Збір матеріалу та його обробка

  Важливий етап виконання магістерської роботи – збір і систематизація фактичного матеріалу. Курсанти (студенти) збирають та систематизують інформацію за темою роботи насамперед під час практик, які вони проходять протягом навчання в академії.

Перед проходженням практики курсантів (студентів) консультує керівник: визначаються конкретні напрямки досліджень, методика збору та обробки інформації, її джерела. Магістрант повинен самостійно скласти макети таблиць для другого та третього розділів роботи, які потрібно узгодити з науковим керівником.

Науковий керівник магістерської роботи проводить консультації та контролює виконання (відповідно до графіка) окремих розділів та роботи в цілому.

Перший розділвиконується на основі вивчення літературних джерел. Зміст роботи повинен включати елементи самостійного узагальнення по суті викладеного питання.

Другий та третій розділи виконуються на основі вивчення чинних нормативно-методичних документів, узагальнення літературних джерел та аналізу матеріалів власного дослідження. Огляд нормативно-правової бази, яка регламентує методологію і організацію обліку і звітності, економічного аналізу, контролю і аудиту бажано звести у таблицю, яка обов’язково містить таку інформацію: найменування нормативного документа, ким і коли виданий та затверджений; короткий зміст нормативного документа чи акта; межі використання в обліково-аналітичній практиці. Аналогічно необхідно подати характеристику та критичний огляд економічної літератури, наукових та інформаційних джерел за темою роботи.

Збір інформації за визначеною проблематикою здійснюється в більшості випадків протягом двох етапів. Магістранти знайомляться зі статистичними виданнями та літературними джерелами на попередніх етапах науково-дослідної роботи – написанні курсових робіт з раніше вивчених предметів. Детальним вивченням документів оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерської та статистичної звітності найбільш доцільно займатися у ході виробничих та переддипломної практик.

Під час збору фактичного матеріалу необхідно враховувати основні вимоги, пред’явлені до інформації: повноту, порівнянність та достовірність.

Повнота полягає в тому, що курсант повинен повністю охопити явище або елементи досліджуваного процесу, розглянути всі сторони проблеми: зібрати дані за максимально можливий безперервний термін (щонайменше за 3 – 5 років). 

Збір інформації для магістерської роботи – форма вибіркового спостереження. За такого спостереження необхідно виконувати вимоги типовості фактів. Типові факти виступають особливою формою повноти даних.

Періодичність  полягає в тому, щоб зібрані в процесі вибіркового обстеження факти були взаємопов’язані, мали спільну основу.

  Порівнянність фактів дасть змогу підсумувати їх та зробити загальні висновки, внести пропозиції. Цю вимогу слід враховувати при виборі об’єкта для збору матеріалу та інформації.

Вірогідність пов’язана з необхідністю отримати в результаті дослідження обґрунтовані та правильні висновки. Вірогідною вважається інформація, яка відображає дійсні, правдиві параметри явищ. Різниця між величиною, отриманою в результаті вимірювання, та дійсними величинами явищ називається помилкою. Вимірювання можуть бути неточними через помилки реєстрації, обчислення та вибіркові спостереження. Для усунення таких помилок необхідно після виписки показників порівняти їх з першоджерелами. Аналогічний контроль необхідний також при складанні таблиць для магістерської роботи на основі власної інформації.

Можуть бути допущені також помилки в арифметичних розрахунках при обробці зібраної інформації, які можна виявити за допомогою повторних розрахунків та логічного контролю. Повторний розрахунок необхідно виконати на підставі всіх розрахунків, а логічний контроль можливий тільки між взаємопов’язаними показниками. Не слід вибирати для дослідження об’єкти, які функціонують у найкращих або найгірших умовах.

Найтиповішим недолік роботи – описовий виклад другого та третього розділів, що зумовлено:

- механічним перенесенням до роботи основних положень чинних інструктивно-нормативних документів;

- запозиченням прикладів з організації бухгалтерського обліку, економічного аналізу, ревізії та контролю в митних установах, інших бюджетних організаціях та установах, на підприємствах, тільки з літературних джерел без їх критичного огляду та аналізу;

- поверховим аналізом фактичних звітних даних, статистичної інформації, відсутністю практичних навичок застосування економіко-статистичних та економіко-математичних методів, обчислювальної техніки та недостатнім зв’язком аналітичних даних з розроблювальними пропозиціями.  

Уникнути зазначених недоліків можна, проілюструвавши всі викладені положення регулятивних та інструктивно-нормативних документів реальними прикладами за результатами досліджень під час практики, вивчивши загальні показники діяльності аналогічних об’єктів за певний період, визначивши їх динаміку, тенденції та перспективи, виконавши логічний аналіз дослідженого матеріалу.

При виконанні магістерської роботи магістранти повинні використовувати як загальнонаукові, так і специфічні методи економічних досліджень.

До перших належать методи діалектичної та формальної логіки (порівняння, аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналогія, розвиток від абстрактного до конкретного, історичне та логічне). Використання цих загальнонаукових методів робить кваліфікаційну магістерську роботу дійсно науковим дослідженням.

До специфічних методів економічного дослідження відносять економіко-статистичні та економіко-математичні, без яких повне дослідження неможливе. Статистичні методи будуються на групуванні досліджуваних об’єктів, узагальненні економічних показників, підготовці статистичних таблиць та графіків.

Для повноти та ефективності використання економіко-математичних методів рекомендується застосування ЕОМ. При цьому можуть бути використані як стандартне програмне забезпечення (для обробки зібраного курсантом статистичного матеріалу), так і власні розробки та побудови моделей, макетів, програм тощо. При викладі матеріалу необхідно дотримуватися таких вимог:

- змістовність і конкретність викладання;

- системність і послідовність;

- виділення в тексті окремих абзаців, тому що занадто великі фрагменти не сприяють розумінню викладеного матеріалу;

- завершеність викладення кожної думки;

- виключення тавтології;

- належне оформлення випускної магістерської роботи.

 

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Вимоги до оформлення дипломної роботи подано з урахуванням вимог ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення” від 01.01.1996 р.

Папір для написання випускної магістерської роботи використовується лише білого кольору, стандартного формату 210 х 297 мм. Текст слід писати тільки на одній сторінці аркуша та розміщувати таким чином, щоб залишилися поля: з лівого боку – 25 мм, з правого – 10 мм, від верхньої межі аркуша до першого рядка – 20мм, знизу – 20 мм. Магістерська робота виконується з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Можна також використати папір форматів у межах від 203х 288 до 210 х 297 мм.  

Аркуші повинні бути зброшуровані в тверду обкладинку. Загальні вимоги до виконання магістерської роботи наведено у додатку Л.

    Роботу треба написати (надрукувати, набрати) грамотно, акуратно, чітко і оформити згідно з вимогами. У ній не повинно бути підчисток, виправлень, замазувань “Штрихом”, дописаного тексту між рядками або над словами. Сторінки з такими порушеннями вилучаються і переписуються заново. Не допускається більше двох виправлень на одній сторінці.

   Вписані у текст роботи іноземні слова, формули, рисунки, графіки, таблиці тощо виконуються чорнилом (пастою) того ж кольору, що й текст, а у машинописному тексті – чорним чорнилом (пастою, тушшю), якщо не можна оформити їх машинописним способом.

   На одній сторінці розміщується близько 30 рядків по 60 – 62 знаків у рядку (друкарського тексту).

   Заголовки структурних частин дипломної роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до набору і відокремлюються від тексту зверху і знизу.

   Розмір абзацу – 5 знаків.

Вступ, кожний розділ магістерської роботи, висновки, список літератури, додатки починають з нової сторінки. Підрозділи, пункти і підпункти продовжують на тій же сторінці, де закінчився попередній текст, відступаючи приблизно 15 мм. Між заголовками і основним текстом відстань – 3–4 інтервали (2×1,5 або 3×1). Не можна починати заголовок на одній, а закінчувати на наступній сторінці, не можна писати заголовок на одній, а текст підрозділу (пункту) починати на наступній сторінці.

Нове питання допускається починати на тій же сторінці, на якій закінчився попередній, за умови, що на ній поміститься 2 – 3 рядки тексту.

   Заголовки підрозділів і пунктів пишуть з абзацу маленькими буквами (крім першої). Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Заголовки не підкреслюють.

    Наприклад:

 

РОЗДІЛ 1

Організація обліку експортно-імпортних операцій

 

1. 1. Економічний зміст та завдання обліку експортно-імпортних операцій

 

1.1. 1. Нормативно-правова база регулювання експортно-імпортних

операцій. Основні засади регулювання

 

    Текст роботи з абзацу.

Нумерація сторінок починається з титульного аркуша арабськими цифрами у верхньому правому кутку сторінки. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не проставляється.

Завдання з виконання магістерської роботи розміщується після титульного аркуша – номер сторінки на ньому також не проставляється, але враховується в загальну кількість сторінок. На наступній сторінці – реферат.

Зміст (структуру) роботи викладають на четвертій сторінці. В ньому послідовно перелічують всі частини магістерської роботи і напроти кожного найменування праворуч визначають номер сторінки, з якої вона починається.

Перед назвою розділу і підрозділу проставляються їхні номери: перша цифра означає розділ, а друга після крапки – номер підрозділу (наприклад, другий розділ, третій підрозділ – 2.3). 

Таблиці, які не є обов’язковою частиною роботи, виносяться в додаток. Такі таблиці мають окрему нумерацію в тій послідовності, в якій на них посилаються у тексті.

У тексті кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. Перенос її на наступну сторінку за необхідності допускається, якщо в ній вміщуються взаємопов’язані характеристики об’єкта дослідження. При переносі таблиці у правому верхньому кутку слід писати “Продовження таблиці...”.

Складаючи таблицю, необхідно врахувати таке:

- цифри, що вносяться в таблицю, повинні мати однаковий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);

- в асортиментних таблицях слід наводити як абсолютні, так і відносні показники;

- якщо текст у графі таблиці складається з одного слова, то при повторенні його можна замінити лапками, якщо ж з двох і більше слів, то при першому повторенні замінюють виразом “те саме ”,   а далі – лапками;

- замінювати лапками повторення цифр, знаків і хімічних символів не дозволяється;

- якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк;

- якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн.., см тощо), то її розміщують над таблицею;

- цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб вони у всій графі розташовувались одна під одною;

- якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу; у такому випадку вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці слід пронумерувати, а на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому куті пишеться Продовження табл.1.2.

- якщо до таблиці звертаються повторно – пишуть: див. табл. 1.

Наявність у магістерській роботі ілюстрацій, які називаються “рисунками” (схеми, діаграми, графіки), дає змогу викласти матеріал більш доказово, полегшує його сприйняття.

Всі рисунки і таблиці нумеруються послідовно в межах розділу арабськими цифрами. Номер повинен складатися з номера розділу і через крапку порядкового номера рисунка (наприклад, рис. 1.2). Рисунки і таблиці розміщуються після посилання на них.

Кожний рисунок повинен мати з абзацу підрисунковий підпис, який зазвичай має такі основні елементи:

- найменування графічного чи іншого сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.”;

- порядковий номер ілюстрації;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, що виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

Крапка після номера рисунка ставиться.

Наприклад,

Рис. 1.1. Динаміка експорту та імпорту давальницької сировини на Черкаській митниці за період з 2008 – 2011 рр.

 

За наявності на рисунку суцільної та розривної (пунктирної) чи іншої лінії після рисунка перед його назвою повинні бути подані умовні позначення з поясненням.

Наприклад:

Умовні позначення: ______ прямий взаємозв’язок між показниками;

                       --------- зворотний зв’язок.

Формули, на які посилаються в тексті, нумеруються в межах глави арабськими цифрами. Номер формули має складатися з номера розділу та порядкового номера формули, розмежованих крапкою (наприклад, 2.5 – п’ята формула другого розділу). Допускається наскрізна нумерація формул по всій роботі.

    Формули та рівняння необхідно виділити з тексту окремими рядками. Вище і нижче кожної формули залишають по одному вільному рядку.

    Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (Х) і ділення (/).

Номер формули слід взяти в дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він належить.

    Зразок: Визначення чистого грошового потоку за всіма видами діяльності (ЧГП) за формулою:

                          ЧГП = ЧГП_од + ЧГП_ід + ЧГП_фд                 (2.1.)

де ЧГП_од  – чистий грошовий потік операційної діяльності, тис. грн.;

ЧГП_ід – чис­тий грошовий потік інвестиційної діяльності, тис. грн.;

ЧГП_фд  – чистий грошовий потік фінансової діяльності, тис. грн.

 

Цитати у кваліфікаційній магістерській роботі, які наводяться дослівно, беруться в лапки. Якщо текст не наводиться дослівно, а викладається власними словами, обов’язково повинен бути збережений його зміст. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела у списку використаної літератури, далі через кому – сторінка, де вміщена цитата (наприклад, посилання [3, c.16] означає, що цитату або цифру взято з джерела, зазначеного в списку літератури під номером 3 на сторінці 16).

При цитуванні текстів з газет, поточної та річної звітності установи, організації або підприємства, невеликих за обсягом нормативних документів, посилання на сторінки не обов’язкове (наприклад, [25]). При посиланні на непряме цитування у дужках додатково зазначається “див” (наприклад: [див: 3, с.16-19]). За пропозицією курсанта чи кафедри (але за згодою курсанта) до роботи може бути додана анотація, виконана іноземною мовою.

Дані про використані літературні джерела повинні наводитись відповідно до правил бібліографічного опису, викладених ДСТУ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Назва джерела має наводитись на мові оригіналу, якою курсант (студент) користувався під час написання роботи.

У список включаються лише ті джерела, що використовувались під час написання магістерської роботи.

Джерела розміщують таким способом:

1. Конституція України (якщо необхідно).

2. Кодекси України (в алфавітному порядку).

3. Закони України (в алфавітному порядку).

4. Укази Президента України (в алфавітному порядку).

5. Постанови Кабінету Міністрів України (в алфавітному порядку).

6. Накази, інструкції, методичні рекомендації, листи міністерств та відомств та інші нормативно-правові документи (в алфавітному порядку).

7. Підручники, навчальні посібники, монографії, статті, матеріали конференцій тощо в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

8. Іншомовні джерела.

9. Інтернет-ресурси.

При побудові списку використаних джерел застосовується суцільна нумерація.

Складаючи список використаних джерел за кожним джерелом використовуваної літератури, зазначають: прізвище та ініціали автора, повну назву роботи (за необхідності – номер тому та видане зібрання творів), видавництво, місце та рік видання, обсяг роботи або посилання на сторінку. З бібліографічним описом монографій, статей, офіційно-документальних матеріалів можна ознайомитись у нижченаведеному зразку оформлення списку використаних джерел.

 

Зразок оформлення списку використаних джерел

 

Характеристика джерела

Приклад оформлення

Навчальні посібники, підручники, монографії: - один автор   - два або три автори     - чотири та більше авторів     Перекладні видання     Складові частини журналу     Тези доповідей     Законодавчо-нормативні акти     Електронні статті

Лишиленко О. В. Бухгалтерський облік [Текст]: Підручник / О. В. Лишиленко. – К.: А.С.К., 2006. – 659 с.   Сук Л. К. Бухгалтерський облік [Текст]: Навч. посібник / Л. К. Сук, П. Л. Сук. – К.: Знання, 2008. – 507 с. Ватуля І. Д. Аудит. Практикум [Текст]: Навч. посібник / І. Д. Ватуля, Н. А. Канцедал, О. Г. Пономаренко. – К.: Алерта, 2007. – 304 с.   Бухгалтерський облік (теорія) [Текст]: навч. посібник / М. Г. Михайлов, А. І. Глушаченко, В. П. Гончар, Г. А. Болмат та ін.; За ред. М. Г. Михайлова. – К.: Екаунтинг, 2007. – 248 с.   Нидлз Б. Принципы бухгалтерского учета [Текст]: Пер. с англ. / Б. Нидлз, Х. Андерсон, Д. Колдуэлл. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 496 с.   Каменська Т. Роль внутрішнього аудиту в системі внутрішнього контролю [Текст] / Т. Каменська // Аудит, ревізія, контроль. – 2010. – № 9. – С. 43-46.   Йова К. В. Проблеми та шляхи вдосконалення застосування митного пост-аудиту митної вартості [Текст] / К. В. Йова // Актуальні проблеми зовнішньоекономічної діяльності та митної справи в умовах глобалізації: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 03 грудня 2010 р. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2010. – С. 433-435.   Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV [Електронний ресурс] // Режим доступа. –http.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi   Постанова Кабінету Міністрів України «Про проведення внутрішньої контрольно-ревізійної роботи в системі центрального органу виконавчої влади» від 06.01.2010 р. № 2 [Електронний ресурс] // Режим доступа. –http.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi   Наказ Головного управління Державного казначейства України, Міністерства фінансів України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 10.12.1999 р. № 114 [Текст] // Бухгалтерія. – 2001. – № 52/2. – С. 14-64.   Канарьова Н. Відповідальність бухгалтера за законом / Н. Канарьова // Дебет-Кредит. – 2010. – № 15. – С. 18-19 [Електронний ресурс] // Режим доступа. – www.dtkt.com. ua/service/subscribe/dk_pdf/10/dk_15_10_u.pdf

 

У списку рекомендується використовувати 50-60 джерел.

Магістерська робота виконується українською мовою і подається на кафедру переплетеною в твердій обкладинці разом з дискетою за встановленим форматом.