Утворення та гідроліз гексаметилентетраміну (уротропіну)

а) В фарфоровій чашці змішати 5 мл формаліну з 10-12 мл концентрованого розчину аміаку і нагрівати суміш на електроплитці у витяжній шафі до повного випаровування води.

б) До одержаних білих кристалів гексаметилентетраміну додати води до їх розчинення, підкислити розчин кількома краплями розведеної H₂SO₄  і знову нагрівати. Запах формальдегіду, який при цьому з’являється, свідчить про перебіг реакції:

                                                              О

                                                              ║

 (CH₂)₆N₄ + 6H₂O + 4H₂SO₄ → 6H─C─H + 4 NH₄HSO₄.

            

Якісні реакції на альдегіди та кетони

1. Реакція карбонільних сполук з гідроксиламін хлоридом

Альдегіди та кетони за звичайних умов реагують з гідроксиламін хлоридом за схемою:

      R                                    R

         \                                     \         

C═O + H₂NOH∙HCl → C═NOH + H₂O + HCl.

             /                                    /

       R ₁                           R₁

Дослід. Налити в пробірку 2 мл 2%-ного розчину гідроксиламін хлориду і додати кілька крапель індикатора метилоранжу, після чогододати 1 мл ацетону. Записати і пояснити зміни в кольорі суміші, написати рівняння реакції. Повторити дослід з іншими наявними альдегідами та кетонами.

2. Йодоформна проба. Карбонільні сполуки, в молекулах яких є групи СН₃–С═О, легко реагують з елементарним йодом за рівнянням:

          R

               │

3СН₃–С═О + 3I₂ + 4NaOH → CHI₃↓ + R–COONa + 3H₂O.

Дослід. Налити в пробірку 1 мл води, додати 1-2 краплі ацетону, потім 2-3 краплі концентрованого розчину йоду в калій йодиді, після чого краплями додавати 10%-ного розчину NaOH до припинення змін, що спостерігаються. Записати спостереження та рівняння реакції.

 

 

Лабораторна робота № 7.

ДОБУВАННЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ АЛІФАТИЧНИХ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ ТА ЇХ ПОХІДНИХ

 

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

Дослідження розчинності карбонових кислот в воді

В окремі пробірки помістити по 0,2-0,3 г мурашиної, оцтової, щавлевої, масляної, адипінової та стеаринової кислот, додати до кожної по 2-3 мл води і струснути. Пробірки з кислотами, які при цьому не розчинились, нагріти до кипіння води. Визначити рН розчинів за універсальним індикаторним папером.

В пробірки з кислотами, які не розчинилися при нагріванні, додавати краплями при перемішуванні 10%-ний розчин NaOH до повного їх розчинення. Записати і пояснити спостереження та рівняння реакцій.

 

2. Взаємодія карбонових кислот з натрій гідрогенкарбонатом

В окремі пробірки набрати по кілька крапель (кристаликів) мурашиної, ацетатної та адипінової кислот і додати в кожну по 2-3 мл 10%-ного розчину NaHCO₃. Записати   спостереження та рівняння реакцій.

 

Гідроліз солей карбонових кислот

В окремі пробірки набрати по 2-3 мл 2%-них водних розчинів натрій ацетату та натрій стеарату (розчину мила) і додати в кожну по 2-3 краплі розчину фенолфталеїну. Записати спостереження, після чого нагріти обидва розчини до кипіння, записати і пояснити зміни, що відбуваються при цьому, написати йонно-молекулярні рівняння гідролізу солей.

 

Відношення карбонових кислот до окисників

В окремі пробірки помістити по 0,5-1,0 мл(г) форміатної (мурашиної), ацетатної (оцтової), олеатної (олеїнової) та оксалатної (щавлевої) кислот, додати в кожну пробірку по кілька крапель розведеної сульфатної кислоти та  по 1-2 мл 1%-ного розчину KMnO₄. Пробірки, в яких нічого не змінюється, обережно нагріти до кипіння суміші. Записати спостереження та рівняння  реакцій, що відбуваються.

 

Добування функціональних похідних аліфатичних

Карбонових кислот

1. Естерифікація (ацилування) спирту кислотою.   В суху пробірку набрати ≈2 мл концентрованої (льодяної) ацетатної кислоти та стільки ж ізоамілового спирту, перемішати їх і додати ≈0,5 мл концентрованої  H₂SO₄. Знову струснути пробірку і обережно нагрівати на газовому пальнику протягом 3-5 хвилин. Після охолодження вилити суміш в склянку з холодною водою. Звернути увагу на зміну запаху, записати спостереження та рівняння реакції, назвати продукти.

2. Естерифікація (ацилування) спирту ацетангідридом. В сухій пробірці змішати 2 мл ацетатного ангідриду з 1 мл етанолу і занурити її на кілька (3-5) хвилин у водяну баню з температурою ≈70⁰С (в склянку з гарячою водою). Додати до суміші рівний об’єм води, визначити рН одержаного розчину за універсальним індикатором, після чого додавати краплями концентрованого розчину соди до відділення шару (крапель) оліїстої рідини. Записати спостереження та рівняння реакції, назвати продукти.

3. Ацилування аніліну ацетангідридом. В конічну колбу об’ємом 25-50 мл налити 10-12 мл води, додати 3-4 мл аніліну і перемішати (струшуванням колби). До утвореної емульсії додати 3-4 мл ацетатного ангідриду і знову енергійно струснути колбу. Записати спостереження та рівняння реакції, назвати продукти.