Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.

Звернути увагу, що мʼязи, які діють на суглоби кінцівок, витримують навантаження подвійного характеру – під час руху тварини (динамічні) і в період спокою (статичні).

Нагадати, що для більш ефективного засвоєння топографії та характеру дії мʼязів кінцівок за основу взяли їх дію у період висіння, тобто у фазі динамічної роботи. При цьому багатосуглобові мʼязи умовно віднесені до того суглоба, на який приходиться більша частина їх роботи під час динамічного навантаження.

Акцентувати увагу на розподіл мʼязів кінцівок за групами залежно від положення в тій або іншій їх ланці та характеру динамічної дії на відповідні суглоби. Підкреслити, що мʼязи в кожній із кінцівок розподіляються на три основні групи. В грудній кінцівці виділяють мʼязи лопатки, які переважно діють на плечовий суглоб, мʼязи плеча – на ліктьовий суглоб і мʼязи передпліччя – на запʼястковий суглоб та суглоби пальців кисті. В тазовій кінцівці розрізняють мʼязи ділянки крупа (сіднична група розгиначів кульшового суглоба), ділянки стегна, які переважно діють на кульшовий та колінний суглоби і ділянки гомілки – на заплесновий суглоб та суглоби пальців стопи. 

Перерахувати основні закономірності розташування мʼязів на кінцівках:

1. Усередині кутів суглобів проходять мʼязи-згиначі (флексори), через верхівку кута – мʼязи-розгиначі (екстензори), латерально розташовані мʼязи, що відводять кінцівку від тулуба – абдуктори, медіально – ті, що приводять до тулуба - аддуктори.

2. Мʼязи кінцівок, переважно, розташовані вище тих суглобів, на які вони діють.

3. Дистальні точки закріплення мʼязів, які діють на суглоб, як правило, знаходяться на проксимальному кінці кістки, яка лежить нижче суглоба (мʼязів плечового та кульшового суглобів – на проксимальних кінцях, відповідно, плечової та стегнової кісток, мʼязів ліктьового та колінного суглобів – на проксимальних кінцях кісток передпліччя та гомілки, мʼязів запʼясткового та заплеснового суглобів – на проксимальних кінцях пʼясткових та плеснових кісток, мʼязів, що діють на суглоби пальців – на проксимальних ділянках фаланг пальців).

4. На краніолатеральній поверхні передпліччя розташовані екстензори не лише запʼясткового суглоба, а й суглобів пальців, а з медіо-каудальної – флексори цих суглобів.

5. На дорсолатеральному боці гомілки, на відміну від передпліччя, разом з екстензорами пальців розташовані флексори заплеснового суглоба, а на медіоплантарному, разом з флексорами пальців, лежать екстензори заплеснового суглоба.

Підкреслити, що у свійських фалангоходячих тварин всі суглоби вільних кінцівок одновісні, тому мʼязи, що на них діють, поділяються лише на екстензори та флексори. Оскільки між поясами та вільними кінцівками суглоби, як правило, багатовісні, то серед діючих на ці суглоби мʼязів виділяються ще абдуктори, аддуктори та мʼязи-обертачі. Звернути увагу, що в собаки та свині на ліктьовий суглоб, окрім флексорів та екстензорів, також діють мʼязи-обертачі: супінатори та пронатори (назовні та всередину).  

Акцентувати увагу, що в копитових ссавців (насамперед, кінь та велика рогата худоба) мʼязи в ділянках кисті та стопи перетворилися в статичні компоненти кінцівок (сухожилкові тяжі), найбільш розвинутим з яких є третій (середній) міжкістковий мʼяз. У собаки та свині цей мʼяз зберігає мʼязові волокна. Окрім того, в собаки і, меншою мірою, в свині в ділянках кисті та стопи чітко виділяються групи коротких мʼязів, що забезпечують рухливість окремих пальців.

Під час характеристики мʼязів грудної кінцівки підкреслити, що мʼязи в ділянці лопатки діють переважно на плечовий суглоб і поділяються на чотири групи (екстензори, флексори, абдуктори та аддуктори) (схема 4.10). У ділянці плеча розташовані дві основні групи мʼязів – екстензори та флексори ліктьового суглоба. Звернути увагу, що всі екстензори цього суглоба дистально закінчуються на ліктьовому горбі. Нагадати, що дистальні точки закріплення мʼязів, які знаходяться в ділянці передпліччя та діють на запʼястковий суглоб, розташовані на кістках запʼястка та пʼястка, а мʼязів, які діють на суглоби пальців – на проксимальних кінцях кісток їх другої та третьої фаланг. При цьому, проксимальні точки фіксації більшості мʼязів передпліччя знаходяться на дистальному кінці плечової кістки (латеральний та медіальний надвиростки).

Підкреслити, що на тазовій кінцівці в ділянці крупа розташована сіднична група екстензорів, які дистально закінчуються на вертлюгах стегнової кістки. Відмітити, що в ділянці стегна мʼязи розвинуті найбільшою мірою і діють як на колінний, так і на кульшовий суглоби. Особливо розвинутими в ділянці стегна є задньостегнова група екстензорів кульшового суглоба та екстензори колінного суглоба. Окрім того, в цій ділянці виділяють групи аддукторів та флексорів кульшового та колінного суглобів, а також групу мʼязів-супінаторів (схема 4.11). Звернути увагу, що проксимальні точки фіксації мʼязів, які розташовані в ділянці гомілки, як і в зейгоподії грудної кінцівки, знаходяться на дистальному кінці кісток стилоподію, дистальні точки фіксації мʼязів, які діють на заплесновий суглоб, знаходяться на кістках заплесни та плесни, а мʼязів, що діють на суглоби пальців – на другій та третій фалангах пальця.

Особливий акцент зробити на топографії та будові пʼяткового (ахілесового) сухожилка та стегнового канала, які мають значення в хірургічній практиці. Вказати, що основою пʼяткового сухожилка є сухожилок триголового мʼяза гомілки, який закріплюється на пʼятковому горбі та додатково підкріплюється сухожилками двоголового мʼяза стегна, напівсухожилкового мʼяза та поверхневого згинача пальців. Стегновий канал розташований на медіальній поверхні стегна між кравецьким, струнким і гребінчастим мʼязами. Дно стегнового каналу формують медіальна голівка чотириголового мʼяза стегна та клубово-поперековий мʼяз.

Підводячи підсумки, слід підкреслити, що в цілому мʼязи на тазових кінцівках розвинуті більшою мірою, ніж на грудних, що зумовлено їх функціональною спеціалізацією під час локомоції. При цьому ступінь розвитку мускулатури кінцівок зменшується в дистальному напрямку від поясів до зейго- і автоподіїв, де переважають статодинамічні та статичні мʼязи, що особливо характерно для ссавців з високим ступенем спеціалізації кінцівок до прямолінійного поступального руху.

Нагадати, що допоміжні пристосування мʼязів – синовіальні піхви – на кінцівках найбільшою мірою виражені у ділянках запʼясткового, заплеснового суглобів та суглобів пальців, де вони оточують довгі сухожилки мʼязів, що проходять понад суглобами (схема 4.12).

Підкреслити, що допоміжні пристосування мʼязів найбільш численні у копитових тварин у звʼязку з переважанням у дистальних відділах кінцівок статичних та статодинамічних мʼязів зі значним розвитком сухожилкових компонентів. Більшість з останніх безпосередньо контактує з окістям та фіброзним шаром капсули суглобів.

Схема 4.10.

Основні функціональні групи мʼязів грудної кінцівки у фазі динамічної роботи         

Ділянка кінцівки	Групи мʼязів
Лопатка	1. Екстензори плечового суглоба: - надостний (передостний) мʼяз 2. Флексори плечового суглоба: - більший круглий мʼяз - менший круглий мʼяз - дельтоподібний мʼяз	3. Аддуктори плечового суглоба: - підлопатковий мʼяз - дзьобо-плечовий мʼяз 4. Абдуктори плечового суглоба: - підостний (заостний) мʼяз
Плече	1. Екстензори ліктьового суглоба: - триголовий мʼяз плеча - ліктьовий мʼяз - напружувач фасції передпліччя 2. Флексори ліктьового суглоба: - плечовий мʼяз - двоголовий мʼяз плеча	3. Мʼязи-ротатори променеліктьового суглоба: 3.1. Супінатори:      - плечо-променевий мʼяз (довгий супінатор) (собака);      - супінатор (короткий супінатор) (собака, свиня); 3.2. Пронатори:        - круглий пронатор (собака, свиня);         - квадратний пронатор (собака)
Передпліччя	1. Екстензори зап’ясткового суглоба:  - променевий розгинач запʼястка - ліктьовий розгинач запʼястка - довгий абдуктор великого пальця 2. Флексори зап’ясткового суглоба: - променевий згинач запʼястка - ліктьовий згинач запʼястка	3. Екстензори суглобів пальців: - загальний розгинач пальців - бічний розгинач пальців - розгинач I i II пальців (собака) 4. Флексори суглобів пальців: - поверхневий згинач пальців - глибокий згинач пальців
Кисть	Короткі мʼязи кисті: - міжзгинальні мʼязи (крім коня) - міжкісткові мʼязи - червоподібні мʼязи - спеціальні короткі мʼязи пальців (флексори, абдуктори, аддуктори) (собака)

Схема 4.11.

Основні функціональні групи мʼязів тазової кінцівки у фазі динамічної роботи

Ділянка кінцівки	Групи мʼязів
Круп	1. Сіднична група екстензорів кульшового суглоба: - поверхневий сідничний мʼяз - середній сідничний мʼяз - глибокий сідничний мʼяз - грушоподібний мʼяз (собака)
Стегно	1.Задньостегнова група екстензорів кульшового суглоба: - двоголовий мʼяз стегна - напівсухожилковий мʼяз - напівперетинчастий мʼяз - квадратний мʼяз стегна - каудальний абдуктор гомілки (собака) 2. Флексори кульшового суглоба: - напружувач широкої фасції стегна - клубово-поперековий мʼяз - кравецький мʼяз - гребінчастий мʼяз	3. Аддуктори кульшового суглоба: - стрункий мʼяз - привідний мʼяз 4. Супінатори кульшового суглоба: - зовнішній затульний мʼяз - внутрішній затульний мʼяз - подвійний мʼяз 5. Екстензори коліного суглоба: - чотириголовий мʼяз стегна 6. Флексори коліного суглоба: - підколінний мʼяз
Гомілка	1. Екстензори заплеснового суглоба:  - триголовий мʼяз гомілки  - великогомілковий каудальний мʼяз (собака) 2. Флексори за плеснового суглоба: - малогомілковий третій мʼяз - великогомілковий краніальний мʼяз - малогомілковий довгий мʼяз - малогомілковий короткий мʼяз (собака)	3. Екстензори суглобів пальців: - довгий розгинач пальців - бічний розгинач пальців - довгий розгинач великого пальця (собака, свиня) 4. Флексори суглобів пальців: - поверхневий згинач пальців - глибокий згинач пальців
Стопа	Короткі мʼязи стопи: - міжзгинальні мʼязи (собака) - міжкісткові мʼязи - червоподібні мʼязи (собака, кінь) - короткий розгинач пальців (собака, свиня) - короткий згинач пальців (собака) - квадратний мʼяз підошви (собака)

 

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.

    При вивченні мʼязів кінцівок зверніть увагу на розподіл кінцівок на ділянки, а їх скелета – на відділи та ланки. Повторіть будову суглобів та звʼязок кінцівок. Вивчайте мʼязи за ділянками з урахуванням характеру їх дії під час динамічного навантаження (схема 4.10, 4.11).

На грудній кінцівці в ділянці лопатки розташовані чотири групи мʼязів, що діють на плечовий суглоб. Знайдіть екстезори (передостний мʼяз), флексори (більший та менший круглі мʼязи, дельтоподібний м'яз), абдуктори (заостний мʼяз) та аддуктори (підлопатковий та дзьобо-плечовий мʼязи) плечового суглоба. Визначте особливості розташування та точки закріплення цих мʼязів на лопатці та плечовій кістці відповідно до загальної схеми розподілу мʼязів на кінцівках.

Визначте межі ділянки плеча (від плечового до ліктьового суглобів). Знайдіть дві основні групи мʼязів, що на ній розташовані – екстензори (триголовий мʼяз плеча, ліктьовий мʼяз, напружувач фасції передпліччя) та флексори (плечовий мʼяз, двоголовий мʼяз плеча) ліктьового суглоба. Визначте проксимальні та дистальні точки закріплення цих мʼязів. Зверніть увагу, що всі розгиначі ліктьового суглобу дистально закінчуються на ліктьовому горбі. Особливу увагу приділіть вивченню будови та топографії окремих голівок триголового мʼяза плеча, довга голівка якого, окрім ліктьового суглоба, діє на плечовий як флексор, а також специфічним рисам будови двоголового мʼяза плеча. У копитових ссавців мʼязове черевце двоголового мʼяза плеча пронизане сухожилковими перетинками, які, відокремлючись від нього в дистальній третині передпліччя, утворюють сухожилковий тяж (lacertus fibrosus), що продовжується на краніомедіальну поверхню променевого розгинача запʼястка та зливається з його дистальним сухожилком. Сухожилкові компоненти вищеназваних мʼязів відносяться до статичного апарату грудної кінцівки, який забезпечує фіксацію ліктьового та плечового суглобів у стані флексії в період стояння тварини.

Зверніть увагу, що в собаки і, меншою мірою, свині на ліктьовий суглоб діють групи мʼязів-обертачів – супінатори і пронатори. До першої групи відносяться плечо-променевий мʼяз (довгий супінатор) та короткий супінатор, до другої – круглий та квадратний пронатори. Знайдіть ці мʼязи в ділянках ліктьового суглобу та передпліччя, визначте особливості точок їх закріплення та ступінь розвитку в свині і собаки.

На дорсолатеральній поверхні передпліччя визначте послідовність розташування мʼязів-екстензорів запʼясткового суглобу та суглобів пальців. На краніальній (дорсальній) поверхні передпліччя знайдіть найбільш розвинутий екстензор – променевий розгинач запʼястка. Латерально від нього у каудальному напрямку послідовно розміщені загальний і бічний розгиначі пальців та ліктьовий розгинач запʼястка, безпосередньо під якими у вигляді трикутної мʼязової пластинки лежить довгий абдуктор великого пальця, що відноситься до групи розгиначів запʼясткового суглоба. На медіальній поверхні передпліччя знайдіть променевий згинач запʼястка, каудально від якого розташований ліктьовий згинач запʼястка та поверхневий і глибокий згиначі пальців. Визначте точки закріплення мʼязів ділянки передпліччя. Зверніть увагу, що більшість розгиначів запʼясткового суглоба та суглобів пальців проксимально закріплюються на латеральному надвиростку плечової та латеральній поверхні голівки променевої кісток, а згиначів – на медіальному надвиростку плечової кістки та медіальній поверхні епіфізів кісток передпліччя. Запамʼятайте, що дистальні точки закріплення мʼязів, які діють тільки на запʼястковий суглоб, знаходяться на кістках запʼястка та пʼястка, а багатосуглобові розгиначі та згиначі пальців – на фалангах пальців. При цьому, бічний розгинач та поверхневий згинач пальців доходять лише до другої фаланги пальців, а загальний розгинач та глибокий згинач – до третьої фаланги. Зверніть увагу, що загальний розгинач та глибокий згинач суглобів пальців поділяються на чітко розмежовані частини (голівки), кількість яких залежить від кількості пальців у того чи іншого виду тварин. Знайдіть на препараті окремі частини загального розгинача та глибокого згинача пальців і визначте особливості закріплення їх проксимальних та дистальних точок у різних видів тварин.

У розташованій дистально від передпліччя ділянці кисті, яка, в свою чергу, поділяється на запʼясток, пʼясток та пальці, у копитових ссавців мʼязи з усіма характерними структурними елементами відсутні. Мʼязові компоненти кисті у цих видів тварин представлені сухожилками розгиначів та згиначів пальців, мʼязові черевця яких розташовані в ділянці передпліччя та спеціальними мʼязами, які виконують статичну функцію (міжкісткові мʼязи), оскільки втратили мʼязові волокна і за структурою подібні до звʼязок. На дорсальній (краніальній) поверхні препарату мʼязів грудної кінцівки великої рогатої худоби або коня знайдіть сухожилки розгиначів пальців, а на пальмарній (каудальній) – згиначів, які розташовані пошарово. Найбільш глибокий шар представлений сухожилком третього (середнього) міжкісткового мʼяза, середній – сухожилком глибокого, а зовнішній – поверхневого згинача пальців. На препараті грудної кінцівки собаки визначте особливості розташування точок закріплення коротких мʼязів кисті: міжкісткових, червоподібних, згиначів, абдукторів та аддукторів окремих пальців. Використовуючи схему 4.12 визначте топографію та особливості розташування основних бурс і сухожилкових піхв на грудній кінцівці.

При вивченні мʼязів тазової кінцівки зверніть увагу, що в звʼязку зі специфікою їх функції в реалізації локомоції (виштовхування тулуба вперед під час прямолінійного поступального руху за рахунок різкого одночасного розгинання суглобів) особливо розвиненими є групи мʼязів-розгиначів, насамперед, у ділянках крупа та стегна (сіднична та задньостегнова групи розгиначів кульшового суглоба та розгиначі колінного суглоба).

Знайдіть групу сідничних мʼязів, що розташована в ділянці крупа (поверхневий, середній, глибокий сідничні та грушоподібний мʼязи). Зверніть увагу на точки закріплення цих мʼязів, які, будучи односуглобовими, виконують функцію розгинання кульшового суглобу, фіксуючись на крижовій кістці та кістках таза, а дистально – на вертлюгах стегнової кістки.

Визначте межі ділянки стегна від кульшового до колінного суглоба. Знайдіть дві основні групи мʼязів стегна, що розташовані на протилежних (краніальній та каудальній) його поверхнях. При цьому, каудальна група мʼязів відноситься до задньостегнової групи розгиначів кульшового суглоба. Зверніть увагу, що мʼязи цієї групи представлені комплексом окремих мʼязів, до якого відносяться розташований латерокаудально двоголовий мʼяз стегна, каудально – напівсухожилковий мʼяз та медіокаудально – напівперетинчастий мʼяз. Окрім того, до цієї групи відносяться глибоко розташований квадратний мʼяз стегна та каудальний абдуктор гомілки, характерний лише для собаки.

Визначте інші групи мʼязів, що діють на кульшовий суглоб: згиначі (напружувач широкої фасції стегна, кравецький, клубово-поперековий та гребінчастий мʼязи); аддуктори (стрункий та привідний мʼязи) та супінатори (внутрішній та зовнішній затульні й подвійний мʼязи).

Запамʼятайте точки закріплення мʼязів кульшового суглоба. Зверніть увагу, що більшість мʼязів задньостегнової групи розгиначів є багатосуглобовими, закріплюючись проксимально на крижовій кістці та кістках таза. Дистально вони тягнуться до кісток гомілки та пʼяткової кістки і додатково діють на колінний (як згиначі) та заплесновий (як розгиначі) суглоби.

Окрім мʼязів кульшового суглоба в ділянці стегна знаходяться мʼязи, що переважно діють на колінний суглоб. На краніальній поверхні стегна знайдіть сильно розвинений чотириголовий мʼяз стегна, визначте особливості закріплення його голівок. Зверніть увагу, що дистально всі чотири голівки зростаються і разом закінчуються на надколінку та через його звʼязки на горбистості та передньому краї великогомілкової кістки. Визначте особливості розташування та закріплення відносно слабо розвиненого підколінного мʼяза, що згинає колінний суглоб.

На медіальній поверхні стегна знайдіть стегновий канал та повторіть мʼязи, що його формують.

У ділянці гомілки, що розташована між колінним та заплесновим суглобами, визначте дві основні групи мʼязів: на краніолатеральній поверхні – флексори заплеснового суглоба та екстензори суглобів пальців, а на каудальній – екстензори заплеснового суглоба і флексори суглобів пальців. Зверніть увагу, що екстензори заплеснового суглоба в ділянці гомілки розподіляються на дві групи. Перша група – великогомілковий краніальний та малогомілковий третій мʼязи розташована на краніальній (дорсальній) поверхні гомілки, а друга – малогомілковий довгий та короткий мʼязи – на латеральній. У проміжку між ними знаходяться розгиначі пальців (довгий та бічний).

На каудальній поверхні гомілки знайдіть екстензори заплеснового суглоба (триголовий мʼяз гомілки, а в мʼясоїдних – ще й великогомілковий каудальний мʼяз), що дистально закріплюються на пʼятковому горбі та кістках запʼястка та флексори суглобів пальців (поверхневий та глибокий згиначі), сухожилки яких спрямовані до кісток пальців.

Зверніть увагу на особливості закріплення мʼязів, що діють на заплесновий суглоб та суглоби пальців. Запамʼятайте, що флексори заплеснового суглоба та екстензори суглобів пальців починаються в розгинальній ямці стегнової кістки або на голівці малогомілкової кістки, а закінчуються – перші, відповідно, на кістках заплесни і плесни, другі – на кістках пальців (довгий – на третій фаланзі, бічний – на другій).

Екстензори заплеснового суглоба та флексори суглобів пальців починаються на каудальній поверхні стегнової кістки (надвиросткова ямка) або латеральному виростку великогомілкової кістки, а закінчуються – перші переважно на пʼятковому горбі, а другі – на кістках пальців (поверхневий згинач пальців – на другій фаланзі, а глибокий – на третій).

На тазовій кінцівці, як і на грудній, найбільш розвинені довгий розгинач та глибокий згинач пальців, що складаються з декількох частин (голівок). Знайдіть на препараті окремі голівки довгого розгинача та глибокого згинача пальців і визначте особливості їх закріплення залежно від кількості пальців у того чи іншого виду свійських тварин.

На каудальній поверхні гомілки знайдіть пʼятковий (ахілесовий) сухожилок та повторіть мʼязи, що беруть участь у його формуванні.

У ділянці стопи, що поділяється на заплесну, плесну та пальці, як і в автоподії грудної кінцівки, в копитових ссавців розташовані лише сухожилкові частини мʼязів та мʼязи, що виконують статичну функцію (міжкісткові). При цьому, закономірності розміщення цих компонентів відповідають таким на грудній кінцівці – на дорсальній (краніальній) поверхні стопи проходять сухожилки розгиначів пальців, а на плантарній (каудальній) – згиначів пальців та міжкісткового мʼяза.

На препараті тазової кінцівки собаки визначте особливості розміщення та закріплення коротких мʼязів стопи – короткого розгинача (як частина довгого розгинача пальців є в коня та великої рогатої худоби) та згинача пальців, міжкісткових, міжзгинальних, червоподібних та квадратного мʼяза підошви. Користуючись схемою 4.12 визначте топографію та особливості розташування основних бурс та сухожилкових піхв на тазовій кінцівці.

Схема 4.12.

Основні підсухожилкові та підмʼязові бурси і сухожилкові синовіальні піхви мʼязів кінцівок

Групи мʼязів

Грудна кінцівка