Первинна обробка проб включає проведення наступних маніпуляцій:

- сортування і реєстрацію проб;

- зволоження і переведення матеріалу в рідку фазу.

Сортування і реєстрація проб. Розбір і сортування проб матеріалів, що надійшли, мають на меті визначити черговість їх дослідження.

Проби оглядають на їхню відповідність супровідному документу і розбирають по характеру матеріалу та вогнищам ураження. Одночасно перевіряють наявність відмітки про радіологічний і хімічний контроль проб. При відсутності таких відміток або при зараженні проб ОР і РР понад припустимі межі останні повертають назад в приймально-сортувальний пункт. У всіх інших випадках проби реєструють у журналі і піддають первинній обробці.

При розборі сухих матеріалів проби зволожують невеликою кількістю фізіологічного розчину, а при визначенні черговості дослідження намічають порядок усереднення проб, що значно підвищує пропускну спроможність лабораторії в умовах масового надходження проб. Середні проби складають із 3-5 однорідних матеріалів одного вогнища або з 6-8 проб від уражених людей. У першу чергу підлягають дослідженню проби повітря, а також уламки і вміст боєприпасів. Об'єднання цих проб не припускається. Якщо лабораторія проводить специфічну індикацію за скороченою схемою, то частина матеріалу проби визначають для пересилки у вищестоящу лабораторію, що забезпечує дослідження з розширеної схеми індикації.

Зволоження і переведення матеріалу в рідку фазу. Підготовка доставленого матеріалу до дослідження полягає, насамперед, у переведенні його в рідку фазу, що передбачає суспензування мікроорганізмів або токсинів, які містяться у пробі, у невеликому обсязі рідини.

З цією метою всі щільні матеріали розтирають у ступці або розчиняють із додаванням стерильного фізіологічного розчину до одержання 10-20% суспензії в обсязі 15-20 мл. Ватні (марлеві) тампони зі змивами і нерозчинні фільтри заливають 1-2 кратним обсягом фізіологічного розчину і відмивають мікрофлору енергійним струшуванням колби. З твердих уламків боєприпасів і інших подібних об'єктів роблять змиви в невеликому обсязі фізіологічного розчину.

При готуванні суспензії мікроорганізмів з різних об'єктів останні не змішують між собою, а піддають дослідженню кожний матеріал окремо.

Готування мазків (мазків-відбитків). Зі зволожених нативних матеріалів, рідких проб і приготованих суспензій готують проби для імуно-люмінісцентного аналізу за допомогою методу флюоресцуючих антитіл. Один контрольний препарат залишається після фіксації без обробки до кінця дослідження.

Мазки готують зі щільних і в'язких матеріалів шляхом відбитків, з їхньої рідини - нанесенням на скельця декількох крапель, із комах і кліщів -шляхом відбитків кишечнику й інших органів і тканин, попередньо відсепарованих від хітинового покриву.

Концентрація мікроорганізмів фізичними методами і підготовка проб до вірусологічного дослідження. У якості механічних методів збагачення матеріалу використовують центрифугування і фільтрацію. їх використовують у тому випадку, якщо обсяг отриманої рідини проби перевищує 50 мл. Відділивши частину рідини (15-20 мл), необхідної для дослідження за скороченою або розширеною схемою індикації, матеріал фільтрують через мембранні фільтри №2,3 або центрифугують при 3000 обертах у хв. протягом 15-20 хв.

Отриманий осад і матеріали, зібрані на фільтрі, використовують для приготування мазків (мазків-відбитків), а також для готування суспензії з метою посіву на поживні середовища і самі фільтри.

Надосадову рідину і фільтрат, призначені для дослідження на віруси, обробляють антибіотиками з розрахунку 500-1000 одиниць пеніциліну і 200-500 одиниць стрептоміцину на 1 мл рідини, після чого вони є вихідними матеріалом для зараження лабораторних тварин і культур клітин.

В теперішній час для специфічної індикації БЗ використовують три методи:

1)реакцію пасивної гемаглютинації (РПГА);

2)метод імунолюмінісцентної мікроскопії. (ІЛМ);

3)метод імуноферментного аналізу (ІФА).

Питання:

1. Визначення надзвичайних ситуацій і катастроф.

2. Класифікація катастроф.

3. Визначення військової епідеміології, її розділи і задачі.

4. Особливості надзвичайної ситуації при застосуванні імовірним супротивником ЗМУ.

5. Чинники, які впливають на розповсюдження інфекційних хвороб в районах надзвичайних ситуацій.

6. Визначення епідеміологічного методу і епідеміологічної діагностики.

7. Розділи епідеміологічної діагностики.

8. Напрямки оперативного епідеміологічного аналізу.

9. Схема ретроспективного епідеміологічного аналізу.

7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

Тестові завдання:

1. Під терміном «Катастрофа» розуміють:

а) ситуацію, яка зумовлена силами природи або техногенними чинниками і супроводжується масовими людськими втратами;

б) виведення з ладу будівель, споруд та обладнання в результаті дії сил природи, що супроводжується втратами серед населення;

в)    великомасштабна аварія або інша подія, яка призвела до важких чи трагічних наслідків.

2. Під НС розуміють:

а) порушення нормальних умов життя та діяльності громадян на об'єкті або території, зумовлене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яке призвело (може призвести) до загибелі людей, до значних матеріальних збитків;

б) ситуацію, що викликана природною або техногенною катастрофою, у разі якої виникає суттєва диспропорція між потребою потерпілих у медичній допомозі та можливістю її надання регіональними засобами;

в) катастрофу, яка спричинила масові втрати серед населення території (об'єкта).

3. Відповідно до причин надзвичайних ситуацій (НС), які можуть виникнути на території України, поділяються на:

а) техногенні, транспортні, специфічні;

б) природні, техногенні, стихійні;

в) природні, техногенні, соціально-політичні.

4. У разі перебування на вулиці під час землетрусу необхідно:

а) берегтися від падіння уламків, вивісок, дроту, який не від'єднаний від електромережі, відбігти на вільне від забудови місце;

б) відбігти від будинків та споруд до центру вулиці або інше вільне від будівель місце; берегтися від падіння уламків, розірваних та не від'єднаних від електромережі дротів;

в) заховатися у найближчому підвалі або ямі.

5  Повінь — це:

а) тимчасове затоплення значної частини суходолу водою унаслідок впливу сил природи;

б) природне явище, що виникло внаслідок рясного випадіння атмосферних опадів;

в) катастрофічне затоплення, спричинене дією нагонної хвилі.

6  Головні можливі причини виникнення повеней на території України:

а) прорив греблі (дамби), цунамі, інтенсивне танення снігу (льодовиків);

б) рясне випадання атмосферних опадів, інтенсивне танення снігу, дія нагонного вітру; прорив греблі (дамб, шлюзів) з виникненням хвилі прориву;

в) розлив річок під час повені.

7.Про виникнення зсуву свідчать:

а) гул та трясіння грунту, поява розколин у будинках;

б) поява тріщин у будинках, розриви полотна шляхів, берегових укріплень набережних;

в) випинання грунту, зміщення фундаментів різних будівель та конструкцій.

8.Основні чинники травм та загибелі людей у разі селів та зсувів:

а)завалення грунтом, камінням, деревами, зруйнованими конструкціями, ушкодження предметами, які падають, знесення бурхливим потоком води селевої маси;

б) завалювання камінням, уламками будівель, утоплення у воді;

в) опіки від пожеж, травмування в результаті руйнування будинків, утеплення у селевих потоках.

9  Основними уражаючими чинниками катастроф є:

а) СДОР, техногенні катастрофи, повені, землетруси, аварії на АЕС;

б) механічні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;

в) техногенні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні.

10. До швидкодіючих СДОР належать:

а) хлор, аміак, синильна кислота;

б) фосген, хлор, діоксин;

в) акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.

Література:

Основна:

· Дубицкий А.Е., Семенов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.:Здоровье, 1993.

· Беляков В.Д., Жук Г.К. Военная эпидемиология и гигиена. – М.:Медицина, 1989.

· Беляков В.Д., Яфаев Р.Х. Эпидемиология.- М: Медицина, 1989.-416 с.

· Синяк К.М. (під ред.) Епідеміологія.-К.: Здоров’я, 1993.-464 с.

Додаткова:

· Громашевский Л.В. Общая эпидемиология.- М: Медицина.-1965

· Покровский В.И.(под ред.) Руководство по эпидемиологии инфекционных болезней.-М.: Медицина.-1993

Наукова:

* Журнали “Сучасні інфекції”; “Інфекційні хвороби”; “Эпидемиология и инфекционные болезни”.