Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Зародження мистецтва у добу первісного суспільства
Нахил до художньої діяльності людина виявила на зорі свого існування. Творчість стала для неї могутнім засобом пізнання навколишнього світу, важливим фактором розвитку.
10. Первісні релігійні вірування мали характер практичний, домашній і господарський, необхідний людині на кожному кроці життя. За характером ці вірування були натуралістичного спрямування, тісно пов’язані з навколишнім світом. Людина прагнула бути в єдності і найкращих стосунках з природою, оскільки вона на кожному кроці переконувалась у своїй залежності від неї. Тому в первісних релігіях відображено шанобливе ставлення людини до навколишнього сере- довища – перш за все, до сонця, води, землі, дерев тощо, а особливо до тварин і птахів. Найбільш розповсюдженою й універсальною формою релігійних вірувань є анімізм – (з лат. – дух, душа) – віра в загробне життя і культ предків, а також віра в існування і переселення духів. Анімістичні вірування пов’язані з одухотворенням природи, з повагою до охоронних духів домашнього вогнища. 31 Віра в існування різного роду духовних істот отримала своє вира- ження в тому, що предмети, що володіють душею, стали розглядатися як одушевлені, як фетиші. Віра в надприродну силу неживих предметів, які виступали посередниками між людьми і богами, отримала назву фетишизм – (з фр. – ідол, талісман). У кожній релігії є елемент фети- шизму, наприклад поклоніння іконам, святим, оберегам. У первісній культурі єдність людини з природою і ототожнення її з різними проявами прийняла форму тотемізму, тобто переконаності в те, що кожна група людей походить від якої-небудь тварини або рослини (тотема) і перебуває з ними в родинних стосунках. Тотемізм був широко розповсюджений у Єгипті, Індії, Австралії. Рід мав назву свого тотема і вірив, що знаходиться з ним у кровному спорідненні. У цілому тотемізм був ідеологічним відображенням зв’язку роду з природним середовищем і сприймався в єдино зрозумілій формі родства. Ще однією давньою формою первісних вірувань є магія. У її основі лежить віра в надприродний зв’язок між реальними об’єктами чи діями. А оскільки первісна людина не відрізняла смисловий зв’язок від причинного, то була переконана, що можна впливати на речі за допомогою містичної сили. Ранні форми релігії включали в себе не тільки фантастичні уявлення (віри), але й священні дії – ритуали, які могли проводити лише особливо посвячені люди – старійшини, жриці, шамани. Завдяки провадженню ритуалу, закладались основні традиції, акумулювалась людська пам’ять. Ритуал виступав головною формою суспільного розвитку людини. З нього пізніше сформувалась господарсько-еконо- мічна, духовно-релігійна та суспільна діяльність. Разом з міфологією і релігійними віруваннями у давньої людини формувалася здатність до художньо-образного сприйняття і відо- браження дійсності. Найбільш значним проявом був наскальний живопис, який слугував засобом вираження космологічних міфів. Міфологічні уявлення давніх слов’ян. У культурі древніх слов’ян центральне місце займала язичницька релігія. Язичництво – це рання форма релігійного освоєння світу. Язич- ницькі релігії є багатобожжям. Як і в інших народів, формування релі- гійних уявлень давньослов’янського народу пройшло певну еволюцію [17]. На першому етапі головними об’єктами були Мати-Земля, вода, ліси, гаї, злі (упирі) і добрі (берегині) духи, що керують стихіями (водними 32 джерелами, лісами і тощо). Шанували й боялися домовиків, лісовиків, водяних, русалок. Захистити себе намагалися за допомогою оберегів, амулетів, замовлянь. На другому етапі склався культ предків, сім’ї і домівки. Шанували Рода – творця Всесвіту і Рожаниць – богинь родючості. Вірили у потой- бічний світ. На третьому – склався великий пантеон божеств, різною мірою популярних у різних місцевостях. Особливими вважались: Перун – громовержець; Сварог – бог небесного вогню; Даждьбог – бог світла і сонця, той хто віддавав всі блага; Стрибог – бог вітру;. Релігійні вірування і міфологія стародавніх слов’ян стали культурним полем, на ґрунті якого поширювалось християнство, запроваджене в Київській Русі.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-03-10; просмотров: 37; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.136.97.64 (0.004 с.) |