Розрахунок собівартості виробу

Калькуляція собівартості.

При розрахунку собівартості виробу необхідно вказати тип виробництва – серійне, та в подальшому використовую необхідні нормативи. Калькуляцію собівартості складаю згідно з «Типовим положенням з планування, обміну і калькулювання собівартості (робіт, послуг) у промисловості». До типової номенклатури статей калькуляції міністерства можуть вносити зміни з урахуванням особистостей галузі, об'єднувати деякі статті в одну або виділяти однієї типової статті кілька статей калькуляції. Використовую статті калькуляції які найчастіше використовуються на підприємства електротехнічної галузі виробництва.

Сировина та матеріали.

 Витрати на придбання матеріалів обчислюються на підставі норм їх витрачання і цін з урахуванням транспортно-заготівельних витрат.

 

С_м = К_Т.З.           (4.1)

 

де  – норма витрат і – го параметру на одиницю продукції, грн.;

 – ціна одиниці матеріалу, грн.;

К_Т.З. – коефіцієнт, який враховує транспортно - заготівельні витрати.

(К_Т.З. = 1,05 – 1,1)

Розрахунки зводяться в таблицю 4.1.

 

Таблиця 4.1 Витрати на матеріали.

 

Найменування матеріалів	Норма витрат	Одиниця виміру	Ціна, грн..	Сума, грн.
Склотекстоліт	5000	см^2	0,002	10
Припой	10	г	0,1	1
Бензосуміш	4	мл	0,07	0,28
Флюс	3	мл	0,18	0,54
Лак	1	г	0,3	0,3
Провід	2	м	0,8	1,6
Метизи	1	шт	1	1
Всього				14,72

 

Покупці комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій. Витрати за цією статтею розраховуються аналогічно витратам на матеріали, виходячи з необхідної кількості покупних виробів, напівфабрикатів та їх цін. Розрахунки зводяться до таблиці 4.2.

 

Таблиця 4.2

 

Найменування виробів	Кількість шт.	Ціна, грн.	Сума, грн.
Конденсатори К10-17-2Б-Н90	2	0,33	0,66
Конденсатори K50-35	2	0,82	1,64
Мікроcхеми  PIC16F876A K142TY5	1 1	19.20 2,55	19,20 2,55
Світлодіоди SMD 5050	24	0.2	4.80
Резистори SMD 0805	36	0,01	0,36
Резистори С2-23 0,125	5	0,05	0,25
Оптопара	1	1,10	1,10
Транзистори Kst4401	13	0,18	2.64
Кварцевий резонатор KX-3H	1	0,48	0,48
			33.68

 

Таблиця 4.3 Розрахунок річного фонду заробітної плати основних (виробничих) робіт.

 

№ операц.	Розряд робіт	Середня часова тарифна ставка, грн	Норма часу, год	Сума, грн.
005 Комплектувальна	3	10,30	0,024	0,2472
010 Заготівельна	4	11,62	0,077	0,89
015 Збиральна	4	11,62	0,04	0,46
020 Монтажна	4	11,62	0,011	0,13
025 Контроль	3	10,30	0,185	1,90
030 Очищення плати	3	10,30	0,013	0,13
035 Допайка після пайки	3	10,30	0,0185	0,185
				3,95

 

Основна заробітна плата.

Витрати за цією статтею розраховуються по кожному виду робіт (операцій) залежно від норми часу (нормативної трудомісткості) та погодинної тарифної ставкам робітників:

 

ЗП = Р_і N_і         (4.2)

 

ЗП = 3,95грн.

 

Р_і = Т_ст  Т_шт/60           (4.3)

 

 

ЗО_виріб =            (4.4)

 

де m – кількість операцій техпроцесу;

n – коєфіціент приробітку;

 

 

Останні розрахунки виконую в таблиці 4.3.

 

Додаткова заробітна плата.

Витрати за цією статтею визначаються у відсотках до основної заробітної плати. Під час переддипломної практики норматив додаткової заробітної плати, як і інші нормативи для розрахунку собівартості, слід взяти на підприємстві. Як орієнтовна величина норматив додаткової заробітної плати для приладобудівних підприємств може бути прийнятий у розмірі 20%.

З_дод. = %ЗП_д  ЗО_виріб / 100             (4.5)

 

З_дод. =3,95*0,2=0,79

Останні розрахунки виконую в таблиці 4.3.

 

Відрахування на соціальне страхування.

За діючим на 01.01.2001 р. нормативами відрахування на соціальне страхування складає 39,5% від суми основної та додаткової заробітної плати.

 

Соцстрах = (ЗО_виріб+ З_дод)  0,375 (4.6)

Соцстрах = (3,95+0,79)  0,375

 

Соцстрах = 1,17

 

Загальні витрати.

Враховуючи що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва та витрат на його підготовку у загально виробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на освоєння нового виробництва; відшкодування зносу спеціальних інструментів; пристроїв цільового призначення; утримання та експлуатацію устаткування. При цьому загально виробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному складі загально виробничих витрат їх норматив досягає 250%.

 

ЗВ= %ЗП_д  ЗО_виріб / 100      (4.7)

 

ЗВ=3,95*2,5=9,88

 

Адміністративні витрати.

Ці витрати відносяться на собівартість виробу пропорційно основній заробітній платі на приладобудівних підприємствах становлять 296%.

 

АВ = %АВ  ЗО_виріб / 100             (4.9)

 

АВ = 3,95*2,96=11,70

 

 

Таблиця 4.4 Калькуляція собівартості виробу.

 

№	Статті витрат	Сума, грн.	Питома вага, %
1. 2.   3. 4. 5.   6.	Сировина та матеріали. Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій. Основна заробітна плата. Додаткова заробітна плата. Відрахування на соціальне страхування. Загально – виробничі витрати.	14,72   33,68     3,95 0,79 1,17   9,88	11   43,27     5,07 1,01 1,5   12,7
	Виробнича собівартість.	64,19	82,48
7. 8.	Адміністративні витрати. Позавиробничі (комерційні) витрати	11,70 1,93	15,03 2,48
	Повна собівартість	77,82	100

 

Позавиробничі (комерційні) витрати.

Витрати за цією статтею визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 3%).

 

ПЗ = %ПЗ  С_вир / 100         (4.10)

 

ПЗ = 64,19*0,03=1,93

 

На основі зведених індексів конкурентоспроможності по нормативних технічних (споживчих) і економічних показниках розраховується узагальнюючий індекс рівня конкурентоспроможності виробу (Кк) відносно базового зразка. Цей показник відображає відмінності між ними в ефекті споживання, що припадає на одиницю витрат.

 

 

 

, новий виріб не перевищує базовий зразок по конкурентоспроможності.

 

ВИЗНАЧИТИ Ц ІНУ ВИРОБУ

    Визначення мінімального обсягу виробництва продукції.

        Економічні показники визначають мінімальний обсяг виробництва за якого випуск продукції стає довільним. Це залежить від співвідношення умовно-змінних, умовно-постійних витрат у складі собівартості продукції та договірної ціни.

        Визначення складової умовно-постійних та умовно-змінних витрат потребує спеціальних розрахунків та відповідної інформаційної бази. Для продукції електротехнічної промисловості можна прийняти, що у складі собівартості умовно-змінні витрати складають 70%, а умовно-постійні 30%. Тоді при розрахунковій річній потужності Х = 15000 шт., собівартість продукції складає:

 

                   (5.5)

 

 

де -  повна собівартість одиниці продукції, грн.;

а,  – відповідно умовно-змінні та умовно-постійні витрати у складі собівартості одиниці продукції (а= 0,65 – 0,75; в= 0,25 – 0,35)

Х – розрахункова виробнича потужність підприємства з випуску продукції шт./рік. (Х = шт./рік.);

Q – річний обсяг випуску продукції шт./рік.(Q =  шт./рік.);

 

Вартість річного випуску продукції:

 

         (5.6)

        Побудуємо графік, на якому визначаємо при якому обсязі продукції (Q1) виторг від реалізованої продукції та її собівартість співпадають (прибуток дорівнює 0), що відповідає беззбитковості виробництва, та визначимо обсяг продукції (Q2), при якому буде досягнуто запланований рівень рентабельності (рисунок 5.1)

Аналогічно Q1 та Q2 можуть бути визначенні за формулами:

 

Q1 = b C_ПОВ  Х / Ц_ДОГ– а C_ПОВ                          (5.7)

 

 

Q2 =b C_ПОВ  Х (1+Р_Н / 100) / Ц_ДОГ – а C_ПОВ (1+Р_Н / 100)           (5.8)

 

 

ВИСНОВОК

    Виконавши всі розрахунки в курсовій я визначив, що коефіціент конкордації нище нормативного і не задовільняє нормі, поріг беззбитковості наступає при програмі Q2 =         шт. при собівартості продукції          грн.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. В.П. Бобров“Основи ринкової економіки”, Київ, “Лебідь”, 1995р.

2. Й.М. Петрович “Економіка виробничого підприємства”, Львів, “Оксарт”, 1996р.

3. С.Ф. Покропивний“Економіка підприємства”, Київ, “Хвиля-прес”, 1995р.

4. Методичні вказівки до виконання курсового проекту та організаційного економічного відділу дипломних проектів.