Тема 1. Соціальна сфера в Україні: структура та особливості розвитку

Тема 1. Соціальна сфера в Україні: структура та особливості розвитку

(7 годин)

Завдання

1. Вивчити тему

2. Самостійно опрацювати зазначені питання

3. Скласти термінологічний словник

Література

1. Витренко Н. М. Социальная инфраструктура Украины: Оценка уровня и перспектив развития. — К.: Наук. думка, 1993.

2. Гайдуцький П. І., Подолєва О. Е. Фінансування соціальної політики. — К.: УАДУ, 1995.

3. Гриненко А., Кожан Т. Соціальний захист і боротьба з бідністю за умов переходу до ринку // Україна: Аспекти праці. — 1997. — № 5.

4. Державна програма охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів України (концептуальний варіант). — К., 1995.

5. Кір’ян Т. Шаповал М.Насущні проблеми соціальної політики та шляхи їх вирішення // Україна: аспекти праці – 2006 №6

6. Папієв М. Соціальна політика та її вплив на доходи і рівень життя населення // Україна: аспекти праці - 2004- №7

7. Ткаченко Н. М.Соціальний стан і стратегія розвитку в Україні // Облік і фінанси АПК – 2008 №1.

8. Шевчук П. І. Соціальна політика – 2-ге вид. – Львів: Світ, 2005. – 400с.

Перелік питань для самостійного опрацювання

1. Соціальне забезпечення населення України. Сутність поняття “соціальна сфера”. Соціальна сфера в Україні та її складові

2. Становлення та розвиток соціальної сфери в новітній історії України. Сутність понять “соціальне забезпечення”, “соціальний захист”

3. Виникнення та розвиток системи соціального забезпечення населення в європейських країнах

4. Еволюція розвитку системи соціального захисту населення в Україні

5. Основні принципи соціального забезпечення

План

1. Соціальне забезпечення населення України. Сутність поняття “соціальна сфера”. Соціальна сфера в Україні та її складові

2. Становлення та розвиток соціальної сфери в новітній історії України. Сутність понять “соціальне забезпечення”, “соціальний захист”

3. Виникнення та розвиток системи соціального забезпечення населення в європейських країнах

 

ВСТУП

Соціальна політика держави викликає підвищений інтерес у суспільства, перебуваючи в епіцентрі парламентських дискусій. Це є цілком виправданим. Труднощі формування і реалізації соціальної політики, її недоліки приховують реальну небезпеку для стабільності соціальних відносин, загрозу граничної майнової поляризації громадян, поширення бідності. Якщо не запобігати цим негативним процесам, спостерігатимемо посилення таких явищ як розпад сімей, депопуляція населення, що зрештою створить непереборну перешкоду економічним реформам і соціальному прогресу.

Соціальна політика держави покликана забезпечити громадянам гарантовані Конституцією України права: на життя, безпечні умови праці, винагороду за працю, захист сім’ї, відпочинок, освіту, житло, охорону здоров’я та медичну допомогу, соціальне забезпечення та сприятливе навколишнє середовище. Відтак очевидно, що визначальним пріоритетом державної економічної (зокрема соціальної) політики має стати забезпечення прав і свобод людини і громадянина, передбачених розділом II Конституції України.

Починаючи вивчати це питання, студенти повинні пам’ятати, що соціальна сфера — одна з найважливіших сфер життя суспільства, в якій реалізуються соціальні інтереси всіх верств населення, відносини суспільства і особи, умови праці й побуту, здоров’я, відпочинку.

 

Соціальний захист і соціальна безпека

Результатом цих заходів є стан захищеності (або безпека) людини, особи. Зазвичай розглядають соціальну безпеку не лише окремої особи, а й суспільства загалом. Вона є складовою національної безпеки, що визначає стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх загроз, а також від загрози соціальним інтересам.

Мета соціального захисту

Розглядаючи добробут як мету соціального захисту, слід зазначити, що в людському суспільстві поняття добробуту є відносним. У сфері соціального захисту під добробутом розуміють відсутність хвороб і можливість задовольнити основні потреби людей, а ці потреби змінюються в часі й просторі. Навіть двадцять-тридцять років тому потреби пересічного українця дещо відрізнялись від теперішніх. Різняться також потреби жителів міста й села, пенсіонерів і дітей, людей з різним рівнем освіти й соціальним статусом.

Сучасні системи соціального захисту мають тенденцію до задоволення специфічних потреб окремих груп населення, що змінюються в часі й просторі. Зазначимо, що матеріальний добробут не є самоціллю, а лише передумовою створення соціального добробуту — таких умов життя, в яких людина добре почувається, може фізично й розумово розвиватися. Отже, кінцевою метою соціального захисту є надання кожному члену суспільства незалежно від соціального походження, національної або расової приналежності можливості вільно розвиватися, реалізовувати свої здібності.

Якщо звернутися до ст. 24 Конституції України, яка проголошує, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичними, релігійними та іншими переконаннями, за статтю, етнічним та соціальним походженням, майновим станом, місцем проживання, мовними та іншими ознаками, стає зрозуміло, що соціальний захист є одним з інститутів, який забезпечує права і свободи громадян. Зокрема, соціальний захист забезпечує рівність прав чоловіка і жінки через матеріальну підтримку материнства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

З поняттям соціальної безпеки як складової національної безпеки узгоджується також інша мета соціального захисту — підтримання стабільності у суспільстві, тобто попередження соціальної напруженості, що виникає у зв'язку з майновою, расовою, культурною, соціальною нерівністю, виявляється у страйках, актах громадянської непокори, сутичках між: окремими групами населення.

Соціальний захист є поняттям значно вужчим, ніж соціальна політика. Сфера дії соціального захисту обмежується безпосередньо сім'єю та особою, їхнім добробутом. Проте кінцева мета і соціального захисту, і соціальної політики практично одна.

Тема 1. Соціальна сфера в Україні: структура та особливості розвитку

(7 годин)

Завдання

1. Вивчити тему

2. Самостійно опрацювати зазначені питання

3. Скласти термінологічний словник

Література

1. Витренко Н. М. Социальная инфраструктура Украины: Оценка уровня и перспектив развития. — К.: Наук. думка, 1993.

2. Гайдуцький П. І., Подолєва О. Е. Фінансування соціальної політики. — К.: УАДУ, 1995.

3. Гриненко А., Кожан Т. Соціальний захист і боротьба з бідністю за умов переходу до ринку // Україна: Аспекти праці. — 1997. — № 5.

4. Державна програма охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів України (концептуальний варіант). — К., 1995.

5. Кір’ян Т. Шаповал М.Насущні проблеми соціальної політики та шляхи їх вирішення // Україна: аспекти праці – 2006 №6

6. Папієв М. Соціальна політика та її вплив на доходи і рівень життя населення // Україна: аспекти праці - 2004- №7

7. Ткаченко Н. М.Соціальний стан і стратегія розвитку в Україні // Облік і фінанси АПК – 2008 №1.

8. Шевчук П. І. Соціальна політика – 2-ге вид. – Львів: Світ, 2005. – 400с.