Правове регулювання.принципи конс.суд.процесу.

Відповідно до ст. 4 Закону “Про Конституційний Суд України”, діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах:

Верховенство права, будучи загальним принципом діяльності Конституційного Суду України, є водночас і принципом конституційного провадження. Його зміст полягає у підпорядкованості конституційного судочинства праву, визнання Конституційним Судом України і учасниками конституційного провадження пріоритету права.

Незалежність Конституційного Суду України полягає у створенні таких умов здійснення конституційного судочинства, які б виключили сторонній вплив на нього, забезпечили його самостійність у здійсненні визначених законодавством повноважень.

Принцип колегіальності означає, що усі справи, віднесені до компетенції Конституційного Суду України, він вирішує колегіально. На відміну від інших видів судочинства конституційне провадження не передбачає одноособового розгляду і вирішення справ. Воно здійснюється в різних організаційно-правових формах, але у кожному разі колегіально.

Рівноправність суддів полягає в тому, що під час розгляду справ на засіданні колегій суддів, на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України усі судді Конституційного Суду України мають рівні права, а при прийнятті підсумкових рішень – один голос. Гласність.

Принцип повного і всебічного розгляду справ і обґрунтованості прийнятих рішень, Рівноправність сторін

Субєкти конст.суд.процесу

Розгляд справ у Конституційному Суді України здійснюється за участю певних суб’єктів. Вони мають різний правовий статус, неоднакову мету участі у конституційному провадженні. За роллю в процесі і характером зацікавленості учасники конституційного провадження поділяються на такі види:
- Конституційний Суд України;
- сторони (їх представники);
- особи, залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи (експерти, свідки, перекладачі тощо).
Коло учасників конкретного конституційного провадження визначається характером розглядуваної Конституційним Судом справи.
Конституційний Суд України є специфічним учасником конституційного провадження. Він є головним і обов’язковим його суб’єктом.

Сторонами в конституційному провадженні є :
- суб’єкти права на конституційне подання, конституційне звернення, які звернулися до Конституційного Суду України; президент,кму,вру,врарк,орг.місц.самовряд.,громадяни,іноземці
- органи або посадові особи, якими були прийняті чи підписані правові акти, конституційність яких оспорюється.

Представництво інтересів сторін у конституційному провадженні здійснюють представники сторін. Вони не є відособленими учасниками провадження, оскільки покликані представляти не свої інтереси, а інтереси сторін. Особи, залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи, є допоміжними учасниками конституційного провадження, участь яких у процесі повинна сприяти об’єктивному і повному розгляду справи. Такими особами є експерти, свідки, перекладачі тощо. Вони залучаються до розгляду справи за ініціативою Суду, судді-доповідача або сторін з метою надання допомоги Суду у встановленні обставин справи.

Строки у конст.суд.процесі.

конституційно-процесуальним строком назива­ється період часу, протягом якого повинна бути вчинена певна проце­суальна дія сторонами й іншими учасниками конституційного процесу, органами, що виконують рішення органів конституційної юрисдикції. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюють­ся законом, а якщо не визначені законом, — встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. В окремих випадках строки обчислю­ються в годинах або хвилинах. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’я­зано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закін­чується у відповідне число останнього місяця строку. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в органах, де робочий час закін­чується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення за­ява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв’язку.