Небезпека . Класифікація небезпек.

 

Згідно з аксіомою про потенційну небезпеку будь-яка діяльність людини характеризується певною імовірністю прояву небезпеки, тобто абсолютної безпеки не існує. В процесі життєдіяльності людину постійно супроводжують ті чи інші небезпеки. Тому вивчення їх особливостей, умов прояву, наслідки впливу – одне з основних завдань БЖД.

Небезпека – це явища, процеси, об’єкти, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

Оскільки номенклатура небезпек, які можуть мати місце в процесі життєдіяльності людини нараховує понад 150 назв, то виникла необхідність у створенні їх класифікації. На сьогодні чіткого поділу небезпек за відповідними ознаками ще не існує, тому в загальному їх класифікують:

- за сферою (джерелом) походження: природна, техногенна, соціальна та ін.

- за часом проявлення: імпульсні, кумулятивні;

- за локалізацією: пов’язані з космосом, атмо-, гідро-, літосферою;

- за наслідками: захворювання, травми, смертельні випадки, аварії, пожежі;

- за збитками: соціальні, екологічні, технічні та ін.;

- за сферою прояву: побутова, виробнича, спортивна тощо;

- за структурою: прості, складні, похідні;

- за характером дії на людину: активні та пасивні.

Необхідно також розрізняти потенційні та реальні небезпеки.

Зокрема, потенційно-небезпечними в сучасному помешканні є газова плита, електроприлади, медикаменти в аптечці, пожежонебезпечні рідини, що використовуються в побуті тощо. Однак, наявність потенційної небезпеки не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Потрібна причина (умова), при якій потенційна небезпека переходить в реальну, своєрідний “пусковий механізм”. Тому тріада “небезпека причина-небажаний результат” – це логічний процес розвитку, що реалізує потенційну небезпеку в реальну загрозу чи наслідки.

Прикладом таких тріад можуть бути: витікання газу з газової плити – іскра-вибух; електричний струм-коротке замикання-ураження; медикаменти-прийняття надмірної дози-отруєння і т.п.

Слід зазначити, що небезпека, як правило, проявляється у визначеній просторовій області, яка отримала назву небезпечна зона. На рис.1 наведено графічні варіанти взаємного розташування зони перебування людини (Л) та небезпечної зони (Н).

Рис.1                                                                                                                                                                              5

 

    1                                                       2                                    3                             4

Повну безпеку гарантує лише 1 варіант. Наприклад, дистанційне керування технологічним процесом. При варіанті 2 небезпека існує лише у випадку (місці) суміщення зон 1 та 2. Оскільки людина в такому місці знаходиться, як правило, короткочасно (спостереження, огляд, невеликий ремонт і т.п.), то під небезпечним впливом вона може опинитись лише в цей період. Варіант 3 характеризується найбільшою небезпекою. У варіанті 4 небезпека виникає тільки у випадку порушення цілісності засобів захисту (5), як правило, індивідуальних.

Таким чином, найбільш небезпечна ситуація для людини виникає за таких умов:

- небезпека реально існує;

- людина знаходиться в зоні дії небезпеки;

- людина не має достатніх засобів захисту.

Ступінь несприятливого впливу небезпеки на людину залежить від об’єктивних та суб’єктивних чинників.

До об’єктивних чинників належать: регіонально-геологічні, природо-кліматичні, рівень техногенного навантаження, агресивність зовнішнього середовища та ін.

Суб’єктивні чинники включають: своєчасність отримання інформації про небезпеку, наявність засобів захисту, прогноз розвитку небезпечної ситуації та прийняття необхідних заходів захисту, створення рятувальних служб тощо.