Статева і фізіологічна зрілість

Молода тварина не може відтворювати потомство до певного віку. З ростом і розвитком в організмі відбу­ваються складні фізіологічні та нейрогуморальні перебу­дови. У самців та самок настає статева зрілість.

Статева зрілість — це здатність тварин до розмно­жування. З настанням статевої зрілості розвиваються статеві органи і проявляють дію гормони передньої частки гіпофіза. До них стають чутливими статеві зало­зи (гонади). Гормони стимулюють статеві залози до їх­ньої фізіологічної функції, тому їх називають гонадостимулюючими, або гонадотропними. Внаслідок дії цих гормонів у самців настає, сперміогенез, а в самок — ово­генез. Це означає, що в статевих органах починають утворюватися статеві клітини, або гамети: у сім'яниках самців — спермії (чоловічі статеві клітини), в яєчниках, а мок —яйцеклітини (жіночі статеві клітини).

Статеві залози виробляють статеві гормони, які позитивно впливають на загальний розвиток тварин, по­мну вторинних статевих ознак (відмінності в поведінці самок і самців, у формі рогів, наявність іклів у самців, розвиток молочної залози у самок тощо) і статевих реф­лексів. У жіночому організмі виникають тічка й охота. Тварини прагнуть до злучки. З настанням статевої зрі­лості у тварин ще є молочні зуби, остаточно не сформо­вані кістки, а таз і вим'я не закінчили свого розвит­ку. Тому тварин не можна використовувати для одержання приплоду. Статева зрілість настає раніше, ніж закінчується ріст та загальний фізіологічний розвиток організму.

Фізіологічна зрілість (господарська, заводська, пле­мінна) — це стан завершення формування тіла тварини, який виникає у певному віці життя. У жіночих особин статева зрілість настає раніше, ніж у чоловічих. Більш, рання статева зрілість спостерігається в тварин, які пе­ребувають у регіонах з теплим кліматом. У диких осо­бин статева зрілість виявляється пізніше, ніж у свійських тварин.

На прояв статевої зрілості впливає багато факторів: порода, короспілість, індивідуальні особливості в ме­жах виду, стать, умови годівлі, догляду, утримання й спадкові особливості. Статева зрілість й загальний роз­виток затримуються через неправильне утримання тва­рин і недостатній господарський догляд за ними. Годів­ля якісними і повноцінними кормами сприяє більш ран­ньому настанню статевої і фізіологічної зрілості. На прояв статевої зрілості позитивно впливає перегрупу­вання гібридних свинок в інші станки і контакт їх,з кнуром-пробником. Тварини культурних та скороспілих порід дозрівають раніше, ніж тварини примітивних порід

З настанням фізіологічної зрілості тварин використовують для відтворення. В цей період закінчується формування організму. Звертають увагу на загальний розвиток тварин. У молодих самок статеві цикли бувають неповноцінними й аритмічними.

Строк племінного використання самок. Вперше телиць починають осіменяти тоді, коли вони досягнуть 65 – 70% стандартної маси тіла, властивої дорослим тваринам тієї чи іншої породи. Маса тіла телиці казахської й герефордської порід має бути не менше 330 – 350 кг, симентальської і лебидинської – 340, чорно – рябої – 320 і червоної степової – 300 кг. Кобил осіменяють у віці не менш як 3 роки. Добре розвинених ярок осіменяють, коли вони досягають 75%-ї маси дорослих овець.

При більш ранньому, осіменінні ярки погано розвиваються, а потомство на­роджується слабким. Свинок осіменяють у віці 8—10 міс з живою масою 100—120 кг. Самки мають більш обме­жену здатність до розмноження, ніж самці, які зберіга­ють її до глибокої старості.

СТАТЕВИЙ ЦИКЛ

Залежно від частоти прояву статевих циклів самок поділяють на поліциклічних (поліестричні) і моноциклічних. У поліциклічних тварин (корова, свиня, кобила) статеві цикли повторюються здебільшого через 3 тижні. Цикли бувають до настання вагітності. В овець самки належать також до поліциклічних з статевим сезоном. У моноциклічних самок статевий цикл спостерігається один або кілька разів за рік. Період статевого спокою тривалий. Такий цикл властивий диким самкам і соба­кам.

У перебігу статевого циклу є три основні стадії: збуд­ження, гальмування і зрівноваження.

 

 

 

Стадія збудження характеризується ознаками тічки, загальним статевим збудженням, охотою й овуляцією. Під час збудження підвищується температура тіла, змі­нюється діяльність нервової системи, органів травлення, крово- і лімфообігу. Значних змін зазнають статеві органи. У слизовій і м’язовій оболонках матки посилюється кровопостачання, в яєчниках дозрівають фолікули.

Тічка – це сукупність морфологічних і фізіологічних змін у статевих органах самки в період статевого збудження. У корів ознаки тічки такі: витікання слизу з шийки матки і піхви, набухання, розслаблення розкриття шийки матки, почервоніння піхви та шийки матки. На початку тічки слиз прозорий і рідкий, потім він стає густішим, каламутним, липким. Далі витікання слизу з шийки матки припиняється.

Розрізняють такі фази тічки: а)передтічкову; б)тічкову; в)післятічкову; г)міжрічкову. Тічка настає раніше, ніж з’являються ознаки охоти. У корів вона починається за 24 – 36 год до початку охоти і триває протягом 2 – 3 діб.

     У кобил тічка виражена значно слабше. Поява в піхві рідкого прозорого слизу, що витікає з шийки матки; спостерігається лише незадовго до овуляції й під час неї.

У свиней ознаки тічки яскраво виражені: за добу до появи охоти дуже червоніє і набрякає піхва, через кіль­ка годин настає загальне статеве збудження — недиференційована статева реакція самки, пов'язана з дією статевих гормонів. Під час збудження у тварин спостері­гаються зміни в поведінці, погіршується апетит, знижу­ється молочна продуктивність тощо, тварини непокояться, стрибають одна на одну.

Статева охота — це диференційована позитивна статева реакція самки на самця або такий стан організму самки, коли проявляються статеві рефлекси. У самок різних видів ознаки охоти виявляються по-різному. І      Спільною ознакою охоти є «рефлекс нерухомості». Самка в охоті не тікає і не виявляє агресивних намірів щодо самця. Вона намагається наблизитися до нього, допускає садку самця. Треба враховувати позитивну реакцію самця до самки. Завдяки органам нюху він виявляє охоту у самки. У корів вона триває 12—19 год, у кобил — 48—144, у свиней —48—72, у овець —24—36 год.

Під час тічки й охоти (а в корів і після закінчення охоти) відбувається овуляція. Після овуляції в яєчнику утворюється одне або кілька жовтих тіл. Ознаки тічки й охоти згодом зникають. Потім яєчники втрачають здатність продукувати яйцеклітини, ритмічність статевих циклів  рипиняється. Настає клімактеричний (клімакс-період, клімактерій) період — фізіологічний період у житті самки, який характеризується затуханням і при­пиненням статевих циклів. Він починається у кобил в 20— 25 років, корів—15—20 (25), овець (кіз)—8—9, сви­ней — 6—7, кролиць — 4—6 років.

Стадія гальмування характеризується зникненням ознак статевого збудження, тічки, гіперемії статевих органів. Шийка матки закривається. Самка заспокоюється. Апетит, молоко стають звичайними. Самка негативно реагує на самця. В яєчнику утворюється жовте тіло.

Стадія зрівноваження спостерігається після стадії гальмування. Поведінка самки стає зрівноваженою. У цей період, що триває до настання чергового статево­го циклу, в яєчнику спочатку розвивається, а потім дегенерує жовте тіло.

У практиці планового розведення сільськогосподарсь­ких тварин важливе значення має вчення про статевий цикл. Нині з метою ритмічного відтворення стада про­тягом року регулюють статевий цикл шляхом стимуля­ції і синхронізації. Це дає змогу тваринникам одержу­вати приплід у бажаний для господарств строк і збіль­шувати виробництво продуктів тваринництва.