Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Міністерство аграрної політики україниСтр 1 из 5Следующая ⇒
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент аграрної освіти та науки
Науково-методичний центр аграрної освіти
ГАВРИЛІН П.М., ШУЛЕШКО О.О.
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З МІОЛОГІЇ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН
(для викладачів анатомії та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації)
Київ “Аграрна освіта” 2005 УДК 599.75(07)
Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з міології свійських тварин (для викладачів анатомії та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації). – Київ: Аграрна освіта, 2005. – 28с.
Укладачі: д. в. н., професор Гаврилін П.М., к. в. н., доцент Шулешко О.О..
У виданні представлені методичні підходи до викладання анатомії м’язової системи свійських тварин з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини. В представленому посібнику подані схеми, які створені на основі класифікації м’язів за функцією та їх взаємозв’язків із скелетом, що спрямовано на підвищення ефективності самостійної роботи студентів із вивчення анатомії міології. Посібник призначений для викладачів анатомії та студентів аграрних вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації зі спеціальності 7.130501 – “Ветеринарна медицина”, розроблений відповідно до типової програми “Анатомія свійських тварин”, затвердженої Департаментом кадрової політики, аграрної освіти та науки Міністерства аграрної політики України 06.11.2000 р.
Рецензенти: ● професор кафедри технології переробки та контролю якості продукції тваринництва ДДАУ, докт. вет. наук М.П. Високос ● доцент кафедри нормальної і патологічної анатомії сільськогосподарських тварин, канд. вет. наук А.В. Оліяр
Посібник розглянуто і схвалено на засіданні кафедри нормальної і патологічної анатомії сільськогосподарських тварин ДДАУ Протокол №7 від «1» лютого 2005 р.
Посібник розглянуто і схвалено до друку на засіданні науково-методичної ради факультету ветеринарної медицини
Протокол №4 від «4» лютого 2005 р. З аняття 16, 17. Тема. М’язи голови. Лицеві та жувальні м’язи. М’язи, що прикріплюють грудну кінцівку до голови, шиї та тулуба. Видові особливості будови і розташування м’язів голови та м’язів плечового пояса. Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу мʼязів за морфо-функціональними групами. Вивчити особливості будови, фіксації до скелета та топографію м’язів голови та м’язів, що прикріплюють грудну кінцівку до голови, шиї та тулуба. Матеріальне забезпечення. Голови коня, великої рогатої худоби, свині, собаки, що розітнуті в сагітальній площині з відпрепарованими мімічними та жувальними м’язами; невеликі трупи тварин (собака, теля, вівця) з відпрепарованими м’язами, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови (з одного боку кінцівка частково відрізана – перерізані поверхневий та глибокий мʼязи грудної клітки на відстані 5-7 см від точок закріплення на кінцівці, відрізаний зубчастий вентральний та ромбоподібний мʼязи за місцем їх закріплення на відповідних ділянках лопатки); скелети та муляжі тварин, схеми закріплення м’язів. Схема 4.1. Класифікація мʼязів голови Мімічні |
Сфінктери | коловий мʼяз рота | |||||
| коловий мʼяз ока | ||||||||
|
Дилататори |
Короткі | верхні та нижні різцеві мʼязи | ||||||
| щічний мʼяз | ||||||||
| підборідний мʼяз | ||||||||
| лобовий мʼяз | ||||||||
| латеральний мʼяз носа | ||||||||
| верхівковий розширювач ніздрі | ||||||||
|
Довгі | підіймач верхньої губи | |||||||
| носо-губний підіймач | ||||||||
| опускач верхньої губи | ||||||||
| виличний мʼяз | ||||||||
| ікловий мʼяз | ||||||||
| опускач нижньої губи | ||||||||
|
Жувальні |
Розмикачі | двочеревцевий мʼя | ||||||
| яремно-щелепний мʼяз | ||||||||
|
Змикачі | висковий мʼяз | |||||||
| жувальний мʼяз | ||||||||
| крилоподібний мʼяз | ||||||||
| Мʼязи глотки | ||||||||
| Мʼязи гортані | ||||||||
| Мʼязи язика та підʼязикового апарату | ||||||||
| Мʼязи вушної раковини | ||||||||
| Мʼязи очного яблука | ||||||||
Мʼязи, що прикріплюють грудну кінцівку до голови, шиї та тулуба, обов’язково одним кінцем фіксуються до кісток голови або тулуба, а іншим – до лопатки або плечової кістки (деякі – до фасції передпліччя).
|
|
Відповідно до місця закріплення цих мʼязів на осьовій частині тіла їх умовно поділяють на дорсальні, проміжні та вентральні (схема 4.2.).
Схема 4.2.
Заняття 18.
Тема. М’язи хребетного стовпа. Вентральні м’язи шиї. Видові особливості будови та розташування м’язів хребта та вентральних м’язів шиї.
Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу за функціональними групами мʼязів хребетного стовпа та вентральних мʼязів шиї. Вивчити особливості будови, фіксації до скелета та топографії мʼязів хребетного стовпа (дорсальних і вентральних) і вентральних мʼязів шиї.
Матеріальне забезпечення. Цілі дрібні трупи телят, собак, свиней з відпрепарованими мʼязами хребетного стовпа (дорсальні та вентральні) та вентральними мʼязами шиї (з одного боку грудна кінцівка частково відокремлена шляхом перерізання поверхневого і глибокого мʼязів грудної клітки та зубчастого вентрального мʼязу на відстані 3-5 см від місця їх фіксації на скелеті кінцівок, грудна клітка розітнута за реберно-хрящовою лінією); скелети, муляжі, схеми закріплення мʼязів.
Схема 4.4.
Мʼязи хребетного стовпа
Дорсальний тяж
Латеральна група
(напрям волокон –
краніовентрально від остистих до поперечних відростків)
Медіальна група
(напрям волокон –
краніодорсально від поперечних до остистих відростків)
Вентральний тяж
У ділянці шиї
У ділянці попереку
Короткі мʼязи голови й атланта
Прямі
Косі
Звернути увагу, що медіальна група мʼязів дорсального тяжу розташована під латеральною. Напрям їх волокон краніодорсальний – від поперечних відростків до остистих або по остистих відросткам.
Наголосити, що вентральний мʼязовий тяж на протязі хребетного стовпа виражений нерівномірно. Підкреслити, що найбільшою мірою розвинуті вентральні мʼязи в ділянці попереку, серед яких виділяють власне мʼязи попереку (квадратний мʼяз попереку та менший мʼяз попереку) та мʼязи, що додатково діють на суглоби тазової кінцівки (більший мʼяз попереку). Нагадати, що в ділянці шиї вентральний мʼязовий тяж представлений двома мʼязами (довгий мʼяз шиї та довгий мʼяз голови) (схема 4.4).
Відмітити, користуючись схемою 4.4, що короткі мʼязи голови представлені парними мʼязами (двома косими та чотирма прямими), які розташовані на відповідних поверхнях хребців, що формують атланто-потиличний та атланто-осьовий суглоби. Відповідно до напряму мʼязових волокон їх можна віднести до дорсального або вентрального тяжів мʼязів хребетного стовпа. Функціональне значення коротких мʼязів голови полягає у забезпеченні рухів голови відносно шиї (праворуч, ліворуч, вверх, вниз), а також рухів голови з атлантом відносно осьового хребця (праворуч-ліворуч, вверх-вниз).
|
|
Вказати, що мʼязи хвоста майже рівномірно розвинуті по всьому його периметру, поділяючись на підіймачі та опускачі. Вони забезпечують активні різноманітні рухи хвоста у всіх чотирьох напрямках.
Звернути увагу, що вздовж вентролатеральної поверхні шиї, під довгими мʼязами голови, шиї та плечоголовним мʼязом лежать мʼязи, які формують вентральний контур шиї. Ці мʼязи мають стрічкоподібну форму, починаються переважно від ручки груднини, а закінчуються на голові, впливаючи на рухи нижньої щелепи, гортані та язика (схема 4.5).
Схема 4.5.
Точки закріплення та видові особливості вентральних мʼязів шиї
|
Назва м ʼ яза |
Вид тварини |
Функція мʼ яза | |||
| велика рогата худоба | кінь | свиня | собака | ||
| 1. Плечо-атлантний мʼяз | Від крила атланта до акроміону лопатки | відсутній | Опускає голову та шию | ||
| 2. Груднинно-головний м′ʼяз: 2.1. груднинно-соскоподібний |
Від ручки груднини до соскоподібного відростка камʼянистої кістки |
Опускає голову та шию
| |||
| 2.2. груднинно-нижньощелеп-ний | Від ручки груднини до нижньої щелепи | відсутній | відсутній | ||
| 3. Лопатково-підʼязиковий мʼяз | Від підлопаткової фасції або поперечнореберних відростків 3-5 шийних хребців до підʼязикової кістки | відсутній | Відтягує назад підʼязикову кістку | ||
| 4. Груднинно-щитоподібний мʼяз | Від ручки груднини до щитоподібного хряща гортані | Відтягує назад гортань | |||
| 5. Груднинно- підʼязиковий мʼяз | Від ручки груднини до підʼязикової кістки | Відтягує назад підʼязикову кістку | |||
Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.
Перед вивченням мʼязів хребетного стовпа повторіть будову кісток, що його формують, особливості зʼєднання хребців між собою в різних відділах скелета.
З використанням анатомічних препаратів, схем 4.4 та 4.5, підручників і атласів зʼясуйте розташування, точки закріплення та функції дорсальних мʼязів хребетного стовпа, враховуючи їх розподіл на латеральну та медіальну групи. Зверніть увагу на ступінь розвиненості дорсальної групи мʼязів залежно від рухливості того чи іншого відділу хребетного стовпа. Найбільшою мірою дорсальні мʼязи хребетного стовпа розвинуті в ділянці шиї та холки, де вони зовні вкриті мʼязами, що прикріплюють грудну кінцівку до голови, шиї та тулуба.
|
|
Для кращого засвоєння взаємовідношення з мʼязами, що прикріплюють грудну кінцівку та топографії дорсальних мʼязів хребетного стовпа в ділянці шиї, розділіть їх пошарово (на пʼять шарів по два мʼяза в кожному) згідно схеми 4.6.
Аналогічно розділіть пошарово м’язи в ділянці холки (схема 4.7).
Схема 4.6.
Пошарове розташування мʼязів у ділянці шиї
Перший шар:
1.Шийна частина трапецієподібного м’яза – тягнеться від атланта та серединного сухожилкового шва шиї до ості лопатки.
2.Плечоголовний м’яз – розташований вентрально від попереднього, тягнеться від потиличного гребеня до гребеня плечової кістки.
Другий шар:
3. Шийна частина ромбоподібного м’яза – від дорсального гребеня епістро-фея та серединного сухожилкового шва шиї до медіальної поверхні хряща лопатки.
4. Шийна частина зубчастого вентрального м’яза – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечнореберних відростків шийних хребців до медіальної поверхні лопатки.
Третій шар:
5.Пластироподібнийм’яз – тягнеться від голови та перших шийних хребців до поперечних відростків перших грудних хребців.
6.Найдовший м’яз шиї – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечних відростків перших грудних до поперечних відростків 6-3-го шийних хребців.
Четвертий шар:
7. Напівостистий м’яз голови – від поперечних відростків перших 4-8-ми грудних хребців до луски потиличної кістки.
8. Найдовший м’яз голови й атланта – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечних відростків перших 2-х грудних хребців до крила атланта та вискової кістки.
П’ятий шар:
9. Остистийм’яз – від останніх грудних хребців до остистих відростків останніх 4-х шийних.
10. Багатороздільнім’язи – від 1-го грудного хребця до гребеня епістрофея. Схема 4.7.
Пошарове розташування мʼязів у ділянці холки
Перший шар:
1. Грудна частина трапецієподібного м’яза – тягнеться від надостистої звʼязки до ості лопатки.
2.Найширшийм’яз спини – від грудопоперекової фасції, останніх ребер або надостистої фасції до плечової кістки.
Другий шар:
Лопатковий хрящ.
Третій шар:
4. Грудна частина ромбоподібного м’яза – від надостистої звʼязки до медіальної поверхні хряща лопатки.
5. Грудна частиназубчастого вентрального м’яза – від бічної поверхні перших 8-9-ти ребер до медіальної поверхні лопатки.
Четвертий шар:
|
|
6.Дорсальний зубчастий краніальний м’яз – від дорсальної третини ребер (5 – 8 (12)) до остистих відростків грудних хребців (відноситься до м’язів грудних стінок, вивчається в наступній темі).
П’ятий шар:
7.Найдовшийм’яз грудної клітки – від остистих відростків грудних хребців до поперечних відростків перших грудних та останніх шийних хребців.
8.Клубово-реберний м’яз грудної клітки – від поперечнореберних відростків поперекових хребців до проксимальних кінців ребер.
9.Ос тистий м’яз – від остистих відростків перших грудних до остистих відростків останніх шийних хребців.
Шостий шар:
10. Багатороздільнім’язи – у вигляді окремих зубців розташовані між соскоподібними або поперечними та остистими відростками грудних хребців.
Знайдіть на препаратах м’язи вентрального тяжу, які розташовані на вентральній поверхні тіл хребців та їх поперечних відростків у ділянці шиї, попереку та хвоста (схема 4.4). Зверніть увагу, що в ділянці шиї довгий м’яз голови розташований латерально від довгого м’яза шиї, а в ділянці попереку, відповідно, більший м’яз попереку від меншого м’яза попереку.
Запам’ятайте, що короткі м’язи голови розташовані навколо двох перших суглобів шиї – атланто-потиличного та атланто-осьового. Користуючись схемою 4.4, атласами та підручниками знайдіть широкі каудальні та вузькі краніальні косі м’язи голови, що формують ромб на дорсальній поверхні атланта. Медіокраніально від них відшукайте більший та менший дорсальні прямі м’язи голови, що починаються, відповідно, або від дорсального гребеня епістрофея, або від дорсального горбка атланта, а закінчуються – на потиличній кістці. Відшукайте латеральний та вентральний прямі м’язи голови, які тягнуться від вентрального горбка атланта до яремних відростків або тіла потиличної кістки.
При вивченні вентральних м’язів шиї зверніть увагу на послідовність їх розташування у дорсовентральному напрямку (від груднинно-нижньощелепного до груднино-щитоподібного). Використовуючи схему 4.6 визначте та запам’ятайте точки закріплення та топографію м’язів, що формують вентральний контур шиї.
Найбільшу увагу приділіть особливостям формування яремного жолоба у тварин різних видів, пам’ятаючи, що найкраще він виражений у коня. Він утворений нижнім краєм плечоголовного м’яза (верхня стінка жолоба) і верхнім краєм груднинно-нижньощелепного м’яза (нижня стінка жолоба). У великої рогатої худоби дно жолоба на всьому його протязі формує груднинно-соскоподібний м’яз. У коня в передній половині шиї - плечо-під’язиковий м’яз, у задній половині шиї жолоб не має м’язового дна. В яремному жолобі розміщена зовнішня яремна вена.
Визначте особливості анатомії та топографії м’язів за темою у різних видів свійських тварин.
Питання до самоконтролю:
1. На які м’язові тяжі поділяються м’язи хребетного стовпа?
2. На які дві групи поділяється дорсальний мʼязовий тяж?
3. Перерахуйте мʼязи латеральної групи дорсального мʼязового тяжа. Який напрям їх мʼязових волокон?
4. Перерахуйте мʼязи медіальної групи дорсального мʼязового тяжа. Який напрям їх мʼязових волокон?
5. Які мʼязи відносяться до вентрального мʼязового тяжа хребетного стовпа?
6. Яке пошарове розташування дорсальних мʼязів у ділянці шиї?
7. Назвіть мʼязи атланто-потиличного та атланто-осьового суглобів, укажіть, де розташовані ці мʼязи?
8. Яке пошарове розташування мʼязів у ділянці холки?
9. Які м’язи формують краї та дно яремного жолоба у різних видів тварин?
10. Перерахуйте мʼязи, що формують вентральний контур шиї?
11. Вкажіть точки закріплення вентральних мʼязів шиї?
12. В яких відділах хребетного стовпа найбільш розвинуті мʼязи? З чим це повʼязано?
13. На які групи за функцією поділяються мʼязи у ділянці шиї?
Заняття 19.
Тема. Мʼязи грудних стінок та живота. Видові особливості їх будови та розташування.
Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу за функціональними групами мʼязів грудних стінок та живота. Вивчити особливості будови, фіксації до скелета та топографії мʼязів, що забезпечують вдих і видих та мʼязів черевної стінки.
Матеріальне забезпечення. Цілі дрібні трупи телят, собак, свиней з відпрепарованими мʼязами грудної стінки та живота (грудні кінцівки повністю відокремлені від тулуба на відстані 3-5 см від місця їх фіксації на скелеті кінцівок) з розітнутими грудною порожниною за реберно-хрящовою лінією та черевною порожниною за білою лінією живота з видаленням з них органів, а також скелети, муляжі тварин, схеми закріплення мʼязів.
Схема 4.8.
Мʼязи грудної клітки
| № з/п | Вдихачі (інспіратори) (напрям волокон – дорсокраніальний) | Видихачі (експіратори) (напрям волокон – дорсокаудальний) |
| 1 пара | Краніальний дорсальний зубчастий мʼяз – тягнеться від ребер до остистих відростків грудних хребців та мʼязи-підіймачі ребер – у вигляді маленьких пучків між хребцевими кінцями ребер та поперечними і соскоподібними відростками грудних хребців під дорсальними мʼязами хребетного стовпа | Каудальний дорсальний зубчастий мʼяз – тягнеться від ребер до остистих відростків поперекових хребців |
| 2 пара | Міжреберні зовнішні мʼязи – закріплюються латерально в міжреберних проміжках | Міжреберні внутрішні мʼязи – закріплюються медіально між ребрами під міжреберними зовнішніми мʼязами |
| 3 пара | Прямий мʼяз грудної клітки – розташований на латеральній поверхні перших 4 (5-6) ребер | Поперечний м'яз грудної клітки – лежить між внутрішньою поверхнею груднини та реберними хрящами справжніх ребер |
| 4 пара | Драбинчасті мʼязи (дорсальний, середній, вентральний) – прямують від ребер до поперечнореберних відростків останніх шийних хребців | Мʼяз, що відтягує ребро (попереково-реберний мʼяз) – прямує від каудальної поверхні останнього ребра до поперечнореберних відростків перших поперекових хребців |
| 5 пара | Діафрагма – перетинка між грудною та черевною порожнинами | Мʼязи черевного преса (живота) |
Підкреслити, що периферична частина діафрагми за місцем закріплення на скелеті поділяється на груднинну, реберну та поперекову частини. Остання представлена двома мʼязовими ніжками – лівою та правою. Зауважити, що в діафрагмі, яка характерна лише для ссавців, існує декілька отворів, через які проходять судини та внутрішні органи:
1. Отвір для аорти – в ділянці ніжок (поперекова частина).
2. Отвір для стравоходу – в ділянці ніжок (поперекова частина).
3. Отвір для каудальної порожнистої вени (сухожилковий центр).
Нагадати, що чотири мʼяза черевної стінки (живота) разом із діафрагмою формують черевний прес. Три з цих мʼязів (зовнішній косий, внутрішній косий та поперечний мʼязи живота), зростаючись вентрально своїми широкими пластинчастими сухожилками – апоневрозами, формують серединну лінію живота – білу лінію, яка тягнеться від мечоподібного відростка груднини до лобкового горба лобкової кістки.
Звернути увагу, що в ділянці білої лінії в плодів та новонароджених тварин є пупкове кільце, через яке проходять пупкові судини. Після народження воно поступово заростає.
Привернути увагу до того, що мʼязи живота пластинчасті, розміщені пошарово, а пучки мʼязових волокон кожних двох сусідніх мʼязів перехрещуються між собою майже під прямим кутом (схема 4.9).
Схема 4.9.
Мʼязи живота
| Зовнішній косийм ʼ яз живота – напрям волокон назад і донизу до білої лінії і тазу (каудо-вентрально) | Внутрішній косий мʼяз живота - вперед і донизу до білої лінії і реберної дуги (краніо-вентрально) | Поперечний мʼ яз живота - донизу до білої лінії (дорсо-вентрально) | Прямий мʼяз живота - вздовж білої лінії (краніо-каудально) | Діафрагма – грудо-черевна перетинка |
Відмітити, що в звʼязку з пластинчастою будовою мʼязів живота їх су-хожилки мають вигляд сполучно-тканинних широких пластин, які схожі за структурою з фасціями та мають назву апоневрози. При цьому, найбільш розвинений апоневроз характерний для зовнішнього косого мʼяза живота, який додатково поділяється на три пластини залежно від місця їх закріплення: черевну – на білій лінії живота, тазову – на кістках таза, стегнову – на фасціяї стегна. Потовщення тазової пластинки в місці її закріплення визначається як пахвинна звʼязка, що тягнеться від маклака до лобкового горба. Апоневрози внутрішнього косого та поперечного мʼязів живота розвинені меншою мірою, не мають спеціальних назв та обидва закінчуються на білій лінії живота.
Підкреслити, що прямий мʼяз живота починається від латеральної поверхні реберних хрящів як продовження апоневрозу прямого мʼяза грудної клітки, а закінчується на лобковому гребені та лобковому горбі лобкової кістки та має на всьому протязі сухожилкові перетинки. Цей мʼяз лежить латерально від білої лінії живота всередині сполучно-тканинної піхви, яка утворена апоневрозами трьох мʼязів черевної стінки (зовнішній косий, внутрішній косий та поперечний мʼязи живота).
Звернути увагу, що в каудальній частині черевної стінки зовнішній і внутрішній косі мʼязи живота формують парну біологічну щілину – пахвинний канал, через який у плодів або в новонароджених тварин сімʼяники мігрують із черевної порожнини в сімʼяниковий мішок, а після закінчення процесу міграції проходить сімʼяний канатик. У самок пахвинний канал слабо виражений. Підкреслити, що пахвинний канал утворений поверхневим (підшкірним) та глибоким (черевним) пахвинними кільцями. Поверхневе кільце розмішене між черевною і тазовою пластинками апоневрозу зовнішнього косого мʼяза живота, а глибоке – між заднім вільним краєм внутрішнього косого мʼяза живота та пахвинною звʼязкою, яка є сухожилковим краєм зовнішнього косого мʼяза живота, що закріплюється по краях кісток таза.
Звернути увагу, що під час скорочення мʼязи живота сприяють згинанню хребта, актам видиху, сечовипусканню, дефекації, пологам. Узгодженій роботі мʼязів черевного преса сприяє їх розташування між двома міцними фасціями – жовтою черевною з латеральної поверхні та поперечною черевною – з медіальної.
Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.
При вивченні мʼязів грудних стінок на анатомічних препаратах з використанням підручника, практикуму, атласу зверніть увагу на функцію та топографію мʼязів, які забезпечують вдих та видих, розгляньте напрям їх волокон, зрозумійте причини такого напряму та запамʼятайте мʼязи за парами-антагоністами (експіратор-інспіратор) (схема 4.8).
Обовʼязково згадайте будову грудної клітки та з'єднання кісток, що її формують. Зʼясуйте точки закріплення мʼязів грудних стінок та видові особливості їх будови та розміщення.
Зверніть увагу, що в коня є лише один драбинчастий мʼяз – середній, або першого ребра. У великої рогатої худоби, свині та собаки, окрім того, ще є дорсальний (надреберний) драбинчастий мʼяз, що починається на дорсальній поверхні реберних кісток і прямує до поперечнореберних відростків останніх шийних хребців.
Запамʼятайте, що вентральний драбинчастий мʼяз є лише в жуйних. Він лежить вентрально від середнього драбинчастого мʼяза, відокремлюючись від нього пахвовою артерією та веною.
Майте на увазі, що в собаки, на відміну від інших свійських тварин, п опереково-реберний мʼяз знаходиться медіально від поперечного мʼяза живота, прикритий поперечною фасцією живота та парієтальним листком очеревини.
Розгляньте будову діафрагми і знайдіть на ній мʼязову периферію (поперекову, реберну та груднинну частини) та сухожилковий центр. Зʼясуйте розташування та точки закріплення правої та лівої ніжок поперекової частини, а між ними знайдіть отвір для аорти та грудної протоки (в жуйних та собаки – у лівій ніжці), в правій ніжці (в жуйних – між ніжками) - отвір для стравоходу та блукаючого нерва, а нижче від них, у сухожилковому центрі – отвір для каудальної порожнистої вени.
Розберіться з видовими відмінностями в будові діафрагми, в тому числі, закріпленні реберної частини діафрагми та розташуванні отворів.
Далі повторіть будову кісток таза, поперекових хребців та їх зʼєднань.
Вивчаючи мʼязи живота (черевного преса) визначте напрям їх мʼязових волокон. Згадайте, що мʼязові волокна мʼязів живота, по відношенню один до одного, йдуть майже під прямим кутом, що допомагає утриманню великої ваги внутрішніх органів, особливо в травоїдних тварин.
Роздивіться, які елементи і яких саме мʼязів приймають участь у формуванні білої лінії живота (схема 4.9). Зʼясуйте точки закріплення мʼязів черевної стінки, розберіться, які з них формують пахвинний канал та з місцем його розташування. Визначте на препаратах особливості топографії та закріплення апоневрозу зовнішнього косого мʼяза живота, який складається з трьох пластин: черевної, що з однойменною пластиною протилежного боку приймає участь в утворенні білої лінії живота, тазової, до складу якої входить пахвинна звʼязка як потовщення цієї пластинки вздовж лінії закріплення на кістках тазу (сухожилок тазової пластинки) та стегнової – продовження черевної пластинки на медіальну поверхню стегна.
На препараті самця знайдіть пахвинний канал, що має вигляд косо поставленої щілини у каудальній частині черевної стінки латерально від білої лінії живота. Ця щілина з одного боку відкривається під шкіру, а з іншого – в черевну порожнину. Визначте зовнішнє (підшкірне) кільце каналу, яке утворене апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота (щілина між його черевною і тазовою пластинами). Знайдіть вихід пахвинного каналу в черевну порожнину – глибоке (черевне) кільце, що утворене вільним каудальним краєм внутрішнього косого м’яза живота та сухожилковим краєм зовнішнього косого мʼяза живота (пахвинна звʼязка), що закріплюється по передньому краю кісток таза.
Зауважте, що у самки пахвинні канали слабо розвинуті, лише в суки в них проходять судини та нерви.
Визначте особливості анатомії та топографії м’язів грудних стінок та живота за темою у різних видів свійських тварин.
Питання до самоконтролю:
1. На які функціональні групи поділяються мʼязи грудної стінки?
2. Перерахуйте попарно інспіратори та експіратори, назвіть точки їх закріплення та видові особливості будови.
3. Який мʼяз відокремлює грудну порожнину від черевної? Його будова та особливості закріплення.
4. Перерахуйте мʼязи черевної стінки, вказуючи напрям їх мʼязових волокон та точки закріплення.
5. Які з мʼязів черевної стінки беруть участь у формуванні пахвинного каналу? Яке його призначення?
6. Які мʼязи черевної стінки утворюють білу лінію живота?
7. Який мʼяз проходить вздовж білої лінії живота і де він закріплюється?
Заняття 20, 21, 22.
Тема. Мʼязи грудної кінцівки: плечового, ліктьового, запʼясткового суглобів та суглобів пальців кисті. Мʼязи тазової кінцівки: кульшового, колінного, заплеснового суглобів та суглобів пальців стопи. Особливості будови та розташування мʼязів кінцівок.
Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу за функціональними групами мʼязів кінцівок, вивчити особливості будови, фіксації до скелета та топографії мʼязів грудних і тазових кінцівок.
Матеріальне забезпечення. Відчленована грудна кінцівка тварин із залишками мʼязів, що прикріплюють її до голови, шиї та тулуба, цілі або розрізані сагітально вздовж хребта на дві рівні половини тазові кінцівки, які відчленовані разом з попереком та мʼязами черевних стінок.
Схема 4.10.
Основні функціональні групи мʼязів грудної кінцівки у фазі динамічної роботи
| Ділянка кінцівки | Групи мʼязів | |
| Лопатка | 1. Екстензори плечового суглоба: - надостний (передостний) мʼяз 2. Флексори плечового суглоба: - більший круглий мʼяз - менший круглий мʼяз - дельтоподібний мʼяз | 3. Аддуктори плечового суглоба: - підлопатковий мʼяз - дзьобо-плечовий мʼяз 4. Абдуктори плечового суглоба: - підостний (заостний) мʼяз |
| Плече | 1. Екстензори ліктьового суглоба: - триголовий мʼяз плеча - ліктьовий мʼяз - напружувач фасції передпліччя 2. Флексори ліктьового суглоба: - плечовий мʼяз - двоголовий мʼяз плеча | 3. Мʼязи-ротатори променеліктьового суглоба: 3.1. Супінатори: - плечо-променевий мʼяз (довгий супінатор) (собака); - супінатор (короткий супінатор) (собака, свиня); 3.2. Пронатори: - круглий пронатор (собака, свиня); - квадратний пронатор (собака) |
| Передпліччя | 1. Екстензори зап’ясткового суглоба: - променевий розгинач запʼястка - ліктьовий розгинач запʼястка - довгий абдуктор великого пальця 2. Флексори зап’ясткового суглоба: - променевий згинач запʼястка - ліктьовий згинач запʼястка | 3. Екстензори суглобів пальців: - загальний розгинач пальців - бічний розгинач пальців - розгинач I i II пальців (собака) 4. Флексори суглобів пальців: - поверхневий згинач пальців - глибокий згинач пальців |
| Кисть | Короткі мʼязи кисті: - міжзгинальні мʼязи (крім коня) - міжкісткові мʼязи - червоподібні мʼязи - спеціальні короткі мʼязи пальців (флексори, абдуктори, аддуктори) (собака) | |
Схема 4.11.
Основні функціональні групи мʼязів тазової кінцівки у фазі динамічної роботи
| Ділянка кінцівки | Групи мʼязів | |||
| Круп | 1. Сіднична група екстензорів кульшового суглоба: - поверхневий сідничний мʼяз - середній сідничний мʼяз - глибокий сідничний мʼяз - грушоподібний мʼяз (собака)
|
|||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2021-03-09; просмотров: 72; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.134.29 (0.11 с.) |
|||
