СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ

Спеціальні історичні дисципліні в системі міждисциплінарних взаємозв’язків.Дисципліни загальноісторичні та спеціальні. Місце спеціальних історичних дисциплін в системі історичних наук. Предмет і завдання спеціальних історичних дисциплін. Геральдика, сфрагістика, палеографія, хронологія, метрологія та інші "старі" дисципліни. Дисципліни що виникли у ХІХ – на початку XX століття: антропоніміка, архівознавство, текстологія, філателія, історична філокартія та інші. "Нові" спеціальні історичні дисципліни – вексілогія (прапорознавство), берестологія, боністика, іконографія, емблематика, маргіналістика, геортологія, фалеристика, зброєведення та інші.

Зв’язок спеціальних історичних дисциплін між собою та із загально-історичними дисциплінами. Значення спеціальних історичних дисциплін для історичної науки.

Предмет, завдання і значення палеографії і неографії. Предмет палеографії і неографії. Зовнішні ознаки рукописів. Завдання та значення палеографії і неографії. Зв’язок палеографії і неографії з іншими спеціальними історичними дисциплінами. Розвиток палеографії та неографії як спеціальної історичної дисципліни.

Виникнення писемності у східних слов’ян. Поняття «писемність», фактори її появи. Історичне значення писемності. Етапи розвитку дохристиянської слов’янської писемності. Піктографія («черти і рези») та її особливості. Залишки піктографії тепер. Протокирилиця («Руські письмена»). Протоглаголиця. Джерела про давню слов’янську писемність. Діяльність Кирила і Мефодія. Абетка кирилиці. Склад літер кирилиці та їх походження. Глаголиця. Питання про походження азбук, їх взаємодію. Значення кирилиці дотепер. Позначення цифр буквами до початку ХVІІІ ст.

Розвиток графіки кирилівського письма. Поняття типу письма та почерку. Особливості уставу як типу письма. Накреслення найбільш характерних літер. Діловий устав ХІІІ-ХІV ст. та його особливості. Графіка берестяних грамот. Причини виникнення півуставу. Півустав, його особливості. Руський півустав ХІV-ХV ст. Південнослов’янський півустав ХV ст. та його особливості. Скоропис. Причини виникнення. Характерні риси графіки.

Формат та прикрашення рукописів. Формат та форма письмових пам’яток. Аркуш. Зошити. Книги. Розташування тексту на аркуші. Залежність формату від призначення рукописної або стародрукованої книги. Формат стовпців. Зовнішні особливості стовпців: «сстав», скріпа та інші. В’яз як декоративний вид письма і палеографічна ознака. Орнамент, його види та стилі. Заставка, ініціал, кінцівка, прикраси на полях. Стилі орнаменту. Особливості давньовізантийського орнаменту ХІ-ХІІ ст. Тетралогічний орнамент ХІІІ-ХІV ст. Плетений (джгутовий орнамент) ХV ст. Неовізантийський стиль орнаменту. Давньодрукований стиль. Мініатюра, її загальні особливості.

Матеріали та знаряддя письма. Папірус як матеріал письма. Пергамент як матеріал письма. Кодекс. Палімпсест. Папір як матеріал для письма. Техніка виробництва паперу. Філіграні (водяні знаки), їх значення для датування рукописів. Альбоми водяних знаків. Залежність паперу. Чорнило, фарби, їх використання. Гусяче перо, кисть та інші знаряддя письма.



Матеріали та знаряддя письма нового часу (середина ХVІІІ-ХХ ст.). Матеріали письма: папір (його типи), грифельні дошки. Олівець як знаряддя для письма Гусяче перо. Сталеве перо. Авторучка. Чорнило. Кулькові ручки як знаряддя письма. Конверт як ознака для датування.

Реформи алфавіту. Пунктуація і орфографія в рукописах сер. ХVІІІ-ХХ ст. Реформи алфавіту ХVІІІ-ХІХ ст. (реформа 1707-1710 рр, 1735 та 1738 р.). Реформа правопису 1917-1918 рр. Нова орфографія як ознака для датування.

Засоби запису в палеографії нового часу (неографії). Писар як засіб запису тексту. Почерк писаря. Авторизація писарського тексту. Друкарська машинка. Її значення. Стенографія як засіб запису. Диктофон. Комп’ютер як засіб запису, його переваги.

Використання палеографії і неографії у процесі історичних досліджень. Засоби читання рукописів. Датування рукопису з палеографічних ознак. Засоби встановлення місця написання і авторства. Визначення вірогідності рукопису. Виявлення копії чи підробки.

Предмет і завдання історичної хронології. Значення історичної хронології.

Головні одиниці рахунку часу. Календарі. Виникнення обліку часу. Астрономічний (тропічний) рік. Лунний місяць. Фази місяця. Доби: зоряні, сонячні, середні сонячні. Умовні одиниці відліку часу. Поняття «календар». Основні завдання календарю. Місячний календар Місячно-сонячний календар. Засоби його узгодження із відліком часу за Сонцем. Сонячні календарі. Давньоєгипетський календар. Юліанський календар. Григоріанський календар. Різниця між «новим» і «старим» стилями Поняття ери. Види ер. Правило Кассіні.

Відлік часу у східних слов’ян з найдавніших часів до сьогодення. Відлік часу у давніх слов’ян до прийняття християнства. Зв’язок календаря з господарством і релігією. Рахунок часу за сезонами. Назва місяців в язичному календарі. Початок року у давніх слов’ян. Циклічне, природне сприйняття часу. Відсутність точного підрахунку часу в побуті. Визначення конкретних фрагментів часу. Поняття доби в середньовіччі.

Давньоруський рахунок часу після прийняття християнства. Введення юліанського календаря. Візантійська ера. Березневий рік. Гіпотеза про ультраберезневий рік.

Календарна реформа Петра І. Календарне питання в XIX – на початку ХХ ст. Календарна реформа 1918 р. Введення григоріанського календарю Проекти календарних реформ. П’ятиденний тиждень. Шестиденний тиждень. Семиденний тиждень. Перехід до п’ятиденного робочого тижня. Поясний час. Декретний час .Введення декретного часу із 1930 р. в СРСР. Переведення часу на одну годину в весняно-літній період. Відміна декретного часу 1930 р. на Україні. Місцевий час.

Практичне використання даних історичної хронології.Правила перекладу дат, виражених в ері від створення світу і березневому, вересневому та ультраберезневому стилях в нашу еру в січневий стиль відрахунку літ. Використання березневого, ультрабрезневого та вересневого стилів у джерелах ХІІ-ХVІІ ст.

Необхідність перевірки і уточнення дат історичних джерел. Переведення дат з юліанського календаря на григоріанський. Перевірка дат з вказівкою на сонячні і місячні затемнення. Уточнення стилю відрахунку часу за індиктами. Перевірка дат з вказівкою на дні тижня. Визначення дня тижня за таблицею. Поняття «коло сонця». Поняття «вруцелето». Перевірка і уточнення дат з вказівкою на церковні свята. та «коло місяця». Правила вичислення дня Пасхи за таблицями. Довідкові посібники і таблиці для перевірки хронологічних дат.

Предмет та завдання історичної метрології. Розвиток метрології та вимірювань.Значення історичної метрології. Поява вимірювань. Особливості мір минулого. Складання систем мір. Фактори, що впливають на розвиток мір. Особливості мір минулого. Труднощі у вивченні мір минулого. Грошовий рахунок як міра вартості. Зв’язок грошового рахунку мірами ваги. Метрологія та нумізматика. Зв’язок історичної метрології з іншими спеціальними Історичними дисциплінами.

Міри Стародавньої Русі ІХ-ХІІ ст. і періоду феодальної роздробленості.Міри Київської Русі. Міри довжини (сажень, лікоть, п’ядь). Приблизні міри (перестріл та ін.). Міри поверхні (площі) та їх особливості. Міри сипучих тіл. Міри рідких тіл. Міри ваги. Міри феодальної роздробленості. Особливості мір цього періоду. Міри довжини. Міри площі. Міри сипучих та рідких тіл. Міри ваги.

Міри періоду Російської держави ХVІ-ХVІІ ст. Політика уряду по впровадженню єдиної системи мір та ваги. Міри довжини. Міри поверхні. «Сошне письмо». Міри сипучих тіл та міри рідких тіл. Міри ваги. Вагоміри.

Міри Лівобережної України ХVІІ-ХVІІІ ст. Уніфікація місцевих мір. Введення російських мір. Міри довжини: лікоть, п’ядь, місцева сажень. Побутові міри. Миля як міра довжини та її застосування в «Записках» Е.Лясоти, праці Г.Боплана, «Книзі Великому Кресленню».

Міри поверхні. Класифікація мір поверхні за походженням назв. Труднощі визначення реального значення мір.

Міри сипучих тіл. Міри рідких тіл.

Міри ваги. Український фунт. Гривня Лівобережний пуд. Міри польсько-литовського походження: кантар, безмен, камінь, берковець, центнер, лашт. Міри татаро-турецького походження.

Розвиток мір періоду Російської імперії ХVІІІ – початок ХХ ст. Розробка еталонів та системи мір ХVІІІ-ХІХ ст. Комісії зразкових мір та ваги. зразкових «Головна палата мір та ваги». Закон 1835 р. про міри та ваги. Закон про міри 1899 р.

Міри довжини. Зрівняння російських мір з англійськими. Міри поверхні. Міри сипучих тіл. Міри рідких тіл. Іноземні міри рідких тіл в ХVІІІ ст. Єдина система мір рідких тіл. Міри ваги. Міри аптекарської ваги.

Утворення метричної системи. Міри в СРСР та на Україні. Причини створення метричної системи. Утворення метричної системи у Франції в кінці ХVІІІ ст. Принципи метричної системи. Перетворення метричної системи в міжнародну в другій половині XIX ст. Питання про впровадження в Росії метричної системи. Впровадження метричної системи у СРСР. Основні одиниці виміру, прийняті в СРСР та на Україні. Існування окремих неметричних одиниць вимірювання.

Сфрагистика, її місце серед історичних наук. Розвиток вітчизняної сфрагистики. Зв’язок сфрагістики з іншими спеціальними історичними дисциплінами. Походження, історія і використання печаток.

Зовнішня сторона печаток. Матеріал, з якого виготовлявся печатки. Форма печаток. Способи скріплення печатками різних документів. Зображення на печатках. Написи, що поміщаються на печатках (легенди).

Еволюція печаток як правового інституту. Вживання печаток у Візантії. Русько-візантійські договори Х ст. Питання «правоспроможності» російських печаток. Формування інституту печаток в Древній Русі. Княжі печатки. Церковні печатки домонгольського часу. Печатки новгородських посадників, тисяцьких і тіунів. Печатки новгородської Ради панів. Печатки Псковської феодальної республіки.

Печатки періоду єдиної Російської держави і імперії. Державна печатка. Печатки центральних державних установ. Печатки місцевих установ і посадових осіб. Печатки Російської імперії. Печатки у ХХ ст.

Предмет і завдання генеалогії як спеціальної історичної дисципліни. Поняття «генеалогія» і його визначення в історіографії.. Зв’язки генеалогії із спеціальними історичними дисциплінами, такими як: іконографія и просопографія, історична демографія, антропоніміка, хронологія, нумізматика, сфрагистика, геральдика, фалеристика. Зв’язки генеалогії із історичними науками.

Джерела генеалогії та їх розмаїття. Усні джерела, їх особливості (на прикладі родослівних легенд). Інші джерела (герби, монети, надгробки). Письмові джерела: наративні (літописи, хроніки, анналістика), актовий матеріал та справочинна документація, джерела особистого походження (мемуари, щоденники, листування).

Теоретична генеалогія. Основні генеалогічні поняття: індивід, сім’я, рід, дім, фамілія, династія, гілка, лінія, коліно, предок, нащадок.

Генеалогічний рахунок поколінь. Закон убування предків.

Оформлення генеалогічних спостережень. Види генеалогічних зв’яків: вертикальні (родинні) і горизонтальні. Види генеалогій: висхідна, нисхідна; чоловічий і змішаний родовід. Системи оформлення генеалогічного матеріалу: текстові, простий текст як давніша форма викладу генеалогії), графічне генеалогічне дерево, родовідна таблиця). Картуші та система їх кольорового зображення. Кругові родовідні таблиці. Генеалогічний розпис: системи нумерації і розташування інформації у ньому. Поколінний родовідний розпис.

Предмет геральдики та її завдання. Герб як історичне джерело. Розвиток геральдики. Герольди. Герольдії. Герольдмейстерська контора. Коротка історія вивчення питань геральдики.

Теоретична геральдика. Історія виникнення гербів. Складові частини герба. Використання для рельєфних зображень на гербах метала, кольорової фініфі або емалі та хутра. Геральдичні та негеральдичні фігури. Графічне зображення гербів.

Міські і обласні герби Росії і України. Питання про обласні і міські герби. Герби міст, які входили до царського титулу. Герби міст, які були складені герольдмейстерами у ХVІІІ-ХІХ ст. Принципи складання міських гербів. Герби міст Запорізького краю.

Герби СРСР. Міські та інші герби незалежної України. Герб РСФСР. Історія створення гербу СРСР. Герби союзних республік. Символіка радянських гербів. Державний герб України та його походження. Міські та інші герби незалежної України.

Предмет та завдання нумізматики. Нумізматика як спеціальна історична дисципліна, яка вивчає історію монетної чеканки, вагу монет, монетний метал, техніку виготовлення монет. Грошовий рахунок як міра вартості. Зв’язок грошового рахунку з мірами ваги. Нумізматика та історична метрологія.

Значення вивчення питань нумізматики для дослідження розвитку господарства, соціальної політики та культури. Вивчення питань нумізматики в дореволюційний та радянський період. Методика вивчення монет.Нумізматична термінологія.

Боністика як спеціальна історична дисципліна.

Грошова лічба та нумізматика Стародавньої Русі та феодальної роздробленості.Питання про «хутряні гроші». Ділення стародавньої гривні. Новгородська та київська грошові системи. Гривня кун. Монети іноземного походження в обігу стародавньої Русі. Перші руські монети (серебники, золотники). «Безмонетний» період. Причини «безмонетного» періоду. Питання про «товаро-гроші». Ділення гривні. Московська грошова лічба. Новгородська грошова лічба. Відновлення чеканки монети в другій половині ХІVст. Техніка монетного виробництва.

Грошова лічба та нумізматика періоду Російської держави ХVІ–ХVП ст.Грошова реформа О.Глинської І534-1535 рр. Єдина грошова лічба. Монетна стопа, техніка чеканки та зовнішній вигляд монет. Срібна копійка. Деньга. Полушка. Зниження монетної стопи. Грошова реформа Олексія Михайловича 1654-1663 рр. Випуск мідних грошей. Нові номінали. «Єфимки із признаками». Грошовий рахунок. Грошева криза.

Грошова лічба та монетний обіг на Лівобережної Україні ХVІІ–ХVПІ ст.Складність монетного масиву. Введення в обіг російської монети. Склад монет в обігу. Номінали: денарій, тернарій, солід, орт, тимф, «злотовий талер». Великі срібляні номінали: талер, «півталярок», «чвертка», «крижак» та інші. Талер «битий». Золоті монети в обігу. Турецько-татарські монети в грошовому обігу на Запоріжжі. Польська грошова лічба. Литовська грошова лічба. Змішаний грошовий рахунок. «Лічба малоросійська». Реальні номінали як лічильні одиниці. Термін «карбованець». Поняття «тверда монета» та «добра монета.

Грошова лічба та нумізматика періоду Російської імперії ХVІІІ – початку ХХ ст.Грошові реформи початку ХVІІІ ст. Техніка чеканки монет та основні номінали. Зміна монетної стопи. Номінали монет із міді. Зовнішній вигляд монет. Номінали монет із срібла. Особливості зовнішнього вигляду монет. Номінали монет із золота та зовнішній вигляд монет. Грошова реформа 1897 р. Перехід на золоту валюту. Криза грошової системи в роки Першої світової війни та за часів Тимчасового уряду.

Грошовий обіг та монети СРСР та України.Емісія паперових грошей в роки громадянської війни. Деномінації грошових знаків. Грошова реформа 1922-1924 рр. Введення червінця. Обмін старих грошових знаків у 1924 р. Радянські срібні монети, їхня вага і зовнішній вигляд. Мідні монети. Відновлення твердої валюти. Падіння курсу карбованця в І930-х рр. Емісія в роки Великої Вітчизняної війни. Грошова реформа 1947 р. Грошова реформа 1961 р. Випуск розмінної монети. Випуск рубльової монети. Радянські ювілейні монети. Грошова реформа 1996 р. на України. Випуск українських розмінних монет. Пам’ятні монети України.

 

ЗАГАЛЬНА ЕТНОЛОГІЯ

Предмет, завдання і основні поняття етнології. Розвиток етнологічної науки. Визначення етнології. Предмет та завдання етнології. Методи дослідження. Джерела етнології та зв'язок з другими науками: історія первісного суспільства, археологія, антропологія, кліматологія, лінгвістика, етносоціологія, релігієзнавство, фольклористика, статистика, демографія, етнодемографія та ін. Основні поняття етнології: форми людських спільнот, «етнос», «етнічність», «нація», «народ».

Розвиток етнографічних знань у стародавні часи і добу античності. Епоха середньовіччя. Великі географічні відкриття та етнографічний світогляд нового часу. Становлення етнології як науки у середині XIX ст. Етнологічні школи: еволюціонізм, дифузіонізм, соціологічна школа, функціоналізм, етнопсихологія. Новітні концепції в етнології.

Основні риси й ознаки етносів. Класифікація етносів. Етнос та його ознаки: мова, територія, етнічна культура, етнічна самосвідомість і самоназва (етнонім). Ієрархія етносу: етнікос, етносоціальний організм, субетнос, етнічні групи, етнографічні групи. Метаетнічні спільноти (політичні, лінгвістичні, конфесіональні). Характеристика, причини і шляхи формування.

Етногенетичні процеси: Загальна характеристика етноеволюційних та етнотрансформаційних процесів. Етнороз'єднавчі процеси – парциація, сепарація, дисперсизація. Етнооб'єднавчі процеси – консолідація, асиміляція, інтеграція, конвергенція, міксація. Етнічні проси в сучасному світі.

Етнічний склад народів світу та принципи його класифікації. Поняття «історико-етнографічна область». Географічна, релігійна, расова, етнолінгвістична класифікації. Класифікація народів світу за господарчо-культурними типами.

Етногенез, етнічна історія, матеріальна та духовна культура народів світу. Народи Австраліі і Океанії. Історико-етнографічні області: австралійська, меланезійська, полінезійська, мікронезійська. Проблема заселення Австраліі і Океанії. Антропологічний та лінгвістичний склад населення. Господарство і матеріальна культура населення, та їх регіональні особливості. Суспільний устрій. Процеси майнового і суспільного розподілу, становлення класів. Інститути влади. Сімейно-шлюбні відношення. Духовна культура. Європейська колонізація та іі наслідки.

Народи Африки. Доколоніальна історія Африки. Примітивні державні утворення. Історико-етнографічні області: Єгипет і країни Магрібу, Північно-Східна Африка Східний Судан, Західна Тропічна Африка, Південно-Східна Африка, Мадагаскар. Антропологічна та лінгвістична класифікація. Особливості господарчого укладу та матеріальної культури. Суспільний устрій, та його локальні особливості. Духовна культура африканців. Європейська колонізація та ії наслідки. Сучасні етнічні та культурні процеси в Африці.

Народи Америки. Проблема заселення Америки. Антропологічний та мовний склад корінного населення. Історико-етнографічні області Північної Америки: господарство і матеріальна культура, суспільний устрій, духовна культура. Історико-етнографічні області Південної Америки: господарство і матеріальна культура, суспільний устрій, духовна культура. Американські цивілізації: ацтеки, майя, інки. Європейська колонізація та сучасна етнокарта Америки.

Народи Азії. Етнічний склад народів Азії. Лінгвістична та антропологічна класифікація. Історико-етнографічні області Азії. Особливості етнічних процесів. Передня Азія: специфіка господарства та матеріальна культура. Суспільний устрій, сімейно-шлюбні відносини, пережитки первісних відносин. Духовна культура. Південна Азія: історико-етнографічні групи та господарчо-культурні типи. Матеріальна культура. Сучасний стан варно-кастової системи. Сімейно-шлюбні відносини. Духовна культура. Центральна Азія: історико-етнографічні області та господарчо-культурні типи. Матеріальна культура. Специфіка соціально-економічних відношень. Звичаї та світогляд китайців. Східна Азія: проблеми етногенезу. Проблема айнів. Господарство і матеріальна культура. Духовна культура. Народи Середньої Азії та Казахстану: Етногенез та етнічна історія народів Середньої Азії та Казахстану. Лінгвістична та антропологічна класифікація. Традиційні типи господарства та їх еволюція. Традиції суспільного та духовного життя.

Народи Сибіру. Етнічний, мовний і антропологічний склад населення Сибіру. Проблеми етногенезу. Історико-етнографічні області і господарчо-культурні типи. Матеріальна культура. Особливості суспільного устрою. Духовна культура. Російська колонізація Сибіру та ії наслідки.

Народи Північного Кавказу. Етногенез и етнічна історія народів Північного Кавказу. Етнічний, мовний і антропологічний склад населення. Господарчий уклад, загальні риси та регіональні особливості. Матеріальна культура. Традиції суспільного та духовного життя.

Народи Європи. Етнічний склад народів Європи. Проблема етногенезу і етнічної історії. Лінгвістична та антропологічна класифікація. Історико-етнографічні області Європи. Регіональні традиційні типи господарства і матеріальної культури. Пережитки суспільних відносин у народів Європи.

 

ЕТНОЛОГІЯ УКРАЇНИ

Предмет і завдання етнології України. Предмет етнології України як галузі гуманітарних знань. Об’єкт дослідження етнології. Етнографія та етнологія. Основні завдання етнології України. Етнічні константи. Етнічна група, етногенез, етнонація. Традиційний світогляд (менталітет). Культурна традиція. Етнос. Етнічна картина світу. Взаємодія культур.

Зародження і розвиток української етнології. Зародження української етнографії. Розвиток української етнографічної науки впродовж ХІХ – ХХ століть. «Золотий період» української етнології. Розгром науки в 30-х роках ХХ століття. Розвиток етнографії в 50–80 рр. Проблеми сучасної української етнології. Основні центри дослідження української етнонації: Київ, Львів, Запоріжжя, Харків. Інститут ім. М.Т. Рильського. Основні видання з української етнології: часописи та монографії.

Формування українського етносу та його етнічної території. Походження і розвиток українського етносу. Теорія походження українського етносу. Етнографічне районування та основні етнографічні групи. Етнічний склад населення України. Основні етнічні спільності неукраїнського походження.. Історично-етнографічні регіони. Етнографічні райони. Історичне формування етнографічних районів України. Основні етнічні спільності неукраїнського походження.

Історико-етнографічні райони України. Природно-історичні області. Історично-етнографічні регіони. Історичні зони. Етнографічні райони.П’ятнадцять історично-етнографічних регіонів: Середня Наддніпрянщина, Полісся, Волинь, Поділля, Галичина, Підкарпатська Русь (Підкарпатська Україна), Буковина, Покуття, Південна Бессарабія, Таврія, Крим, Запорізька Січ, Донщина, Слобожанщина і Сіверщина.

Характер етнічної ієрархії українського народу. Етнічні характеристики історії українського народу Історія імені народу. Консолідацій ний процес. Зовнішні впливи на формування та внутрішню ієрархію українського народу.

Духовна культура українського народу. Культура соціально-побутових відносин. Традиційні норми поведінки та дозвілля. Досвітки, вечорниці. Народні та корпоративні свята. Звичаї та обряди. Релігія. Язичництво та християнство. Українська космогонія. Система обрядовості та звичаєвості.

Матеріальна культура українського народу. Основні галузі господарства і сільськогосподарського знаряддя. Домашні заняття: обробка сировини, ткацтво. Мисливство та рибальство. Бджільництво та інші промисли. Українське поселення та принципи його розташування. Подвір’я та господарчі будівлі. Українська хата. Історичний розвиток українського одягу. Традиційні чоловічий та жіночий українські костюми. Регіональні відмінності. Елементи національного і сучасного одягу українців. Господарська основа харчування і харчові запаси. Повсякденна їжа. Святкова їжа. Основна обрядова їжа.

Структура та функції української громади та сім’ї. Сімейна звичаєвість та етикет. Основна сімейна обрядовість. Види календарної обрядовості. Види сімейної обрядовості по регіонам України. Ставлення до дітей та старших за віком. Роль чоловіка та жінки в сім’ї. Система традиційних відносин. Парубоцькі та дівочі громади. Толока, супряга, відробітки. Сестринство. Кумівство. Перелюб.

ІСТОРІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ

Предмет і об'єкт історії історичної науки. Принципи періодизації історії історичної науки. Визначення «історія»: становлення поняття, проблеми його розуміння та соціальні функції. Методологічні засади сучасного розуміння природи та функцій історичного пізнання. Об'єкт та предмет курсу «Історія історичної науки». Проблема періодизації курсу: історична, культурологічна, історіографічна, філософська. Структура курсу. Основні категорії та поняття наукової історії. Зв'язок з іншими науковими дисциплінами. «Історія історичної науки» та «Інтелектуальна історія». Роль курсу у підготовці фахівця з історії.

Співвідношення суспільної та історичної свідомості. Історична пам'ять: її риси та соціальні функції. Історичне знання: риси та роль. Співвідношення історичного знання та історичної пам'яті. Історія та соціальна теорія.

Виникнення і поширення суспільних уявлень про минуле. Історична думка епохи Античності Антична історіографія як визначення. Зародження уявлень про минуле та їх відображення. Міф як пам'ятка історичних уявлень. Особливості міфологічної історії та їх значення. Передумови виникнення історії як сфери наукового пізнання. Спадщина Стародавнього Сходу. Біблійна традиція. Грецькі міфографи та логографи. «Батьки історії» та їх вклад у формування історичного пізнання. Зміни в історіографії епохи еллінізму. Всесвітня історія та її риси в античний період. Загальна характеристика розвитку історичної думки римського періоду. Жанри історичних праць у класичній греко-римській традиції. Пізня римська історіографія та її значення. Загальна характеристика та етапи періоду.

Теологічна історія епохи Середньовіччя. Середньовіччя – епоха «історіографічної революції». Християнська концепція історії: витоки, значення. Процес «християнізації історії». Св. Августин. Середньовічна концепція історичного часу та її автори. Особливості історичної свідомості середньовіччя. Предмет і методи роботи середньовічного історика. Основні риси середньовічної європейської історіографії. Суспільна роль середньовічної історіографії. Історії народів. Жанри середньовічної європейської історіографії.

Етапи розвитку історіописання у середньовічній Європі. Історики Візантії VI-VIII ст. та їх вклад у подальший розвиток традицій історичної думки. Прокопій Кесарійський, Йоан Малала. Феофілакт Симоката. Македонське Відродження у візантійській історіографії та його значення. Лев Диякон. Михаїл Псел. Давньоруські історичні твори (XI-XVII ст.).

Критична історіографія епохи Відродження і Просвітництва. Культура Відродження та її складові. Античність в історичній свідомості та історіографії Відродження. Секуляризація історичної свідомості та прийоми історичної критики. Значення книгодрукування для розвитку історіографії. Характеристика гуманістичного історіописання. Риторична історіографія. Історичні праці італійського Ренесансу. Політична історіографія: «бої за історію».

Наукова революція та історичне знання раннього нового часу. Питання історичне пізнання та наукові засад історії у працях Ж. Бодена, Ф. Патриці. Р. Декарта. Школа ерудитів (антикварів) XVII-XVIIІ ст. та її значення для розвитку історичного знання. Зародження методології історії. Хронологія та періодизація історії.

«Філософська історія» епохи Просвітництва та її значення: пошуки концепції універсальної історії - Монтеск'є, Гердер, Вольтер. Теорія прогресу та історичних циклі: Тюрго, Кондорсе, Руссо, Дж. Віко. Практика історіописання епохи XVII-XVIIІ ст.: особливості. Історіографія Франції: Босюе, Вольтер, Буленвіль, Дюбо. Історіографія Англії: Болінґброк, Г'юм, Робертсон, Ґіббон. Історіографія Німеччини. Історіографія Росії: В. Татішев. М. Щербатов. Дискусія навколо норманської теорії. А.-Л. Шльоцер. М. Ломонсов.

Історична наука в країнах Європи й Америки ХІХ ст. Передумови формування романтизму як ідейної течії. Розробка концепції історичного процесу у філософських системах першої половини ХІХ ст. Принцип історизму. Історична культура романтизму: вплив філософських ідей на історію. Історія народу Й.Ґ Гердера. Філософія історії Г.Ф. Геґеля. Історія героїв («Великих людей») Т. Карлейля. Напрями розвитку романтичної історіографії. Консервативний напрямок: Е. Берк, Жозеф де Местр, Ф. де Шатобріан. Історична школа права: К. Ейхгорн, Л фон Ранке. Ліберальна історична школа: О. Тьєрі, Ф. Ґізо, Ф. Міньє, Ж. Мішлє. Особливості Народження історичної белетристики.

Історичні умови розвитку історичної думки та професійної історіографії другої половини ХІХ ст. Зародження позитивізму. Вплив позитивізму на історію: пошуки методу. Історичний факт - основа наукового знання. Г. Бокль. Ф. де Кулянж. Інтерпретація історичного процесу: від марксизму до теорії цивілізацій. К. Маркс. Н. Данилевський. Ф. Ніцше. Дроблення історії: формування історичних шкіл, історичних дисциплін. Історичні школи другої половини ХІХ ст.: Культурно-історичного синтезу; Історико-економічна. Російська історіографія: формування «російської історичної школи» та її особливості.: Н. Карамзін, М. Погодін, Т. Грановський. В. Ключевський. П. Виноградов. Н. Карєєв. І. Лучицький. М. Ковалевський. Жанр великих національних історій у кінці ХІХ ст. та їх значення.

Історія - складова системи наук: становлення історичного наукового знання. Методологія історії. Розробка критичного методу та принципів наукового дослідження.

Історична наука в країнах Європи і Америки ХХ ст. Питання кризи історії у ХХ ст. Дискусія про предмет і статус історії. Історія та соціологія. Теорія історичного синтезу. Проблема історичного пізнання. Відносність історичного знання. Б. Кроче. Р. Колінґвуд. Перегляд теорії історичного процесу: цивілізаційний та культурно-історичний підходи. О. Шпенґлєр. Проблема зв'язку історії та ідеології. Радянська історіографія.

Зародження школи «Анналів». М. Блок. Л. Февр. «Нова історична наука» школи «Анналів»: тотальна історія Ф. Броделя. Історична антропологія. Ж. Лє Ґоф. Е. Лє Руа Лядюрі. Ж. Дюбі. Історія цивілізацій. А. Тойнбі. Історія ментальностей. Й. Хейзінга. Історико-економічні дослідження та їх еволюція. Ф. Симіан. Е. Лябрус. Л. фон Мізес.

Перехід від «історії-події» до «історії-проблеми». Вплив постмодернізму на історію Напрями розвитку історичних досліджень - багатогранність наукового пошуку. Нова економічна історія. Історія цивілізацій. Соціальна історія та соціокультурна історія. Мікроісторія. Історична біографія. Ґендерна історія. Інтелектуальна історія. Усна історія.

Розвиток професійної історіографії. Розробка методів історичного дослідження. Методологія та методи історичного дослідження на рубежі ХХ-ХХІ століть.









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь