Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Вимоги до звітної документації про практику ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒ По закінченню студенти-практиканти подають груповому керівнику наступну звітну документацію: § протоколи психодіагностичного обстеження різних сторін інтелектуальної готовності до навчання з кількісною обробкою та якісним аналізом отриманих даних двох дітей різного віку (п’яти та шести років); § психологічні характеристики актуального рівня розумового розвитку кожної досліджуваної дитини; § звіт про виконання практики з вікової психології (форма протоколів див. Додаток №1, форма  звіту див. Додаток №2). Формою підсумкового контролю результатів навчальної практики з вікової психології є диференційований залік, під час виставлення якого до уваги беруться: - методична підготовленість до виконання практичних завдань; - рівень володіння теоретичними знаннями з теми та розуміння проявів досліджуваних психологічних феноменів відповідно до вікових та індивідуально-психологічних особливостей особистості досліджуваного; - навички застосування психодіагностичних методик при виконанні дослідницької роботи з вивчення особистості; обробки емпіричних даних, їх інтерпретації та викладу узагальнених висновків; - правильність оформлення протоколів дослідження відповідно до встановлених вимог; - уміння систематизувати і подавати психологічну інформацію, яка отримана під час психодіагностичної роботи, у формі психологічної характеристики особистості досліджуваного; - охайність в оформленні звітної документації та вчасність її подання для перевірки. Після закінчення практики студенти беруть участь у підсумковій конференції, де мають виступити з доповіддю, повідомленням чи звітом. Заохочується підготовка творчих звітів: стенди, стінгазети, мультимедійні презентації, в яких відображено результати практики. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ ПРАКТИТКИ “Загальними складовими оцінювання результатів виконання студентом ПНПУ ім.. В.Г. Короленка програмових завдань усіх видів навчальної і виробничої практики, передбачених Державними стандартами освіти і навчальними планами, є: 1) рівень теоретичної готовності до виконання програмових завдань практики; 2) якість виконання практичних завдань, передбачених програмою практики; 3) рівень відповідності звітної документації установленим програмою вимогам, захист результатів практики; 4) рівень професійної сформованості особистості студента” [13]. Схема розподілу балів та критерії оцінювання результатів опанування змістовного модуля. 1. Рівень теоретичної готовності до виконання програмових завдань практики виявляється методом тестування. Кожний варіант тесту містить 15 запитань. За правильну відповідь на кожне питання нараховується 2 бали, за неправильну – 0 балів. Відповідно загальна кількість балів може становити від 0 до 30, яка за наведеною нижче таблицею переводиться в оцінку за шкалою ECTS та в національну шкалу оцінювання: Критерії оцінювання
Оцінка за шкалою ECTS та її зміст	Оцінка за 30-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
А – високий рівень теоретичних знань	30 балів	Відмінно
В – достатньо високий рівень теоретичних знань з деякими непринциповими недоліками	26 балів	Добре
С – добрий рівень знань	22 бали	Добре
D – посередній рівень знань із недоліками, достатній для виконання практичних завдань	18 бали	Задовільно
E – достатньо-мінімальний рівень знань допустимий для виконання практичних завдань	14 балів	Задовільно
FX – низький рівень, наявні лише окремі елементи знань, недостатні для виконання практичних завдань	8 – 12 балів	Незадовільно
F – відсутні елементи знань, низькій рівень, недопустимий для виконання практичних завдань	0 – 6 балів	Незадовільно

2. Якість виконання практичних завдань, передбачених програмою практики оцінюється за наведеною нижче шкалою:

Оцінка “5 балів” передбачає систематизовані та глибокі знання студентом основних положень об’єктивного, суб’єктивного та проективного підходів у психодіагностиці, уміння застосовувати набуті знання на практиці; точність формулювань та логічність викладення результатів психодіагностичної роботи із посиланням на першоджерела, теоретичні концепції; самостійність мислення та творче ставлення до діагностичних завдань, сформованість психодіагностичної культури.

Оцінка “4 бали” виставляється студентові, який продемонстрував знання основних положень об’єктивного, суб’єктивного та проективного підходів у психодіагностиці, здатність аргументовано, чітко та логічно викладати результати психодіагностичного обстеження, сформованість умінь та навичок практичної психодіагностики, належний рівень психодіагностичної культури. При цьому допускаються несуттєві помилки у психологічному аналізі фактів та інтерпретації отриманих результатів.

Оцінка “3 бали” означає, що студент засвоїв на задовільному рівні основні положення об’єктивного, суб’єктивного та проективного підходів у психодіагностиці, припускався значних помилок при організації та проведенні діагностичної роботи; продемонстрував репродуктивне діагностичне мислення під час аналізу, інтерпретації та узагальненні даних з нечіткістю формулювань і припущенням значних помилок, низький рівень психодіагностичної культури.

Оцінка “2 бали” ставиться у тому випадку, коли студент не впорався зі значної частиною діагностичного завдання; не міг самостійно здійснити аналіз, інтерпретацію та узагальнення діагностичних даних.

Оцінка “1 бал” ставиться у випадку невиконання студентом діагностичного завдання, припущенні принципових помилок; нездатності пов’язувати теорію із практикою.

Таким чином, кожен з протоколів та психологічна характеристика оцінюється в межах від 0 до 5 балів. Отримані студентом оцінки додаються та діляться на 15, внаслідок чого отримується системний бал. За наведеною нижче шкалою системна оцінка переводиться в 40 рейтингових балів:

 

1,1 = 1	2,1 = 11	3,1 = 21	4,1 = 31
1,2 = 2	2,2 = 12	3,2 = 22	4,2 = 32
1,3 = 3	2,3 = 13	3,3 = 23	4,3 = 33
1,4 = 4	2,4 = 14	3,4 = 24	4,4 = 34
1,5 = 5	2,5 = 15	3,5 = 25	4,5 = 35
1,6 = 6	2,6 = 16	3,6 = 26	4,6 = 36
1,7 = 7	2,7 = 17	3,7 = 27	4,7 = 37
1,8 = 8	2,8 = 18	3,8 = 28	4,8 = 38
1,9 = 9	2,9 = 19	3,9 = 29	4,9 = 39
2,0 = 10	3,0 = 20	4,0 = 30	5,0 = 40

3. Рівень відповідності звітної документації установленим програмою вимогам, захист результатів практики оцінюється відповідно до наведених нижче критеріїв:

Критерії оцінювання
Оцінка за шкалою ECTS та її зміст	Оцінка за 30-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
А – високий рівень теоретичних знань та практичних умінь. Усі завдання виконано з урахуванням вимог, звітну документацію охайно оформлено і вчасно здано.	30 балів	Відмінно
В – достатньо високий рівень теоретичних знань та практичних умінь з деякими непринциповими недоліками в оформленні документації.	26 балів	Добре
С – добрий рівень знань та практичних умінь; окремі помилки в оформленні документації.	24 бали	Добре
D – посередній рівень теоретичних знань та практичних умінь; окремі значні недоліки в оформленні звітної документації та затримки в термінах її подачі для перевірки.	22 бали	Задовільно
E – достатньо-мінімальний рівень теоретичних знань і практичних умінь; значні труднощі в оформленні звітної документації та наявність принципових помилок у ній, невчасно подання методистові документи для перевірки	20 балів	Задовільно
FX – низький рівень теоретичних знань та практичних умінь, звітна документація не відповідає вимогам практики.	10 – 18 балів	Незадовільно
F – відсутність звітної документації про проходження практики.	0 – 8 балів	Незадовільно

4. Рівень професійної сформованості особистості студента.

Показниками рівня професійної сформованості особистості є:

· відповідність вимогам професійної етики і культури поведінки у процесі діяльності за фахом (етика й культура поведінкових проявів, дотримання вимог колегіальності, службового дрескоду тощо);

· дотримання виробничої та навчальної дисципліни (організованість, відповідальність, сумлінність, пунктуальність тощо).

За невідповідність рівня професійної сформованості особистості студента-практиканта освітньо-кваліфікаційних вимогам груповий або факультетський керівник мають право із загальної суми балів студента за результатами практики зняти до 5 балів.

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Загальний бюджет часу, відведений на практику навчальним планом, – 144 години (1,5 кредити). Практика триває 10 днів. Кожний день практики (6 академічних годин) присвячений виконанню певного об’єму практичних завдань.

Перший день присвячується теоретичному допуску до практики, ознайомленню з професійно-етичними нормами та юридичними вимогами до проведення практики.

Останній день практики виділяється для підготовки та захисту звітів про виконання завдань практики. Звіт оформлюється як підсумок виконання програми на основі порівняння результатів спостереження та тестів що виконувались. У звіті про проходження практики з вікової психології необхідно розкрити психологічні особливості розвитку дітей 5 та 6 років (зразок оформлення звіту див. Додаток №4). У звіті необхідно аргументувати виявлену (або не виявлену) взаємозалежність вікових особливостей розвитку дитини та рівня їх готовності до навчання в школі.

Решта днів ділиться пропорційно на виконання 15 завдань тесту Г. Віцлака «Здібність до навчання в школі» обираючи одну дитину 6 років та другу дитину якій виповнилось 5 років.

У перший день студенти вивчають правила охорони праці, техніки безпеки, правила внутрішнього розпорядку закладу, в якому студент проходить практику, знайомляться з організацією роботи психолога закладу.

Також проводиться попереднє спостереження за дітьми їх вибір, та знайомство. Перед початком діагностичного обстеження дитини з метою встановлення первинного контакту з ним рекомендується проводити так зване діагностичне інтерв'ю, яке може торкатися будь-якої теми. Звичайно інтерв'ю відрізняється наступною структурою:

а) введення — залучення дитини до співробітництва “настроювання ”;

б) вільні висловлювання дитини, що не керуються;

в) загальні питання типу «Ти можеш мені розказати що-небудь про себе», «Мене б цікавило, раз ми вже трохи познайомилися, як ти граєш з дітьми?» і т.п.;

г) докладне дослідження;

д) спроба ослабити напругу і висновок з виразом вдячності дитині.

Під час діагностичного інтерв'ю звертатися до дитини потрібно тільки по імені.

Діагностичне інтерв'ю не повинне бути тривалим і скучним. Необхідно застосовувати різні модифікації відповідно до віку дітей і задач діагностики. Добре використовувати з цією метою іграшки, папір, олівці, фломастери; оскільки діти не уміють описувати свої відчуття, їм легше їх виразити в малюнках. Можна запропонувати дитині зіграти сценку, відповідаючи на питання.

Після проведення первинного знайомства з дитиною можна починати власне психодіагностичне обстеження.

На підставі виконання всіх завдань тесту «Здібність до навчання в школі» Г. Віцлака студент має отримати показники рівня розвитку мови, пам’яті та мислення представлених у Таблиці №3. Використовуючи данні тесту Г. Віцлака та результи спостереження, бесіди з дітьми, студентам необхідно написати психологічну характеристику актуального рівня розумового розвитку кожної досліджуваної дитини. Структура характеристики та зразок її оформлення додається (див. Додаток №3).

 СТРУКТУРА ПРАКТИКИ