Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Змістовий модуль 5. Формування модерної української культури. ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 4Следующая ⇒ Тема 14. Проблема періодизації української культури кінця ХVІІІ − початку ХХ століття. Новий „культурний ландшафт” України. • Поняття модерної української культури як культури нового часу (Н.Яковенко, З.Когут, Я.Грицак). • Суспільно-політичні обставини формування модерної української культури. • Проблема формування української нації. М.Грох і поняття національно-культурного відродження. • Проблема трансформації структури українського культурного життя. • „Культурний ландшафт” як географія культурних центрів, їхній характер та способи взаємозв’язку.   Тема 15. Дворянський період національно-культурного відродження та його культурні здобутки. • Формування української національної ідеї в середовищі українського дворянства (козацької старшини). • Витоки українського романтизму. • Початки українського професійного театру.  • Архітектурне мистецтво України.   Тема 16. Українська культура другої половини ХІХ століття. • Народницький період національно-культурного відродження: особливості та етапи розвитку. Кирило-Мефодіївське товариство та формування української національної ідеї. • Реформа 1861 року та зміна соціокультурної ситуації в Україні. • Реалізм в українському мистецтві. • Еволюція українського музичного мистецтва. • Витоки українського модернізму.   Тема 17. Особливості формування модерної української культури в Галичині. • Особливості та періодизація національно-культурного відродження у Галичині. • Культурно-просвітницька діяльність представників Української греко-католицької церкви. • Політичний етап українського національного відродження. Поєднання культурно-просвітницьких та політичних ідей.  • Витоки модернізму в українському малярстві та архітектурі.   Структура навчальної дисципліни Назви змістових модулів і тем Кількість годин Денна форма Заочна форма Усього у тому числі Усього у тому числі л п лаб інд ср л п лаб Інд ср 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Модуль 1
Змістовий модуль 1. Феномен та витоки української культури
Тема 1. Актуальні завдання і методологічні проблеми дослідження української національної культури.		2
Тема 2. Етно- та культурогенез українського народу.		2
Тема 3. Кам’яний вік на території України. Трипільська культура.		2
Тема 4. Кочові племена та їхня роль у формуванні української культури. Античні колонії Північного Причорномор’я.		2
Тема 5. Культура східних слов’ян: міфологічний простір та релігійні вірування.		2
Разом – зм. модуль1
Змістовий модуль 2. Середньовічна українська культура
Тема 6. Культура Київської Русі		4
Тема 7. Культура Галицько-Волинського князівства		2
Разом – зм. модуль 2
Змістовий модуль 3. Український Ренесанс
Тема 8. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка та періодизація.		2
Тема 9. Соціокультурні світи українського Ренесансу.		2
Тема 10. Культурні здобутки українського Ренесансу.		2
Разом – зм. модуль
Змістовий модуль 4. Українська культура козацької доби.
Тема 11. Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури.		2
Тема 12. Соціокультурний світ України другої половини ХVІІ − ХVІІІ століття: зміна світоглядних парадигм.		2
Тема13. Культура українського бароко.		2
Разом – зм. модуль
Змістовий модуль 5. Формування модерної української культури.
Тема 14.Проблема періодизації української культури кінця ХVІІІ − початку ХХ століття. Новий „культурний ландшафт” України.		2
Тема 15. Дворянський період національно-культурного відродження та його культурні здобутки.		2
Тема 16. Українська культура другої половини ХІХ століття.		2
Тема 17. Особливості формування модерної української культури в Галичині.		2
Разом – зм. модуль
Усього годин
Модуль 2
Курсова робота			-	-		-			-	-	-
Усього годин

 

 

Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість Годин
1	Історіографія та джерельна база курсу „Історія української культури.”	2
2	Тип української культури	2
3	Давня культура України	2
4	Північне Причорномор’я у давній українській культурі	2
5	Культура давніх слов’ян на території України	2
6	Вплив християнства на культуру Київської Русі	2
7	Соціокультурний феномен Київської Русі	2
8	Культура Галицько-Волинського князівства	2
9	Ренесансний гуманізм в Україні	2
10	Особистісний вимір культури українського ренесансу	2
11	Львів у культурі українського ренесансу	2
12	Феномен українського бароко	2
13	Просвітництво в українській культурі	2
14	Класицизм в українські культурі	2
15	Український романтизм як чинник національного відродження	2
16	Реалізм в українській культурі	2
17	Витоки українського модернізму	2

 

 

Методи контролю

Поточний контроль рівня знань студентів

    Його завданням є перевірка студентами вивченого матеріалу, визначення ступеня його засвоєння, вироблення навчальних та дослідницьких навичок, формування вміння самостійної роботи з історичними текстами та спроможності їх осмислення і інтерпретації; а також вироблення навичок письмової та усно само презентації.

    Поточний контроль буде здійснюватися за трьома напрямами:

− контроль за систематичністю та активністю роботи на семінарських заняттях;

    − контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання поза рамками аудиторних занять;

    − контроль за рівнем засвоєння та творчого опрацювання у вигляді контрольних завдань.

Проміжний контроль рівня знань студентів.

Здійснюється під час проведення модульних контрольних робіт.

Підсумковий контроль знань студентів

    Буде здійснено в кінці семестру у формі заліку та іспиту. Студент допускається до підсумкового контролю за умови виконання не менш як на задовільну оцінку усіх проміжних форм контролю, передбачених поточним семестровим навчальним планом.

    При виведенні загальної оцінки студента береться до уваги результати поточного і підсумкового контролю знань. При цьому частка, яку студент може отримати за результатами поточного контролю, становить 50 %, та частка, отримана за підсумкову форму контролю, становить 50 % загальної оцінки.

 

. Методи контролю та розподіл балів, що присвоюється студентам. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та се­мінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрою і відображаються у робочому плані дисципліни. Тестовий контроль можна проводити як на практичних, так і на лекційних заняттях.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершальних етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Семестровий контроль проводиться за однією із таких форм: се­местровий іспит, диференційований залік або залік з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програ­мою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Форма проведення іспиту може бути різною – письмова, усна, тес­това, письмово-усна (комбінована) тощо, вона затверджується кафедрою і ві­дображається у робочій навчальній програмі дисципліни.

Під час семестрового контролю враховуються результати здачі усіх видів навчальної роботи згідно із структурою залікових кредитів.

 

 

11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

Ø максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

Ø при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.