ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ

Перші держави на острові Крит і в Ахейській Греції. Догрецьке населення. Специфіка розвитку Егейського басейну у ІІІ тис. до н.е. Виникнення держави та класового суспільства на Криті. «Палацові держави» на о. Крит. Домінування царів Кноссу. Крито-кікладська монархія. Вторгнення ахейців на о. Крит та його наслідки.

Доахейський розвиток населення Балканського півострову. Проникнення ахейців та гальмування соціально-політичних процесів на Балканах. Виникнення держави у ахейців Специфіка міждержавних взаємин. Ахейська колонізація. Домінування Мікен. Мікенська цивілізація. Троянська війна: легенди та реалії. Переселення дорійців.

Формування, розквіт і криза грецьких полісів. Соціально-політичні, економічні та культурні наслідки вторгнення дорійських племен в Грецію. «Гомерівський» період: загальна характеристика. Безписемна Греція. Початок другого процесу політогенезу на Балканах.

Виникнення умов для оформлення полісу як нового типу держави: формування класового суспільства, приватної власності, еволюція політичних структур. Еволюція поняття «поліс» та його основні змісти. Антична громадянська община, її характеристика. Основний принцип полісного життя. Економічна основа полісу. Ідеологія полісного життя. Процес становлення полісу на Балканах у VIII – VI ст. до н.е.: загальна характеристика. Розвиток міст та значення середніх прошарків грецького населення у політичному та економічному житті полісів. Загострення протистояння між демосом та аристократією. Боротьба за кодифікацію права, запис та поява перших законів.

Рання тиранія та її значення для подальшого розвитку полісу. Характеристика ранньої тиранії. Основні тиранічні режими, їх соціальна опора, методи дій, напрямок політичних та економічних перетворень.

Велика грецька колонізація: причини, основні напрямки, характерні риси. Внутрішні та зовнішні наслідки колонізаційних процесів: політична, соціальна, економічна та культурна сторони.

Розвиток полісів, їх типологізація. Афіни як приклад торгівельно-ремісничого полісу. Спарта як приклад аграрного полісу. Специфіка міжполісних взаємин. Основні форми союзів: сімполітії, амфіктонії, сіммахії. Греко-перські війни. Пелопоннеська Ліга та І Афінський морський союз: порівняльна характеристика. Організаційна структура, склад учасників, спрямованість діяльності. Афінська демократія та спартанська олігархія як політичні системи.

Пелопоннеські війни. Друга Пелопоннеська війна та її політичні наслідки. Криза грецького полісу та полісної системи взаємовідносин.

Греція і Близький Схід в епоху еллінізму. Встановлення домінування Македонії над Грецією. Діяльність Філіпа ІІ. Східний похід Александра Македонського. Боротьба діадохів після смерті Александра. Утворення елліністичних держав.

Еллінізм: визначення, зміст, значення для історії античності. Особливості елліністичних держав. Територіальні та хронологічні рамки історії еллінізму. Періодизація історії еллінізму. Система елліністичних держав. Типи елліністичних держав. Особливості елліністичної соціально-економічної, політичної та культурної системи.



Найбільші елліністичні країни: царства Селевкідів, Птолемеїв, Пергамське, Македонія, Балканська Греція. Північне Причорномор’я в добу еллінізму. Причини занепаду елліністичних держав. Завоювання елліністичних держав Римом.

Царський період в історії Риму. Давня Італія. Населення давньої Італії. Умовність поняття «Давній Рим». Нерівномірність розвитку окремих областей Італії на VІІІ ст. до н.е. Виникнення держави у етрусків. Етруська проблема. Вплив етруської культури на історію давнього Риму. Рим – один з центрів перших державних утворень. Рим у складі існуючих міждержавних об’єднань.

Легенда про виникнення Риму. Соціальна структура римської держави. Патриції та плебеї. Відносини патронату та клієнтели. Боргове рабство. Основні джерела рабства. Патріархальний характер рабства.

Характер царської влади в Риму. Зростання політичної могутності Риму та початок завойовницької політики. Політика римських царів. Політичний устрій Риму царського періоду. Внутрішні протиріччя в Римі. Реформи Сервія Тулія та їх значення. Політичний, економічний та соціальний виміри реформ.

Республіканський Рим. Рання республіка. Встановлення республіканського ладу в Римі. Основні риси державного устрою Римської республіки. Сенат, коміції, магістратури. Магістратури ординарні та екстраординарні.

Основні напрямки, причини та етапи боротьби плебеїв та патриціїв. Основні вимоги плебеїв: вирішення земельного питання (доступ до ager publicus), обмеження лихварства, отримання громадянських прав. Форми боротьби плебеїв за свої права. Сецессії. Результати боротьби плебеїв. Кодифікація права у Законах ХІІ таблиць. Основні законопроекти, в яких відображено успіхи плебеїв. Розвиток приватної власності. Завершення трансформації соціальної структури Риму. Поява основних прошарків: нобілітет, вершники, плебс.

Великі Римські завоювання. Пізня республіка. Зовнішнє становище Риму. Взаємини з латинськими містами. Війна з етрусками. Основні події, пов’язані із завоюванням Римом Італії. Взаємозв’язок римської внутрішньої та зовнішньої політики. Відносини Риму з грецькими містами-державами півдня Італії. Війна з Пірром. Завершення завоювання Римом Італії. Причини перемоги Риму. Структура римсько-італійської конфедерації. Ager publicus та його використання. Римські колонії та їх устрій. Розвиток приватної власності та рабовласницьких відносин.

Збільшення римської експансії. Взаємини Риму з елліністичними державами. Зіткнення інтересів Риму та Карфагену. Пунічні війни. Перша Пунічна війна. Її причини, основні події та результати. Друга Пунічна війна. Її причини, основні події та результати. Третя Пунічна війна. Її причини, основні події та результати. Загибель Карфагену. Причини перемоги Риму. Утворення провінції «Африка». Початок утворення системи римських провінцій.

Соціально-економічний розвиток Риму у ІІІ – ІІ ст. до н.е. Перехід до класичного рабства. Вплив класичного рабства на розвиток римської економіки. Соціальна структура римського суспільства доби класичного рабства. Раби, дрібні виробники, рабовласники. Внутрішня структура класу рабовласників: сенатська аристократія, вершники, муніципальна знать, провінційні рабовласники. Люмпен-пролетаріат. Римські громадяни, італійці та провінційне населення. Боротьба італіків та провінційного населення за повні римські права.

Громадянські війни І ст. до н.е. Громадянські війни в Римі: античні та сучасні погляди на проблему. «Bellum civile» та «Bellum servile». Основні складові громадянських війн у Римі: внутрішня політична боротьба між сенатською аристократією та вершниками, боротьба плебсу, боротьба італіків за громадянські права, боротьба за вирішення аграрного питання, повстання рабів.

Аграрні рухи та діяльність братів Гракхів. Військово-політичні реформи Гая Марія. Зародження основ для зміни ролі армії у суспільстві. Союзницька війна. Організація італіків та їх основні вимоги. Методи боротьби Риму з італіками. Поширення прав римського громадянства на всіх італіків. Криза полісних структур.

Олігархічне та демократичне угруповання в Римі. Загострення боргового питання в Італії. Антиримський рух у східних провінціях. Війни Рима з правителем Понтійського царства – Мітридатом VI Євпатором.

Криза політичної системи римської республіки. Сула у римській зовнішній політиці. Встановлення диктатури Сули. Проскрипції. Реформи Сули та їх значення. Загострення соціально-політичної боротьби після смерті Сули. Популяри та оптимати, їх основні вимоги. Загострення ситуації у провінціях. Активізація піратства. Повстання Спартака.

Боротьба політичних угруповань та відновлення досуланівської конституції. Піднесення Гнея Помпея, його боротьба із піратством. Східна політика Помпея. Внутрішньополітична боротьба у 60-х рр. до н.е. Заколот Катиліни.

Тріумвірати та їх роль в історії Риму. Перший тріумвірат. Диктатура Юлія Цезаря. Боротьба між цезаріанцями та республіканцями після вбивства Ю.Цезаря. Другий тріумвірат. Посилення ролі армії у політичному житті Риму. Боротьба Антонія та Октавіана за політичне домінування. Загибель Антонія. Приєднання Єгипту до Риму.

Соціально-політичні наслідки громадянських війн у Римі. Криза республіки та полісної форми держави: основні прояви та наслідки. Причини переходу від республіки до імперії.

Рим в епоху імперії. Формування основних засад монархічної форми правління у формі принципату. Принципат Августа. Елементи республіканського ладу в умовах принципату. Взаємини з провінціями. Соціальна, аграрна, зовнішня політика Августа. Загальні результати правління Августа.

Система управління колоніями та провінціями. Основні соціальні групи римського населення доби принципату. Розвиток товарного виробництва, торгівля та грошовий обіг. Основні династії римських імператорів доби принципату, їх внутрішня та зовнішня політика. Східна політика Римської імперії. Посилення абсолютистських тенденцій.

Політична криза та громадянська війна кінця ІІ ст. н.е. Криза ІІІ ст. н.е. Династія Северів. Військово-політичні реформи Септімія Севера. Укріплення влади імператора та створення бюрократичного апарату.

Солдатські імператори та їх політика. Послаблення центральної влади, виникнення політичних утворень у провінціях. Варварська периферія у ІІІ ст. н. е., поселення варварів на прикордонних територіях римської держави. Спроби відновити імперію.

Криза рабовласницької економіки. Розорення дрібних та середніх господарств, укріплення латифундіального господарства. Поява протофеодальних елементів. Занепад міст. Ускладнення соціальної структури римського суспільства. Реставрація імперії наприкінці ІІІ ст. н.е.

Походження християнства та його рання історія. Римські імператори та християнство: від переслідувань до визнання. Ґенеза християнської церкви, поява єпископату. Еволюція соціального складу християнських общин. Боротьба всередині християнської церкви, перші єресі. Зближення християнства з імператорською владою.

Система домінату. Соціально-економічні та політичні реформи Діоклетіана та Максиміліана. Перебудова державного управління, тетрархія, встановлення системи домінату (римського абсолютизму). Влада імператора. Реорганізація бюрократії, провінційної та адміністративної системи. Релігійна політика Діоклетіана.

Внутрішня політика Костянтина: реформи в армії, грошова реформа, релігійна політика. Міланський едикт. Нікейський собор. Заснування Константинополя як столиці. Стабілізація економічного становища у країні. Боротьба всередині церкви. Рух багаудів та агонистиків. Єресі як форма соціально-ідеологічного протесту.

Початок великого переселення народів. Вторгнення вестготів. Поразка римлян при Адріанополі. Варваризація римської армії. Феодосій І та його боротьба за збереження єдності держави.

Розпад Римської імперії на Західну та Східну. Сепаратизм у провінціях, свавілля бюрократії. Варваризація армії та бюрократичного апарату. Боротьба всередині церкви. Велике переселення народів. Розгром Риму Аларіхом. Виникнення перших варварських королівств на території Західної римської імперії. Використання варварами римського спадку. Останні римські імператори та спроби врятувати імперію. Ромул Августул та загибель Західної римської імперії. Економічні та соціально-політичні причини загибелі Західної римської імперії.

 

 









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь