Оцінка конкурентоспроможності виробу

 

Оцінка конкурентоспроможності виробничо-технічного призначення передбачає певну етапність:

1. На основі вивчення ринку і потреб споживача визначається вся сукупність технічних та економічних параметрів виробу, які будуть аналізуватися і є суттєвими для споживача.

 

 

З даних технічної літератури і досвіду попередніх розробок визначаємо гірші, середні та кращі значення параметрів:

 

Таблиця 3

 

 

Назва параметру	Позн.	Ціна	Одиниці виміру	Значення параметру
				гірше	середнє	краще
Ціна виробу	Ц	100	грн	150	120	100
Витрати на доставку.	ВД	5	грн	10	7	5
Витрати на експлуатацію	ВЕ	15	грн	20	17	15
Витрати на утилізацію	ВУ	10	грн	16	11	10

 

Для кожного параметра виробу будують графічні залежності бальної оцінки параметра від його абсолютного значення (рисунок 2.1 – рисунок 2.7) використовуючи дані таблиці 3.1. В цих графіках значення будь-якого параметра оцінюється в балах. Краще значення параметра оцінюється в 10 балів, гірше – в 1 бал.

 

Формула 2.4 використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу (наприклад, продуктивності виробу) і формула 2.5 коли зі збільшенням величини параметра якість виробу погіршується (наприклад маса, споживча потужність).

 

13/12=1,08

5,1/5=1,06

50/20=2,2

600/400=1,2

3500/2800=1,32

 

2. Розраховується зведений параметричний технічний індекс І_т, який визначається за формулою 3.3, як коефіцієнт технічного рівня.

3. Розрахований показник І_т – при якому рівні витрат може бути задоволена потреба споживача. Для рішення цієї проблеми необхідно провести порівняльний аналіз економічних показників, які входять в «Ціну споживання». В загальному випадку «Ціна споживання» складається з наступних елементів:

- ціна виробу;

- витрати на доставку, монтаж, налагодження;

- витрати на експлуатацію;

- витрати на капітальний ремонт.

Далі починаю як і в таблиці 2.2 рангувати ці параметри і заносити в таблицю 3.1.

 

Таблиця 3.1 Результати рангування економічних показників.

Парам.	Назва парам.	Одиниці виміру	Ранг параметру за оцінкою експерта							Сума рангів Ri	Відхил. і	Квадрат відхилен. ( і)^2
			1	2	3	4	5	6	7
Х1	Ціна виробу	грн.	5	4	4	4	3	5	4	29	11,5	132,25
Х2	Витрати на доставку.	грн.	3	3	4	3	3	2	2	20	2,5	6,25
Х3	Витрати на експлуатацію	грн.	1	2	1	2	2	2	2	12	-5,5	30,25
Х4	Витрати на утилізацію	грн.	1	1	1	1	2	1	2	9	-8,5	72,25
			10	10	10	10	10	10	10	70	0	241

 

Потім повторюю всі розрахунки які проводились по формулам 3.1 – 3.10:

 

Проводять перевірку загальної суми рангів, яка повинна дорівнювати:

 

               (3.2)

 

 

Обчислюють середню суму рангів (Т) за формулою:

 

Т = 1/n                (3.3)

 

Т =

 

Визначають коефіцієнти узгодженості (конкордації) за формулою:

W = 12 S / N²  (n³ – n)

W = 12 241 / 7²  (4³ – 4)   =0,983            (3.6)

 

Останні розрахунки виконую в таблиці 3.1.

 

Виконавши розрахунок коефіцієнта узгодженості я визначив що W W_н(W_н=0,58) тобто визначані дані заслуговують на довір’я і придатні до використання.

 

Таблиця 3.2 Попарне порівняння параметрів

 

Парам.	Експерти							Підсумкова оцінка	Числ. значен.
	1	2	3	4	5	6	7
Х1 і Х2 Х1 і Х3 Х1 і Х4	>>>	> > >	= > >	> > >	= > >	> > >	> > >	> > >	1,5 1,5 1,5
Х2 і Х3 Х2 і Х4	> >	> >	> >	> >	> >	= >	= =	> >	1,5 1,5
Х3 і Х4	=	>	=	>	=	>	=	=	1

 

В даний час найбільш широко використовуються наступні значення коефіцієнтів переваги (а_ij):

 

 =

 

де  – параметри, які порівнюються між собою.

На основі числових даних а_ij таблиці 3.6 складаютть квадратну матрицю:

 

А = || ||

 

 

Таблиця 3.3 Розрахунок вагомості параметрів

 

Хі					Перша інтеграція			Друга інтеграція
	Х1	Х2	Х3	Х4		Ві	і		В’і	’і
Х1	1	1,5	1,5	1,5		5,5	0,354		20,5	0,369
Х2	0,5	1	1,5	1,5		4,5	0,290		15,5	0,279
Х3	0,5	0,5	1	1		3	0,199		10,5	0,189
Х4	0,5	0,5	0,5	1		2,5	0,161		9	0,162
						15,5	0,998		55,5	0,999

 

Для цієї таблиці проводжу також всі розрахунки згідно формул 3.14, 3.15, 3.16. 3.17.

 

 

На стадії створення нових, або модернізації діючих виробів (при проведенні функціонально-вартісного аналізу) коли по варіантах, що підлягають розгляду, недостатньо інформації щодо кількісної характеристики властивості виробу, узагальнюючий показник рівня якості - коефіцієнт технічного рівня (К_Т.Р.) розраховується для кожного варіанту інженерного рішення за формулою:

 

     (2.1)

 

де  – коефіцієнт вагомості і-го параметра якості j-го варіанта сукупності прийнятих для розгляду параметрів якості;

 – оцінка і-го параметра якості j-го варіанта в балах;

n - кількість параметрів виробу, які прийняті для оцінки.

Кращим варіантом інженерного рішення виробу з прийнятих до розгляду, є варіант якому відповідає найбільше значення коефіцієнта технічного рівня:

 

(2.2)

де К – кількість варіантів інженерних рішень, які були прийняті для порівняльної оцінки.

При наявності кількісної характеристики властивостей виробу коефіцієнт технічного рівня можна визначити за формулою:

 

        (2.3)

 

=15,5*0,998=15,46

де  – відносний (одиничний) і-ий показник якості.