Пошкодження цитоплазми і органоїдів клітин

Порушення проникливості клітинних мембран

Вихід внутрішньоклітинних ферментів у кровоносне русло

Індикатори: підвищенння в плазмі крові АСТ, АЛТ, глутаматдегідрогенази (ГДГ), лактатдегідрогенази (ЛДГ)

 

Синдром холестазу

Внутрішньо-печінковий холестаз:

• порушення внутрішньо-клітинного транспорту жовчних кислот

• закид жовчі у синусоїди

• шкірний свербіж

• жовтяниця

• ксантелазми

• болі в кістках

• гіперпігментація

• Темна сеча

• Ахолічний кал

• Стеаторея

• Мальабсорбція

• Гіповітамінози A, D, E, K

• Остеопороз

• Остеомаляція

Індикатори:

• ↑ лужної фосфатази,

• ↑ гама-ГТП,

• ↑ кон'югованого білірубіну,

• ↑ холестерину,

• ↑ жовчних кислот

 

 

Мезенхімально-запальний синдром з умовлений сенсибілізацією клітин імунокомпетентної тканини і активацією ретикулоендотеліальної системи.

Індикатори:

• Гіпергамаглобулінемія

• Тимолової, сулемової проб

• ШЗЕ, СРБ, серомукоїду

• Ig A, M, G

• Поява неспецифічних антитіл (в т.ч. до ДНК, гладком’язових волокон, мітохондрій), зміна кількості і співвідношення субпопуляцій лімфоцитів (Тх, Тс)

 

Біопсія печінки “ золотий” стандарт діагностики при підозрі на активне прогресуюче дифузне захворювання печінки, особливо в початкових стадіях

Варіанти:

- Черезшкірна

- Лапароскопічна

- Відкрита

 

Хронічний гепатит -хронічний поліетіологічний дифузний запальний процес у печінці, який триває не менше 6 місяців, характеризується гістіолімфоплазмоцитарною інфільтрацією портальних трактів, гіперплазією зірчастих ретикулоендотеліоцитів, дистрофією гепатоцитів, помірним фіброзом при збереженій архітектоніці печінки/

Класифікація
(Міжнародний конгрес гастроентерологів, Лос-Анджелес, 1994)

По етіології:

• хронічний вірусний гепатит В;

• хронічний вірусний гепатит С;

• хронічний вірусний гепатит D;

• хронічний вірусний гепатит (неідентифікований – віруси F, G, GB);

• аутоімунний гепатит (тип 1, тип 2, тип 3);

• хронічний гепатит, який не класифікується як вірусний або аутоімунний;

• хронічний медикаментозний гепатит;

• метаболічний гепатит: хвороба Востфаля-Вільсона-Коновалова, недостатність α1-антитрипсину, хв. Гоше;

• первинний склерозуючий холангіт;

• первинний біліарний цироз печінки.

Стадія ХГ за активністю (вираженість запально-некротичного процесу)

• мінімальна

• слабо виражена

• помірно виражена

• виражена

Фаза вірусної інфекції (при вірусних гепатитах)

• реплікації з високою чи низької активністю

• інтеграція

Стадія хронічного гепатиту за гістологічними критеріями

0 - фіброз відсутній;

1 - мінімальний перипортальний фіброз;

2 - помірний фіброз з порто-портальними септами;

3 - виражений фіброз з порто-центральними септами;

4 - цироз печінки (ступінь тяжкості та стадія ЦП визначаються вираженістю портальної гіпертензії та печінково-клітинної недостатності).

За гістологічними критеріями

Індекс активності процесу Кноделя:

• перипортальні та мостовидні некрози (0-10 балів)

• внутішньодолькова дегенерація та вогнищеві некрози (0-4 бали)

• портальне запалення (0-4 бали)

• вираженість фіброзу (0-4 бали)

Ступінь активності ХГ: (визначається поширеністю фіброзу і розвитком ЦП, V.Desmet, 1995):

• мінімальна активність – 1-3 бали

• слабо виражена – 4-8 балів

• помірно виражена – 9-12 балів

• виражена активність – 13-18 балів

За гістологічними критеріями

Стадія фіброзу по системі Metavir:

• F 0 – відсутність фіброзу

• F 1 – фіброз легкого ступеня

• F 2 – помірно виражений фіброз

• F 3 – тяжкий фіброз

• F 4 – септальний фіброз

За клініко-біохімічними критеріями(Подимова С.Д., 1998р.):

Ступінь активності:

а) мінімальний (АЛТ<3 норм)

б) помірний (АЛТ 3-10 норм)

в) виражений (АЛТ>10 норм)

 

Клінічні синдроми хронічних гепатитів

- астеновегетативний (загальна слабкість, безсоння, зниження працездатності, дратівливість);

- больовий (біль в правому підребір'ї);

- диспепсичний (зниження апетиту, нудота, іноді блювання, важкість в епігастрії, відрижка, здуття живота, розлади стільця);

- гепатомегалічний

(печінка збільшена, ущільнена, поверхня її гладка,чутлива при пальпації);

- жовтяничний (іктеричне забарвлення шкіри, склер, слизових);

- геморагічний;

- холестатичний (свербіж, ксантоми, ксантелазми);

- спленомегалічний;

- артралгічний (ураження крупних суглобів);

- міалгічний;

- лихоманковий.

 

Позапечінкові прояви ХГ

Ендокринні: - цукровий діабет,

- аутоімунний тиреоїдит,

- гіпер- та гіпотиреоз

- синдром Кушинга

Шкірні: - шкірний некротизуючий васкуліт,

- пізня шкірна порфірія,

- червоний плоский лишай,

- мультиформна еритема,

- вузлувата еритема,

- кропив’янка

Гематологічні: - апластична анемія,

- змішана кріоглобулінемія,

- ідіопатична трмбоцитопенія,

- неходжкінська В-лімфома,

- макроглобулінемія Вальденстрема,

Ураження очей: - увеїт,

- виразковий кератит

Ниркові: - гломерулонефрит

Аутоімунні і ін.: - вузликовий периартериїт,

- гіпертрофічна кардіоміопатія,

- дерматоміозит,

- антифосфоліпідний синдром,

- артрити,

- фіброзуючий альвеоліт,

- синдром Бехчета,

- виразковий коліт,

- синдром Шегрена,

- полінейропатії.

 

ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ

Хронічний вірусний гепатит В (ХГB)

Шляхи передачі

1. Парентеральний (ін’єкції, перели-

вання крові та її компонентів)

 

2. Статевий

 

3. Вертикальний (від матері до

плода)

Діагностичні критерії

• ознаки шлункової диспепсії

• підвищення температури тіла

• іктеричність

• гепато-, спленомегалія

• геморагічні прояви

• печінкові знаки

• позапечінкові прояви

• помірна анемія, лімфопенія, збільшення ШЗЕ

• білірубіну, γ-глобулінів, амінотрансфераз, ЛФ, аргінази,

• протромбіну, альбуміну, Тс

 

ХРОНІЧНИЙ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ Д

HDV реплікується в присутності HВV, вбудовуючись в зовнішню оболонку HBV – HBsAgHDV асоціюється з HВV як коінфекція (одночасне інфікування D- та В-вірусами), або як суперінфекція (інфікування D-вірусом на тлі гепатиту В)

 

ПАТОГЕНЕТИЧНІ ФАКТОРИ ВГД

- вірус гепатиту D має пряму цитопатичну дію

- аутоімунні механізми

- активація сполучної тканини

- активація ПОЛ

 

Клінічні особливості HDV

• астено-вегетативний синдром

• значне схуднення

• гепатоспленомегалія (синдром гіперспленізму)

• кровоточивість ясен

• свербіння шкіри

• статева слабість

• порушення оваріально-менструального циклу

• нехарактерні позапечінкові прояви (відсутня позапечінкова реплікація HDV)

• цирозогенність (14-15%, на 10-15 років раніше, ніж HBV)

•

Варіанти HDV

• Інапарантна: хронічні носії HBsAg, наявні antiHDV IgG, інколи низький вміст antiHDV IgМ, відсутність клініко-лабораторних проявів

• Субклінічна: хронічні носії HBsAg, наявні antiHDV IgG, низький вміст antiHDV IgМ, ↑АлАТ у 2-3 рази

• Клініко-маніфестна: швидкопрогресуюча, гепатоспленомегалія, ранній розвиток набряково-асцитичного синдрому, висока гіперферментія, високий вміст HDV RNA, наявний HDAg у біоптатах печінки, наростання ознак цирозу

 

Хронічний гепатит С (ХГС)

• Латентний: відсутність клініко-лабораторної симптоматики, наявні antiHCV core IgG

• Мінімальних клінічних проявів: астенічний синдром, незначна гепатомегалія, АлАТ ↑в 2-3 рази, мінімальні морфологічні зміни (інколи мостовидні некрози), наявні antiHCV core IgG, antiHCV core IgМ

• Активний: виражені клінічні прояви, АлАТ ↑в 5-6 разів, гепатоспленомегалія, наявність antiHCV core IgМ, зростання HCV RNA

• Активний з позапечінковими проявами

 

 

Аутоімунний гепатит -хронічне запальне захворювання печінки невідомої етіології, що характеризується вираженою гіпергамаглобулінемією та появою в сироватці крові різних аутоантитіл і поєднується з різними аутоімунними феноменами. Частіше хворіють жінки молодого віку (12-25р.) або в період менопаузи (після 50 р.).

Особливості:

• відсутність всіх відомих вірусних маркерів

• асоціація з іншими аутоімунними симптомами

• сприйнятливість до імуносупресивної терапії

• не домінуючі позапечінкові прояви, що розвиваються в пізніх стадіях