Техногенні небезпеки та їх вражаючі чинники за генезисом і механізмом впливу.

Техногенні НС виникають у результаті раптового виходу з ладу машин, механізмів та агрегатів, що супроводжується значними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утворенням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним чи біологічним зараженням місцевості, які призвели чи можуть призвести до значних матеріальних втрат та враження чи загибелі людей.

Аварія - небезп. подія техногенного характеру, що сприч. загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призв. до руйн. будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа-велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.

Великі аварії, які виник. на промисл. об'єктах, транспорті тощо, за обсягами руйн-ня, люд. жертвами, хар-ом післядії на людей, тварин і рослини часто дорівнюють чи перевищ. дію зброї масового ураж..

Основні види аварій та катастроф:

- транспортні,

- пожежі,

- вибухи,

- руйнування споруд,

- руйнування обладнання,

- руйн. з порушенням енерго-, водо-, тепло- та інших систем життєзабезп. населення та виробництва,

- аварії систем зв'язку та телекомунікацій,

- аварії на очисних спорудах,

- гідродинамічні аварії,

- руйнування з викидом радіоактивних речовин,

- руйнування з викидом отруйних речовин,

- руйн. з викидом небезпечних мікроорганізмів.

Хар-р наслідків аварій і катастроф зал. від їх виду, масштабів, заселеності території, геолого-географічних умов та інших особливостей.

Основними причинами аварій є:

- недосконалість конструкцій, в т. ч. невідповідність проектних рішень вимогам техніки безпеки;

- порушення будівельних норм при спорудженні об'єктів і монтажі технічних систем;

- розробка технолог. процесу виробництва без врахування всіх можливих явищ та хімічних реакцій;

- порушення технологічного процесу виробництва;

- слабкий контроль за технологічним процесом та станом виробництва в цілому;

- недотримання правил експлуатації обладнання, машин, механізмів і транспорту;

- недотр. правил зберігання та використання агресивних, вибухо- і пожежо-небезпечних речовин;

- фізичне старіння механізмів, споруд та матеріалів;

- поломка приладів, особливо навігаційних при транспортних аваріях;

- аварії на сусідніх підприємствах, лініях електропередач, газопроводах і комунальних мережах;

- стихійні лиха;

- тероризм;

- безвідповідальне відношення до справи, халатність;

- недотримання правил техніки безпеки;

- складні метеорологічні умови, особливо при транспортних аваріях.

Уражаючі фактори аварій та катастроф: - вибух; - пожежа; - затоплення; - отруєння людей; - завали виробничих будівель і споруд; - ураження людей електричним струмом.

Найпошир. НС є пожежі та вибухи. Найбільш вибухонеб. виробництвами є шахти, цукрові, мукомельні, деревообробні підприємства, хар. особливістю яких є велика кількість пилу.
39. Охарактеризуйте небезпеки виробничої сфери та побуту (електричний струм, електромагнітні випромінювання.

Електромагнітні поля на випромінювання:

Негативний вплив ЕМП викликає оборотні, а також необоротні зміни в організмі: гальмування рефлексів, зниження кров’яного тиску (гіпотонія), уповільнення скорочень серця (брадикардія), зміну складу крові у бік збільшення числа лейкоцитів та

зменшення еритроцитів, помутніння кришталика ока (катаракта).

Суб’єктивні критерії негативного впливу ЕМП –

головні болі,

підвищена втомлюваність,

дратівливість,

порушення сну,

задишка,

погіршення зору,

підвищення температури тіла.

Разом із біологічною дією, електростатичне поле та електричне поле промислової частоти обумовлюють виникнення розрядів між людиною та іншим об’єктом, відмінний від людини потенціал. Зареєстровані при цьому струми не являють собою небезпеки, але

можуть викликати неприємні відчуття. У будь-якому випадку такому впливу можна запобігти шляхом простого заземлення об’єктів, що мають великі габарити (автобус, дах дерев’яного будинку тощо), і видовжених об’єктів (трубопровід, дротяна

загорожа тощо), тому що на них через велику ємність накопичується достатній заряд і суттєвий потенціал, які можуть обумовити помітний розрядний струм.

 

Лазерне випромінювання:

Лазери широко застосовуються у мікроелектроніці, біології, метрології, медицині, геодезії, зв’язку, стереоскопії, голографії, обчислювальної техніки у дослідженнях з

термоядерного синтезу та в багатьох інших областях науки і техніки.

Лазери за ступенем небезпеки генерованого ними випромінювання поділяються на чотири класи:

1 клас – вихідне випромінювання не становить небезпеки для очей та шкіри;

2 клас – вихідне випромінювання становить небезпеку при опроміненні очей прямим або дзеркально відбитим випромінюванням;

3 клас – вихідне випромінювання становить небезпеку при опроміненні очей прямим, дзеркально відбитим, а також дифузним відбитим випромінюванням на відстані 10 см від поверхні, що має властивість дифузного відбивання і (або) при опроміненні шкіри

прямим та дзеркально відбитим випромінюванням;

4 клас – вихідне випромінювання становить небезпеку при опроміненні шкіри дифузним відбитим випромінюванням на відстані 10 см від поверхні, що має властивість дифузного

відбивання променів.

 

Елетрронебезпеки:

Дія електричного струму на людину носить різноманітний характер. Проходячи через організм людини, електричний струм викликає термічну, електролітичну, а також біологічну дію.

Ця різноманітність дій електричного струму може призвести до двох видів ураження: до електричних травм та електричних ударів.

Електричні травми являють собою чітко виражені місцеві пошкодження тканин організму, викликані дією електричного струму або електричної дуги. У більшості випадків електротравми виліковні, але іноді при важких опіках травми можуть призвести до загибелі людини. Розрізняють такі електричні травми: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмологія та механічні пошкодження.

Характер та наслідки дії на людину електричного струму залежать від наступних факторів: електричного опору людини; величини напруги та струму; тривалості дії електричного струму;

шляху струму крізь тіло людини; роду та частоти електричного струму; умов зовнішнього середовища.

 

Радіоактивне випромінювання:

Розрізняють природні і створені людиною джерела випромінювання. Основну частину випромінювання населення Землі отримує від природних джерел. Природні джерела

космічного та земного походження створюють природний радіаційний фон (ПРФ). На території України природний фон створює потужність експозиційної дози від 40-200 мбер/рік.

Випромінювання, обумовлене розсіяними в біосфері штучними радіонуклідами, породжує штучний радіаційний фон (ШРФ), який у нинішній час загалом на Земній кулі додає до ПРФ лише 1–3 %.

Поєднання ПРФ та ШРФ утворює радіаційний фон (РФ), який діє на все населення земної кулі, маючи відносно постійний рівень. Космічні промені являють потік протонів та α-частинок, що приходять на Землю із Світового простору. До природних джерел

земного походження відносяться – випромінювання радіоактивних речовин, що містяться у породах, грунті, будівельних матеріалах, повітрі, воді.