             2.Два поділи,що

                                                                                                           змінюють один одного

41

 

Тема 10: Будова клітини

Назва органели	Особливості будови	Біологічні функції
Ядро	Найбільша двомембранна органела клітини	Є інформаційним центром клітини, відповідає за процеси зберігання, зміни, передачі і реалізації спадкової інформації
Рибосоми	Немембранні органели, спе-цифічні структури діаметром 20 мкм. Це найдрібніші клітинні органели.	На рибосомах відбувається синтез білка в клітині.
Шорстка ендоплазматична сітка	Система мембран, що створює канальні та порожнини. На мембранах розташовані рибосоми.	Система синтезу і транспорту білків.
Гладка ендоплазматична сітка	Система мембран, канальну та порожнини. Рибосом на цих мембранах немає.	Система синтезу і транспорту вуглеводів та ліпідів.
Апарат Гольджі	Складається з оточених мембранами порожнин, укладених у купку.	Місце накопичення, сортування, упаковки і подальшого транспорту речовин по клітині.
Лізосоми (характерні для тваринних клітин)	Одномембранні органели, дрібні пухирці, що містять ферменти.	Здатні розщеплювати білки, жири, вуглеводи й нуклеїнові кислоти.
Вакуолі (характерні для рослинних клітин)	Порожнини, оточені мембраною.	Резервуари води і розчинених в ній сполук, підтримують тургор ний тиск.

37

Вступ

        

1. Структура, предмет загальної біології.
2. Ознаки живого.
3. Рівні організації життя.
4. Методи вивчення загальної біології.
5. Завдання і значення загальної біології.

  Біологія є системою інтегрованих знань про живу природу і охоплює ознаки наук: ботаніку, зоологію, анатомію і фізіологію людини, цитологія, молекулярну біологію, генетику, екологію, біоценологію та інші, що підлягають загальним законам і закономірностям розвитку живої природи.

  Навчальний предмет «Загальна біологія» вивчає основні закономірності життєвих явищ на усіх рівнях організації форм життя – молекулярному, клітинному, на рівні організмів, популяційно – видовому, надвидовому.

   Структура загальної біології:

1. Дарвінізм – вивчає історичні розвиток органічного світу.
2. Цитологія – наука про клітину.
3. Генетика і селекція – вивчає закономірність спадковості і мінливості організмів та їх використання на практиці людиною.
4. Екологія – наука про навколишнього середовища.

Ознаки живого:

1) живі організми мають складну клітинну будову; єдність клітинної будови живих організмів;

3

кожний живий організм тісно пов’язаний з навколишнім середовищем;

2) безперервний обмін речовин та енергії;

3) здатність до саморегулювання (теплокровні підтримують сталу температуру тіла, амеба – підтримує сталий хімічний склад клітини);

4) мають пристосування до умов існування;

5) живі організми здатні до розмноження;

6) живі організми відповідають подразникам;

7) здатні до розвитку.

Біоценоз – це поєднання живих організмів окремої території (поля, лука, степу).

Методи вивчення загальної біології:

- спостереження;

- порівняння;

- експеримент і дослід;

- статистичний;

- історичний.

        Значення і завдання заг