Аналіз неринкової поведінки у статті Гері Беккера «Злочин і покарання: економічний підхід».

 

У цьому зв'язку важливо назвати ще одного дослідника, що істотно розширив сферу використання економічного підходу до вивчення суспільних явищ, - Г. Беккера. Ініційований його роботами напрямок одержавши, як відомо, найменування "економічного імперіалізму", оскільки його послідовники активно "захоплювали" такі традиційно неекономічні області аналізу, як злочинність, расова дискримінація, демографічне "виробництво" домогосподарств і т.д., причому першим у цьому ряді було саме (саме) економічне дослідження злочинів

[7 Becker G. Crime and Punishment: The Economic Approach // Journal of Political Economy, 1968, v. 76,-n. 1, p. 169-217]

Значення роботи Г. Калабрезі (так само як і роботи Р. Коуза, що стала відомої завдяки його пізнім інтерпретаціям) у тім, що економічні моделі знайшли застосування за межами економіки в її звичайній для того часу трактуванню. Ці роботи не просто розширили сферу аналізу економічної теорії, але й зробили перший крок на шляху формування сучасного розуміння економіки, продовженого Гері Беккером.

Економічний аналіз легальних ринків, хоча й у більше вузькому напрямку й неявній формі (економічний аналіз антимонопольного й податкового законодавства, корпоративного права, регулювання комунального хазяйства, суспільного транспорту й буд.р.), поступово еволюціонував на всьому протязі історії, а статті Р. Коуза й Г.Калабрези привели до його бурхливого розвитку. У той же час економічний аналіз законів, що регулюють внерыночное поводження, із часу Чедери Беккария й Иеремии Бентама був фактично забутий. Однак проблема залишалася актуальна, і Гэри Беккер статей «Злочин і покарання: економічний похід» відродив економічний підхід до аналізу неринкового поводження.

В 1960-х роках у суспільстві переважала думка, що злочинна поведінка ірраціонально й принципово відрізняється від поведінки законослухняних громадян.  М. Беккер показав, що злочинці раціональні, а ухвалення рішення про порушення законів по своїй логіці аналогічно ухваленню рішення про вибір однієї з декількох альтернатив поведінки. При цьому злочинець виступає як виробник, а жертва як споживач злочину, і стає застосовні основні положення економічної теорії явних ринків. В умовах передумови про раціональну поведінку індивіда рівень злочинної активності можна регулювати, якщо встановити набір цін злочинів, що складаються із двох складових: строгості покарання й імовірності застосування покарання. За роботу в даному напрямку Г. Беккер був визнаний гідним Нобелівської премії по економіці 1992 р.

 

Г. Беккер(Тамбовцев, от ред..)

У цьому зв'язку важливо назвати ще одного дослідника, що істотно розширив сферу використання економічного підходу до вивчення суспільних явищ, - Г. Беккера. Ініційований його роботами напрямок одержавши, як відомо, найменування "економічного імперіалізму", оскільки його послідовники активно "захоплювали" такі традиційно неекономічні області аналізу, як злочинність, расова дискримінація, демографічне "виробництво" домогосподарств і т.д., причому першим у цьому ряді було саме (саме) економічне дослідження злочинів

[7 Becker G. Crime and Punishment: The Economic Approach // Journal of Political Economy, 1968, v. 76,-n. 1, p. 169-217]

 

Шмаков

Шмаков А.В. Экономический анализ права: учеб пособие. Ч.1 / А. В. Шмаков. – Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2005. – 136 с.

 

Значение работы Г. Калабрези (равно как и работы Р. Коуза, ставшей известной благодаря его поздним интерпретациям) в том, что экономические модели нашли применение за пределами экономики в ее обычной для того времени трактовке. Эти работы не просто расширили сферу анализа экономической теории, но и сделали первый шаг на пути формирования современного понимания экономики, продолженного Гэри Беккером.

Экономический анализ легальных рынков, хотя и в более узком направлении и неявной форме (экономический анализ антимонопольного и налогового законодательства, корпоративного права, регулирования комунального хазяйства, общественного транспорта и д.р.), постепенно эволюционировал на всем протяжении истории, а статьи Р. Коуза и Г. Калабрези привели к его бурному развитию. В то же время экономический анализ законов, регулирующих внерыночное поведение, со времени Чедери Беккария и Иеремии Бентама был фактически забыт. Однако проблема оставалась актуальна, и Гэри Беккер статей «Преступление и наказание: экономический поход» возродил экономический поход к анализу нерыночного поведения.

В 1960-х годах в обществе преобладало мнение, что преступное поведение иррационально и принципиально отличается от поведения законопослушных граждан. Г. Беккер показал, что преступники рациональны, а принятие решения о нарушении законов по своей логике аналогично принятию решения о выборе одной из нескольких альтернатив поведения. При этом преступник выступает в качестве производителя, а жертва в качестве потребителя преступления, и становится применимы основные положения экономической теории явных рынков. В условиях предпосылки о рациональном поведении индивида уровень преступной активности можно регулировать, если установить набор цен преступлений, состоящих из двух составляющих: строгости наказания и вероятности  применения наказания. За работу в данном направлении Г. Беккер был удостоен Нобелевской премии по экономике 1992 г.

 

Шмаков

Шмаков А.В. Економічний аналіз права: учеб допомога. Ч.1 / А. В. Шмаков. - Новосибірськ: Изд-У НГТУ, 2005. - 136 с.

 

1.2.4. Правові питання у праці Річарда Познера

«Економічний аналіз права»

 

Праця Річарда Познера [1] «Економічний аналіз права» наочно продемонструвала, що економічний аналіз продуктивно може застосовуватись практично до всіх галузей права.

Значення цієї книги:

 - з її виходом у світ напрямок Law and Economics одержав свого роду енциклопедію основних результатів, отриманих у цій області економічною теорією;

 - вона являє собою підручник, причому підручник, призначений не економістам, а юристам.

 Цим пояснюється якісний, словесний характер викладу більшості аналітичних постановок, мінімальне використання формул і графічних моделей.

Р. Познер успішно використовує економічний підхід у питаннях власності (включаючи інтелектуальну власність), в контрактному і сімейному праві, при обговоренні правових проблем державного регулювання ринку (антимонопольне законодавство, трудові відносини і ін..), в судових процедурах, у конституційному праві і т.п. Познер також стверджує, що економічний аналіз може застосовуватись і при тлумаченні законів.

Р. Познер аргументовано довів, що юридичні правила й судові рішення можна вдосконалити, зробити їх несуперечливими шляхом введення економіко-логічного обґрунтування. Доктрини загального права відповідно до його досліджень узгоджуються   з досягненням ефективності.

Серед іншого, він зробив те, чого не зумів зробити Р. Коуз, - сформулював правило, використання якого дозволяє приймати ефективні рішення [2, с. 9]. Юридичні правила повинні імітувати ідеальний ринок - розподілити права власності так, як це робив би ринок при відсутності трансакційних витрат, тобто в ситуаціях високих трансакційних  витрат суду варто наділяти законним правом  ту сторону, яка цінує його вище.

В американських університетах економічна теорія викладається майбутнім юристам у настільки ж (порівняно) невеликих обсягах (в Україні останнім часом економічна теорія не викладається зовсім).

Саме тому перший розділ книги присвячений стислому викладу фундаментальних положень економічної теорії, виходячи з яких читачі-юристи зможуть  самі набути відсутні у них економічні знання, звернувшись до відповідних підручників. Що ж стосується читачів-економістів, то для них ці вступні глави також становлять певний інтерес, оскільки в них детально обговорюються питання, яким у підручниках для економістів приділяється зазвичай мало уваги.

Поява підручника з економічному аналізу права заповнила останній пробіл у конституюванні Law and Economics як повноцінного наукового напрямку: у ньому почали працювати не тільки вже діючі дослідники, але і дослідники початківці, причому коло останніх стало інтенсивно поповнюватися.

У даний час курси, присвячені економічному аналізу права, викладаються практично у всіх американських університетах, ця дисципліна поступово проникає в європейські університети, всі юридичні журнали американських університетів систематично друкують статті, що стосуються області економічного аналізу права.

Отже, напрямок  «право й економічна теорія» стало цілком визнаною складовою сучасної юридичної (і економічної) освіти. Багато вчених і практиків оцінюють його як провідну інтелектуальну традицію в сучасній західній юридичній науці [3]

 

Примітки

 

1. Р. Позер – професор права і суддя Апеляційного суду 7-го округу США, брав активну участь у випуску журналів: «Journal of Law and Economics» (1958), «Journal of Legal Studies (1972).

Йому належить праця «Економічний аналіз права», яка у США витримала п’ять видань за період 1972-2004 рр. В Україні перекладена С. Савченко українською мовою ця праця вийшла одним томом – 862 с. (Харків: Акта, 2003). В Росії у перекладі на російську за редакцією В. Тамбовцева вона вийшла у 2 т. Т.1 – 544 с., Т.2 - 464 с. (М.:ИНФРА-М,2005).

Праця Р. Познера розцінюється як підручник і як наукова монографія: в ній здійснено економічний аналіз практично всіх галузей права, як цивільного, так і кримінального, а також процесуального.

 

2. Шмаков А.В. Экономический анализ права: учеб пособие. Ч.1 / А. В. Шмаков. – Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2005. – 136 с.

 

3. Познер Р.А. Экономический анализ права: В 2-х т. / Пер. с англ.Под ред.. В.Л. Тамбовцева. – СПб, 2004 [Тамбовцев. От редактора].

Короткі підсумки

1. До початку 60-х років, коли у США почала розвиватись дисципліна, яка отримала назву «економіка права», співпраця економістів і юристів обмежувалась вирішенням завдань в тих областях, де цілі і сутність правової доктрини формувалась в економічних термінах, наприклад, у сфері антимонопольного законодавства, регулювання підприємств комунального господарства, оподаткування.

У 60-х – на початку 70-х років відбувається відродження інтересу до економічної теорії права завдяки внеску чотирьох вчених, які вважаються основоположниками дисципліни «економіка і право»:      Г. Беккера, Г. Калабрезі, Р. Коуза і Р. Познера. У 70-х роках у США відбувається остаточне становлення економіки права.

У другій половині 70-х років розпочинається період критики нової дисципліни, який продовжувався до 1983 року, однак вона вистояла, стала більш зрілою і консолідованою.

Американські витоки економіки права не заважили її розповсюдженню на європейському континенті, де панує інша правова традиція – континентальне право. В даний час у Європі економіка права – це цілком сформована сфера досліджень. Серед європейських країн найбільш продвинутий рівень даної дисципліни спостерігається у Німеччині, Голландії, Італії, а також у Скандинавських країнах.

В Україні лише останнім часом спостерігається певний інтерес до економіки права (економічної теорії права). Крім розвитку напряму «економіка права» («економічна теорія права») відбулося виділення «економічного права» як галузі внутрішньодержавного права (шляхом об’єднання таких галузей права, як фінансове, підприємницьке та інших галузей права). 

 

2. У двох назвах - економічне право (або право економіки) і економічна теорія права (або економіка права) акценти є різними, але взаємопов’язаними. У розвиток напряму економіки права (економічної теорії права) значний внесок зробили економісти, а юристи на певному етапі активно посприяли його формуванню.

Економічна теорія права це: 1) інтегрована економіко-правова галузь науки, яка спрямована на створення та розробку нової конструкції права як суспільного блага; 2) перспективний напрям розвитку суспільної науки, основні положення якої можуть бути застосовані для вибору правових рішень з урахуванням їх економічної ефективності.

Предметом   дослідження економічної теорії права виступає економічна поведінка, що здійснюється в умовах правових обмежень, та економічна логіка виникнення і функціонування правових норм.

Оскільки в основі побудови макромоделі економічного права                                                                                              знаходяться норми конституційного, фінансового та підприємницького (господарського) права, предмет економічного права подається вченими ширше. Це економічні відносини, реалізовані як публічними, так і приватними суб’єктами економічної діяльності у процесі перерозподілу фінансових і нефінансових активів, а саме матеріальних ресурсів країни.

 

3. Економічна теорія поділяється на позитивну і нормативну. Позитивна економічна теорія  пояснює світ таким, яким він є;  дозволяє передбачати, як зміниться поведінка людей у відповідь на зміни в законах. Позитивна економічна теорія не залежить від етичних позицій і тому може бути «об'єктивною» економічною наукою.

Нормативна економічна теорія прагне змінити світ, зробити його кращим. Вона відповідає не на питання: «Що є?», а на питання: «Що має бути?». При цьому нормативна економічна теорія використовує результати позитивного економічного аналізу, доповнюючи їх ціннісними судженнями щодо того, якими повинні бути цілі суспільства.

Економічна теорія права також поділяється на позитивну (аналізує поведінкові реакції економічних агентів на зміни у структурі стимулів, що відбуваються в результаті змін правової норми) та нормативну (визначає, якими повинні бути правові норми, аби вони відповідали критеріям економічної доцільності).

 

4. Основною передумовою економічної теорії права (економічного аналізу права) є припущення про те, що люди поводяться як раціональні економічні агенти, що прагнуть максимізувати рівень задоволення своїх потреб, тобто особисту вигоду.  Ця передумова про поведінку людини має на увазі, що людина реагує на стимули, тобто якщо ціна якогось блага зросла, а інші ціни залишилися незмінними, то люди придбають меншу кількість даного товару. Зворотне співвідношення між ціною блага й попитом на нього - це найпоширеніше передбачення економічної теорії.

 

5. Здійснюючи вибір, раціональний індивід повинен оцінити альтернативи. Економічна цінність блага, послуги чи діяльності вимірюється готовністю індивідів заплатити (грошима або натурою) за її придбання.  Економічна цінність ресурсів, використовуваних на будь-які цілі, включає витрати, що є рівними цінності їх найкращого альтернативного використання, тобто це альтернативні витрати.

Поняття альтернативних витрат поєднує в собі, таким чином, і поняття обмеженості ресурсів, і необхідність вибору між конкуруючими потребами.

6. На ідеальному ринку конкуренція приводить до встановлення рівноваги між попитом на яке-небудь благо і його пропозицією. Коли ж попит та пропозиція не збалансовані, ціни виконують роль сигналу виробникам і споживачам про необхідність змінити поведінку, тобто приводять ринок до рівноваги, примушуючи учасників ринку до взаємного узгодження своїх планів. Ціна - це механізм розміщення ресурсів, який надає інформацію ринку, а ціна, при якій досягається рівновага попиту та пропозиції блага, дорівнює його альтернативним витратам.

 

7. Економічний підхід має ще дві відмітні риси.

По-перше, він має справу із граничними величинами, тобто аналізує і оцінює ефективність невеликих змін у системі, яка в цілому є стабільною.

По-друге, цей підхід приділяє основну увагу стимулам, які діють ex ante, тобто перше ніж відбулася  подія, що вимагає втручання правової системи. Тому право оцінюється економістами з погляду стимулів, які воно створює, а не як механізм розв’язання суперечок, що характерно для традиційного правознавства.

Такий підхід цілком узгоджується передумовою економічного аналізу про раціональність індивіда: раціональний індивід приймає рішення, ґрунтуючись на очікуваннях майбутнього.

 

8. Економічна теорія права припускає, що люди реагують не тільки на ціни тих благ, які можна придбати на ринку, але й на правові норми, які розглядаються як система «неявних цін». Ці «неявні ціни» створюють позитивні стимули для одних форм поведінки (наприклад, вживання заходів обережності проти невиконання договору) і подавляють інші форми поведінки, змушуючи людей платити за них високу ціну (наприклад, злочинну діяльність або необережну поведінку).

Подібно ціновому механізму, правова система регулює розміщення обмежених ресурсів. Люди, що діють у рамках правової  системи, як і покупці на ринках, куплять менше товару, якщо ціна на нього зросла, і будуть купувати більше товару, якщо ціна знизиться. Благами тут виступають певні форми поведінки, які підлягають правовим санкціям (наприклад, невиконання договорів, недотримання заходів обережності або злочинна діяльність), а ціною є санкція, що передбачена правовою нормою.

 

Таким чином, змінюючи правила, що регулюють життя в суспільстві, можна вплинути на поведінку людей, а, отже, і на економічні результати, які будуть отримані цим суспільством.

Список рекомендованої літератури

Анакіна Т.М. Поняття джерел економічного права Європейського Союзу / Т. М. Анакіна // Формування європейського правового простору: історія і сучасність: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 20 трав. 2011 р. / Нац. акад. прав. наук України, НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування, Нац. ун-т «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». – Х.: НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування, 2011. – С.27-30.

Бальсевич А. Экономика права: предпосылки возникновения и история развития / А. Бальсевич // Вопросы экономики. – 2008. - №12. – С.60-71.

Беккер Г. Человеческое поведение: экономический поход // Избранные труды по экономической теории: пер. с англ.. / Г. Беккер. – М.: ГУ ВШЭ, 2003. – 672 с.

Воловик О. А. Концептуальний каркас економіки права: запровадження до економіко-правових досліджень / О. А. Воловик // Часопис Академії адвокатури України. – 2013. - №2. – С.101-109.

Гриценко А.А. Економіка і право: структура взаємозв’язків / А. А. Гриценко // Вісн. Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого. Сер. Економічна теорія та право. – Х., 2010. – №1. – Х.: Право, 2010. – С.17-30.

Гриценко О.А. Економічна теорія права: проблеми та перспективи розвитку / О.А. Гриценко // Вісн. Нац. юрид. академ. України  ім. Ярослава Мудрого. Сер.: Економічна теорія і право. – 2010. - №1. – Х.: Право, 2010. – С.17-30.

Гриценко О. А. Економічна теорія права: шляхи пошуку предмету та методології / О.А. Гриценко // Наукові праці Дон НТУ. Серія економічна. Випуск 38.1. – С.18-24.

Коуз Р. Проблемы социальных издержек / Р. Коуз: пер. с англ.. // Фирма, рынок, право. – М.: Дело; Catallaxy, 1993. – 192 c.

Одинцова М.И. Экономика права: учеб пособие / М. И. Одинцова. – М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2007. – 430 с.

Познер Р. Экономический анализ права / Р. Познер; пер. с англ..; под. ред.. В.Л. Тамбовцева. – СПб.: Экон. школа, 2004. – Т. 1. 544 с.

Тамбовцев В. Л. Право и экономическая теорія: учеб. пособие / В. Л. Тамбовцев. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 224 с.

Скакун О.Ф. Етапи становлення «Економіки права» як наукової та навчальної дисципліни в країнах світу і сучасне формування «економічного права» в Україні та Росії / О. Ф. Скакун // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». – 2013. - №1(12). – С.120-128.