Завдання і особливості організації позакласної роботи у початкових класах

Планування трудового процесу учнів

Клас підготовлений до практичної роботи, вибраний виріб, але перш ніж приступити до його виготовлення, учням треба чітко і детально спланувати трудовий процес і правильно визначити послідовність своїх дій.

Планування майбутньої роботи – одне з найосновніших завдань і складова частина кожного уроку. Але вчителі не приділяють належної уваги формуванню в молодших школярів цього важливого вміння. Практика показує, що трудовий процес та інструктаж до нього часто розбивають на частини, діти не усвідомлюють того, що виконують, бо працюють під диктовку вчителя. Якщо і здійснюється планування роботи, то досить примітивно: учні читають заздалегідь написану на дошці послідовність виконання трудових операцій. Це мало що дає для виховання активності, творчості й самостійності школярів, бо виконання технологічних операцій є лише часткою трудового процесу.

У планування майбутньої роботи входять: правильний вибір виробу і мислене уявлення його ідеального образу, що намагається створити учень, детальний аналіз зразка, визначення основних частин і способів їх з’єднання, вибір матеріалів та інструментів. Після попереднього розгляду зразка діти розбираються в графічних зображеннях: читають креслення виробу і його деталей, знаходять на кресленні відповідні деталі, визначають основні операції та порядок їх виконання. Тоді молодші школярі приступають до розмічання матеріалу, виконують операції різання, згинання, з’єднання й оздоблення. По закінченні роботи обов’язкова її перевірка й самооцінка, а також удосконалення виробу.

Виходячи зі сказаного, можна визначити такі основні етапи процесу планування учнями роботи над виготовленням продукту праці:

1) правильний вибір виробу, мислене створення його ідеального образу (можливе зображення його на папері у вигляді технічного малюнка);

2) колективне обговорення й аналіз зразка;

3) складання або читання графічних зображень, технологічних карт;

4) визначення послідовності трудових операцій;

5) вибір матеріалів та інструментів;

6) визначення часу;

7) виконання трудових операцій;

8) перевірка й оцінка власної роботи;

9) удосконалення виробу.

У процесі планування трудової діяльності учні відчувають на перших порах значні труднощі. Їм важко мислено уявити зміст майбутньої роботи, зрозуміти логічний зв’язок операцій, порядок їх виконання, розібратися в графічних зображеннях виробу, самому оцінити виконану роботу. Тому необхідно поступово формувати в дітей це важливе вміння, правильно визначати складність виробу, кількість операцій і способи обробки з погляду доступності.

Поряд із цим варто стимулювати самостійність і творчість учнів, заохочувати в розумних межах деяку вільність у внесенні змін у конструкцію, визначенні розмірів тих чи інших деталей, виборі матеріалів і способів з’єднання окремих частин. Але при цьому треба стежити, щоб виріб обов’язково був придатним для використання. Тому кожна зміна повинна обґрунтовуватися учнями, доводитися її необхідність і раціональність.

Допомогти навчити дітей планувати трудовий процес може така пам’ятка, вивішена в кабінеті для фронтального читання.

Правильно організовуй свою працю

Приступаючи до роботи, подумай:

1. Що треба зробити?

- Ознайомся із завданням;

- уважно розглянь зразок виробу чи підбери свою конструкцію;

- з’ясуй, чи все тобі зрозуміло в кресленнях, вказівках учителя стосовно порядку і прийомів виконання роботи.

2. Як треба робити?

- Склади план виконання роботи;

- визнач, що будеш змінювати в конструкції;

- поміркуй, як краще організувати своє робоче місце.

3. Що для цього потрібно?

- Приготуй необхідні матеріали й інструменти;

- подумай, як будеш перевіряти якість власної роботи.

Виконуючи роботу, головну увагу приділяй:

- точності у вимірах і виготовленні деталей;

- правильності й послідовності виконання трудових операцій;

- організованості й акуратності в роботі;

- надійності при з’єднанні окремих частин.

4. Не забувай, що твій виріб повинен бути придатним для використання, міцним і красивим.

Закінчивши роботу,

- оціни результати своєї праці;

- подумай над оцінкою свого виробу товаришами і вчителем;

- поміркуй, як виправити помилки, поліпшити якість виробу, удосконалити його конструкцію;

- візьми участь в обговоренні результатів виконаної роботи іншими учнями класу;

- прибери своє робоче місце.

Процес навчання планувати трудову діяльність буде успішно здійснюватися, коли на кожному уроці діти під керівництвом учителя колективно аналізуватимуть зразок, визначатимуть його частини і способи з’єднання, відбиратимуть необхідні матеріали й інструменти, визначатимуть порядок виконання трудових операцій, шукатимуть помилки і шляхи вдосконалення виробу. Після того, як трудовий процес буде чітко спланований, учитель переконається, що молодші школярі усвідомили зміст майбутньої роботи, засвоїли порядок технологічних операцій, можна давати учням дозвіл приступати до виконання завдання. Лише тоді перед дітьми вивішується (або пишеться на дошці) план їхньої трудової діяльності, щоб менш уважні учні і ті, яким важко осмислити весь процес роботи, могли постійно звертатися до нього.

Наведемо взірець такого плану для першого уроку на тему “Виготовлення виробів з пап’є-маше”.

1. Вибери виріб, який маєш виготовляти. Продумай основні етапи роботи над ним.

2. Виліпи з глини чи пластиліну форму або візьми її готову (яблуко, блюдце, чашку та ін.).

3. Порви на клаптики серветковий і газетний папір, розклавши його на різні купки.

4. Змочуючи клаптики водою, наклади на форму перший шар серветкового паперу.

5. Чергуючи види паперу, наклей за допомогою клейстеру 5 шарів.

6. Останній шар має бути білим і добре розгладженим.

7. Поклади виріб на поличку для висихання.

Завдання і особливості організації позакласної роботи у початкових класах

Навчальна діяльність учнів у школі є основною, хоча молодші школярі ще хочуть і продовжують гратися. Через те вони з великим задоволенням беруть участь у позакласній роботі, яка є менш регламентованою, ніж уроки, і дає можливість певною мірою задовольнити потреби дітей в ігровій діяльності.

Термін «позакласна робота» стосується виховної роботи, що проводиться вчителями разом з учнями своєї школи. Поряд із цим можна вживати й терміни «позаурочна» й «позанавчальна виховна робота», які охоплюють усі види діяльності учнів, що проводяться за межами уроків. Ми не будемо розглядати позашкільну роботу, яка здійснюється спеціальними позашкільними навчально-виховними закладами.

Головне призначення позакласної роботи – викликати у школярів інтерес до різних видів діяльності, поглиблювати їхні знання, розкривати їхні задатки й здібності, виховувати громадську й пізнавальну активність, надавати допомогу в організації дозвілля. Під час позакласної роботи з трудового навчання розширюються і систематизуються знання учнів про виробництво, працю людей, техніку, вдосконалюються їх загальнотрудові уміння й графічна підготовка, розвивається просторова уява та абстрактне мислення, активність і технічна творчість. Гурткова робота з невеликою кількістю молодших школярів дає можливість керівникові реалізувати не лише загальні виховні завдання, а й постійно здійснювати індивідуальний вплив на кожну дитину.

При організації позакласної роботи треба враховувати, що в учнів початкових класів ще відсутній тривалий і стійкий інтерес до якогось певного виду праці. Тому вони з задоволенням виготовляють вироби з паперу і картону, тканини і фанери, жерсті і дроту, пап’є-маше і природних матеріалів, цікавляться різними машинами, з однаковим інтересом виготовляють моделі технічних об’єктів, іграшки для дитячого садка, ялинкові прикраси, сувеніри.

Подібна робота проводиться й на уроках трудового навчання. Зате позакласна діяльність має сприятливіші умови для задоволення інтересів дітей, розвитку їхньої ініціативи. Вона за змістом навчального матеріалу не повинна дублювати уроки, а також випереджувати їх, вироби для виготовлення добираються складніші, створюються умови для творчого застосування учнями раніше набутих знань і умінь, їх розширення і вдосконалення.

При проведенні позакласної роботи слід дотримуватися певних принципів та вимог.

1. Добровільність у виборі форм та змісту занять. Участь у позакласній роботі не є обов’язковою, т ому при її плануванні треба враховувати побажання самих учнів.

2. Опора на ініціативу й самодіяльність школярів. При цьому дітям треба допомогти об’єктивно оцінити свої можливості, вибрати таке завдання, яке їм під силу.

3. Масовість охоплення учнів різними видами позаурочної діяльності.

4. Суспільно корисна спрямованість роботи молодших школярів.

5. Ознайомлення учнів із виробництвом, технікою.

6. Чітка організація в роботі, дотримання розкладу занять і намічених планів.

7. Розвиток творчої активності, конструкторських здібностей.

8. Широке використання ігрових елементів, емоційне насичення занять.

У початкових класах використовуються різні форми організації позакласної роботи. Найчастіше їх ділять на масову, групову та індивідуальну. До масових форм (рамки, ігри, конкурси, вікторини) можуть залучатися відразу учні кількох класів. Групова форма передбачає об’єднання невеликої кількості дітей (12-15 чол.), які тривалий час працюють у певному напрямі. Найтиповішим прикладом є гуртки. Використовуючи рекомендації вчителя, молодші школярі можуть і самостійно працювати над виготовленням технічних об’єктів і наочних посібників, індивідуально вишивати, випилювати, вирощувати рослини та вести інші види робіт. Учитель повинен керувати індивідуальною роботою, вибирати для дітей трудові завдання, враховуючи їх інтереси й нахили, а також можливість забезпечення необхідними інструментами й матеріалами. Провівши вступне інструктування і допомігши дітям у правильному виборі конструкції виробу, вчитель має бути переконаним, що молодші школярі самостійно справляться з роботою.

Іноді через об’єктивні причини учні не можуть на уроці виконати до кінця передбачене програмою завдання. Тому його завершення в домашніх умовах може бути доручено деяким дітям як індивідуальна робота. Для цього потрібно кожного детально проінструктувати, як простіше і краще це зробити.