Політичне роздроблення і занепад Київської Русі

причини роздроблення єдиної держави;

- ознаки її політичного роздроблення;

- князівські міжусобиці і чвари;

- намагання утримати єдність держави і її могутність при князюванні Володимира Мономаха (1113-1125);

- процес виділення окремих земель із єдиної спільної держави;

- вторгнення половців, татар, монголів;

- остаточний розпад Київської держави.

 

Рекомендована література:

Основна

5. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник.- К.: Либідь, 1999.- С.18-39.

6. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності.- Львів: Світ, 1995.- С.16-24.

7. Папюк А., Рожик М. Історія становлення української державності.- Львів: Центр Європи, 1995.- С.14-27.

8. Історія України / Керівник авт. кол. Ю.Зайцев.- Львів: Світ, 1996.- С.51-74.

Додаткова

4. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К.: Радуга, 1990.- С.49-110.

5. Субтельний О. Україна: Історія. – К.: Либідь, 1991.- С.29-60.

6. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів: Світ, 1992.- С. 33-74.

Галицько-Волинська держава (2 години)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: знати основні інформативні дані про зародження, розвиток і занепад чисто української за населенням Галицько-Волинської держави. Продовженням Київської Русі була саме ця держава, а не Володимиро-Московська про що пише російська шовіністична історіографія. 

ПЛАН:

1. Галицьке і Волинське князівство в ХІ-ХІІ ст:

- початковий період Галицького князівства при князюванні Рюрика, Володаря і Василька Ростиславовичів;

- війни київських князів Всеволода Ярославича, Святополка Із’яславича за вплив у Галицькій землі;

- зазіхання Польщі і Угорщини на край;

- князювання Володимирка;

- походження назви “Галич”;

- перша згадка про Галич у 898р.;

- розквіт Галицької держави при князі Ярославі Осмомислі (1152-1187);

- Волинське князівство в ХІІст.;

- князювання Мстислава Із’яславовича та Ярослава Із’яславовича;

- залежність Волині до 1170р. від Києва;

- статус спадкової вотчини Волині при Із’яславі Мстиславовичі;

- князювання Романа Мстиславовича.

2.  Утворення Галицько-Волинської держави:

- причини об’єднання у 1199р. Галицького і Волинського князівств при князі Романі Мстиславовичі (1199-1205р.р.) – традиції політичних зв’язків, етнічна і географічна близькість;

- успішні походи Романа Мстиславовича проти литовців, половців, допомога Візантії, оволодіння ним Київською землею, контакти з Папою Римським;

- трагічна загибель князя Романа у 1205р. у війні з польським князем Лешком;

- наступники престолу – неповнолітні Данило і Василько

- початок “галицької смути” (1205-1245р.р.);

- боротьба внутрішньої боярської опозиції за владу;

- князювання Данила Романовича (1228-1264р.р.);

- встановлення мирних відносин з Польщею та Угорщиною, підкорення Литви;

- розгром Тевтонського ордену у 1238р.;

- перенесення столиці з Галича до Холма;

- спроба створення антитатарської коаліції

- коронація Данила в Дорогочині у 1253р.;

3. Наступники Данила Галицького. Занепад держави.

- державницька діяльність Лева І Даниловича (1264-1301);

- князювання на Волині сина Василька Володимира;

- функціонування єдиного Галицько-Волинського князівства під владою внука Данила, сина Льва Юрія І (1301-1308р.р.);

- заснування Галицької митрополії (Ніфонт), яка існувала до 1437р.;

- коронація Юрія І;

- перебування на Галицькому престолі з 1315 до 1323 років синів Юрія І Лева ІІ Юрійовича (Галич) і Андрія Юрійовича (Володимир-Волинськ);

- національне і релігійне гноблення галичан;

- отруєння боярами Юрія ІІ у Володимирі в 1340р. – кінець династії Романовичів;

- захоплення князем литовського походження Любартом (Дмитро) Гедиміновичем Волині і польським королем Казимиром ІІ – Галичини;

- друге захоплення Льва і Галича Казимиром ІІІ у 1349р., який проголосив себе “правителем Королівства Русі”, тобто Галичини;