Залежно від чутливості до змінення розміру товарообороту підпри ємства:

- умовно змінні, розмір яких обумовлюється розміром та динамікою товарообороту підприємства (товарні запаси цільового призначення);

- умовно постійні, розмір яких не залежить від зміни товарообороту підприємства (товарні запаси в межах асортиментного набору товарів, що мають постійно знаходитись в торговельній мережі підприємства).

7. Залежно від моменту та характеру оцінки:

- початкові (вхідні) товарні залишки, що характеризують розміри запасів, які фактично склалися на початок певного періоду (звітного або планового);

- вихідні, які характеризують розміри товарних запасів, що фактично склалися на кінець певного періоду (звітного або планового);

- середні товарні запаси, які характеризують середній обсяг наявних товарних запасів протягом певного періоду та розраховуються по середній арифметичній чи середній хронологічній;

- планові (прогнозні) товарні запаси, які підприємство планує або очікує забезпечити на певну дату.

8. Залежно від відповідності нормативу:

- нормативні;

- понаднормативні.

На торговельних підприємствах проводиться нормування ТЗ в результаті чого розробляються нормативи ТЗ за кожною товарною групою.

Мета нормування ТЗ – визначення їх оптимальних розмірів для забезпечення планового обсягу т/о, створення необхідних матеріальних передумов для ритмічного та безперебійного продажу товарів при найменших витратах по їх формуванню, зберіганню, регулюванню.

Необхідність нормування як однієї з функцій управління запасами обумовлена тим, що недостатній обсяг товарних запасів (менший за нормативну величину) призводить до порушення ритму продажу, неотримання належного обсягу товарообороту та прибутку підприємства, формування незадовільненого попиту населення.

Наявність запасів у розмірах, що перевищують норматив, призводить до "заморожування" оборотних коштів підприємства, зростання втрат та витрат обігу, зниження ефективності використання матеріальних ресурсів.

Оцінка розмірів запасів з позиції дотримання нормативу необхідна для обґрунтованої оцінки ефективності комерційної діяльності підприємства, його стратегії й тактики у формуванні та управлінні товарними запасами.

Для обліку, аналізу та планування товарних запасів використовуються різні показники вимірювання – абсолютні (в натуральних чи вартісних одиницях), відносні (в днях, разах, відсотках до товарообороту).

Показники натурального виміру товарних запасів використовуються для планування товарних ресурсів, отримання товарів, організації роботи складської мережі, для розрахунку потреби в матеріально-технічній базі підприємств, для оперативного обліку залишків товарів. Одиниці виміру, що використовуються при цьому, відображають особливості споживчих характеристик товарів.

Оскільки товари крім споживчої вартості характеризуються ще і вартістю, абсолютний розмір товарних запасів завжди визначається в грошовій формі, причому ціни виміру можуть бути як фактичними, так і порівняльними. Вартісні показники виміру товарних запасів використовуються в обліку, звітності, аналізі та плануванні товарних запасів, а також в інших показниках діяльності, пов'язаних з ними.

Проте, основний недолік абсолютних показників – неможливість з їхньою допомогою визначити ступінь відповідності величини товарного запасу потребам розвитку товарообігу, обмежує їхнє використання в практиці планування товарного забезпечення. Тому більшого значення в торговій практиці набувають відносні показники, які дають змогу визначити відповідність величини товарних запасів товарообігу підприємства.

Відносні показники розміру товарних запасів використовуються для оцінки забезпеченості товарообороту товарними запасами, аналізу періоду та швидкості обертання товарних запасів, тобто для характеристики якісних показників формування товарних запасів.