Прийоми формування ландшафтних композицій

Основу формування середовища будь-якого об'єкту ландшафтного будівництва становить рослинність – дерева, чагарники, квіткові й трав'янисті рослини. Вони невід'ємно пов'язані з іншими компонентами ландшафту – рельєфом, водними пристроями і з урахуванням кліматичних умов визначають просторову структуру й характерний вигляд кожного об'єкта.

Основним елементом формування цих об'єктів є ландшафтні композиції, що складаються з деревинно-чагарникових груп. Рослинні угруповання є основним компонентом у просторовому моделюванні з використанням засобів ландшафтного дизайну. Участь або перевага в рослинних угрупованнях певних рослинних форм накладає відбиток на весь зовнішній вигляд ландшафту [11, 16].

Деревно-чагарникові групи можуть бути фоновими й акцентними. Фонові дерева й чагарники повинні бути нейтральними стосовно основної композиції, наприклад, малої архітектурної форми. Акцентні рослини повинні мати високі архітектурно-художні властивості. При вирішенні загальної композиції об'єкту ландшафтного будівництва підбирають усі групи дерев і чагарників: хвойні вічнозелені, хвойні листопадні, листяні вічнозелені і листяні листопадні, а в деяких випадках плодово-ягідні. Кожна з цих груп має свою функцію в формуванні ландшафтного об'єкта. Вічнозелені дерева й чагарники – сосни, ялини, туї, ялиці, ялівці – забезпечують безперервний художній ефект протягом цілого року. Листопадні листяні дерева й чагарники створюють контраст із темно-зеленими хвойними деревами. Навіть найсвітліші із хвойних вічнозелених дерев виглядають майже чорно-зеленими завдяки тому, що їхня щільна хвоя поглинає велику кількість світла. Листяні листопадні дерева, навпаки, пропускають багато світла, через що завжди виглядають світліше. Хвойні найбільш зручні там, де потрібна темна пляма в композиції пейзажу. Зібрані в масив хвойні надають композиції суворий колорит.

 

Рис.1.4.1.Сполучення об’ємів крон різної архітектурної будови:

А –регулярної з розкидистою;

Б – двох регулярних – овальної з округлою;

В – двох регулярних – пірамідальної та парасолькоподібної;

Г – розкидистої із плакучою [11, 16]

 

Листопадні дерева й чагарники необхідні для композицій навіть у субтропічному кліматі, де вільно виростають вічнозелені листяні дерева. Вони підвищують інтерес до пейзажу сезонною зміною кольору листя, а багато які з них – і декоративним цвітінням.

Приступаючи до проектування об'єкта, вибирають провідні породи й групують їх за висотою, текстурою й екологічними вимогами. Потім до кожної такої групи провідних порід добирають супутні дерева, чагарники й трав'янисті рослини, що гармонують з провідною породою за формою крон, текстурою, кольором листя, і, нарешті, виділяють групу дерев і чагарників для створення в певних місцях акценту й тла для інших деревних і трав'янистих рослин, а також визначають породи дерев-солітерів.

При проектуванні й створенні ландшафтних композицій необхідно уникати застосування великої кількості різних видів рослин в одній композиції. Найкращі результати отримують, коли в композиції домінує один вид, а інші йому підлеглі, тобто необхідно використовувати принцип домінування.

При формуванні ландшафтних композицій потрібно прагнути до їх візуальної стійкості. Це досягається побудовою композиції з урахуванням розміру, щільності, кольору й форми. Крім того, важливо враховувати з якої відстані композиція буде сприйматися. Будь-який вертикальний елемент сприймається належним чином тільки будучи віддаленим від спостерігача як мінімум на дві висоти. З більшої відстані губиться ясність сприйняття деяких деталей, якщо ж спостерігач перебуває на відстані, рівній лише одній висоті, ландшафтну групу він сприймає фрагментарно.

Продумана побудова й розміщення деревно-чагарникових груп, різні сполучення їх за величиною, формою, щільністю й забарвленням дають можливість найбільш повно виявити особливості просторової організації ландшафтного об’єкту, зорово збільшити або зменшити простір, акцентувати увагу на яких-небудь елементах саду, визначити послідовність їхнього сприйняття, вони можуть також визначати напрямок руху, фіксувати його зміну [1, 9, 11, 16].

 

Рис. 1.4.2. Графічне зображення дерев[11]

При виборі рослин варто також приділяти увагу біологічній сумісності рослин, тобто необхідно суворо стежити, щоб обрані види рослин як естетично, так і біологічно гармоніювали одна з одною і не вступали б між собою в антагоністичні стосунки.

Рис. 1.4.3. Основні елементи ландшафтних композицій [16]