Глава 1. Теоретичні проблеми неплатоспроможності банків

 

ОСОБЛИВОСТІ ІНСТИТУТУ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ

 

Враховуючи сучасний стан фінансово-кредитної системи, можна вважати, що банківська система України вже склалася. Однак слід зазначити, що її становлення відбувається у складних макроекономічних мовах затяжної економічної кризи в Україні та світової фінансової кризи, а тому на нинішньому етапі розвитку особливого значення набуває створення динамічної, гнучкої банківської системи, яка б завчасно реагувала на негативні зміни на макроекономічному рівні та в світовій фінансовій системі, забезпечувала стабільний економічний і соціальний розвиток держави.[1]

 …………………………………………………………………………

 

ПРИНЦИПИ ІНСТИТУТУ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВ.

 

В юридичній літературі під принципами розуміються загальні засади, відправні ідеї, які виражають важливі закономірності, є одно порядковими із сутністю права і складають його головний зміст, є універсальними імперативністю та загальною значимістю; відповідають об’єктивній необхідності укріплення існуючого способу виробництва.[2] Принципи права вносять єдність у систему правових норм призводять до єдності правового регулювання певного виду суспільних відносин, поєднуючи усі компоненти юридичної надбудови.

Залежно від сфери дії принципів, їх поділяють на загальні, міжгалузеві, галузеві та інституційні. Вони закріплюються або безпосередньо в нормативно-правових актах або виводяться шляхом наукової абстракції із змісту правових норм.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В курсовій роботі проаналізовано закони, що регулюють правовідносини з відновлення платоспроможності банків, нормативно-правові акти Національного банку України з цих питань, а також наукові юридичні джерела, в яких розглянуто ті чи інші аспекти правового регулювання відновлення платоспроможності банків, розглянуто чинники, що погіршують фінансове становище банків, виявлені вади та недоліки правового регулювання правовідносин з відновлення платоспроможності банків та визначені напрями подальшого вдосконалення законодавства. Це надало можливість досягти поставленої мети та вирішити поставлені завдання. Основні результати дипломної роботи можна сформулювати наступними положеннями.

1. Інститут неплатоспроможності банків є взаємопов’язаною та взаємозумовленою сукупність правових субінститутів та норм, що забезпечують цілісне самостійне регулювання суспільних відносин, які складають єдину групу і пов’язані із застосуванням заходів щодо попередження неплатоспроможності банків, а також відносин, пов’язаних із неспроможністю банків. Вказана сукупність субінститутів та норм відтворює у своєму змісті особливу правову конструкцію, специфічні загальні положення та принципи, що знайшло свій зовнішній прояв у відокремленні цих норм всередині галузі банківського законодавства у вигляді окремих глав Закону України “Про банки та банківську діяльність” та нормативно-правових актів НБУ.

2. Відновлення платоспроможності банку – це система заходів, що здійснюються в межах процедури визнання банку неплатоспроможним або поза межами цієї процедури з метою попередження або усунення визнання банку неплатоспроможним та його ліквідації, спрямована на фінансове оздоровлення банку, …………………………………………

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові акти

 

1. Цивільний кодекс України // ВВРУ. – 2003. - № 11. – Ст. 461.

2. Господарський кодекс України // ВВРУ. – 2003. - № 11. – Ст. 462.

3. Закон України “Про банки і банківську діяльність // ВВРУ. – 2001. - № 5-6. – Ст. 30.

4. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” // ВВРУ. – 1999. - № 40. – Ст. 365.

5. Закон України “Про виконавче провадження” // ВВРУ. – 1999. - № 24. – Ст. 207.

6. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом // ВВРУ. – 1999. - № 42-43. – Ст. 378.

7. Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань // ВВРУ. – 1997. - № 5. – Ст. 28.

8. Закон України “Про господарські товариства” // ВВРУ. – 1991. - № 49. – Ст. 682.

9. Закон України “Про державну виконавчу службу” // ВВРУ. – 1998. - № 36-37. – Ст. 243.

10. Закон України “Про Національний банк України” ВВРУ. – 1999. - № 29. – Ст. 238.

11. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Національного стандарту № 1. ”Загальні засади оцінки майна і майнових прав” // Офіційний вісник України. – 2003. - № 37. – Ст. 1995.

12. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України // Офіційний вісник України. – 2006. - № 3. – Ст. 100.

13. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Офіційний вісник України. – 2001. - № 40. – Ст. 1813.

14. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства // Офіційний вісник України. – 2001. - № 41. – Ст. 1864.

 

Наукові джерела

 

15. Банківське право України: Навч. посібник. Кол. авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селіванов А.О. та ін. / За заг. ред А.О. Селіванова. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – 384 с.

16. Банківсько-фінансово-правовий словник-довідник / Авт. упоряд. Л.К. Воронова. – К.: А,С,К,, 1998. – 288 с.

17. Банківська енциклопедія / Під ред. д.е.н., проф. Мороза А.М. – К., 1993. – 328.

18. Біленчук П.Д., Диннік О.Г., Лютий І.О., Скороход О.В. Банківське право: українське та європейське / За ред. П.Д. Біленчука. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 1999. – 400 с.

19. Грушко В.І., Лаптєв С.М., Любунь О.С., Раєвський К.Є. Банківський нагляд: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 264 с.

20. Джунь В.В. Стан та проблеми застосування законодавства про ліквідацію банків у зв’язку з їх неплатоспроможністю, напрями його подальшого вдосконалення // Вісник господарського судочинства. – 2001. - № 4. – С. 152-158.

21. Закон України “Про банки і банківську діяльність”: Науково-практичний коментар / За заг. ред. В.С. Стельмаха. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2006. – 520 с.

22. Качан О.О. Банківське право: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 288 с.

23. Костюченко О.А. Банківське право: Підручник. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 544 с.

24. Міщенко В.І. Організаційно-правові основи діяльності центральних банків. – Суми: Видавництво «Слобожанщина», 2002. – 130 с.

25. Міщенко В.І., Шаповалов А.В., Салтинський В.В., Вядрова І.М. Реорганізація та реструктуризація комерційних банків: Навч. посіб. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 216 с.

26. Орлюк О.П. Теоретичні питання банківського права і банківського законодавства. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 104 с.

27. Поляков Б.М. Закон Украины «О восстановлении платежеспособности должника или признания его банкротом»: Научно-практический комментарий / Под общей редакцией Д.Н. Притыки. – К.: Концерн «Издательский Дом «Ін Юре”, 2003. – 272 с.

28. Попондопуло В.Ф. Конкурсное право: Правовое регулирование несостоятельности (банкротства): Учеб. пособие. – М.: Юристъ, 2001. – 331 с.

29. Постатейный комментарий к Федеральному закону «О несостоятельности (банкротстве)» / Под общей редакцией В.В. Витрянского. – М.: Издательство «Статут», 2001. – 418 с.

30. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 412 с.

31. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Экмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общая часть: Учебник / Под общ. ред. акад. Б.Н. Топорнина. – М.: Юотстї, 1999. – 448 с.

32. Тосунян Г.А. Теория банковского права: В 2 т..– М.: Юристъ, 2004. – Т. 1. – 696 с.

33. Тосунян Г.А. Теория банковского права: В 2 т..– М.: Юристъ, 2004. – Т. 2. – 672 с.