Структура, зміст і обсяг магістерської роботи

 Обсяг магістерської роботи складає 90 – 100 сторінок комп’ютерного набору (шрифт № 14, через 1,5 інтервали).

 Рекомендується така структура магістерської роботи:

- титульний аркуш;

- завдання на виконання магістерської роботи;

- реферат;

- зміст;

- вступ;

- перший (теоретико-методологічний) розділ;

- другий (обліково-методичний) розділ;

- третій розділ (аналітично-прикладний, з питань аналізу, контролю і аудиту, удосконалення організації обліку – враховуючи тему та завдання роботи);

- четвертий розділ (науково-дослідницький або учбово-методологічний) - враховуючи тему та завдання роботи  - основні положення та методика проведення пост-митного аудиту, аналіз контрольно-перевірочної роботи, методика та методичне забезпечення викладення теми дослідження в лекційному та практичному курсах, адаптація організації обліку досліджуваного об’єкта до міжнародних стандартів звітності та національних стандартів в державному секторі;

- висновки,

- список використаних джерел,

- додатки.

Структура магістерської роботи за обсягами наведена у додатку Ж.

На початку роботи вміщують титульний аркуш (додаток З) з підписом курсанта (студента) та наукового керівника.

Реферат надається державною мовою та однією з іноземних мов, що вивчалася курсантом (студентом) і повинен містити:

- відомості про обсяг роботи, кількість малюнків, таблиць, додатків, використаних джерел;

- текст реферату, який повинен відобразити об’єкт дослідження, мету роботи, шляхи досягнення мети, отримані результати, ступінь впровадження, галузь застосування отриманих результатів та пропозицій;

- перелік ключових слів, який повинен охарактеризувати зміст роботи, обсягом від 5 до 15 слів чи словосполучень у називному відміннику, які написані великими літерами через кому.

 Оптимальний розмір реферату 500 – 700 знаків, необхідно, щоб він займав одну сторінку формату А-4. Дозволяється друкувати реферат з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 12 з одинарним міжрядковим інтервалом (додаток К).

Зміст включає в себе вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів основної частини роботи; висновки; перелік літературних джерел; додатки. Зміст друкують двома колонками, де зліва наводять нумерацію та назви розділів і підрозділів роботи, а справа – номери сторінок, на яких вони починаються.

У вступі  (4 – 5 сторінок) обґрунтовується актуальність теми роботи; визначається її місце в сучасних дослідженнях, рівень її розробки з переліком вчених та основних робіт, в яких вони висвітлювали дану тему; вказуються мета та завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження. Методи дослідження коротко перераховують та змістовно визначають, що саме досліджується тим чи іншим методом. Також надаються відомості про власні публікації статей у фахових чи періодичних виданнях, апробацію результатів дослідження на науково-практичних конференціях. У разі написання статті у співавторстві – вказується особистий внесок курсанта (студента).

За можливістю вказують на зв’язок обраної теми із напрямом наукових досліджень кафедри обліку і аудиту АМСУ, з державними планами і програмами.

При формулювання об’єкта і предмету досліджень необхідно пам’ятати, що о б’єкт – це процес або явище, що обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт та предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що становить предмет дослідження. Наприклад: об ’ єкт дослідження – процес організації, методології та розвитку обліку, аналізу і аудиту необоротних активів в митних установах. Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних та практичних засад організації та методології обліку, аналізу і аудиту необоротних активів в митних установах.

У першому розділі, що структурно складається з 3 – 4 підрозділів, висвітлюються основні теоретичні положення досліджуваної проблеми; розкривається об’єкт дослідження як економічна і облікова категорії у взаємозв’язках і розвитку. Особливу увагу слід звернути на викладання найновіших теоретичних розробок та аналіз наукових досліджень з різних точок зору. Бажано зробити короткий екскурс в історію розвитку об’єкта дослідження та дати критичний огляд відомих літературних вітчизняних та зарубіжних джерел. Особливу увагу надати розгляду нормативно-правової бази за темою дослідження, звернути увагу на чинність законів,, постанов, положень тощо на дату написання магістерської роботи.

Огляд сучасної наукової літератури з питань, що розглядаються в магістерській роботі, повинен бути наданий в основному в теоретичному розділі. Допускається висвітлення поглядів провідних фахівців-практиків та вчених-економістів в інших розділах, де з погляду магістра та керівника роботи доцільно розглянути дані положення.  

В цьому розділі може мати місце викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватися у наступних розділах роботи.

У другому розділі відповідно до поставлених завдань описується об’єкт дослідження. В першому питанні розділу наводяться показники діяльності митниці чи суб’єкта ЗЕД в динаміці за 3-5 років та загальна характеристика організації облікової роботи, наказу про облікову політику на митниці (у суб’єкта ЗЕД). В подальших питаннях розділу за планом роботи надаються відомості про проведені дослідження щодо організації облікової роботи, здійснюється аналіз та узагальнення результатів організації первинного, зведеного, аналітичного та синтетичного обліку, а також можливості їх удосконалення на практиці. Для цього насамперед виконується аналіз використовуваних у практиці методів та форм організації бухгалтерського обліку та аудиту, оцінюється їх ефективність, розглядаються напрями удосконалення, оптимізації та шляхи покращення організації, використання об’єктів бухгалтерського обліку. Розділ повинен бути максимально насичений фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми) за останні 3 – 5 років. Слід чітко розмежовувати джерела походження використаної при дослідженні інформації: на запозичену з літературних джерел – надавати відповідні посилання; вказувати з яких документів чи бухгалтерських регістрів митної установи (підприємства) отримані дані, що використовуються; які дані отримані шляхом власних спостережень, розрахунків, опитувань тощо.

У третьому розділі здійснюються розрахунки з використанням зібраних під час проходження переддипломної практики фактичних цифрових матеріалів за допомогою методів економічного аналізу і аудиту, обґрунтовуються висновки та рекомендації щодо практичного використання результатів дослідження. Удосконалення організації обліку об’єктів, що вивчаються, бажано розглядати в контексті завдань з гармонізації та стандартизації обліку і звітності, комп’ютеризації або автоматизації обліково-аналітичних робіт в умовах функціонування АРМ, застосування сучасних методів, моделювання і процедур, ефективного управління митними органами, іншими бюджетними організаціями та установами, підприємствами (виробництвами) тощо.

У четвертому розділі курсант (студент) розкриває основні положення та методику проведення пост-митного аудиту за напрямом дослідження. Якщо тема дослідження не передбачає можливість розробки методики пост-митного аудиту, магістр проводить аналіз контрольно-перевірочної роботи митниці. Якщо тема магістерської роботи присвячена розвитку пост-митного аудиту і основні питання викладені в розділах 1-3, то 4 розділ може бути присвячений методиці викладання та розробці методичного забезпечення викладення теми дослідження в лекційному та практичному курсах дисциплін (конспект лекцій за погодженим з керівником планом, тестові завдання з вказанням правильних відповідей, навчальні кейси, кросворди і т. ін.). Цей розділ може містити науково-методичні розробки з актуальних тем обліку, аудиту, оподаткування, пост-митного аудиту, адаптації обліку України до міжнародних стандартів звітності та національних стандартів обліку в державному секторі і т. ін.

У висновках (4 – 5 сторінки) підводять підсумки дослідження, формулюють та обґрунтовують пропозиції, визначаючи їх вагомість для удосконалення практики та розв’язання проблем, пов’язаних з організацією бухгалтерського обліку, аналізом і контролем, пост-митним аудитом. Висновок повинен узгоджуватися з метою та завданнями магістерської роботи. Кожен висновок структурно містить констатуючу та конструктивну частини. При формулюванні висновків бажано уникати стиля рецензента. Норми наукової комунікації суворо регламентує характер викладу наукової інформації, вимагаючи відмову від висловлювання власної думки у чистому вигляді, тому необхідно вживати замість займенника “я” – займенник “ми”, адже будь-яке дослідження є наслідком роботи групи людей, колективною творчістю.

В додатки, щоб не перевантажувати основну частину, виносяться проміжні математичні доведення, формули та розрахунки, таблиці, додаткові та допоміжні матеріали – графіки, схеми, у т.ч. блок-схеми,      результати розрахунків, виконаних з використанням ЕОМ, інструкції, методики, опис алгоритмів і програм розв’язання задач які:

- необхідні для повноти роботи, але включення їх до основної частини може змінити логічне та впорядковане уявлення про роботу;

- не можуть бути послідовно розміщені в основній частині роботи через великий обсяг роботи або способи відтворення;

- можуть не використовуватися широким колом користувачів, але необхідні фахівцям.

Додатки необхідно розміщувати в послідовності появи посилань на них в основному тексті. Кожний додаток починається з нової сторінки.

    Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток ___” і велика літера, яка позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.

Якщо додаток розташований більше, ніж на одній сторінці, то на кожній сторінці його продовження у верхньому правому куті зазначається “Продовження додатка ___”

    Сторінки додатків нумерують у загальній послідовності.

 Магістерська робота повинна бути написана чітко, без пропусків та скорочень слів. Необхідно домагатися рівномірного викладання матеріалу в розділах, а в середині розділів – за підрозділами. Деякі відхилення в обсязі певних параграфів припускаються, але не рекомендується, щоб обсяг одного розділу перевищував 50 відсотків загального обсягу роботи.

Зміст роботи треба викладати лаконічно, уникати повторів та непотрібних відступів від основної теми, які перенавантажують текст описами, довгими математичними викладками та розрахунками.

Всі наведені в магістерській роботі цитати та цифровий матеріал супроводжують точними посиланнями на відповідні джерела. Таблиці та графічний матеріал мають окрему нумерацію. Заголовки таблиць, графіків, діаграм повинні відповідати змісту ілюстративного матеріалу та вказувати на об’єкт і період, до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, в графіках та діаграмах – масштаб.

Літературу курсант (студент) підбирає самостійно. Для цього рекомендується використовувати такі каталоги:

- систематичний каталог наукової, навчальної та довідкової літератури – на абонементі бібліотеки Академії.;

- періодичні видання – в читальному залі бібліотеки;

- нормативно-методичні видання – на відповідних базах практик, які проходив курсант (студент);

- можливості Інтернету та електронних засобів комунікації – у міру наявних можливостей курсанта.

Пояснення щодо роботи з каталогом можна отримати у працівників бібліотек.

Під час складання бібліографії необхідно фіксувати бібліотечні шифри кожного джерела, щоб не витрачати часу на повторний пошук.

Найбільша кількість публікацій з досліджуваних питань міститься в журналах “Бухгалтерський облік та аудит”, “Баланс”, “Бухгалтер”, “Статистика України”, “Фінанси України”, “Вісник податкової служби України”, “Економіка України”, “Банківська справа”, “Вісник Національного банку України”, а також у газетах “Все про бухгалтерський облік”, “Бізнес”, “Фінансова Україна”, “Галицькі контракти” тощо.

Для прискорення роботи доцільно використовувати річний перелік статей, який друкується в останньому (12) номері журналу.