Тема 17 ціни на сільськогосподарську продукцію та їх вдосконалення в умовах ринку

ВСТУП.

РОЗДІЛ 1  Природно економічна характеристика господарства.

РОЗДІЛ 2  Тенденції зміни рівня цін на товарні види продукції господарства.

РОЗДІЛ 3  Вплив цін на масу прибутку та рівень рентабельності продукції.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

                               ДОДАТКИ

ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКУ ОКРЕМИХ

ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

 

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ННАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ

 

ФАКУЛЬТЕТ ОБЛІКУ І ФІНАНСІВ

Напрям підготовки – 6.030509 – «Облік і аудит»

 

 

Кафедра економічної теорії та

економіки сільського господарства

 

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

на тему: Собівартість виробництва продукції землеробства

(за матеріалами фермерського господарства «Лан» Дніпропетровського району Дніпропетровської області)

 

Виконав: ст. гр. ОА-1-08              Петров П.П. Перевірив: к.е.н., доц. Іванов І.І.

 

Дніпропетровськ 2011

Додаток Б

 

Приклад розрахунку темпів зростання продуктивності праці і оплати праці. Визначення коефіцієнту співвідношення між ними і його вплив на собівартість продукції за рахунок зміни витрат по статті «Оплата праці».

 

           Вихідна інформація. Підприємство зони Полісся спеціалізується на вирощуванні картоплі. У базовому і звітному роках воно досягло таких виробничих і економічних показників діяльності в цій галузі:

Вихідна інформація:

Показник	Базовий рік	Звітний рік
Урожайність картоплі, ц/га	200	270
Прямі затрати праці на 1 га, людино – годин	360	378
Трудомісткість 1ц картоплі
Темп зростання продуктивності праці, %	100
Оплата однієї людино – години в картоплярстві, грн..	1,1	1,3
Темп зростання оплати праці, %	100
Коефіцієнт співвідношення темпів зростання продуктивності праці і оплати праці	Х
Сума оплати праці в собівартості продукції, грн.
Зменшення (збільшення) собівартості за рахунок оплати праці, грн.	Х

 

           Методика визначення: Насамперед потрібно розрахувати трудомісткість 1ц картоплі у базовому і звітному роках (Б. рік – 360 /200 = 1,8; З. рік – 378/270 = 1,4) Після цього необхідно визначити темпи зростання продуктивності праці діленням трудомісткості 1ц картоплі у базовому році на цей показник у звітному році і множенням одержаного результату на 100 - [(1,8 /1,4)х100 = 128,57]. Далі слід розрахувати темп зростання оплати праці як процентне відношення оплати 1 людино – години у звітному році до цього ж показника у базовому році – [(1,3 /1,1) х 100 = 118,18]. Тепер є можливість визначити коефіцієнт співвідношення діленням першого одержаного показника на другий - (128,57 /118,18 = 1,0879).

           Щоб визначити, як одержане співвідношення між темпами зростання продуктивності праці і темпами зростання її оплати вплинуло на собівартість продукції, потрібно спочатку визначити суму оплати праці в собівартості продукції у базовому і звітному роках. Для цього необхідно помножити у кожному році оплату 1людино – години на трудомісткість 1ц – (Б. рік – 1,1 х 1,8 = 1,98; З. рік – 1,3 х 1,4 = 1,82). Відніманням від суми оплати праці у звітному році цього ж показника у базовому році одержують необхідний результат – (1, 82 – 1, 98 = -0, 16). Якщо результат зі знаком „мінус”, то собівартість продукції за рахунок статі „Оплата праці” зменшиться (за однакових інших умов) на цю величину, і навпаки.

           Оцінка одержаних результатів: Коефіцієнт співвідношення між темпами зростання продуктивності праці і темпами зростання оплати праці дає змогу робити обґрунтований висновок про створення умов для подальшого підвищення ефективності виробництва або про звуження таких можливостей під дією даного фактора. Якщо коефіцієнт співвідношення більше одиниці (Кс > 1), то в підприємстві створюються сприятливі умови для розширеного відтворення, оскільки при цьому знижується собівартість продукції за рахунок статі „ Оплата праці”. І навпаки, якщо Кс < 1, то за цих умов буде зростати собівартість продукції за рахунок збільшення витрат на оплату праці в розрахунку на 1ц продукції, а отже, звужуватимуться можливості для розширеного відтворення. За умови, що Кс = 1, собівартість продукції за рахунок оплати праці не зміниться. Цей варіант співвідношення може бути прийнятим для підприємства за умови, що є настійна потреба підвищення матеріального стимулювання працівників.

 

Додаток В

 

Приклад розрахунку залежності продуктивності праці від затрат праці на 1га і урожайності.

Вихідна інформація:

 

Показники	Базовий рік	Звітний рік
Площа посіву, га	969	524
Затрати праці – всього, т. люд. – год.	15,0	5,2
в т. ч. на 1га, люд. – год.
Урожайність, ц/га	27,3	15,4
Вироблено продукції за 1 люд. – год., ц
Зміна продуктивності праці – всього	Х
в т. ч. за рахунок: урожайності	Х
затрат праці	Х

 

           Зміна продуктивності праці за рахунок:

                        - урожайності: (У1/З0) – (У0/З0);

                        - затрат праці (У1/З1) – (У1/З0),

 

де У1;У0 – урожайність базового та звітного років, ц/га;

З1;З0 – відповідні затрати праці, люд. – год./га.

 

 

Додаток Д

 

Коефіцієнти переведення худоби і птиці в умовне поголів’я.

 

     Велика рогата худоба:

     Основне стадо – 1,0;

     Тварини на відгодівлі і вирощуванні – 0,6.

     Свині – 0,3; Вівці і кози – 0,1; Птиця – 0,01.

 

Додаток Ж

 

Методика розрахунку параметрів трендових моделей і обґрунтування їх вибору.

           Методика розрахунку параметрів двох рівнянь тренда приведена на основі одних і тих же вихідних даних.                                    _

           При використанні прямолінійного тренду у_t = а₀ + а₁t параметри а_{0 і} а₁ можуть бути знайдені шляхом рішення системи нормальних рівнянь:

 

           nа₀ + а₁∑t = ∑y;

           а₀∑t + а₁∑t² = ∑yt

 

або за допомогою формул:

 

                        ∑y∑t² - ∑yt∑t

                а_{0 =}                            ;     

                        n∑t²  - ∑t∑t

          

                        n∑yt - ∑y∑t

              а_{1 =}                       

                        n∑t²  - ∑t∑t

 

           Визначимо кількісне значення параметрів:

 

 

     Виходячи з розрахункових даних рівняння прямолінійного тренду має наступний вид:  

              у_t = 16,23 + 3,11t        

     Підставляючи відповідні даному року значення t визначаємо розрахункове значення .

     Для 1-го року ₁ =16, 23 + 3,11х1 = 19,34ц/га;

     Для 2-го року ₂ = 16,23 + 3,11х2 = 22,45ц/га;

     Для 3-го року ₃ = 16,23 + 3,11х3 =25,56ц/га і т. д.

 

     Для визначення параметрів параболічного тренду:

              _t = а₀ + а₁t + а₂t²

складаємо систему нормальних рівнянь:

 

           nа₀ + а₁∑t + а₂∑t² = ∑y;

           а₀∑t + а₁∑t² + а₂∑t³ = ∑yt        

           а₀∑t² + а₁∑t³ + а₂∑t⁴ = ∑yt²

 

Підставимо розрахункові елементи у систему нормальних рівнянь:

 

           5а₀ + 15а₁ + 55а₂ = 127,8

           15а₀ +55а₁ + 225а₂ = 414,5

           55а₀ + 225а₁ + 979а₂ = 1568,9 

 

Ділимо усі коефіцієнти в рівняннях на відповідні коефіцієнти при а₀:

           а₀ + 3а₁ + 11а₂ = 25,56

           а₀ + 3,67а₁ + 15а₂ = 27,63

           а₀ + 4,09а₁ + 17,8а₂ = 28,53

 

 

Відраховуючи із 2-го рівняння перше, а із 3-го – друге, отримуємо два рівняння з двома невідомими:

0, 67а₁ + 4а₂ = 2,07

0,42а₁ + 2,8а₂ = 0,9      

 

Ділимо кожен коефіцієнт цих рівнянь на відповідні коефіцієнти при а₁ і вичитаємо із другого рівняння – перше:

     а₁ + 5,97а₂ = 3,09

     а₁ + 6,67а₂ = 2,14

    --------------------------

        0,7а₂ = - 0,95

виходячи з цього а₂ = - 1,36

 

     Методом підстановки розрахуємо параметри а₀ і а₁:

 

     а₁ + 5,97х(-1,36) = 3,09

     а₁ = 3,09 + 8,1192

     а₁ = 11,21

     ------------------------------------------

     а₀ + 3х11,21 + 11х(-1,36) = 25,56

     а₀ = 25,56 – 33,63 + 14,96 = 6,89

 

 

Виходячи з визначених параметрів рівняння параболічного тренду має наступний вид:

     _t = 6,89 + 11,21t – 1,36t²

 

Підставляючи в отримане рівняння відповідне значення t, визначаємо розрахункові значення показника для відповідних років:

 

     ₁ = 6,89 + 11,21х1 – 1,36х1 = 16,74ц/га;

     ₂ = 6,89 + 11,21х2 – 1,36х4 = 23,87ц/га   і т. д.

 

Розрахункові значення показників наведені у таблиці 1. Близькість розрахункової і фактичної суми у (відповідно 127,8 і 127,8) є критерієм вірності проведених розрахунків.

 

Таблиця 1.

 

Матеріали до розрахунку рівняння тренду урожайності озимої пшениці

 

Вихідні дані		Елементи для розрахунку параметрів
		t = а0 + а1t							t = а0 + а1t +а2t^2
Роки (n)	Урожайність, ц/га - (y)	t	t2	yt	Розрах. значен t	t	t^2	t^3	t^4	yt	yt^2	Розрах. значен. t
1	15,7	1	1	15,7	19,34	1	1	1	1	15,7	15,7	16,74
2	21,6	2	4	43,2	22,45	2	4	8	16	43,2	86,4	23,87
3	38,2	3	9	114,6	25,56	3	9	27	81	114,6	343,8	28,28
4	20,5	4	16	82,0	28,67	4	16	64	256	82,0	328,0	29,97
5	31,8	5	25	159,0	31,78	5	25	125	625	159,0	795,0	28,94
∑	127,8	15	55	414,5	127,8	15	55	225	979	414,5	1568,9	127,8

 

     Для обґрунтування вибору рівняння тренду визначимо квадрати відхилень фактичних і розрахункових рівнянь (див. таблицю 2.). Порівняльний аналіз отриманих даних показує, що для динамічного моделювання урожайності більш обгрунтованним є рівняння параболічного тренду, тому що сума квадратів відхилень розрахункових значень від фактичних мінімальна (205,0583). 

 

 

Таблиця 2.

 

Варіантні розрахунки відхилень ( _t – y)² по рівнянням тренду

 

Роки	Для t = а0 + а1t				Для t = а0 + а1t +а2t^2
	у	t	t – y	( t – y)^2	у	t	t – y	( t – y)^2
1	15,7	19,34	3,64	13,2496	15,7	16,74	1,04	1,0816
2	21,6	22,45	0,85	0,7225	21,6	23,87	2,27	5,1529
3	38,2	25,56	-12,64	159,7696	38,2	28,28	-9,92	98,4064
4	20,5	28,67	8,17	66,7489	20,5	29,97	9,47	92,2378
5	31,8	31,78	-0,02	0,0004	31,8	28,94	-2,86	8,1796
∑	127,8	127,8	0	240,491	127,8	127,8	0	205,0583

 

 

Додаток К

 

Приблизні норми витрат кормів на 1ц продукції (для укрупнених розрахунків)

 

Вид продукції	Нор-ма к. од.	Структура кормів, %								Кількість перетрав ного протеїну в 1ц к. од., г
		конц.	грубі, всього	в т. ч.		соко-виті, всього	в т. ч. силос	зе- лені	мо-локо
				сіно, сінаж	со-лома
Молоко	1,29	28	14	8	6	29	26	29	-	106
Приріст ж.м. ВРХ	8,5	27	16	5	11	24	22	27	6	95
Приріст ж.м. свиней	8,0	82	4	4	-	6	1	6	2	100
вовна	114,0	22	17	11	6	19	18	42	-	98
Приріст ж.м. овець	9,0	22	17	11	6	19	18	42	-	98
Яйця	2,8	93	2	2	-	2	-	2	1	130
Приріст ж.м. кролів	8,0	92	2	2	-	2	-	2	2	130
Приріст ж.м. птиці	8,0	30	25	25	-	14	-	31	-	100

 

 

Додаток Л

Методика кореляційно – регресійного аналізу

 

     Призначення: визначення тісноти зв’язку між вивчаючими показниками (r, R) і пропорційності зміни результативного показника при зміні одного або кількох факторів.

     Узагальнення ведеться на основі розрахунків параметрів рівнянь регресії.

     Нижче наводяться розрахунки по матеріалам вивчення залежності між якістю ґрунтів 10 господарств і урожайністю зернових (див. таблицю 1).      

     Лінійний коефіцієнт кореляції:

    

 

 

     Коефіцієнт детермінації r² = 0,786² = 0,618 або 61,8%, показує, що урожайність у вивчаємій сукупності господарств на 61,8% залежить від якості ґрунтів, а на 38,2% - від інших факторів.

     При умові застосування лінійного однофакторного рівняння регресії _x = а₀ + а₁х (потрібно обґрунтувати) визначаємо параметри:

 

    

 

 

    

 

 

     Рівняння регресії має наступний вид:               

              _x = -5,49 + 1,05 ц/га

 

     Із отриманого значення параметра  випливає, що різниця у якості ґрунтів на 1 бал викликає різницю в урожайності 1,05ц/га.

     Для контролю правильності проведення розрахунків слід в рівняння регресії підставити дані усієї сукупності, тому що суми вихідних і розрахункових значень «у» повинні бути рівними (може бути невелике розходження за рахунок округлення при розрахунках).

 

                                 10у = 10 _x

     365,2 = -5,49х10 + 1,05х400;

     365,2 = -54,9 + 420,0;

     365,2 = 365,1.                          (відхилення 0,1, тобто 0,03%).

 

Таблиця 1.

 

 

Матеріал до кореляційно – регресійного аналізу

 

 

Вихідні дані		Розрахункові елементи
якість ґрунту (х)	урожайн., ц/га (у)				()^2	()^2	Х^2	ух
40	26,7	0	-9,8	0	0	96,04	1600	1068,0
41	32,5	-1	-4,0	4,0	1	16,00	1681	1332,5
37	35,0	-3	-1,5	4,5	9	2,25	1369	1295,0
53	50,1	13	16,6	215,8	169	275,56	2809	2814,3
34	33,9	-6	2,6	-15,6	36	6,76	1156	1152,6
38	34,2	-2	-2,3	4,6	4	5,29	1444	1299,6
39	35,2	-1	-1,3	1,3	1	1,69	1521	1372,8
49	48,1	9	11,6	104,4	81	134,56	2401	2356,9
35	35,5	-5	-1,0	5,0	25	1,00	1225	1242,5
34	31,0	-6	-5,5	33,0	36	30,25	1156	1054,0
Х=400 = 40	У=365,2 = 36,5	х	х	372,6 – 15,6= 357,0	362	569,40	16362	14988,2

 

     

Додаток М

Середній бал бонітету по Дніпропетровській області та її районам

Район	Бал бонітету
Апостолівський	54
П’ятихатський	78
Софіївський	99
Широківський	90
Нікопольський	58
Покровський	68
Межівський	63
Петриківський	78
Криничанський	79
Дніпропетровський	56
Верхньодніпровський	53
Криворіжський	77
Васильківський	82
Новомосковський	84
Павлоградський	96
Царичанський	78
Петропавлівський	83
Солонянський	63
Юр’ївський	96
Синельниківський	97
Магдалинівський	65
Томаківський	61
Всього балів	1658
По області	75,4

 

Додаток Н

 

Коефіцієнти трудомісткості виконання технологічних операцій

 

Велика рогата худоба:	Свині:	Птиця:
Напування тварин – 0,1	напування тварин - 0,25	напування – 0,2
Годівля              – 0,16	годівля              – 0,35	годівля – 0,3
Доїння               – 0,54
Прибирання гною – 0,2	прибирання гною – 0,4	прибирання гною – 0,5

 

                                                      

Додаток П

 

Поживність кормів

Корми.	Міститься в 1ц корму.
	кормових одиниць, ц	перетравного протеїну, кг
Зернові відходи	1,1	5,0
Зерно кукурудзи	1,34	7,4
Ячмінь	1,22	8,1
Овес	1,00	8,5
Горох	1,17	19,5
Солома озимих і ярих культур	0,20	0,8
Стебла кукурудзи в повній стиглості	0,37	2,0
Сіно трав: багаторічних	0,50	11,0
однорічних	0,50	6,6
Цукровий буряк на корм	0,25	1,2
Кормові коренеплоди	0,12	0,9
Кормовий баштан	0,10	0,6
Картопля	0,30	1,6
Силос	0,18	1,0
Сінаж	0,35	5,6
Зелена маса трав: багаторічних	0,20	3,0
однорічних	0,20	2,0
Кукурудза на зелений корм	0,20	0,2
Листя буряку	0,20	0,2