Передумови виникнення модернізму.

Модернізм-філософсько-естетична й художня система, що склалася в перші десятиліття 20 ст. й об’єднала різнорідні, іноді істотно відмінні напрями й течії. Досі модернізм – термін не усталений: інколи тлумачиться як сином авангардизму; як явище, що в час зародження інтегрувало в собі декадентство й авангардизм тощо.Передумови виникнення модернізму з’явився в кінці 19 ст. Саме тоді художня свідомість фіксує кризу світоуявлень, які склалися від епохи Просвітництва і набули переважно раціоналістичних форм у філософії і художньому мисленні 19 ст. Стають очевидними їхня невідповідність історичній дійсності початку 20 ст., недостатність для повноти створення образу людини, художнє розкриття тих видів соціальної, біологічно, моральності детермінованості її життя, на яких ґрунтувалися типові зразки класичного реалізму й натуралізму. З’ясовується недосяжність і некоректність багатьох суспільних ідеалів, неспроможність жодних наперед визначених форм суспільного устрою зняти суперечливість і внутрішню конфліктність людського буття. Піддаються скептичній переоцінці просвітництва, ідеалу народно духовної всеєдності, соціального братерства, ряд інших моральних і культурних цінностей

 

Роль примітивізму в українському мистецтві

Звернення професійних художників до примітиву допомагає осягнути основи народного буття, втілити у своєму мистецтві фольклорний спосіб образотворчого мислення, використати високу та мудру простоту народної творчості.

Митців у народній творчості приваблювала свіжість та безпосередність сприйняття, дійсна наївність, фольклорна барвистість, здивоване пізнання навколишнього світу.

У примітиві образотворчого фольклору молоді художники бачили шлях до руйнування усталеної ієрархії цінностей, до розкутого спілкування із життєвим матеріалом.

Український примітивізм створений переважно мешканцями села або міста, що ніколи не поривали з селом,близький зв'язок із землею з народним селянським промислом обдарував їх мистецтво.

 

Особливості експресіонізму в українському мистецтві

Термін експресіонізм походить від латинського слова «експресіо» тобто «вираження». Для експресіоніста зовнішнє вираження, імпресія, витісняється вираженням, експресією. Він прагне замінити зображення дійсності композиціями, які виражають індивідуальний, духовний світ людини. Експресіонізм зародився в Німеччині.

На початку 20 століття в українській літературі також визрів експресіонізм. Саме цій художній течії виявилося під силу передати соціальну відчуженість людини, гірку безнадію її самотності у ворожому світі, що стало домінуючим відчуттям на зламі століть.

У творчості новеліста Василя Стефаника відтворено специфічні художні прийоми експресіонізму.

Особливість українського експресіонізму був ліризм. Відмінними рисами пози стають психологізм і ліризм. Сюжет стає внутрішнім, він побудований не на послідовності подій, а на зміні переживань.

Абстракціонізм в українському мистецтві

Абстракціонізм - одна з течій авангардистського мистецтва. Основоположник абстракціонізму російський художник Василь Кандинський, щоб висловити абстракціонізм створює теорію чотирьох «С»: самоаналіз, самооцінка, самовираження, самозаглиблення. Абстракціонізм – це протест духу проти матерії національності, висловлений у формі боротьби проти предмета і сюжету.

Середньовічна ікона і київські мозаїки справили особливий вплив на український авангард магічністю знакової системи, відмовою від світо тіні, пластичну форму спрямовану на чергуванні кутів та овалів, які мали в іконі священне, символічне і художнє значення.